Проаналізовано проблему патогенезу та лікування нефрологічних захворювань у дітей. Виявлено переваги препарату "Ентеросгель" як оптимального інструмента детоксикаційної терапії.

Проанализирована проблема патогенеза и лечения нефрологических заболеваний у детей. Выявлены преимущества препарата "Энтеросгель" как оптимального инструмента детоксикационной терапии.

Изучены особенности течения ожоговой болезни (ТОБ) у пострадавших с ожогами, полученными в результате воздействия комбинированного этиологического фактора в условиях чрезвычайной ситуации. Обследованы 15 пострадавших в результате террористического акта (ожоги площадью от 15 до 45 % поверхности тела II - III АБ степени, ожог дыхательных путей, дымовая токсическая ингаляция, отравление продуктами горения) и 20 здоровых доноров. Возраст пострадавших - от 15-ти до 45-ти лет. Исследования проведены на 7 - 8-е сутки с момента травмы в стадии ожоговой токсемии (СОТ), на 19 - 21-е сутки - в стадии септикотоксемии и через 2 месяца после получения травмы. В связи с комбинированным этиологическим фактором поражения отмечено раннее развитие полиорганной недостаточности, связанное с развитием аутоагрессивных реакций уже в СОТ, что обусловливает атипичное ТОБ. Сделан вывод, что декомпенсация фагоцитарных систем естественной резистентности в стадии ожоговой реконвалисценции повышает риск вторичного инфицирования и развития аутоагрессивных осложнений в более поздние сроки.

Проанализированы современные методы количественного представления процесса управления в гемодиализной системе. Доказана некорректность современного подхода к установлению взаимосвязи между продолжительностью жизни пациентов, находящихся на программном гемодиализе, и величиной гемодиализного индекса дозы.

Проведены мониторинг и анализ клинико-лабораторных проявлений острых ингаляционных отравлений продуктами горения желтого фосфора у 85 лиц после аварии 16.07.07 г. около с. Ожидов (Буский район, Львовская область). Причинно-следственные связи между возникновением пожара, пребыванием пострадавших в зоне задымленности и возникновением клинических признаков заболевания позволяют квалифицировать ситуацию группового заболевания как острое отравление продуктами горения желтого фосфора. Длительность латентного периода - от 20 мин до 24 ч. Последовательность возникновения жалоб и клинических проявлений: респираторно-конъюнктивный синдром, нейровегетативный синдром, гастроинтестинальный синдром, кожные нарушения. Выявлены характерные изменения показателей функций печени и почек по результатам общеклинических биохимических анализов крови пострадавших. Длительность токсикогенной стадии острого отравления составляет примерно 168 ч. Период полувыведения - 48 - 72 ч. Приведены клинические особенности и диагностические критерии степеней тяжести поражения.

Комплексно вивчено механізми формування та реалізації ендотоксикозу у дітей на рівні кров'яного русла у висхідному ієрархічному ряді: механізми продукції та розподіл токсинів у кров'яному руслі, їх накопичення та міцність зв'язків з токсиннесучими фракціями крові, стан антитоксичних адаптаційних систем плазми крові, клінічні прояви токсемії. Вивчено розмір молекул токсинів. Розроблено комп'ютерну експертну систему оцінки ендотоксикозу у дітей з поліорганною недостатністю, призначену для вибору методів еферентної детоксикації. Запропоновано способи діагностики та досліджено ефективність диференційованого використання методів еферентної терапії.

Наведено підходи до побудови алгоритму розпізнавання причини виникнення захворювання. Запропоновано комбінований метод для визначення причини виникнення захворювання у хворого. Розглянуто роботу використаних алгоритмів та їх покрокове застосування на практиці. Проведено оцінку можливості використання комбінованого методу на практиці.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р414 + Р413.51-52

Рубрики:

Хвороби нирок

Хвороби печінки

Шифр НБУВ: Ж23117 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Отмечено, что в клинической картине отравления антипсихотическими препаратами превалируют симптомы, формирование которых напрямую связано с разными векторами механизма их токсического действия и патогенеза отравлений этой группой психоактивных лекарств. Залогом оптимизации фармакотерапии психических заболеваний является рациональное и эффективное применение антипсихотических препаратов.

