Визначено стан перекисного окиснення ліпідів, системи антиоксидантного захисту й мікроелементного гомеостазу в 34-х пацієнток жіночої статі з віковими змінами обличчя і шиї, яким виконано традиційні класичні (I група), мініінвазивні (II група) і комбіновані втручання (III група). Дослідження проведено в передопераційному періоді, через 12 - 24 год і на третю добу після операції. За результатами дослідження встановлено, що показники перекисного окиснення ліпідів і системи антиоксидантного захисту корелюють між собою: у відповідь на операційну травму відбулася активізація перекисного окиснення ліпідів, і відповідно, підвищилася активність антиоксидантного захисту. У пацієнток після мініінвазивних втручань активація даних процесів менш виражена і нормалізація показників відбулася швидше, ніж у пацієнток I - і III груп.

Определено состояние окисления липидов, системы антиоксидантной защиты и микроэлементного гомеостаза у 34-х пациенток женского пола с возрастными изменениями лица и шеи, которым были сделаны традиционные классические (I группа), миниинвазивные (II группа) и комбинированные вмешательства (III группа). Исследования проведены в предоперационном периоде, через 12 - 24 ч и на третьи сутки после операции. В результате установлено, что показатели перекисного окисления липидов и системы антиоксидантной защиты взаимодействуют между собой: в ответ на операционную травму происходит активация перекисного окисления липидов, и соответственно, повышается активность антиоксидантной защиты. Однако, у пациенток после мини-инвазивных вмешательств активация указанных процессов менее выражена и нормализация показателей осуществляется быстрее, чем у пациенток из I и III группы.

Рассмотрена методика выполнения комбинированной косметической операции у 58-ми пациенток в период с 1996 по 2005 гг. Как первичная процедура по омоложению комбинированная операция подтягивания кожи лица и шеи позволяет достичь впечатляющих результатов, предотвращает образование критического "латерального изгиба" и впалых глаз. У пациентов при наличии неблагоприятных последствий ранее выполненного стандартного фейслифтинга осуществление комбинированной операции позволяет их эффективно устранить.

Предложен метод шейно-лицевого фейслифтинга, который предполагает ограниченную диссекцию кожно-жирового лоскута и фасциального листка поверхностной мышечно-апоневротической системы (ПМАС), прошивание его множеством стежков по замкнутой петле, подтягивание тканей лица и шеи единым блоком по вертикальному вектору. Нить проводят поднадкостнично в области скуловой дуги, что обеспечивает надежную фиксацию лоскута ПМАС, позволяет достичь гармоничности и увеличить продолжительность омолаживающего эффекта операции.

The obtained results of the study are based on observation of life quality of 98 patients which have undergone traditional and combined operation. The article presents quality life indices of healthy subjects and those operated. Traditionally operated patients were established to have lower quality life indices in 6 years after the operation provided in comparison with healthy subjects. It is explained by not-long lasting cosmetic effect of the face-lifting. Combined cosmetic operation was characterized by considerably higher quality life indices reflecting physical activity as well as social and role-emotional life. These data assure that efficiency of combined operation is higher than a traditional one.

Исследованы гистологические препараты мягких тканей лица женщин, полученные во время реконструктивно-пластических операций. Применялись общегистохимические методы с вычислением индекса апоптоза, иммуногистохимические методы для выявления коллагенов I и III типов. Результаты этого исследования, проведенного у женщин разных возрастных групп, выявили более выраженную экспрессию коллагена III типа у пациенток среднего и позднего возраста, а также очаговую трансформацию коллагена III типа в коллаген I типа в последней категории обследованных.

Обоснован методический подход к выбору метода операции и хирургической тактики при хирургическом лечении преждевременного старения тканей лица и шеи.

Определен комплекс факторов, обусловливающих ускорение процесса старения. Для дискриминантного анализа использованы факторы, которые отражены в медицинской документации. У 45 пациенток, отобранных из общей группы, проведена оценка морфологических, иммуногистохимических особенностей мягких тканей лица и шеи. У всех пациенток тщательно проанализированы данные анамнеза в целях выявления выделенных 20 признаков (факторов) преждевременного старения. Результаты анализа свидетельствуют, что на основании выделенных факторов можно с высокой точностью выделить группу таких факторов, при которых могут быть выявлены или не выявлены маркеры ранних возрастных изменений.

Изучено состояние перекисного окисления липидов (ПОЛ), системы антиоксидантной защиты (АОЗ) и микроэлементного гомеостаза у 34 пациентов (все женщины) с возрастными изменениями лица и шеи, которым были выполнены традиционные классические (1-я группа), мини-инвазивные (2-я группа) и комбинированные (3-я группа) вмешательства. Исследования проводились в предоперационный период, а также через 12, 24 и 72 ч после операции. В результате установлено, что показатели ПОЛ и системы АОЗ коррелируют между собой: в ответ на операционную травму происходит активация ПОЛ и, соответственно, повышается активность АОЗ. Однако у пациенток после мини-инвазивных вмешательств активация указанных процессов менее выражена, чем у пациенток 1-й и 3-й групп.

