Розглянуто етіологію, патогенез, клініку, методи діагностики та лікування основних патологічних станів у гінекології. Наведено матеріали про статевий розвиток, передчасну статеву зрілість, сексуальні розлади, дисменорею, тазовий біль, нейроендокринні синдроми, функціональні кісти яєчників, синдром полікістозних яєчників, гірсутизм і вірилізацію, ендометріоз та аденоміоз, міому матки, новоутворення молочних залоз, галакторею, запальні захворювання органів малого тазу, інфекції, які передаються статевим шляхом, синдром токсичного шоку, позаматкову вагітність, непліддя, доброякісні пухлини яєчників, трофобластичну хворобу, перименопаузу, нетримання сечі, пролапс тазових органів, замісну гормональну терапію, рак яєчників, вульви, піхви, шийки матки, матки та ендометрію, а також допоміжні репродуктивні технології, травми та поранення жіночих статевих органів.

Рассмотрены этиология, патогенез, клиника, методы диагностики и лечения основых патологических состояний в гинекологии. Приведены материалы о половом развитии, ранней половой зрелости, сексуальных растройствах, дисменореи, тазовой боли, нейроэндокринных синдромах, функциональных кистах яичников, синдроме поликистозных яичников, гирсутизме и вирилизации, эндометриозе и аденомиозе, миоме матки, новообразованиях молочных желез, галоктореи, воспалительных заболеваниях органов малого таза, инфекциях, передающихся половым путем, синдроме токсичного шока, внематочной беременности, бесплодии, доброкачественных опухолях яичников, трофобластической болезни, перименопаузе, недержании мочи, пролапсе тазовых органов, заместительной гормональной терапии, раке яичников, влагалища, шейки матки, матки и эндометрия, а также вспомогательных репродуктивных технологиях, травмах и ранениях женских половых органов.

Установлено, что у женщин, находящихся в пери- и менопаузе, имеются существенные нарушения в системе гемокоагуляции. Это приводит к тромботическим процессам в сосудах. Данные нарушения в сочетании с другими факторами риска (повышение концентрации тромбина 2, холестерина, холестерина липопротеидов низкой плотности, изменение функции сосудистого эндотелия и др.) способствуют прогрессированию повреждений сосудистой системы с развитием ишемической болезни сердца, инфаркта миокарда, ишемического инсульта и др.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.714.1-3

Рубрики:

Пухлини матки

Шифр НБУВ: Жс20661 Пошук видання у каталогах НБУВ 

С помощью полученных данных показано, что оперативное вмешательство приводит к угнетению функции нижних мочевыводящих путей. В позднем послеоперационном периоде наблюдается частичное восстановление их функции. Дальнейшее изучение функционального состояния нижних мочевыводящих путей до и после операции является основанием для разработки стратегии профилактики и коррекции нарушений мочевыделения у женщин после гистер- и гистеровариоэктомии.

У 140-а обстежених жінок з доброякісними захворюваннями матки виявлено дисбаланс гонадотропної функції. Підвищення рівня ФСГ, ЛГ та пролактину виявлено у жінок з лейоміомою матки та поєднаною патологією матки у разі захворювання щитовидної залози, що свідчить про взаємозв'язок тиреоїдної та репродуктивної систем.

Наведено результати спостереження 62-х жінок протягом 5-ти років після односторонньої оваріо- або аднексектомії. Встановлено найбільш характерні зміни в репродуктивній системі за відсутності одного яєчника та визначено переваги хірургічної лапароскопії для лікування кістозних змін єдиного яєчника.

Проведено комплексний аналіз сучасного стану проблеми гіперплазій ендометрія (ГЕ). Встановлено, що найбільш ефективним способом запобігання виникненню та прогресуванню ГЕ є система адекватних лікувально-профілактичних заходів, які слід реалізовувати, починаючи з молодого віку, особливо серед осіб групи ризику. Результати клінічних досліджень свідчать, що комплексні заходи первинної та вторинної профілактики ГЕ дають можливість уникнути захворювання чи відстрочити його маніфестацію, збільшити тривалість ремісії, поліпшити якість життя хворих, зменшити медикаментозне навантаження та уникнути можливих негативних його наслідків, складних оперативних втручань, зменшити ризик та частоту виникнення раку ендометрія.