У теперішній час для полегшення болю широко використовуються препарати трьох фармакологічних груп: опіоїдні аналгетики, неопіоїдні аналгетики і нестероїдні протизапальні засоби, які зменшують або повністю усувають помірний та сильний біль, одночасно надаючи різні за ступенем вираженості та характером перебігу побічні реакції. Оскільки фармакокоректори болю є високоактивними ксенобіотиками та широко вживаними ліками, існує реальна небезпека їх передозування. Комбінування і тривале застосування аналгетиків з препаратами інших груп (глюкокортикостероїдами, засобами, що пригнічують ЦНС, іншими аналгетиками) підвищує ризик розвитку побічних ефектів, а також передозування даних препаратів. Тому основним завданням лікарів та провізорів є дотримання принципів раціонального прийому ліків, а також моніторинг їх побічних ефектів і попередження передозування.

Досліджено та систематизовано медикаментозні, інфекційні, харчові агенти, засоби побутової та/або промислової хімії, які виступали як етіологічні чинники токсикодермій. Систематизовано клінічно-лабораторні зміни в органах і системах, які виникали в осіб у гострому періоді перебігу токсикодермій. Проаналізовано кореляційну залежність між встановленими системно-органними змінами у хворих і відомою системно-органною тропністю етіологічних чинників токсичного ураження шкіри. Досліджено показники токсичності плазми крові та встановлено характеристики ендотоксинів (розмір часток, цитолітичну активність), що накопичуються в кров'яному руслі в гострому періоді перебігу захворювання. Встановлено параметри токсемії та екзотоксин-залежні системно-органні порушення у хворих на токсикодермії, що вказують на доцільність їх подальшого вивчення для розробки нових підходів щодо використання ранньої органно-протекторної та селективної детоксикаційної терапії у разі токсичних уражень шкіри.

Представлено результати токсикометричних досліджень ендотоксикозу у хворих на наркоманію: потенціали ушкоджувальної активності ендотоксинів, розміри часток і молекул, їх розподіл і накопичення в кров'яному руслі, міцність зв'язку з токсиннесучими фракціями. Визначено автоімунні реакції в цих осіб. Установлено кореляційну залежність між рівнями автоімунної активності та параметрами токсичності цільної плазми крові та її компонентів.

Представлено особливості формування токсин-індукованих автоімунних реакцій у пацієнтів із гематологічними та неврологічними захворюваннями. Продемонстровано результати токсикометричних досліджень ендотоксемії: потенціали ушкоджувальної активності (токсичності) ендотоксинів, розміри часток, розподіл і накопичення їх у кров'яному руслі, міцність зв'язку з токсиннесучими фракціями. Визначено автоімунні реакції у хворих. Проаналізовано кореляційну залежність між рівнями токсин-індукованої автоімунної активності та параметрами токсичності цільної плазми та її компонентів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.11

Рубрики:

Хірургічна патологія серця, серцевої сумки та магістральних судин

Шифр НБУВ: Ж24454 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457.365.11

Рубрики:

Хірургічна патологія серця, серцевої сумки та магістральних судин

Шифр НБУВ: Ж24454 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Отмечено, что наиболее широко используются в медицинской практике три основные группы лекарств для фармакологической коррекции боли: опиоидные анальгетики, неопиоидные анальгетики, нестероидные противовоспалительные средства, которые имеют ряд токсических эффектов. Обсуждены механизмы токсического действия анальгетиков.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.73 + Р410.030-52

Рубрики:

Серцево-судинні засоби

Гіпертонічна хвороба

Шифр НБУВ: Ж100063 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У результаті проведеного дослідження встановлено, що у працівників, експонованих свинцем, прояви метаболічної інтоксикації характеризуються активуванням процесів у системі вільнорадикального окиснення на фоні зниження антиоксидантного захисту. При цьому розвиток метаболічної інтоксикації супроводжується формуванням дисбалансу в системі оксиду азоту з депонуванням продуктів його метаболізму.

