Розглянуто питання використання кейс-стаді методу як провідної технології інтерактивного навчання в процесі підготовки майбутніх учителів. Висвітлено обов'язкові складники кейса. Наведено характеристику кожного етапу ситуаційного навчання. Визначено критерії оцінювання студентів під час застосування методу кейсів і розроблено методичні рекомендації щодо організації роботи з ними.

Розкрито сутність та структуру професійної компетентності майбутніх вчителів біології. З’ясовано особливості розвитку та тенденції модернізації вищої біологічної освіти. Визначено критерії та рівні формування професійної компетентності. Розроблено й експериментально апробовано дієвість концептуальної структурно-функціональної моделі та розвивальної програми формування професійної компетентності майбутніх вчителів-біологів та обгрунтовано їх навчально-методичний та технологічний супровід. Розкрито особливості створення інноваційного освітнього середовища у процесі формування професійної компетентності майбутніх вчителів біології. Розглянуто діагностику та стан сформованості професійної компетентності майбутніх вчителів біології.

Наведено такі найпоширеніші поняття, терміни та категорії професійної освіти, як аспірант, безперервна освіта, бібліотечний каталог, виховання, готовність до інноваційної педагогічної діяльності, диференційовано-психологічна компетентність, моральні цінності тощо. Зміст термінів розкрито на підгрунті новітніх досягнень професійної освіти, педагогіки, психології, соціології та філософії.

Охарактеризовано поняття професійної компетентності у широкому та вузькому значенні. Відзначено професійну компетентність як інтегративну якість вчителя, яка виявляється у рівні його професійної освіти, реалізації особистісного потенціалу під час педагогічної діяльності, прагнення до неперервної самоосвіти. Встановлено, що формування професійної компетентності у майбутніх учителів біології здійснюється шляхом застосування особистісно орієнтованих технологій, які спонукають до творчого самовдосконалення, застосування суб’єктивного досвіду в інтерпретації та оцінюванні явищ і фактів навколишньої дійсності на основі особистісно значущих цінностей. Звернено увагу на проблемне навчання як таку організацію навчальних занять, яке передбачає створення підкерівництвом викладача проблемних ситуацій і активну самостійну діяльність студентів щодо їх розв’язання. Запропоновано різні види проблемних ситуацій з урахуванням специфіки організаційних форм навчання у вищій школі.

Охарактеризовано понятие профессиональной компетентности в широком и узком смысле. Отмечена профессиональная компетентность как интегративное качество учителя, которое проявляется в уровне его профессионального образования, реализации личностного потенциала во время педагогической деятельности, стремлении к непрерывному самообразованию. Установлено, что формирование профессиональной компетентности у будущих учителей биологии осуществляется путем применения личностно ориентированных технологий, которые побуждают к творческому самосовершенствованию, применению субъективного опыта в интерпретации и оценке явлений и фактов окружающей действительности на основе личностно значимых ценностей. Акцентировано внимание на проблемном обучении как такой организации учебных занятий, которое предусматривает создание под руководством преподавателя проблемных ситуаций и активную самостоятельную деятельность студентов по их решению. Предложены различные виды проблемных ситуаций с учетом специфики организационных форм обучения в высшей школе.

The present paper describes the concept of professional competence in the broad and narrow sense. Noted as an integrative professional competence as a teacher, which is reflected in the level of his professional education, realization of personal potential in academic work, the pursuit of lifelong learning. Established that the formation of professional competence of future teachers of biology is done by the use of personality-oriented technologies that encourage creative self-improvement, the use ofsubjective experience in the interpretation and evaluation of the facts and phenomena of reality based on personally important values. Special attention is paid to the problem-based learning such as training sessions, which provides for the establishmentof teacher-directed problem situations and active independent activity of students to address them. Offered various kinds of problematic situations with specific organizational forms of education in high school.

Розглянуто теоретичні основи побудови моделі формування професійної компетентності майбутніх учителів біології. Розкрито сутність понять „модель” та „моделювання”. Зосереджено увагу на конструктивних ідеях, що пов’язані з моделюванням професійної підготовки майбутнього педагога та використанням різних функцій моделей. Зазначено, що педагогічний зміст моделі формування професійної компетентності майбутніх учителів полягає в тому, що вона надає змогу виділити актуальні та перспективні завдання навчально-виховного процесу, виявити, дослідити та науково обгрунтувати умови можливого зближення між вірогідними, очікуваними та бажаними змінами об’єкта, що вивчається. Окреслено проблеми, які означена модель може допомогти розв’язати у процесі дослідження. Зроблено висновок, що модель формування професійної компетентності майбутніх біологів має охоплювати систему компонентів, які несуть об’єктивну і достатньо повну інформацію про мету, зміст, характер і результат діяльності майбутніх учителів, складники процесу формування професійної компетентності (компоненти професійної підготовки), науково-методичне забезпечення процесу підготовки та психолого-педагогічні умови його ефективності, утворюючи ідеальну, описову, прогностичну модель. Наголошено, що в процесі її розроблення потрібно враховувати загальновизнані у педагогічній науці методологічні орієнтири.

