Проаналізовано педагогічну проблему особистісно орієнтованої професійної підготовки (ПП) вчителя технологій. Розглянуто питання підвищення рівня мотивації у ПП, особистісно-професійного розвитку (ОПР), вивчення, пояснення, прогнозування та подолання криз і відхилень у професійному становленні особистості майбутнього вчителя технологій. Визначено успішність оволодіння кваліфікацією за умов вільного вибору освітніх траєкторій та подолання тривожних відчуттів безпорадності та небезпеки. Увагу приділено проблемам діагностики ОПР, прийняття управлінських рішень з використанням робочих діагностичних методик.

Здійснено психолого-педагогічне обгрунтування, розробку та перевірку ефективності теоретичної концепції, експериментальної моделі та методики особистісно орієнтованої професійної підготовки майбутніх вчителів технологій. Визначено методологічні та теоретичні засади особистісно орієнтованої професійної підготовки майбутнього вчителя технологій. Розроблено концептуальні підходи до обгрунтування поняттєво-категоріального апарату дослідження проблеми особистісно орієнтованої професійної підготовки майбутніх вчителів технологій. Теоретично обгрунтовано та побудовано модель поетапної особистісно орієнтованої професійної підготовки майбутнього вчителя технологій, охарактеризовано та систематизовано професійно важливі види педагогічної діяльності та компетентності. Розкрито багатофункціональність педагогічних технологій забезпечення особистісно орієнтованої професійної підготовки майбутнього вчителя технологій. Визначено структурні компоненти, критерії, показники та рівні професійної готовності майбутніх вчителів технологій, узгоджені з рамкою кваліфікацій європейського простору вищої освіти, й апробовано методику їх діагностики. Розроблено методики формування навчально-професійної самостійності, саморегуляції й адаптації майбутніх вчителів технологій. Здійснено дослідно-експериментальну перевірку ефективності змодельованої методики поетапної особистісно орієнтованої професійної підготовки майбутнього вчителя технологій.

Розглянуто мету, принципи, тристоронню структуру суб'єктів соціального партнерства в галузі охорони праці. Проаналізовано рівні здійснення соціального діалогу з охорони праці на підприємствах, в організаціях та установах.

Наведено результати перевірки ефективності теоретичної концепції, експериментальної моделі та методики особистісно орієнтованої професійної підготовки майбутніх учителів технологій. Виявлено динаміку адаптації студентів до навчально-професійної діяльності, зростання рівнів професійних комптентностей відповідно до опрацьованого навчального навантаження з професійно орієнтованих дисциплін у кредитах ЄКТС.

Представлены результаты проверки эффективности теоретической концепции, экспериментальной модели и методики личностно ориентированной профессиональной подготовки будущих учителей технологии. Выявлена динамика адаптации студентов к учебно-профессиональной деятельности, возрастания уровней профессиональных компетентностей соответственно проработанной учебной нагрузке по профессионально-ориентированным дисциплинам в кредитах ЕКТС.

Results of checking the efficiency of the theoretical concept, experimental model and technique personally focused on the vocational training of the future technology teachers are presented. Increases of levels of professional competence according to the worked academic load on the professional-focused disciplines in credits ЕCТS are revealed dynamics of adaptation of students to educational-professional work.

Раскрыты взгляды А. С. Макаренко на сущность труда в школе, зависимость воспитательной ценности труда от его характера. Определены трудовые принципы и формы детского производства и руководства.

З метою одержання пояснення структури та функціонування професійно-значущих складових особистості фахівця та прогнозування можливостей його професійного розвитку актуалізовано моделювання особистості майбутнього спеціаліста як одного з етапів розробки їх особистісно орієнтованої професійної підготовки. Розглянуто модель сфер особистісного розвитку професійно значущих якостей учителя (майже особистісний, егоцентричний, групоцентричний, гуманістичний, духовний) та їх характеристики. Стверджено, що зміни особистісно-смислових рівнів супроводжуються кризами зростання на кожному витку, коли відбувається ломка попередніх смислових утворень особистості, яка зовнішньо виявляється у відмові від існуючих цінностей, з присвоєнням особистістю у другій фазі змін нових смислових рівнів, що сприяє стабілізації та продуктивному розвитку особистості. Підсумовано, що таку модель можна використати для перетворення її даних на конкретні заходи навчально-виховного процесу.

С целью получения объяснения структуры и функционирования профессионально значимых составляющих личности специалиста и прогнозирования возможностей его профессионального развития актуализировано моделирование личности будущего специалиста. Рассмотрена модель сфер личностного развития профессионально значимых качеств учителя (почти личностный, эгоцентричный, группоцентричний, гуманистический, духовный) и их характеристики. Утверждается, что изменения личностно-смысловых уровней сопровождаются кризисами роста на каждом витке, когда происходит ломка предыдущих смысловых образований личности, которая внешне проявляется в отказе от существующих ценностей, с присвоением личностью во второй фазе изменений новых смысловых уровней, что ведет к стабилизации и продуктивному развитию личности. Подытожено, что представленная модель может быть использована для преобразования ее данных в конкретные мероприятия учебно-воспитательного процесса.

