Дослідження гормонального гомеостазу у 60-ти жінок з пухлиноподібними утвореннями яєчників виявило суттєві зміни гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової регуляції менструальної функції жінок, які проявлялись порушенням ритму секреції та вмісту у сироватці крові гонадотропних і статевих гормонів залежно від виду кісти. Після лікування спостережено тенденцію до нормалізації рівнів гонадотропінів і статевих гормонів, хоча динаміка секреції естрадіолу мала аналогічний характер, який спостерігався до лікування. Це свідчило про необхідність продовження курсу лікування.

Изучены особенности эндокринологического статуса у 70-ти женщин с опухолевидными поражениями яичников: 17 - с фолликулярными кистами яичников, 10 - с эндометриоидными кистами (ЭМК) яичников, 17 - с кистами желтого тела (КЖТ), 26 - с поликистозными яичниками (ПКЯ). Исследована концентрация гонадотропных и стероидных половых гормонов (лютеинизирующего (ЛГ), фолликулостимулирующего (ФСГ), пролактина, эстрадиола, прогестерона и тестостерона) иммуноферментным методом. Опухолевидные процессы яичников сопровождались разноплановыми нарушениями менструальной функции. Наблюдалось нарушение гонадотропной функции гипофиза, что проявлялось значительным повышением секреции ЛГ и ФСГ уже на 7-й день цикла и дальнейшей монотонной динамикой их секреции. Изменениям центральных регуляторных механизмов соответствуют нарушения стероидогенеза в яичниках, которые зависят от вида опухолевидного процесса и определяются: ускоренным созреванием доминантного фолликула при наявности КЖТ, торможением этого процесса при ЭМК, монотонной секрецией эстрадиола при ПКЯ и сохранением секреции половых гормонов при фолликулярных кистах. Содержание пролактина было в пределах нормы, однако у пациенток с ПКЯ имели место наиболее значимые отклонения этого показателя от нормы. Концентрация тестостерона в крови у обследованных женщин приближалась к верхней границе нормы, а при ПКЯ превышала нормативный показатель, что может свидетельствовать о роли гиперандрогении в патогенезе патологического процесса.

Ключ. слова: гіперандрогенія, акне, запальні захворювання жіночих статевих органів, мікробіоценоз
Індекс рубрикатора НБУВ: Р712.5-37 + Р715.011-3

Рубрики:

Фізіологія і патологія статевої і ендокринної функцій жіночого організму

Запалення жіночих статевих органів

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучен эндокринный статус женщин с опухолевидными процессами яичников. Опухолевидные процессы яичников сопровождаются существенными изменениями гипоталамо-гипофизарно-яичниковой регуляции менструальной функции женщин, которые проявляются нарушением ритма секреции и концентрации в крови гонадотропных и половых гормонов. Более выраженная положительная динамика у женщин с опухолевидными процессами яичников со стороны эндокринной системы наблюдалась после проведения гормональной терапии, что свидетельствует о необходимости продления курса гормональной терапии и гормональной коррекции на втором этапе после оперативного вмешательства.

Проведено клініко-лабораторні дослідження (бактеріологічні, бактеріоскопічні, імуноферментні) у 50-ти жінок віком 18 - 40-ка років з хронічними запальними захворюваннями геніталій. Вивчено ефективність комплексної протизапальної терапії з використанням Мілагіну (супозиторії вагінальні). Показано, що як лікарський засіб місцевої дії Мілагін поліпшує клінічні прояви захворювання, прискорює процес одужання, знижує обсіменіння статевих шляхів патологічною мікрофлорою.

Изучены особенности эндокринологического статуса у 81 женщины с воспалительными заболеваниями гениталий, обусловленными вирусно-бактериальными инфекциями: 55 женщин с вирусно-бактериальной инфекцией, 26 - с бактериальной инфекцией. Выявлены изменения гормонального гомеостаза в виде отсутствия преовуляторного пика лютеинизирующего гормона (ЛГ), умеренного снижения уровня фолликулостимулирующего гормона (ФСГ) в середине цикла, низких уровней половых гормонов, повышения коэффициента ЛГ/ФСГ и концентрации тестостерона. После комплексного противовоспалительного лечения наблюдалась тенденция к нормализации уровней гонадотропинов в сыворотке крови на 7 - 14-й день менструального цикла, наличие преовуляторного пика ЛГ, приближение коэффициента ЛГ/ФСГ к норме. Отмечены положительные изменения динамики секреции половых гормонов, что свидетельствовало о наличии условий для нормального созревания и овуляции фолликула с дальнейшим формированием желтого тела.

Наведено сучасні погляди на проблему лікування генітального ендометріозу. Особливу увагу приділено консервативним методам терапії. Надано вичерпну характеристику всіх груп препаратів, які використовуються для лікування даної патології, представлено схеми їх застосування, що дає можливість індивідуалізувати терапію. Із хірургічних методів перевагу надано органозберігаючим і малоінвазивним. Призначення консервативної терапії в до- й післяопераційний період дозволяє покращити результати лікування та попередити рецидиви захворювання.

Вивчено гормональний гомеостаз у 58 пацієнток із генітальним ендометріозом. Установлено, що генітальний ендометріоз супроводжується суттєвими змінами гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової регуляції менструальної функції, які проявляються порушенням ритму секреції та змінами рівня в сироватці крові гонадотропних і статевих гормонів залежно від локалізації патологічного процесу.

