Описано педагогічні можливості сюжетно-рольової гри та місце фольклору в розвитку мовлення дітей дошкільного віку із тяжкими вадами мовлення (ТВМ). Проведено порівняльний аналіз особливостей перебігу виконання діагностичних завдань дошкільниками з різними формами інтелектуальних порушень. Розглянуто сучасну систему знань учнів з порушеннями мовленнєвого розвитку. Розкрито методику формування в учнів із ТВМ звукового аналізу та синтезу слів. Наведено сучасні підходи до подолання порушення звуковимови. Особливу увагу приділено сучасним комп'ютерним технологіям в логопедичній роботі.

Викладено сучасний підхід до проблеми логопедичного обстеження дітей з вадами мовлення. Проаналізовано формування зорово-просторових та часових уявлень у дітей із ДЦП з використанням міжпредметних зв'язків як методичну проблему. Описано роль іграшки у дитячій грі. Розкрито соціальну роль логопеда в системі допомоги населенню. Висвітлено становлення та функціонування системи підготовки дефектологів за кордоном.

Изложен современный подход к проблеме логопедического обследования детей с изъянами речи. Проанализировано формирование зрительно-пространственных воображений у детей с ДЦП с использованием межпредметных связей как методическая проблема. Описана роль игрушки в детской игре. Раскрыта социальная роль логопеда в системе помощи населению. Освещено становление и функционирование системы подготовки дефектологов за рубежом.

Висвітлено психолого-педагогічні та лінгвістичні засади словотворення. Визначено лінгводидактичні орієнтири опрацювання основних способів творення слів молодшими школярами з порушеннями мовленнєвого розвитку. Розкрито особливості мовленнєвого розвитку таких учнів, зокрема, розглянуто процеси формування дериваційних умінь та опанування елементарних орфографічних норм. Проаналізовано труднощі, які виникають у процесі засвоєння молодшими школярами з порушеннями мовленнєвого розвитку основ словотвору. Виявлено чинники, які негативно впливають на формування словотворчих умінь. Зроблено висновок про залежність засвоєння граматики та правопису від загального мовленнєвого розвитку. Розроблено методику розвитку мовлення молодших школярів з порушеннями мовленнєвого розвитку у процесі засвоєння словотворчих засобів.

Освещены психолого-педагогические и лингвистические основы словообразования. Определены лингводидактические ориентиры в процессе изучения основных способов образования слов младшими школьниками с нарушениями развития речи. Раскрыты особенности развития речи у таких учеников, в частности, рассмотрены процессы формирования деривационных умений и усвоения элементарных орфографических норм. Проанализированы трудности обучения школьников с нарушениями речевого развития основ словообразования. Выявлены факторы, негативно влияющие на формирование словообразовательных умений у таких школьников. Сделан вывод о зависимости успешности изучения грамматики и правописания от общего речевого развития. Разработана методика развития речи младших школьников с нарушениями речевого развития в процессе изучения словообразовательных средств.

Тематично систематизовано наукові праці з логопедії зарубіжних та українських авторів. Висвітлено основні положення концепції державного стандарту освіти учнів з порушеннями мовленнєвого розвитку. Проведено огляд наукових досліджень сучасної американської й англійської періодики, присвячених вивченню патології мовлення, викладено матеріали про логопедичну допомогу в системі освіти України. Проаналізовано логопедичний і медичний аспекти органічної дислалії та способи її корекції. З'ясовано причини виникнення прогнатії, досліджено вплив даної патології на вимову. Викладено методики до- та післяопераційного логопедичного навчання дітей із вродженими незрощеннями піднебіння. Розкрито основні принципи логопедичної роботи з пацієнтами, в яких виявлено відкриту ринолалію, показано особливості мовленнєвого розвитку у таких дітей. Наведено методи диференціальної діагностики стертих форм дизартрії та складної дислалії. Обгрунтовано можливості використання сучасних комп'ютерних технологій у логопедичній роботі.

Тематически систематизированы труды по логопедии зарубежных и украинских авторов. Освещены основные положения концепции государственного страндарта образования учеников с нарушениями речевого развития. Проведен обзор научных исследований современной американской и английской периодики, посвященных изучению патологии речи, изложены материалы о логопедической помощи в системе образования Украины. Рассмотрено общее учение о косноязычии, проанализированы логопедический и медицинский аспекты органической дислалии и способы ее коррекции. Установлены причини возникновения прогнатии, исследовано влияние данной патологии на произношение. Изложены методики до- и послеоперационного логопедического обучения детей с врожденными несращениями неба. Раскрыты основные принципы логопедической работы с пациентами, у которых выявлена открытая ринолалия, показаны особенности речевого развития у детей-ринололиков. Даны методы дифференциальной диагностики стертых форм дизартрии и сложной дислалии. Обоснованы возможности использования современных компьютерных технологий в логопедической работе.

