Розроблено методологію оптимізації технологічних рішень, параметрів механізованих процесів і технічних засобів приготування кормів, що забезпечують задані рівні якості приготування їх на фермі та продуктивність тварин, а також ефективність виробництва продукції тваринництва на етапі проектування. Виробництво тваринницької продукції розглянуто як складну багаторівневу біотехнічну систему виробничих процесів етапів життєвого циклу її продукції з елементами виробництва, які також проходять ці етапі. Створено математичні моделі технологічних процесів дозованої видачі подрібнених стеблових та сипких кормів, мікронізації соєвих бобів, механічної очистки коренеплодів та приймання грубих стеблових кормів з самоскидних транспортних засобів підвищеної місткості. Запропоновано метод оптимізації, обгрунтовано параметри процесів, розроблено та створено обладнання для приготування кормів, які забепечують підвищення їх якості.

Запропоновано теоретичні передумови конкурентоспроможності техніко-технологічного забезпечення тваринництва на базі оптимізації його функціонального якісного навантаження.

Введено у точкову геометрію поняття узагальнених тригонометричних функцій, які є інваріантом паралельного проекціювання. Розроблено теоретичні основи визначення неперервних-геометричних образів за допомогою узагальнених тригонометричних функцій.

Розглянуто, як приклад, 4 задачі визначення основи перпендикуляру в дво-, три-, чотири- та п'ятивимірному просторах, які наочно демонструють ефективне використання абстрактних методів узагальнення й аналогії у БН-численні.

Визначено залежності виходу біогазу від структури субстрату у процесі метанового зброджування.

Наведено результати патентно-інформаційних та аналітичних досліджень щодо тенденцій розвитку й удосконалення біогазових технологій і конструктивно-технологічних рішень з переробки органічних відходів у сільському господарстві.

Приведены результаты патентно-информационных аналитических исследований тенденций развития и усовершенствования биогазовых технологий и конструктивно-технологических решений по переработке органических отходов в сельском хозяйстве.

На базі методу дискретних елементів досліджено рух частинок зернового матеріалу по похилій круговій поверхні, що здійснює кругові горизонтальні коливання з визначенням якісних показників розподілу частинок по поверхні.

Розглянуто вплив теплової обробки на фізико-механічні властивості зернових кормів; одержано залежності зміни маси, коефіцієнтів тертя та вологості від температури та часу обробки.

Наведено аналіз останніх результатів досліджень процесу переміщення зернового матеріалу по похилій круговій вібраційній поверхні. Увагу надано якісним показникам процесу, а саме рівномірності подачі, енергоємності та перегортанню часточок.

Установлено роль ішемії-реперфузії кінцівки, зумовленої накладанням турнікета протягом 2 год на стегно, в патогенезі прооксидантних, функціональних і морфологічних порушень нирок за умов гострої крововтрати в межах 20 - 22 % об'єму циркулюючої крові та в доведенні корегувальних властивостей карбацетаму у зниженні проявів виявлених порушень. За умов гострої крововтрати, ускладненої ішемією-реперфузією кінцівки, виявлено поглиблення прооксидантних, функціональних і морфологічних порушень нирок, порівняно з моделюванням лише гострої крововтрати. У всі терміни реперфузійного періоду у кірковому та мозковому шарах нирки суттєво більшим стає вміст реагентів до тіобрабітурової кислоти, меншою активністю каталази, ще більше знижується діурез, проксимальний і дистальний транспорт іонів натрію та кліренс безнатрієвої води. Через 4 год і 7 діб істотно меншою стає швидкість клубочкової фільтрації. Починаючи з 1 доби реперфузійного періоду більшими стають вміст іонів калію в сечі та їх екскреція. Морфологічно відмічено деструктивні зміни усього досліджуваного епітеліального компоненту нирки з ураженням базальних мембран, які наростають до 7 доби і незначно зменшуються до 14 доби. З'ясовано, що застосування карбацетаму у щурів із гострою крововтратою, ускладненою ішемією-реперфузією кінцівки, порівняно з тваринами без корекції, вже через 7 діб сприяє посиленню прооксидантних механізмів, покращенню функціонального та морфологічного стану нирок. Ефективність препарату більша після його введення протягом 14 діб. Хоча досліджувані показники не досягають рівня контролю, карбацетам є перспективним патогенетичним засобом корекції досліджуваної патології.