Розглянуто предмет, основні категорії, методики викладання географії. Висвітлено історію розвитку, завдання, структуру та зміст її сучасного шкільного курсу. Увагу приділено принципам, методам, засобам, формам навчання географії в середній школі. Розглянуто процес навчання як двосторонній процес взаємозумовленої діяльності учителя та учнів.

Рассмотрены предмет, основные категории, методики преподавания географии. Освещены история развития, задачи, структура и содержание ее современного школьного курса. Уделено внимание принципам, методам, средствам, формам обучения географии в средней школе. Рассмотрен процесс обучения как двухсторонний процесс взаимообусловленной деятельности учителя и учеников.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.17

Рубрики:

Хірургічна патологія судин

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Базуючись на ідеї міжпредметної інтеграції, стимуляції емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу як дидактичних умов ефективності процесу формування в учнів V - VI класів уявлень про об'єкти та явища, запропоновано детальне та змістовне трактування кожної з умов і механізмів їх упровадження до практики навчання. Розвинуто наукові ідеї щодо формування даних уявлень у позаурочній пізнавальній діяльності. Запропоновано технологію включення до цієї діяльності з учнями сукупності форм і методів роботи, максимально орієнтованих на формування уявлень про навколишню дійсність у взаємозв'язку з іншими дидактичними умовами. Удосконалено наукові погляди на процес формування уявлень про об'єкти та явища навколишньої дійсності у навчально-пізнавальній діяльності загальноосвітньої школи, його зміст і особливості для учнів V - VI класів.

Здійснено аналіз теоретико-методологічних засад розвитку природничого краєзнавства як елемента навчально-виховного процесу вітчизняної школи в 1930 - 1958 роки. Висвітлено внесок вітчизняних учених, педагогів того часу в розвиток шкільного краєзнавства.

Проаналізовано сучасний стан програмного природничого краєзнавства в системі вітчизняної шкільної освіти, висвітлено нагальні проблеми, з вирішенням яких пов'язаний його подальший розвиток.

Висвітлено особливості підготовки фахівців до організації та проведення краєзнавчої роботи в школах. Проаналізовано діяльність педагогів із розробки та здійснення заходів з формування в майбутніх учителів основ краєзнавчих знань, методики ведення краєзнавчої роботи з школярами.

Висвітлено предмет і завдання методичної науки, її структуру та зв'язок з іншими науками. Проаналізовано методи науково-педагогічних досліджень у галузі методики, експериментальної роботи. Розкрито основні проблеми географічної освіти, визначено специфіку компонентів змісту шкільної географічної освіти. Особливу увагу приділено аналізу шляхів реалізації принципів навчання географії, визначенню можливостей оптимального добору методів, форм і засобів навчання географії. Подано інформацію про нові технології в методиці її викладання.

Розглянуто проблему становлення та розвитку батьківщинознавства у вітчизняній школі в другій половині ХIХ ст. Охарактеризовано основні чинники цього процесу. Висвітлено динаміку уявлень освітян про "батьківщинознавство" як принцип організації навчально-виховної роботи школи та пропедевтичний курс вивчення природничих дисциплін. Здійснено огляд позицій відомих науковців щодо значущості використання місцевого матеріалу й активних методів вивчення рідної природи для підвищення ефективності навчально-виховного процесу навчальних закладів. Акцентовано увагу на значенні батьківщинознавства в удосконаленні цілей, змісту, методів і форм навчання природничим дисциплінам в означений період розвитку вітчизняної школи. Зроблено стислий аналіз методичної літератури з батьківщинознавства.

Розглянуто особливості генезису природничого шкільного краєзнавства наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. Проаналізовано внесок громадських організацій і періодичних видань у розвиток природничого краєзнавства в системі шкільної освіти зазначеного періоду. Зосереджено увагу на діяльності Російського Географічного товариства, Київського університету Святого Володимира, Російського суспільства туристів, культурно-освітніх товариств "Просвіт", які складали описи природи регіонів, пропагували дослідження компонентів місцевої природи та використання цих матеріалів у процесі викладання природничих дисциплін. Наголошено на значному впливі журналістики на розвиток краєзнавства в цей час. Констатовано, що досліджуваний період був досить суперечливим у розвитку системи шкільної освіти і краєзнавства: русифікація шкіл на території України, придушення з боку уряду усіляких проявів українського менталітету, ігнорування української історії, мови та народних традицій виховання виступали серйозною перешкодою розвитку краєзнавства, однак - активізували діяльність провідних українських мислителів, педагогів, творчих діячів, спрямовану на збереження унікальної української культури.