Наведено математичне моделювання нестаціонарного процесу конвективно-кондуктивного теплопереносу в системі теплоенергоспоживання. Одержано типові поля основних термогідродинамічних величин для різних інтервалів часу, а також проведено порівняння одержаних температурних полів з експериментальними даними.

Наведено наукове обгрунтування та нове вирішення актуальної задачі - підвищення ефективності лікування хворих на вузлові форми зоба, профілактики у них післяопераційних ускладнень. Встановлено, що у хворих на вузлові евтиреоїдні форми зоба має місце активація процесів пероксидного окиснення, пригнічення активності ферментів антиоксидантного захисту, активація імунних процесів, які прогресують у післяопераційному періоді, особливо у хворих з субклінічним гіпотиреозом. З'ясовано, що включення в передопераційну підготовку та післяопераційне лікування таких хворих даларгіну призводить до нормалізації цих процесів, запобігає розвитку субклінічного гіпотиреозу. На базі одержаних даних запропоновано спосіб профілактики післяопераційного гіпотиреозу. Розроблено та запатентовано оперативний доступ до щитовидної залози, який знижує частоту післяопераційних ускладнень, забезпечує кращий косметичний результат і зменшує строки стаціонарного лікування хворих на вузлові форми зоба.

Висвітлено основи логопедії, історію вивчення дислалії й її проявів з урахуванням наявності зубощелепних деформацій і порушення функцій зубощелепної системи у дітей. Охарактеризовано види, форми та рівні порушень звуковимови. Наведено відомості до проведення обстеження дітей, методику корекційної роботи під час дислалії з використанням різних видів ігор.

Освещены основы логопедии, история изучения дислалии и ёё проявлений с учётом наличия зубочелюстных деформаций и нарушения функций зубочелюстной системы у детей. Охарактеризованы виды, формы и уровни нарушений звукопроизношения. Даны сведения по проведению обследования детей, методика коррекционной работы при дислалии с использованием разных видов игр.

Висвітлено науково-методичні засади логопедії як науки, системні особливості усного мовлення, причини його прояву. Розглянуто питання патогенезу і кореляційно-реабілітаційної роботи, вікові норми мовленнєвого розвитку дитини. Розкрито особливості дислалій, ринолалій та алалій, дизартричних порушень, фонетико-фонематичного та загального недорозвинення мовлення, афазії, заїкання, порушення голосу та писемного мовлення.

Розкрито науково-теоретичні та методологічні засади логопсихології як самостійної галузі спеціальної психології з урахуванням сучасних досягнень психолінгвістики, нейропсихології, спеціальної психології, логопедії. Обгрунтовано закономірності психічного розвитку нормальної дитини та дитини, яка має патологію. Розглянуто структуру розвитку дитини з порушенням мовлення, проаналізовано систематику порушень мовленнєвого розвитку з урахуванням сучасних класифікацій мовленнєвих розладів. Наведено практичні моделі психокорекційної допомоги дітям з різними формами мовленнєвих порушень.

Наведено нові шляхи оптимізації діагностично-лікувального процесу у хворих на панкреатогенний перитоніт завдяки ефективному алгоритмові роботи середнього медичного персоналу приймального відділення. Клінічне впровадження адекватного протоколу лабораторно-інструментального обстеження та чіткого алгоритму дій дає змогу суттєво скоротити тривалість перебування пацієнтів у приймальному відділенні та підвищити якість діагностично-лікувального процесу.

Висвітлено досвід використання інноваційних технологій в соціалізації слабозорих дошкільників, питання організації інформаційного середовища для осіб з особливими потребами. Проаналізовано проблему індивідуального навчально-корекційного супроводу дітей з порушенням зору, увагу приділено питанням особистісно орієнтованої освіти таких дітей засобами здоров'язберігальних технологій. Розглянуто науково-теоретичні основи формування соціально-побутової компетентності молодших школярів з вадами зору. Подано інформацію про медикаментозну корекцію астенічного синдрому за психосоматичної патології у дітей з порушеннями психофізичного розвитку. Акцентовано на організаційно-педагогічних засадах удосконалення педагогічної допомоги сім'ї дитини з порушеннями зору в процесі взаємодії з дошкільним закладом освіти. Описано систему супроводу професійної комп'ютерної підготовки осіб з порушеннями зору за умов розвитку інформаційного суспільства. Особливу увагу приділено питанням реалізації рівних прав і можливостей дітей-інвалідів за умов розвитку сучасного довкілля, акцентовано на реалізації права на одержання освіти.