У жінок з патологією щитовидної залози (ЩЗ) постоваріоектомічний синдром проявляється на першу добу післяопераційного періоду (ПОП), має тяжчий перебіг і характеризується підвищенням гонадотропних гормонів - ФСГ та ЛГ, вегето-судинними та психоемоційними розладами та прогресуванням протягом 6-ти місяців. Призначення замісної гормональної терапії з першої доби ПОП дозволяє попередити розвиток постоваріоектомічного синдрому у жінок з патологією ЩЗ, а також прогресування порушення функції ЩЗ.

Із 81-ої жінки із доброякісними захворюваннями матки (ДЗМ), що проходили обстеження, поєднана патологія щитовидної залози (ЩЗ) зустрічалась у 65-ти (80,2 %). Найчастіше у таких жінок виявляються вузлові та дифузні форми ураження - відповідно, у 46-ти (70,7 %) і 13-ти (20 %) випадках. В обстеження пацієнток із ДЗМ необхідно включити комплексне ультразвукове дослідження ЩЗ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р715.7

Рубрики:

Хірургічна гінекологія. Оперативна гінекологія

Шифр НБУВ: Ж23282 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання, пов'язані із методами діагностики та лікування доброякісних захворювань матки у поєднанні з патологією щитовидної залози (ЩЗ) у жінок. Показано, що у всіх обстежених з доброякісними захворюваннями відмічався дисбаланс гормонального гомеостазу, який проявлявся підвищенням рівня гонадотропних гормонів (у 1,5 рази), гіперестрогенією та прогестероновою недостатністю, а призначення замісної гормональної терапії таким пацієнткам з 1-ї доби після оперативного втручання дозволяє попередити розвиток синдрому хірургічної менопаузи у хворих з патологією ЩЗ, а також прогресування порушення функції ЩЗ, що підтверджує наявність зв'язку між репродуктивною та тиреоїдною системами.

З застосуванням сучасних методів досліджень проведено комплексне клініко-параклінічне обстеження жінок з синдромом хірургічної менопаузи в репродуктивному та перименопаузальному віковому періоді. Доведено можливість підвищення ефективності діагностики доброякісних утворень молочної залози у жінок з доброякісними пухлинами матки шляхом застосування комплексного ультразвукового дослідження, що об'єднує традиційне ультразвукове, кольорове та енергетичне картування патологічних утворень молочної залози та лімфатичних вузлів і надає можливість контролювати ефективність застосування замісної гормональної терапії та її влив на молочну залозу. Вперше в гінекології проведено комплексне ультразвукове дослідження нирок і верхніх сечових шляхів у хворих з доброякісними пухлинами матки без медикаментозної поліурії. На основі біфункціонального 24-добового моніторингу (артеріального тиску (АТ), електрокардіограми) оцінено добовий профіль АТ, його середнє значення та варіабельність і доведено зміни вегетативної регуляції серцевого ритму, які дають змогу прогнозувати виникнення АГ у разі виявленої симпатикотонії у пацієнток з синдромом хірургічної менопаузи. За допомогою урофлоуметрії встановлено уродинамічні порушення у жінок з доброякісними пухлинами матки, а також вплив гістер- та гістероваріоектомії на характер і вираженість уретровезикальних функцій. Розроблено й апробовано патогенетично обгрунтований комплекс профілактичних і лікувальних заходів щодо корекції системних змін у жінок з хірургічною менопаузою після гістероваріо- та гістеректомії.

Розкрито проблеми лікування та ведення вагітних, хворих на рак щитоподібної залози. Запропоновано методики корекції післяопераційного періоду та компенсації станів після тиреоїдектомії. Увагу приділено питанням активізації виявлення патології щитоподібної залози під час вагітності, корекції тактики ведення вагітних за даної патології та зниження ускладнень під час вагітності та пологів.