Рассмотрены теоретические основы построения модели формирования профессиональной компетентности будущих учителей биологии. Раскрыта сущность понятий „модель” и „моделирование”. Сосредоточено внимание на конструктивных идеях, связанных с моделированием профессиональной подготовки будущего педагога и использованием различных функций моделей. Указано, что педагогическое содержание модели формирования профессиональной компетентности будущих учителей заключается в том, что она позволяет выделить актуальные и перспективные задачи учебно-воспитательного процесса, выявить, исследовать и научно обосновать условия возможного сближения между вероятными, ожидаемыми и желанными изменениями объекта изучения. Определены проблемы, которые данная модель может помочь решить в процессе исследования. Сделан вывод, что модель формирования профессиональной компетентности будущих биологов должна охватывать систему компонентов, которые несут объективную и достаточно полную информацию о цели, содержании, характере и результатах деятельности будущих учителей, составляющие процесса формирования профессиональной компетентности (компоненты профессиональной подготовки), научно-методическое обеспечение процесса подготовки и психолого-педагогические условия его эффективности, образуя идеальную, описательную, прогностическую модель. Отмечено, что в процессе ее разработки нужно учитывать общепризнанные в педагогической науке методологические ориентиры.

The article deals with theoretical bases for building a model of formation the future biology teachers’ professional competence. It is emphasized that in the process of its development should take into account the generally recognized in pedagogical science methodological guidelines.

Розглянуто питання впровадження здоров'язберігальних освітніх технологій у практику роботи вищої школи в процесі професійної підготовки вчителів біології. Наведено дані експериментальної роботи, метою якої було використання здоров'язберігальних технологій на заняттях у ході вивчення дисциплін циклів природничо-наукової, професійної та практичної підготовки майбутніх біологів. Досліджено стан здоров'я студентів I - IV курсів за результатами аналізу медичних карток, анкетування студентів-біологів. Окреслено шляхи формування здоров'язберігальних компетентностей майбутніх учителів.

Рассмотрены вопросы внедрения здоровьесберегающих образовательных технологий в практику работы высшей школы в процессе профессиональной подготовки учителей биологии. Представлены данные экспериментальной работы, целью которой было использование здоровьесберегающих технологий на занятиях при изучении дисциплин циклов естественнонаучной, профессиональной и практической подготовки будущих биологов. Исследовано состояние здоровья студентов I - IV курсов по результатам анализа медицинских карт, анкетирования студентов-биологов. Определены пути формирования здоровьесберегающих компетенций будущих учителей.

The article highlights the problem of health protecting educational technologies introduction in the process of biology teachers’ professional training at higher school.

Розглянуто питання модернізації вищої освіти з позицій компетентнісного підхіду. Відзначено, що впровадження компетентнісного підхіду сприяло зародженню нової парадигми освіти, результатом якої є зміщення акцентів освітньої діяльності від процесу викладання до процесу набуття компетенцій. Розглянуто взаємозв’язки компетентнісного підхіду з іншими методологічними підходами.

Рассмотрены вопросы модернизации высшего образования с позиций компетентностного подхода. Отмечено, что внедрение компетентностного подхода определило зарождение новой парадигмы образования, которая приводит к смещению акцентов образовательной деятельности от процесса преподавания к процессу освоения компетенциями. Рассмотрена взаимосвязь компетентностного подхода с другими методологическими подходами.

In this article was highlighted the problem of the Higher School modernization from the viewpoint of competence approach; was admitted, that competence approach introduction influenced the generation of new educational paradigm and, as a result, the educational work priorities changed from the process of teaching into process of getting new competencies. The competence approach interconnections with other methodological approaches were also depicted.

Проведено теоретичний аналіз та узагальнення основних аспектів проблеми формування професійної компетентності майбутніх вчителів біології. Визначено сутність провідних понять: "професійна компетентність вчителя біології", "компетенція" у широкому та вузькому розуміннях; визначено структуру досліджуваного феномену та його складові; критерії, показники, рівні. Розроблено класифікацію різновидів освітнього середовища та встановлено зв'язки між структурними компонентами професійної компетентності й інноваційного освітнього середовища. Визначено основні тенденції вищої біологічної освіти за умов інтеграції та ключові компетенції учителя біології. Створено концептуальну модель формування професійної компетентності майбутніх вчителів біології. Розроблено та впроваджено у практику роботи вищої школи психодіагностичний інструментарій визначення рівнів розвитку професійної компетентності педагогів. Проведено експериментальну апробацію комплексної розвивальної програми формування професійної компетентності майбутніх вчителів біології за умов інноваційного освітнього середовища з використанням новітніх педагогічних технологій.