In the article the features of construction of model of a teacher of technologies are examined with the purpose of decision of practical tasks of increasing the efficiency of the personally oriented professional training of future teachers.

Розкрито рушійні сили особистісно орієнтованої професійної підготовки майбутнього вчителя на підставі визначення доцільних принципів і підходів в існуючих структурних концепціях мотивації особистості, що обумовлює теоретичне значення розробки педагогічних технологій підвищення рівня мотивації соціальної безпеки особистості у професійній підготовці.

Розглянуто законодавчі і нормативно-правові засади управління охороною праці в галузі освіти. Констатовано, що сучасний стан охорони праці в навчально-виховних закладах потребує оптимізації заходів щодо покращання стану безпеки, гігієни праці та освітнього середовища. Наведено класифікацію Державних нормативно-правових актів з охорони праці за кодами видів економічної діяльності. Висвітлено основні положення Концепції загальнодержавної цільової програми покращання стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, де названо шляхи розв’язання цієї проблеми: узгодження нормативно-правової бази у сфері охорони праці на підприємствах; використання передового вітчизняного та зарубіжного досвіду з питань покращання умов і безпеки праці.

Рассмотрены законодательные и нормативно-правовые основы управления охраной труда в области образования. Констатировано, что современное состояние охраны труда в учебно-воспитательных заведениях требует оптимизации мероприятий по улучшению состояния безопасности, гигиены труда и образовательной среды. Приведена классификация государственных нормативно-правовых актов по охране труда по кодам видов экономической деятельности. Освещены основные положения Концепции общегосударственной целевой программы улучшения состояния безопасности, гигиены труда и производственной среды, названы пути решения этой проблемы, в частности: согласование нормативно-правовой базы в сфере охраны труда на предприятиях; использование передового отечественного и зарубежного опыта по вопросам улучшения условий и безопасности труда.

Legislative and regulatory beginnings of ensuring the guaranties of keeping health and working capacity of all subjects of vocational and educational activities are considered. The ways of forming social partnership and dialogue, international standards, guidelines and conventions on labor protection, legistative and regulatory acts and objective programs on labor protection in the field of education are analyzed.

Розглянуто аспекти охорони праці як невід'ємної складової соціальної відповідальності. Визначено основні принципи соціальної відповідальності. Проаналізовано міжнародні норми соціальної відповідальності та вимоги до забезпечення охорони праці в структурі соціальної відповідальності.

Розглянуто особливості сприйняття працівниками інформації з охорони праці. З'ясовано залежність сприйняття навчального матеріалу з охорони праці від індивідуальних особливостей уваги. Проаналізовано психолого-педагогічні умови осмислення та закріплення інформації з охорони праці в пам'яті працівника.

Визначено способи ідентифікації небезпечних та шкідливих чинників в умовах виробництва. Охарактеризовано методологічні підходи до аналізу та оцінювання ризиків. Обгрунтовано шляхи оцінювання ризиків на рівнях виробничих підрозділів та окремих осіб і робочих місць на об'єктах виробництва.

Розглянуто теоретико-методичні аспекти вивчення трудового навчання та креслення у контексті сучасних інновацій у загальноосвітніх та вищих навчальних закладах. Обгрунтовано понятійний апарат проблеми дослідження та розкрито особливості використання сучасних методик у навчанні учнів на уроках трудового навчання та креслення і підготовці майбутнього вчителя трудового навчання та технологій.

Досліджено національні форми українського мистецтва, питання формування естетичної свідомості та діяльності особистості засобами дизайн-середовища. Викладено питання становлення системи українського національного дизайну і дизайн-освіти. Висвітлено історію та перспективи розвитку Карпатської школи етнодизайну, Полтавського краєзнавчого музею імені В. Кричевського, виставкову діяльність Івано-Франківського обласного краєзнавчого музею. Наведено відомості про рослинний світ Національного природного парку "Гуцульщина", семантичні та графічні особливості гуцульської та полтавської писанок. Розглянуто традиції вишивального мистецтва українців: гуцульської і полтавської вишивки. Проаналізовано художньо-стилістичні особливості килимів Полтавщини та Івано-Франківщини, автентичні традиції української народної кухні Гуцульщини та Полтавщини.

Висвітлено проблеми професійного розвитку вчителя трудового навчання в контексті оновлення професійних і освітніх стандартів. Трудове навчання розглянуто як детермінанту професійної підготовки майбутнього вчителя трудового навчання, розкрито окремі аспекти його компетентнісного потенціалу та інноваційні технології професійного розвитку.