Вивчено найближчі результати хірургічного лікування 15 хворих з хронічним калькульозним холециститом, поєднаною пупковою та паховою грижею, із застосуванням однопортових трансумбілікальних втручань. У післяопераційний період не відзначено жодного ускладнення. Середній термін перебування в стаціонарі становив 1 добу. Для знеболення не застосовували наркотичні анальгетики. Цей вид втручань дозволяє досягти доброго косметичного ефекту, зменшити тривалість перебування хворого в стаціонарі. Витяг жовчного міхура через досить широку рану дозволяє уникнути додаткового розширення розрізу і травматизації тканин. Поєднання пупкової грижі з патологією органів черевної порожнини може бути прямим показанням для виконання трансумбілікальної однопортової лапароскопічної операції. З освоєнням цієї мініінвазивної хірургічної технології можливе розширення показань для використання однопортового трансумбілікального доступу.

Розглянуто законодавчі засади охорони материнства та дитинства в Україні, питання організації акушерської допомоги. Викладено сучасні підходи до ведення фізіологічної вагітності, методики пре- та інтранатального визначення стану плода, принципи ведення післяпологового періоду. Наведено підходи до діагностики, тактики ведення та лікування вагітних з різною екстрагенітальною патологією, гострою хірургічною патологією, захворюванням жіночих статевих органів тощо. Подано детальну інфоормацію про фізіологічні та патологічні пологи. Значну увагу приділено основним акушерським операціям, техніці виконання місцевих процедур. Розкрито акушерську тактику, у тому числі розродження шляхом кесаревого розтину, методи профілактики та лікування акушерських кровотеч, ДВЗ-синдрому й акушерського травматизму. Акцентовано на питаннях підтримки грудного вигодовування, порушення та ускладнення лактації. Подано детальну характеристику фізіологічного періоду новонародженості.

Проведено исследование вагинального и кишечного биоценоза у пациенток с невынашиванием беременности и гиперандрогенией. В плане ранней прегравидарной подготовки проведена программа 4R, направленная на восстановление желудочно-кишечного и вагинального баланса. В результате отмечены улучшение общего состояния, исчезновение симптомов кишечной диспепсии, уменьшение или полная ликвидация влагалищных выделений, гиперемии или отечности влагалища, жжения и зуда. В 34,6 % случаев зафиксирована нормализация менструальной функции и уровня андрогенов.

Описаны клинические проявления синдрома поликистозных яичников (СПКЯ), подходы к его диагностике и лечению. Показано, что комплексная диагностика СПКЯ и дифференцированные подходы к коррекции доминирования андрогенов при этой патологии позволяют довольно успешно лечить пациенток с нарушениями менструального цикла и восстанавливать их репродуктивную функцию.

Результати проведених гормональних, морфологічних та імуногістохімічних досліджень біоптатів ендометрія пацієнток із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ) та невиношуванням вагітності в анамнезі продемонстрували десинхронізацію оваріального та ендометріального циклу за СПКЯ, що може призводити до втрати рецептивності ендометрія та порушення реалізації імплантаційного процесу. Використання індол-3-карбінолу в поєднанні з дієногестом є дієвою патогенетично обгрунтованою терапією відновлення рецепторної здатності ендометрія завдяки його протизапальному та рецепторокоригувальному впливові на структуру ендомерія.

Мета дослідження – вивчити структурно-метаболічні особливості гіперпластичних процесів у жінок пізнього репродуктивного віку з доброякісними тиреопатіями та визначити кореляцію між гістологічним статусом і параметрами морфометрії ендометрія у вказаного контингенту пацієнток. Результати та обговорення. Гіперпластичні процеси ендометрія є причиною мено-метрорагій майже у 40 % жінок пізнього репродуктивного віку. Порушення менструального циклу – провідний клінічний симптом захворювання й основний мотив звертання до лікаря та госпіталізації. Серед причин розвитку гіперплазій ендометрія (ГЕ) істотна роль належить порушенням гормонального гомеостазу зі зміною росту та диференціювання клітинних елементів ендометрія. У структурі супутніх екстрагенітальних захворювань у жінок із гіперплазією ендометрія частка тиреопатій складає майже 50 - 65 %. Є припущення, що гонадотропін-рилізинг-гормон (ГнРГ) може відігравати роль автокринного регулятора проліферації клітинних ліній карциноми, а агоністи ГнРГ можуть викликати десенситизацію або пригнічення синтезу рецепторів до ГнРГ, виявляючи прямий антипроліферативний ефект, тобто запобігаючи пухлинному росту. Проведено вивчення структурно-метаболічних характеристик гіперпластичних процесів ендометрія у жінок пізнього репродуктивного віку з доброякісними тиреопатіями з метою вдосконалення алгоритму обстеження, прогнозування та запобігання розвитку патологічних проліферативних процесів ендометрія. Висновки. Термін спостереження стану ендометрія у пацієнток пізнього репродуктивного віку з гіперпластичними процесами матки та патологією щитовидної залози має складати не менше одного року після закінчення терапії агоністами ГнРГ. Складна гіперплазія ендометрія є чинником більшого ризику малігнізації ендометрія.