Описаны особенности формирования эндотоксикоза при микросатурнизме. Приведены результаты ретроспективного исследования токсининдуцированной аутоиммунной активности (ТИАА) и определена ее роль в формировании токсемии в зависимости от степени экпозиции свинцом. Исследованы механизмы продукции токсинов и потенциал повреждения при ТИАА, размер молекул токсинов, параметры их распределения и накопления в кровяном русле, прочность связи с токсиннесущими фракциями в зависимости от степени микросатурнизма.

Вивчено зміни вмісту прозапальних цитокінів (інтерлейкіну 1, 2, 6, 8, ФНП-J) залежно від вмісту свинцю у крові. У пацієнтів з мікросатурнізмом виявлено зміни в системі цитокінової кооперації. Для пацієнтів II групи характерне достовірне зниження ФНП-J, ІЛ 1,2 і підвищення вмісту ІЛ 6,8. Для II групи характерне зниження вмісту ФНП-J, ІЛ 2 і збільшення вмісту ІЛ 1,6,8. У III групі пацієнтів виявлено підвищення рівня ФНП-J, ІЛ 1,2,8 за незмінного вмісту ІЛ 6. Комплексні дослідження прозапальних цитокінів дозволяють виділити основні ланки дисбалансу, що розвивається в системі цитокінів і вказують на їх залежність від рівня свинцю у крові.

Изучены изменения содержания провоспалительных цитокинов (интерлейкина 1,2,6,8, ФНП-J) в зависимости от содержания свинца в крови. У пациентов с микросатурнизмом выявлены изменения в системе цитокиновой кооперации. Для пациентов I группы характерно достоверное снижение ФНП-J, ИЛ 1,2 и повышение содержания ИЛ 6,8. Для II группы характерно снижение содержания ФНП-J, ИЛ 2 и увеличение содержания ИЛ 1,6,8. У III группы пациентов выявлено повышение уровня ФНП-J, ИЛ 1,2,8 при неизменном содержании ИЛ 6. Комплексные исследования провоспалительных цитокинов позволяют выделить основные звенья развивающегося дисбаланса в системе цитокинов и указывают на их зависимость от уровня свинца в крови.

Серед чисельних методів діагностики, що використовують для визначення ендогенної інтоксикації, найпоширенішими в клінічній практиці є розрахункові індекси: лейкоцитарний (ЛII), гематологічний (ГII), ядерний (ЯII). Вивчення інформативності розрахункових методів для верифікації ендогенної інтоксикації у працівників експонованих свинцем залежно від умісту свинцю в їхній крові. У 146 електромонтерів кабельних мереж, які зазнавали виробничого впливу свинцю, концентрації якого в повітрі робочої зони перевищували ГДК у 1,4 - 1,8 разу (основна група) та в 57 працівників контрольної групи проводили дослідження ендотоксемії за допомогою розрахунків індексів інтоксикації (ядерного, гематологічного та лейкоцитарних) та визначення рівнів токсин-індукованих автоімунних реакцій (ТІАР), токсин-індукованих цитолітичних реакцій (ТІЦР) плазми крові та концентрації свинцю в їх крові (РЬ - К). Разом з цим для оцінки стану антитоксичних адаптогенних систем у всіх працівників визначали індекс реакції системної відповіді (ІР), індекс сенсибілізації (ІС), індекс співвідношення нейтрофілів і лімфоцитів (ІСНЛ) та індекс співвідношення лімфоцитів і еозинофілів (ІСЛЕ). Результати проведених досліджень показали, що збільшення Pb-K у працівників, експонованих свинцем, супроводжується статистично значимим збільшенням розрахункових індексів ендогенної інтоксикації, а також показників, що визначають збільшення активності ТІАР та ТІЦР плазми крові. Висновки: у працівників, експонованих свинцем, прояви ендогенної інтоксикації характеризуються змінами розрахункових індексних показників: ЛII, ГII, ЯII, а також ТІАР і ТІЦР. При цьому, розвиток ендогенної інтоксикації у працівників визначається формуванням вірогідних кореляційних зв'язків між концентрацією копропорфірину в сечі з показниками ТІАР альбумінів, а також ТІЦР вільноциркулюючих токсинів.