Індекс рубрикатора НБУВ: П682.1-272.51

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено дані щодо дії кормової біологічно активної гумінової домішки - гідрогумату на розподіл вмісту мікроелементів (міді, марганцю, заліза і цинку) в тканині яєчника курей-несучок наприкінці продуктивного періоду. Встановлено, що за умови введення до раціону продуктивної птиці гідрогумату відбувається підвищення вмісту міді, заліза і цинку в яєчнику, за рахунок чого продуктивність птиці залишається на більш високому рівні.

Наведено дані про вплив риб'ячого жиру у випадку додавання його до згодовуваного гусям комбікорму з 30- до 60-денного віку в кількості 3 % від його маси на вміст ліпідів і їх жирнокислотний склад. Встановлено, що у разі додавання до раціону гусей риб'ячого жиру в скелетних м'язах вірогідно збільшується вміст фосфоліпідів і етерифікованого холестеролу. У ліпідах скелетних м'язів гусей в цьому випадку вірогідно збільшується вміст ейкозапентаєнової, докозапентаєнової, докозагексаєнової, пальмітинової і стеаринової кислот та зменшується кількість лінолевої і ліноленової кислот.

Індекс рубрикатора НБУВ: П683.2-23 + П683.2-273.906

Рубрики:

Гусівництво

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П683.2-273.905

Рубрики:

Гусівництво

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П817.12

Рубрики:

Експертиза молока і молочних продуктів

Шифр НБУВ: Ж72108 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Уперше досліджено взаємозалежність між вмістом йоду та селену у кормах і певними біохімічними показниками (вмістом йоду і селену, концентрацією тиреоїдних гормонів, активністю глутатіонпероксидази, вмістом продуктів перекисного окиснення ліпідів: білків і ліпідів) у крові великої рогатої худоби (ВРХ) в окремих районах ландшафтних зон західного регіону України - Карпат, Прикарпаття, Лісостепу. На підставі одержаних результатів зроблено висновок про нестачу досліджуваних мікроелементів та значні коливання концентрації йоду в кормах ВРХ у певних районах Прикарпаття, а також про взаємозв'язок між вмістом цих мікроелементів та концентрацією тироксину й активністю глутатіонпероксидази у крові ВРХ, виявлено значні відмінності у відношенні тироксин/трийодтиронін, які не обумовлені вмістом йоду та селену у кормах. Установлено, що перинатальне введення великій рогатій худобі селену у формі селеніту натрію спричинює підвищення його концентрації, а також концентрації трийодтироніну у сироватці крові та посилення активності глутатіонпероксидази в еритроцитах. З'ясовано, що введення селену досліджуваним тваринам призводить до зниження концентрації гідроперекисів ліпідів і малонового діальдегіду, до змін у складі білків і ліпідів у крові.

Протягом 2011 - 2012 рр. у ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок проведено моніторинг кормів та преміксів, що надходили з різних областей України на наявність забруднювачів. Вміст важких металів визначено за допомогою методу атомно-абсорбційної спектрометрії. Концентрацію афлатоксинів, деоксиніваленолу (ДОН), зеараленону і Т-2 токсину визначено за допомогою методу імуноферментного аналізу. Вміст важких металів перевищував допустимі норми у 7 досліджуваних зразках із 55. Концентрації ДОН і Т-2 токсину перевищували максимально допустимі рівні в 4 і 1 досліджуваних зразках, відповідно.

Наведено дані про вплив хрому у разі додавання його до раціону гусей з 10- до 60-денного віку в кількості 0,5 мг/кг комбікорму на їх ріст та синтез і розпад білків у скелетних м'язах у 30- і 60-денному віці. Показано стимулювальний вплив хрому за умови збільшення його вмісту в раціоні гусей на синтез білків у печінці і скелетних м'язах.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е623.33*33-642 + П855.6

Рубрики:

Pisces Риби. Іхтіологія

Протимікробні та протиінвазійні (протипаразитарні) ветеринарні засоби

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П683.2-23

Рубрики:

Гусівництво

Шифр НБУВ: Ж23570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані про можливі негативні наслідки використання генетично модифікованих організмів та викладено основні засади перевірки їх безпечності.