Рассмотрены особенности генезиса естественного школьного краеведения в конце ХIХ - начале ХХ вв. Проанализирован вклад общественных организаций и периодических изданий в развитие естественного краеведения в системе школьного образования обозначенного периода. Сосредоточено внимание на деятельности Российского Географического общества, Киевского университета Святого Владимира, Российского общества туристов, культурно-просветительских обществ "Просвита", которые составляли описания природы регионов, пропагандировали исследования компонентов местной природы и использования этих материалов в процессе преподавания естественных дисциплин. Подчеркнуто значительное влияние журналистики на развитие краеведения в это время. Констатировано, что исследуемый период был достаточно противоречивым в развитии системы школьного образования и краеведения: русификация школ на территории Украины, подавления со стороны правительства всяких проявлений украинского менталитета, игнорирование украинской истории, языка и народных традиций воспитания выступали серьезным препятствием развития краеведения, однако, - активизировали деятельность ведущих украинских мыслителей, педагогов, творческих деятелей, которые выступали за сохранение уникальной украинской культуры.

The features of the genesis of the natural school of local history in the late nineteenth - early twentieth century. The contribution of public organizations and periodicals in the development of the natural regional studies in the school system a designated period. Focus on actions of the Russian Geographical Society, University of St. Vladimir of Kiev, Russian Society of tourist, cultural and educational societies "Prosvita", which is the description of the nature of the regions, promoted the studyof components of the local nature and use of these materials in the teaching of natural sciences. Emphasis on the significant impact of journalism on the development of local history at this time. The influence of scientific, pedagogical, educational andinstructional materials for the development of local history of natural science, which focused on the necessity of immediate perception of surrounding reality by organizing trips, phenological and meteorological observations, the use in training of localmaterial, which contributed to a qualitative upgrade of course content of science.

Висвітлено місце та значення краєзнавчих засобів навчання в навчально-виховному процесі вітчизняної школи в 1958 - 1980-х рр. Проаналізовано проблеми створення краєзнавчої навчальної книги, методичної літератури та краєзнавчих наочних посібників на базі місцевого матеріалу.

Освещены место и значение краеведческих средств обучения в учебно-воспитательном процессе отечественной школы в 1958 - 1980-х гг. Проанализированы проблемы создания краеведческой учебной книги, методической литературы и краеведческих наглядных пособий на базе местного материала.

The place and importance of local historical means of training in the educational and training process in the school of our country in 1958 - 1980 are reflected. The problems of creation of a manual book on local history, methodical literature and localhistorical visual aids on the grounds of local material have been analyzed.

Подано комплексний аналіз розвитку природничого краєзнавства в системі вітчизняної шкільної освіти у 1920 - 1980-х рр. Обгрунтовано методологічні підходи до вивчення історії розвитку природничого краєзнавства в системі вітчизняної шкільної освіти, розкрито історичні передумови цього процесу. Визначено етапи, провідні тенденції та закономірності розвитку природничого краєзнавства в системі вітчизняної шкільної освіти у 1920 - 1980-х рр. Узагальнено історико-педагогічний досвід шкільного природничого краєзнавства, а також розкрито можливості його використання в системі вітчизняної шкільної освіти на сучасному етапі. Визначено перспективні напрями розвитку природничого краєзнавства в системі шкільної освіти в Україні.

Розкрито сутність і значення втілення принципу національної спрямованості навчання в підготовку вчителів географії. Обгрунтовано реалізацію принципу національної спрямованості навчання в фаховій підготовці майбутніх вчителів географії через систему краєзнавчої діяльності. Відзначено, що одним із шляхів реалізації принципу національної спрямованості навчання є активне залучення в навчальний процес здобутків усної народної творчості (прислів'їв, приказок, прикмет, загадок про природні об'єкти та явища), елементів календарної обрядовості, землеробської культури, використання народних традицій поведінки в природі, шанобливого ставлення до неї.