Досліджено перебудову структурних компонентів кровоносної системи та гемомікроциркуляторного русла міокарда у пізні терміни після експериментального впливу загальної глибокої гіпотермії. Наведено гістологічні, ультраструктурні зміни та компенсаторно-пристосувальні процеси в цих структурах, які розвиваються через 14 - 30 діб.

Кровоносне русло яєчників крільчих складається із великих, середніх і дрібних артерій, артеріол, прекапілярів, капілярів, посткапілярів, венул, дрібних, середніх і великих вен. Капіляри, аностомозуючи між собою, утворюють суцільну широкопетлисту капілярну сітку мозкової речовини і велику кількість дрібнопетлистих автономних капілярних сіток кіркової речовини, які розташовуються навколо різних видів фолікулів. Тільки примордіальні фолікули не мають вираженої капілярної сітки. Зразу ж після дії загальної глибокої гіпотермії спостерігається набряк клітинних і позаклітинних структур строми яєчників, спазм середніх і дрібних артерій та артеріол. В подальшому зміни в яєчниках проходять декілька стадій: набрякові (1 - 3 доба), дистрофічно-некротичні (7 доба) пристосувально-компенсаторні (14 доба) і відновні (30 доба).

Досліджено ультраструктурні зміни у фільтраційному бар'єрі нирки після дії холодового фактора в середні терміни відновного періоду. На 14-ту добу виявлено зменшення набрякових змін. Ядра ендотеліоцитів клубочкових капілярів видовжені, хроматин нерівномірно розміщений, каріолема має чіткі контури та багато неглибоких інвагінацій. Перинуклеарний простір розширений. Апарат Гольджі має вигляд розширених вакуолей зі світлим вмістом. Мітохондрії овальної форми, з розширеними кристами, електроннощільним матриксом, окремі з них мають просвітлення. Базальна мембрана нерівномірно розширена. На 21-шу добу спостерігається значне покращення, що свідчить про зворотність пошкодження в клітинах.

Проведено гістологічне та електронномікроскопічне дослідження структурних компонентів фільтраційного бар'єру нефрону нирок, взятих в експериментальних тварин, у яких моделювався експериментальний алкоголізм (ЕА), відповідно до стадійності його перебігу в людини. Алкоголізацію здійснено 50 % об. самогонним сурогатом. Встановлено, що така хронічна алкогольна інтоксикація супроводжується розвитком патоморфологічних змін у структурі фільтраційного бар'єру нирки. Динаміка розвитку цих змін характеризується стадійністю. На першому етапі експерименту (5 діб алкоголізації) для ендотеліоцитів клубочкових капілярів характерний набряк цитоплазми з наявністю в ній мікропіноцитозних пухирців, розширення пор і фенестр у периферійній частині. У подоцитах і цитотрабекулах наявні ознаки гіперплазії та гіпертрофії органел. Подальша алкоголізація (другий етап експерименту, 9 діб введення 50 % об. самогону) обумовлює прогресування патоморфологічних проявів. Встановлено розмитість базальної мембрани ендотеліоцитів клубочкових капілярів, деформація цитотрабекул і цитоподій вісцерального листка капсули клубочка. Після 12-ти діб алкоголізації в компонентах фільтраційного бар'єру нирки переважають деструктивні зміни внутрішньоклітинних структур.

В дослідах на 63-х дорослих котах вивчено стан симпатичної іннервації стравоходу в нормі, після правобічного перетину на шиї вагосимпатичного стовбура та перев'язки лівої шлункової артерії. Адренергічні волокна досліджували за допомогою методу Фалька-Хіларпа в модифікації Є. М. Крохіної. Значне підвищення люмінесценції адренергічних нервових волокон каудального (нижньогрудного та абдомінального) відділу стравоходу пов'язано з наявністю в цьому відділі органа кардіальної рефлексогенної зони, яка відіграє значну роль у функціонуванні кардіального сфінктера. Відсутність змін у симпатичній іннервації каудального відділу стравоходу, на відміну від розташованих вище частин, після однобічного перетину вагосимпатичного стовбура свідчить про виражену автономність даного відділу та його відносну незалежність від центральних нервових впливів. Відновлення після перев'язки лівої шлункової артерії симпатичної іннервації каудального відділу стравоходу на 7-му добу, а морфометричних показників кровопостачання - на 15-ту добу досліду свідчить про те, що специфічні адренергічні структури відіграють роль не стільки у вазоконстрикторній реакції, скільки у нормалізації судинного тонусу даного органа.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*60 д(4УКР) + Р251 д(4УКР)

Рубрики:

Біологія людини

Патологічна анатомія

Шифр НБУВ: Ж69358 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено результати електронно-мікроскопічного дослідження морфофункціонального стану структурних компонентів сечового міхура, передміхурової залози, сім'яників та яєчників на третю добу після дії холоду, яке проведено в експерименті на 20 статевозрілих білих безпородних щурах та нирок 10 дорослих щурів-самців, яким змодельовано гіпотиреоз. В усіх досліджених органах на вплив холоду виявлено однотипні дистрофічно-деструктивні зміни кровоносних судин, уротелію, залозистого епітелію, сполучнотканинного каркасу, гладких міоцитів, при цьому, ініціюючими та домінуючими були саме ангіоперетворення. Сечовий міхур, простата, яєчка та яєчники, загалом, с органами із вираженою термолабільністю. Внутрішньониркові кровоносні судини, нефрони, ниркові канальці та інтерстицій за умов дефіциту гормонів щитоподібної залози зазнають набряково-дистрофічних змін.