Проаналізовано низку теоретичних досліджень у галузі психолінгвістики та когнітивної лінгвістики, які визначають сучасні підходи до проблеми організації ментального лексикону в мовленнєво-мовному механізмі людини та до вивчення значення мовних знаків як елементів мовної свідомості когнітивної природи в їх зв'язку з національною культурою. Представлено ефективні результати науково-експериментальної діяльності з розробки навчально-методичного забезпечення навчання дітей із тяжкими порушеннями мовлення, в основу якої покладено методологічну базу вітчизняної логопедії, збагачену прогресивним теоретичним надбанням зазначених наук.

Досліджено трактування у науковій літературі поняття "критичне мислення". Розглянуто шляхи розвитку критичного мислення з використанням колективно-діяльнісного підходу. Висвітлено його методологічний і теоретичний зміст. Визначено умови його успішної реалізації. Наголошено на важливості логіки побудови процесу колективної діяльності. Значну увагу приділено питанню визначення ефективності впливу колективно-діяльнісного підходу на процес розвитку критичного мислення. Запропоновано три моделі професійно-навчальної колективної діяльності вчителів.

Описано техніку доступу до щитовидної залози без перетину 2-ої фасції шиї, м'язів і передніх яремних вен. Із 1285 хворих 1173 оперовано за вказаною методикою, що сприяло зменшенню післяопераційних ускладнень з позитивним косметичним ефектом.

Проведено дослідження оксидантного та антиоксидантного станів крові хворих на вузловий еутиреоїдний зоб. Встановлено, що у крові хворих має місце активація процесів пероксидного окиснення ліпідів і окиснювальної модифікації білків, які вірогідно зростають впродовж 3 діб після операції за рахунок зниження активності антиоксидантних ферментів. Це зумовлює доцільність застосування у хворих у післяопераційному періоді медикаментозних препаратів із ціленаправленою антиоксидантною дією.

Проведено дослідження оксидантного та антиоксидантного стану крові хворих на вузловий еутиреоїдний зоб із застосуванням в до- та післяопераційному періоді медикаментозних препаратів із цілеспрямованою антиоксидантною дією. Встановлено, що субтотальна резекція щитовидної залози супроводжується дисбалансом між про- та антиоксидантними системами крові. Включення в комплексне лікування таких хворих даларгіну і куріозину призводить до зниження активності пероксидного окиснення та активації систем антиоксидантного захисту.

Досліджено оксидантний та антиоксидантний стан крові та тканини щитовидної залози (ЩЗ) у хворих на вузловий еутиреоїдний зоб із застосуванням даларгіну в до- та післяопераційному періоді. Встановлено, що дисбаланс між про- та антиоксидантними системами як у крові, так і у видаленій тканині ЩЗ. Включення в комплексне лікування таких хворих даларгіну призводить до зниження активності пероксидного окиснення, активації систем антиоксидантного захисту та більш швидкого відновлення функції ЩЗ.

Вдосконалено покази до оперативного лікування хворих з різною патологією щитовидної залози. Описано техніку доступу до щотовидної залози без перетину другої фасції шиї, м'язів та передніх яремних вен. З 2182-х хворих 1987 прооперовані за даною методикою, що сприяло зменшенню післяопераційних ускладнень з кращим косметичним результатом.

На підставі результатів лікування 361 хворого на гострий перитоніт установлено істотні розбіжності на етапі діагностики та лікування. Для запобігання імовірних розбіжностей на етапі діагностики гострого перитоніту слід чітко дотримуватися вдосконалених стандартів організації надання невідкладної медичної допомоги хворим і ширше застосовувати ургентні відеолапароскопії.

Установлена висока прогностична значимість вивчення динаміки показників про- та антиоксидантних систем, а також сироваткових концентрацій цитокінів у хворих на гострий перитоніт. Включення в комплекс лікування антиоксидантної та антицитокінової терапії надало змогу домогтися зниження частоти післяопераційних гнійно-септичних ускладнень.