Теоретично обгрунтовано та експериментально перевірено технологію професійної перепідготовки слухачів, формування в них знань, умінь і навичок, необхідних для екологічного виховання учнів у процесі навчально-пізнавальної діяльності. Встановлено, що розвиток екологічної культури особистості базується на використанні активних методів післядипломної освіти, систематичної екологічно-пізнавальної роботи для вирішення конкретних завдань збереження та примноження багатств довкілля.

Висвітлено аспекти змістових інноваційних перетворень у післядипломній педагогічній освіті. Увагу акцентовано на важливості безперервної освіти дорослих як засобу підвищення кваліфікації педагогів. Обговорено поняття інновації, інноваційної діяльності інноваційної освітньої діяльності та її зміст. Окреслено основні завдання підготовки вчителів до інноваційної діяльності в системі післядипломної педагогічної освіти. Зроблено висновок, що розробка та реалізація моделі підготовки вчителя до інноваційної діяльності в системі неперервної післядипломної освіти на регіональному (обласному, районному, міському, шкільному) рівні дозволить удосконалити сам процес підготовки, зробить його впорядкованим і структурованим, забезпечить підвищення професійної компетенції вчителів, переведення освітньо-виховного процесу в режим постійного розвитку.

Освещены аспекты содержательных инновационных преобразований в последипломном педагогическом образовании. Внимание акцентировано на важности непрерывного образования взрослых как средства повышения квалификации педагогов. Обсуждено понятие инновации, инновационной деятельности, инновационной образовательной деятельности, и ее содержание. Очерчены основные задачи подготовки учителей к инновационной деятельности в системе последипломного педагогического образования. Сделан вывод, что разработка и реализация модели подготовки учителя к инновационной деятельности в системе непрерывного последипломного образования на региональном (областном, районном, городском, школьном) уровне позволит усовершенствовать сам процесс подготовки, сделав его упорядоченным и структурированным, обеспечит повышение профессиональной компетенции учителей, перевода образовательно-воспитательного процесса в режим постоянного развития.

It is considered essence, principles, signs of state public case frame, his normative-legal base. The concept of innovation is discussed, to innovative activity, innovative educational activity, and its maintenance. The concept of innovation is discussed, to innovative activity, innovative educational activity, and its maintenance. The basic tasks of preparation of teachers are outlined to innovative activity in the system of pedagogical education. A conclusion is done, that development and realization of model of preparation of teacher to innovative activity in the system of continuous education at regional (area, district, city, school) level will allow to perfect the process of preparation, doing his well-organized and structured, will provide the increase of professional jurisdiction of teachers, translation of an educational-educate process in the mode of permanent development.

Щоб мати уявлення про майбутній врожай аграрії зацікавлені якомога раніше одержати об'єктивну інформацію про стан рослин. Оцінка стану прапорцевого листка за допомогою безпілотного літального апарата (БПЛА) є перспективною для оцінки якості майбутнього врожаю пшениці озимої. Оптимальним знаряддям для моніторингу стану фітоценозів вважається БПЛА, що здатні надати аграріям цифрові знімки високої розподільчої здатності за прийнятну вартість. Аналіз літературних джерел засвідчив відсутність напрацювань щодо ідентифікації стану прапорцевого листка, придатних для БПЛА. В умовах дослідного стаціонару кафедри агрохімії та якості продукції рослинництва НУБІП України в Київській обл. здійснено виміри інтенсивності складових кольору пшениці. Стан прапорцевого листка оцінювали візуально у наземних дослідженнях. Було зафіксовано, що добре розвинений прапорцевий листок був у посівах з рекомендованою та полуторною до неї дозами мінеральних добрив. Повітряну фотозйомку здійснювали цифровою (RGB) камерою FC200 з висоти 100 м. Математичну обробку одержаних результатів формату jpeg проводили засобами MathCad. За результатами роботи було запропоновано маркерний індекс стресу, побудований на визначенні стану прапорцевого листка, що є індикатором формування врожайності зерна у колосі. Було продемонстровано доцільність врахування під час моніторингу пшениці, окрім середнього значення інтенсивності, яскравості каналу кольору і величини половини ширини розподілу. Ця величина може слугувати як додатковий параметр за створення стресових індексів, а також свідчити про стан переходу між етапами росту і розвитку рослин. Експериментально доведено, що кольорові знімки пшениці мають створюватися під конкретні етапи органогенезу. З урахуванням того, що тривалість етапів становить кілька днів, саме БПЛА є оптимальним знаряддям для потреб точного землеробства, адже може використовуватись безпосередньо сільгоспвиробниками.

Для населення урбанізованих територій критично важливими стають питання якості та різноманітності доступних харчових продуктів, екологічної безпеки та гарантій сталого енергозабезпечення. Частина урбанізованих територій не може використовуватись безпосередньо для виробництва харчових продуктів з екологічних причин, проте цілком придатна для виробництва енергії з біомаси. Для створення стратегій переробки органічної біомаси з міських насаджень парків та скверів потрібно визначитись з інструментарієм для отримання та інтерпретації даних щодо наявної та перспективної кількості біомаси в містах, що і становило мету нашої роботи. Дослідження за допомогою безпілотних засобів здійснювали в ботанічному саду Національного університету біоресурсів і природокористування України, з використанням мультиспектральної сенсорної системи Slantrange 3Р з платформи БПЛА промислового типу. Дослідження скверів та газонів міста проводили з використанням архіву супутникових знімків у видимому діапазоні високої роздільної здатності - 0,5 м/піксель - та спеціалізованого сервісу аграрного призначення EO Browser із роздільною здатністю знімків у 10 м/піксель. Моніторинг парку з використанням комплексу Slantrange 3Р, із спеціалізованим програмним забезпеченням SlantView, дав змогу ідентифікувати крони дерев та трав'яне покриття, водночас розрізнити ліани не вдалося. Найкращі результати ідентифікації для комплексу Slantrange було отримано для червоного та інфрачервоного каналів вимірювання. За використання даних супутникового моніторингу відмічена можливість ідентифікації біомаси дерев та кущів відбувається в умовах посухи, коли трава на газонах страждає більше, ніж дерева і кущі, очевидно, завдяки розвиненій кореневій системі. Відмічено, що супутникова зйомка зазвичай здійснюється під різними кутами і, відповідно, фіксуються як дахи, так і частково стіни будівель, а відповідно, саме така зйомка є більш придатною для оцінки біомаси перспективного вертикального озеленення за допомогою ліан.