Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.463.054-5

Рубрики:

Грижі

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р454.94

Рубрики:

Операції на шкірі і слизових

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчено частоту та структуру гнійно-запальних ускладнень післяопераційних лапаротомних ран черевної стінки після планового оперативного втручання. Розроблено й експериментально досліджено ефективність технології "екстемпорального" надання хірургічному шовному матеріалу протимікробних властивостей за умов операційної. Досліджено в експерименті морфологічні зміни навколоранових тканин післяопераційної рани черевної стінки в ділянці швів при її зашиванні запропонованим способом, а також під час застосування лігатур оброблених розчинами з декаметоксину та димексиду (4:1) у порівнянні із традиційним вузловим способом з'єднання тканин. Проведено порівняльне оцінювання ефективності профілактики інфекції хірургічного розрізу для запропонованого комплексу способів лікування післяопераційних лапаротомних та троакарних ран черевної стінки із традиційними методами за клінічних умов.

Представлено дані порівняльного аналізу результатів комплексного лікування 28 хворих з приводу ішемічно-гангренозної форми синдрому діабетичної стопи (CДC) на тлі хронічної ішемії нижніх кінцівок IV стадії. У 14 пацієнтів (основна група) загальноприйнятий комплекс лікувальних заходів доповнений використанням негативного тиску (negative pressure wound therapy - NPWT) та препарату капікор; 14 хворих (група порівняння) лікували за загальноприйнятою схемою. За даними порівняльного аналізу, у хворих основної групи площа ранової поверхні зменшувалася удвічі швидше, ніж в групі порівняння, загоєння ран досягнуте у 94 % пацієнтів, тривалість лікування хворих у стаціонарі зменшилася на (5,2 +- 1,4) дня.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.465.520.56

Рубрики:

Хірургічне лікування обтураційних жовтяниць

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета дослідження - проведення аналізу результатів обстеження і лікування хворих на біліарну патологію та виявлення особливостей діагностики і лікувальної тактики у хворих з ускладненими формами холециститу. Аналіз результатів обстеження і хірургічного лікування основано на 704 хворих, що страждали на холецистит, які знаходилися на лікуванні в клініках загальної хірургії Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова у період з 2014 по 2018 рр. Виявлено, що на якість діагностики та хірургічної тактики впливає наявність супутньої патології (ожиріння, асцит), анатомо-топографічні особливості органів і рівень знання лікарями УЗД хірургічної патології.