Цель исследования – изучить структурно-метаболические особенности гиперпластических процессов у женщин позднего репродуктивного возраста с доброкачественными тиреопатиями и оценить корреляцию между гистологическим статусом и параметрами морфометрии эндометрия у данного контингента женщин. Результаты и их обсуждение. Гиперпластические процессы эндометрия являются причиной мено-метроррагий почти у 40 % женщин позднего репродуктивного возраста. Нарушение менструального цикла – ведущий клинический симптом заболевания и основной мотив обращения к врачу и госпитализации. Среди причин развития гиперплазии эндометрия (ГЭ) существенная роль отводится нарушениям гормонального гомеостаза с изменением роста и дифференцировки клеточных элементов эндометрия. В структуре сопутствующих экстрагенитальных заболеваний у женщин с ГЭ доля тиреопатий составляет почти 50 - 65 %. Существует предположение, что гонадотропин-рилизинг-гормон (ГнРГ) может играть роль аутокринного регулятора пролиферации клеточных линий карциномы, а агонисты ГнРГ могут вызывать десенситизацию или угнетение синтеза рецепторов ГнРГ, оказывая прямой антипролиферативный эффект и, следовательно, предотвращая опухолевый рост. Проведено изучение структурно-метаболических характеристик гиперпластических процессов эндометрия у женщин позднего репродуктивного возраста с доброкачественными тиреопатиями с целью усовершенствования алгоритма обследования, прогнозирования и предупреждения развития патологических пролиферативных процессов эндометрия. Выводы. Срок наблюдения состояния эндометрия у пациенток позднего репродуктивного возраста с гиперпластическими процессами матки и патологией щитовидной железы должен составлять не менее одного года после завершения терапии агонистами ГнРГ. Сложная гиперплазия эндометрия является фактором большего риска малигнизации эндометрия.

The purpose of work is to study the structural and metabolic features of hyperplastic processes of late reproductive aged women with benign thyropathies and to assess the correlation between the histological status and parameters of endometrial morphometry in this contingent of women. Results and discussion. Endometrial hyperplastic processes cause menometrorrhagia nearly in 40% of late reproductive aged women. Menstrual cycle disorders is leading clinical symptom of disease and the main motive for seeking medical advice and hospitalization. Disorders of hormonal homeostasis with changes in growth and differentiation of endometrial cellular elements have significant role among the reasons of endometrial hyperplasia (ET) the development. Part of thyropathies consists of nearly 50-65% in the structure of associated extragenital diseases in women with ET. It is supposed that the gonadotropin-releasing hormone (GnRH) can play the role of autocrine regulator in the proliferation of carcinoma cell lines,as well as GnRH agonists can cause desensitization or inhibition of GnRH receptors synthesis, providing a direct anti-proliferative effect and thus preventing tumor growth. The structural and metabolic characteristics of endometrial hyperplastic processes in late reproductive aged women with benign thyropathies were studied for improving algorithm of examination, prediction and prevention of developing the pathological endometrial proliferative processes. Conclusions. The time of endometrial condition observation in late reproductive aged women with uterine hyperplastic processes and thyroid pathology should be at least 1 year after the completion of therapy with GnRH agonists. Complicated endometrial hyperplasia is a factor of greater risk of endometrial malignancy.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.714.1-3

Рубрики:

Пухлини матки

Шифр НБУВ: Ж15058 Пошук видання у каталогах НБУВ