Приведены основные принципы отбора пациентов для выполнения эстетических операций. Предложена формализованная карта регистрации медицинской информации, позволяющая оценивать индивидуальные особенности каждого пациента. Выявление функциональных и органических нарушений у пациентов свидетельствует о необходимости пересмотра существующего положения о том, что эстетические вмешательства выполняют у здоровых пациентов.

Изложены технические аспекты эндоскопических эстетических вмешательств, выполненных у 65-ти пациентов с различными признаками преждевременного старения тканей лица, шеи и эстетическими дефектами в период 1996 - 2005 гг. Осуществляли эндоскопические операции в основном четырех видов: полную (субпериостальную) подтяжку лба, подтяжку лба и средней зоны лица, подтяжку лба, лица, цервикопластику, подтяжку лба и двухплоскостную подтяжку лица. Представлены возможные осложнения эндоскопических операций, частота которых меньше, чем после открытых вмешательств, и они менее тяжелые.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р685.244

Рубрики:

Носові операції і операції на придаткових пазухах

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р685.244

Рубрики:

Носові операції і операції на придаткових пазухах

Шифр НБУВ: Ж14683 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано результати комплексного лікування 244-х пацієнток з ознаками передчасного старіння й дефектами обличчя та шиї. Досліджено патогенетичні механізми передчасної появи вікових та естетичних змін тканин обличчя та шиї. Вивчено морфологічні й імуногістохімічні зміни тканин обличчя та шиї, на підставі одержаних результатів визначено маркери інтенсивності старіння у пацієнток різних вікових груп і розроблено рекомендації щодо вибору тактики хірургічного комплексного лікування, методів прогнозування та профілактики ускладнень. Обгрунтовано показання та протипоказання щодо виконання стандартних операцій, мініінвазивних ендоскопічних, комбінованих і симультанних втручань. Розроблено алгоритм хірургічної тактики, який передбачає обгрунтування й оптимізацію вибору методу операції для кожного конкретного пацієнта на підставі запропонованих критеріїв. Проаналізовано структуру та частоту післяопераційних ускладень, що виникають внаслідок застосування стандартних, ендоскопічних і комбінованих втручань. Як критерій прогнозування коагуляційних та інфекційних ускладнень рекомендовано використовувати прокальцитанін. На базі розробленого алгоритму хірургічної тактики оптимізовано методику хірургічного втручання, що сприяє покращанню найближчих і віддалених результатів лікування, зменшенню частоти ускладнень у 2,5 раза та забезпечує вірогідне покращання якості життя пацієнтів у строки спостереження від 5-ти до 8-ми років після операції.

Описано клінічну ефективність комбінованих ритидектомій. Результати лікування вивчено у 185 пацієнток, яких оперували з використанням мініінвазивної технології. Терміни спостереження за пацієнтами складали в середньому від 6 міс. до 3 років. Приведено клінічні характеристики пацієнтів, що оперувались з використанням мінідоступу, класичного і комбінованого методів. Приведено оцінку безпосередніх і віддалених результатів комбінованої операції.

Многие сигналы наблюдаются на фоне помех и для них желательно выполнять фильтрацию. Для большинства современных фильтров надо априорно знать или оценивать дисперсию помех. Проанализирована возможность автоматически оценивать дисперсию с применением дискретного косинусного преобразования (ДКП) в нескольких блоках. Как при обработке данных в блоках, так и при последующей совместной обработке оценок предлагается использовать робастные оценки. Это позволяет уменьшить смещенность оценок и обеспечить их приемлемую точность. Анализ проведен для нескольких типичных тестовых сигналов и широких пределов изменения отношения сигнал-шум. Даны рекомендации по выбору метода обработки и его параметров.

Викладено основні історичні події та етапи розвитку України, зародження і становлення в контексті цих подій вітчизняної медицини, середньої та вищої освіти, що мали тісний зв’язок з досягненнями і розвитком європейської цивілізації, прагнення українців до знань та створення вищої національної школи. Висвітлено періоди Київської древньоруської держави, Галицько-Волинського князівства, експансії Польщі в Україну, козацької ери, України в складі Речі Посполитої, Російської та Австрійської імперій. Виокремлено розвиток України в складі СРСР та період незалежності України. Наведено особливості створення медичної освіти в Україні, суттєвий внесок українців у досягнення європейської та вітчизняної медицини, медицини Російської імперії. Розглянуто витоки медицини України такі як древньо-язичницька медицина, монастирська медицина, світсько-ремісницька медицина та козацька медицина. Окреслено витоки освіти і науки в Україні. Особливе місце відведено історії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця та кафедри хірургії № 1. Вміщено бібліографічні дані видатних медиків українців, значну кількість цікавих фактів з життя студентів, окремих представників професорсько-викладацького складу, які були фундаторами вищої медичної освіти і науки.