Обгрунтовано шляхи удосконалення діагностики та лікування порушень репродуктивного здоров'я жінок за гіперандрогенії на тлі запальних захворювань геніталій. З урахуванням результатів комплексного обстеження дівчат-підлітків і жінок з даною патологією встановлено критерії ранньої діагностики порушень репродуктивного здоров'я. Визначено особливості гормонального статусу у дівчат-підлітків і молодих жінок залежно від вікового чинника та клінічних проявів гіперандрогенії. Проведено дослідження клінічних, ехографічних, гормональних особливостей перебігу гіперандрогенії у поєднанні з запальними захворюваннями геніталій. На базі одержаних даних розроблено новий спосіб поетапного диференційованого лікування порушень репродуктивного здоров'я у молодих жінок з гіперандрогенією на тлі запальних захворювань геніталій залежно від віку та рівнів андрогенів. Експериментально доведено ефективність запропонованого алгоритму диференційованого лікування порушень репродуктивного здоров'я у даної категорії пацієнток.

Вивчено особливості преплацентарного кровотоку у 35 пацієнток з загрозою переривання вагітності в термінах 6 - 11 тиж. Одержані результати досліджень маткової гемодинаміки в жінок із загрозою переривання вагітності свідчили про наявність порушення маткової перфузії, що проявлялося зниженням інтенсивності маткового кровотоку та, відповідно, достовірним підвищенням індексів судинного опору в субдомінантній матковій артерії. Вищезазначені зміни маткової гемодинаміки є незалежною ознакою загрози переривання вагітності, що може бути використано для прогнозування імовірності репродуктивних втрат.

З метою вивчення становлення маткового кровотоку в ранніх термінах вагітності обстежено 20 вагітних в термінах 6 - 11 тиж. Аналіз одержаних даних дозволив встановити особливості гестаційної перебудови маткового кровотоку залежно від терміну вагітності. До 8 тиж вагітності під час застосування кольорового доплерівського картування не зареєстровано змін маткового кровотоку, що пов'язані з трофобластичною інвазією. Після 8 - 9 тиж вагітності спостерігалась асиметрія кровотоку в домінантній та субдомінантній матковій артерії за рахунок посилення його інтенсивності по домінантній матковій артерії.

Проведено вивчення ефективності препарату Гевіран (ацикловір) для лікування генітального герпесу. Обстежено 40 жінок з верифікованим генітальним герпесом (ВПГ-2) та ранніми репродуктивними втратами в анамнезі. Вивчено вплив терапії на стан специфічного гуморального імунітету. Одержані результати свідчать про ефективність застосування курсової противірусної терапії із застосуванням препарату Гевіран (ацикловір) у жінок з ранніми репродуктивними втратами в анамнезі.

Вивчено гормональний статус у пацієнток із генітальним ендометріозом. Установлено, що в жінок із зовнішнім і зовнішньо-внутрішнім ендометріозом спостерігається зниження оваріального резерву яєчників. Виявлено зміни гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової регуляції менструальної функції, що проявляються порушенням ритму секреції та концентрації у сироватці крові гонадотропних і статевих гормонів, яке залежить від локалізації генітального ендометріозу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.410.111 + Р712.5

Рубрики:

Ендометрит

Фізіологія і патологія статевої і ендокринної функцій жіночого організму

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані щодо епідеміології та факторів ризику розвитку загрози переривання вагітності. Висвітлено сучасні принципи діагностики та нові підходи до лікування загрози переривання вагітності.

Досліджено гормональний статус 35 жінок із загрозою переривання вагітності (ЗПВ) в термінах 4 - 12 тиж. Виявлені гормональні порушення свідчать про гіпофункцію яєчників у жінок із ЗПВ, що проявляється зниженням концентрації естрадіолу в крові та наявністю патологічних кольпоцитограм естрогенного типу, які репрезентують зниження прогестеронової дії на піхвовий епітелій, що посилюється в останні тижні I триместру. Поряд із цим визначено відносну гіперандрогенію, зниження концентрацій і зсув піка секреції хоріонічного гонадотропіну в сироватці крові. Одержані дані свідчать про безумовний вплив ендокринних порушень на розвиток ранніх втрат вагітності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р716.218

Рубрики:

Переривання вагітності

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлены результаты эхографического и эндоскопического исследования органов малого таза у женщин с ранними потерями беременности. При эхографии огранов малого таза патология матки выявлена почти у трети обследованных женщин. Использование эндоскопических методов диагностики позволяет не только уточнить особенности повреждения органов репродуктивной системы у женщин с ранними потерями беременности, но и провести необходимый объем малоинвазивного органосохраняющего вмешательства.

Представлены результаты эндоскопических методов лечения женщин с ранними потерями беременности. Использование гистероскопии и лапароскопии у данной категории женщин позволяет уточнить особенности повреждения репродуктивных органов и выполнить необходимый объем малоинвазивного вмешательства, предупредить развитие осложнений. Своевременное проведение хирургической лапароскопии у пациенток с эктопической беременностью позволяет в 96,2 % случаев органичиться органосохраняющей операцией.

Досліджено стан мікробіоценозу статевих шляхів 20 жінок з мимовільним викиднем і 44 жінок із викиднем, що не відбувся, в термінах 4 - 12 тиж вагітності. Зареєстровано активне обсіменіння піхви дво- та трикомпонентними асоціаціями умовно-патогенних і патогенних мікроорганізмів, підвищення частоти виявлення інфекцій, що передаються статевим шляхом, на тлі значного дефіциту лактофлори. Підвищена мікробна контамінація статевих шляхів жінок з ранніми втратами вагітності свідчить про те, що запальний процес відіграє одну з провідних ролей в етіології та патогенезі репродуктивних втрат.