Розглянуто сутність, зміст і структуру екологічної компетентності. Запропоновано авторське визначення екологічної компетентності. Наведено результати психодіагностики когнітивно-діяльнісного компонента екологічної компетентності майбутніх учителів біології згідно зі структурою досліджуваного феномена. Наведено приклади проблемних ситуацій, які використовувалися у процесі діагностування рівня знань студентів щодо наявних екологічних проблем.

Рассмотрены сущность, содержание и структура экологической компетентности. Предложено авторское определение экологической компетентности. Представлены результаты психодиагностики когнитивно-деятельностного компонента экологической компетентности будущих учителей биологии в соответствии со структурой исследуемого феномена. Приведены примеры проблемных ситуаций, которые использовались при диагностировании уровня знаний студентов об имеющихся экологических проблемах.

In the article the result of psychodiagnostics environmental competence of future biology teachers. Knowledge is in according with the structure of the studied phenomenon.

Розглянуто технологію формування здорового способу життя майбутніх учителів біології у процесі викладання природничих дисциплін з використанням проблемних ситуацій. Уточнено сутність поняття «проблемне навчання», проаналізовано види проблемного навчання. Показано застосування найбільш поширених методів активізації пізнавальної діяльності студентів під час навчальних занять. Розглянуто сутність проблемної лекції та проблемного учіння; наведено приклади проблемних ситуацій та завдань, що використовуються на лабораторних і практичних заняттях з природничих дисциплін та під час педагогічної практики.

Рассмотрена технология формирования здорового образа жизни будущих учителей биологии в процессе преподавания естественных дисциплин с использованием проблемных ситуаций. Уточнена сущность понятия "проблемное обучение", проанализированы виды проблемного обучения. Показано применение наиболее распространенных методов активизации познавательной деятельности студентов во время учебных занятий. Рассмотрена сущность проблемной лекции; приведены примеры проблемных ситуаций и задач, которые используются на лабораторных и практических занятиях и во время педагогической практики.

The article considers the technology for healthy lifestyles development of future biology teacher in process of natural sciences teaching with the problematic situations.

Мета роботи - визначення пріоритетних задач науково-технічного характеру, вирішення яких створює умови до удосконалення процесу експлуатації суден та наведення основних показників, які характеризують надійність експлуатації суднового обладнання. Значення показників надійності за період експлуатації, які отримані у результаті обробки інформації порівнюються з відповідними значеннями показників за попередні періоди. Такий підхід дозволяє здійснити якісну оцінку рівня надійності по відношенню до попередніх періодів експлуатації. При цьому, не враховується вплив на статистичну оцінку показника інтенсивності експлуатації. Статистичні дані про відмови та несправності отримуються при нестабільних умовах спостережень, що значно впливає на точність та достовірність оцінки. Одним з часткових завдань дослідження є удосконалення методики статистичного контролю надійності агрегатів суднового обладнання з урахуванням впливу інтенсивності експлуатації та нестабільних умов спостережень.

The purpose of the article is in testing complex diagnostic methods for determining the level of formation of professional competence of future teachers. This study involves the analysis of the fundamental contradictions between the process of professional teacher training and diagnostic tools to determine the level of their professional competence. The results of analysis of contemporary literature shows lack of research devoted to the above mentioned problems that interferes the implementation of an effective system of training teachers. There are a limited number of publications which address the problem of complex diagnostics of students of pedagogical universities. Selected diagnostic tool includes determination of indicators of professional competence, which includes the following components: motivational-value (the value-oriented, differential-psychological competence); cognitive-activity (objective, strategic, methodical, informational-technological, organizational competence); personal-reflexive (socio-communicative, creative and innovative, Health-saving, environmental, auto-psychological competence). In order to improve the process of diagnosing professional competence of future teachers and to correct the level of formation of its components, the author proposed a proven diagnostic technique. It is based on principles used by the international company "SHL" in conducting Interview Competency with managers and graduates. Further research will focus on the creation of developmental programs for students of pedagogical universities.

Вирішено актуальне науково-технічне завдання удосконалення існуючих та розробленню нових моделей та методів інтелектуалізації експлуатації суден за критичних умов. Принцип роботи інтелектуалізованої системи судна полягає у виборі оптимальних дій по управлінню судном при зміні курсу в нештатній ситуації, яка пов'язана з відмовами в підсистемах системи управління або з зовнішніми факторами. Наведено загальний алгоритм рішення задачі інтелектуалізації системи експлуатації судна.