Наведено дані про вміст окремих амінокислот у білках шкіри 25-денних ембріонів і 1-, 10-, 30- і 60-денних гусенят. Показано вірогідне збільшення вмісту глутамінової кислоти, проліну, гліцину, тирозину та зменшення вмісту аланіну в білках шкіри гусей протягом досліджуваного періоду онтогенезу.

Узагальнено дані літератури та власних досліджень про роль макроелементів (кальцію, фосфору, натрію, хлору, калію, магнію, сірки) в організмі великої рогатої худоби, їх потребу для тварин, оптимальні та допустимі дози згодовування, абсорбцію в травному тракті і виведення з організму.

Узагальнено дані літератури та власних досліджень про роль мікроелементів (заліза, йоду, кобальту, марганцю, міді, молібдену, селену, хрому, цинку) в організмі великої рогатої худоби, про потребу, оптимальні та допустимі дози їх згодовування, абсорбцію в травному тракті та екскрецію з організму.

Узагальнено наявні в літературі дані про біологічну дію селену в організмі тварин. Показано роль селеновмісних протеїнів у патогенезі ряду дисфункцій і патологій та їх попередженні. Розглянуто роль селену у функціонуванні щитоподібної залози, гіпофізу, епіфізу, молочної залози, кісткової тканини, шкіри, м'язів, органів статевої системи самців і самок.

Узагальнено літературні дані про біохімічні механізми дії поліненасичених жирних кислот (ПНЖК) родини n-3 в організмі людини і показано їх роль у попереджені серцево-судинних захворювань. Розглянуто основні джерела та шляхи надходження n-3 ПНЖК до дієти людини та оптимальні потреби та співвідношення між окремими жирними кислотами цієї родини - ейкозапентаєновою та докозагексаєновою. На основі результатів досліджень зроблено висновок про важливе значення не тільки риб'ячого жиру, одержаного з морських та океанічних риб, але і м'яса ставових риб, вирощуваних в рибоводних господарствах України, у забезпеченні потреби людей у n-3 ПНЖК.

Наведено дані про інтенсивність синтезу окремих класів ліпідів і їх вміст у шкірі 25-денних ембріонів та гусей 1-, 10-, 30- і 60-денного віку. Інтенсивність синтезу ліпідів всіх класів у шкірі ембріонів у декілька разів вища, ніж у гусей 1 - 60-денного віку. Від 1- до 30-денного віку в шкірі гусей підвищується синтез фосфоліпідів і холестеролу. Різниці у загальному вмісті ліпідів у шкірі ембріонів і гусей 1 - 60-денного віку невірогідні. Від 1- до 60-денного віку в шкірі гусей вірогідно зменшується вміст фосфоліпідів і холестеролу та збільшується вміст триацилгліцеролів.

Наведено дані про вплив хрому при додаванні його до згодовуваного дволіткам коропа комбікорму протягом двох місяців у кількості 200, 400 і 800 мкг/кг у вигляді хлористого хрому на вміст окремих класів ліпідів у скелетних м'язах. Встановлено, що згодовування дволіткам коропа комбікорму з домішкою хрому у вказаній кількості призводить до зменшення у скелетних м'язах вмісту вільного і етерифікованого холестеролу, моно- і диацилгліцеролів і вільних жирних кислот та збільшення вмісту триацилгліцеролів.

Описано можливості використання методу імуноферментного аналізу в галузі контролю за безпекою харчових продуктів, зокрема аналізу сировини тваринного походження на вміст залишків ветеринарних препаратів і контамінантів. Систематизовано фактори, які впливають на точність одержаних результатів аналізу, розглянуто причини найбільш поширених помилок і способи їх розв'язання.