Показано вплив технічного стану апаратури радіонавігації морського транспорту на часові та економічні показники морських перевезень. Запропонований метод побудови імітаційної моделі, який полягає у врахуванні ймовірностей знаходження мобільних контрольно-діагностичних систем і апаратури радіонавігації у відповідних станах експлуатації - справному або несправному. Розроблено аналітичні співвідношення для визначення ймовірності знаходження апаратури радіонавігації у відповідних станах експлуатації. Запропоновано імітаційну модель, яка заснована на особливостях параметрів контролю апаратури радіонавігації та похибок мобільної контрольно-діагностичної системи, що застосовується при контролі.

Проведено аналіз характеристик процесу експлуатації агрегатів систем автоматичного управління. За результатами аналізу розроблено вимоги до математичної моделі процесу технічної експлуатації агрегатів обрано клас моделі та метод моделювання, що дозволило розробити формалізований опис процесу технічної експлуатації одиничного агрегату систем автоматичного управління. За результатами аналізу обрано модель прогнозування показника надійності агрегатів та спосіб статистичного контролю рівня надійності.

Обгрунтований вплив контролю технічного стану радіотехнічних систем морського транспорту та якості виконання завдань щодо морських перевезень. Об'єктом дослідження є вимірювальний контроль параметрів при визначенні технічного стану радіотехнічних систем. Методи дослідження базуються на теорії контролю та теорії ймовірностей способах комп'ютерного моделювання. Особливістю запропонованого методу розрахунку достовірності вимірювального контролю параметрів радіотехнічних систем морського транспорту є врахування вагових коєфіціентів контрольованих і неконтролюваних параметрів і розгляд таких систем як об'єктів, відмови яких нерівностей, та об'єднання поняття методичної та інструментальної досторівностей. Дослідження запропонованого методу за допомогою комп'ютерного моделювання доведено адекватність отриманих співвідношень. Розроблений метод пропонується використовувати при поставці та рішенні задач оптімизациї параметрів контролю при визначені технічного стану радіотехнічніх систем морського транспорту на етапі експлуатації.

Проаналізовано структурний склад назв сучасного одягу китайською мовою. Виокремлюються найбільш поширені моделі, які корелюють з кількісно-складовим складом лексики китайської мови. Крім цього розглядається проблема впливу традицій на формування назв сучасних елементів одягу. Виділяються видові та похідні назви. З'ясовано, що більшість назв сучасного одягу в своєму складі мають морфему-назву одягу традиційного. Вбачаємо в цьому незаперечний влив традицій на формування сучасної лексики.

Вміщено наукові доробки вчених, викладачів, докторантів, аспірантів, здобувачів вищої освіти щодо формування компетентного майбутнього вчителя біології та основ здоров’я під час його професійної підготовки. Розглянуто використання освітніх технологій і стратегій навчання; професійної підготовки майбутніх учителів означеного профілю у контексті розбудови Нової української школи. Зазначено технологічну готовність здобувачів вищої освіти до професійної діяльності; педагогіки здоров’язбереження і дистанційного навчання в умовах карантинних обмежень тощо. Наведено результати досліджень науковців, яке апробовано на першій Всеукраїнській науково-практичній інтернет-коиференції "Проблеми та перспективи розвитку біологічної освіти" в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі (м. Переяслав, 20-21 квітня 2021 р.).

Здійснено узагальнення проблеми професійної підготовки учителів біології у педагогічних закладах вищої освіти щодо формування їх готовності до майбутньої професійної діяльності у процесі практичної підготовки. Виокремлено структурні компоненти, показники й рівні сформованості готовності до професійної діяльності студентів- біологів, запропоновано структурно-функціональну модель формування досліджуваної якості, теоретично обгрунтовано й експериментально апробовано організаційно-педагогічні умови, які складають основу розвивальної програми формування досліджуваного феномена.

Досліджено особливості навчання природничих наук в освітніх закладах Франції. Проаналізовано розвиток критичного мислення учнів на уроках біології та позакласній роботі. Розглянуто спеціальні методи очищення води в умовах воєнного стану. Розкрито видову різноманітність ранньовесняних рослин Львівщини. Досліджено шляхи активізації пізнавальної діяльності учнів до вивчення біології у 7 класі. Охарактеризовано народну медичну термінологію та наведено її характеристику. Розглянуто екологічні проблеми поводження із твердими побутовими відходами в сільській місцевості. Увагу приділено особливості використання гормонів росту при вегетативному розмноженні винограду. Досліджено застосування технології надання базової домедичної допомоги в умовах воєнного стану. Висвітлено здобутки вчених із вивчення механізму поглинання мінеральних речовин кореневою системою.