Створення нових ефективних субстанцій для використання у протипухлинній хіміотерапії є актуальним напрямком медичної хімії. Мета роботи - дослідити цитотоксичну дію нових похідних тіазолу щодо пухлинних клітин різного тканинного походження. Чотири нові N-ацильованих 2-аміно-5-бензил-1,3-тіазолів (субстанції 5a-d) було синтезовано взаємодією 2-аміно-5-R-бензил-1,3-тіазолів з ацилхлоридами у середовищі діоксану за наявності триетиламіну. Для дослідження протипухлинної активності похідних тіазолу використовували МТТ-тест. Встановлено, що деякі похідні тіазолу мають антинеопластичну активність щодо пухлинних клітин різного тканинного походження. Показано селективну антигліомну та антимеланомну дію досліджуваних сполук. Речовина 5а має найбільш виражену цитотоксичну дію щодо клітин лінії U251 гліобластоми людини і лінії WM793 меланоми людини. Синтезовані сполуки мають низьку токсичність щодо псевдонормальних ембріональних клітин нирки. Висновок: нове похідне тіазолу (речовина 5а) є перспективним цитотоксичним чинником для дії на клітини гліобластоми і меланоми.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.82

Рубрики:

Засоби, які застосовують для лікування новоутворень. Протипухлинні засоби

Шифр НБУВ: Ж14252 Пошук видання у каталогах НБУВ 

The research aim was to test cytotoxic effects in vitro of seven novel pyrazolothiazolopyrimidine derivatives in targeting several lines of tumor and pseudo-normal mammalian cells. We demonstrated that cytotoxic effects of these derivatives depended on the tissue origin of targeted cells. Leukemia cells were found to be the most sensitive to the action of compounds 2 and 7. Compound 2 demonstrated approximately two times higher toxicity towards the multidrug-resistant sub-line of HL-60/ADR cells compared to the Doxorubicin effect. Antiproliferative action of compounds 2 and 7 dropped in the order: leukemia >> melanoma >> hepatocarcinoma >> glioblastoma >> colon carcinoma >> breast and ovarian carcinoma cells. These compounds were less toxic than Doxorubicin towards the non-tumor cells. The novel pyrazolothiazolopyrimidine, compound 2, demonstrated high toxicity towards human leukemia and, of special importance, towards multidrug-resistant leukemia cells, and low toxicity towards pseudo-normal cells.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*441.226-64 + Р281.82

Рубрики:

Загальна біологія

Засоби, які застосовують для лікування новоутворень. Протипухлинні засоби

Шифр НБУВ: Ж100193 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.413

Рубрики:

Пухлини лімфатичних вузлів

Шифр НБУВ: Ж100193 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.413

Рубрики:

Пухлини лімфатичних вузлів

Шифр НБУВ: Ж100193 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Похідні 2-аміно-5-бензилтіазолу є гетероциклічними сполуками, які виявляють різноманітні фармакологічні властивості, в тому числі протипухлинну дію, механізми якої ще недостатньо вивчені. Мета дослідження - з'ясування дії двох новосинтезованих похідних тіазолу - 2,8-диметил-7-(3-трифторметил-бензил)піразоло[4,3-е]тіазоло- [3,2-а]піримідин-4(2H)-он (сполука 1) і 7-бензил-8-метил-2-пропілпіразоло[4,3-е]тіазоло[3,2-а]-піримідин-4(2H)-он (сполука 2) - на індукцію апоптозу та структуру ДНК у лейкозних клітинах людини. У роботі застосовували Вестерн-блот аналіз, ДНК-комет аналіз за лужних умов, дифеніламіновий метод, ДНК-електрофорез в агарозному гелі, аналіз інтеркаляції ДНК із застосуванням метилового зеленого для вивчення впливу досліджуваних сполук на клітини лейкозу. Встановлено, що ці сполуки активують розщеплення PARP1 і каспази 3, а також збільшення рівня проапоптотичного протеїну Bim та специфічної мітохондріальної нуклеази EndoG, і зниження рівня антиапоптичного протеїну Bcl-2. Дія цих речовин призводить до одноланцюгових розривів у молекулі ДНК і фрагментації ДНК у лейкозних клітинах. Проте ці сполуки не зв'язуються з ДНК і не інтеркалюють у структуру її молекули. Отже, нові похідні 2-аміно-5-бензилтіазолу є потенційними сполуками, які індукують апоптоз у лейкозних клітинах людини.

Мета роботи - вивчення протиракової активності тієно[3,2-е] [1,2,3]триазоло[1,5-а]піримідинів і тієно [2,3-е][1,2,3]триазоло[1,5-a]піримідинів. У роботі було використано органічний синтез, аналіз цитотоксичності in vitro, МТТ-аналіз, спектрофотометрію, статистичний аналіз. Виявлено селективний вплив 5-оксо-4,5,6,7,8,9-гексагідробензо[4,5]тієно[3,2-е][1,2,3]триазоло[1,5-а] піримідин-3-карбоксаміду на лінію клітин меланоми SK-MEL-5 з (GP = -31,50 %). Більшість синтезованих сполук показали помірну протиракову активність. Дві з них мали високу активність щодо раку ЦНС і раку молочної залози. Висновки: виявлено низку тієнотриазолопіримідинів, що володіють протипухлинною активністю і, зокрема, селективно діють лише на одну клітинну лінію. Такі результати є цікавими для подальшого дослідження для одержання більш селективних і активних протипухлинних засобів серед конденсованих піримідинів.

Новосинтезовані похідні є цитотоксичними щодо пухлинних клітин гліобластоми, меланоми, лейкемії та лімфоми. Однак внутрішньоклітинний механізм цієї дії ще нез'ясований. Мета роботи - дослідити дію N-(5-бензил-1,3-тіазол-2-іл)-3,5-диметил-1-бензофуран-2-карбоксаміду (БФ1) та 7-бензил-8-метил-2-пропілпіразоло [4,3-е] тіазоло [3,2-а] піримідин-4 (2H)-ону (ПП2) на клітинну структуру та біоенергетичні параметри мітохондрій у клітинах мишачої лімфоми NK/Ly. Структуру клітин NK/Ly досліджували за допомогою електронної мікроскопії. Швидкість поглинання кисню ізольованими мітохондріями реєстрували з застосуванням полярографічного методу, використовуючи електрод Кларка. Відносні значення потенціалу мітохондрій реєстрували за допомогою флуоресцентного барвника Родаміну 123. За інкубації (15 хв) БФ1 і ПП2 у концентраціях 10 і 50 мкМ спричиняли апоптичні та некротичні зміни у клітинах NK/Ly, зокрема фрагментацію та дезінтеграцію ядра, руйнування плазматичної мембрани, збільшення кількості лізосом і мітохондрій. За дії похідних тіазолу in vitro та ex vivo мітохондрії клітин лімфоми не зазнавали статистично значимих метаболічних змін під час використання полярографічного методу. Однак, метод флуоресцентної мікроскопії показав достовірне зниження потенціалу мітохондрій після 15 хв інкубації клітин із 50 мкМ ПП2. Таким чином, дані електронної та флуоресцентної мікроскопії надають змогу дійти висновку, що мітохондрії залучені до механізму цитотоксичної дії досліджуваних похідних тіазолу.

Гетероциклічні сполуки належать до ключових структурних елементів для синтезу біологічно активних речовин. Мета дослідження - вивчення механізмів проапоптотичної і ДНК-пошкоджувальної дії in vitro похідного малеїміду - 1-(4-хлоробензил)-3-хлоро-4-(3-трифторометилфеніламіно)-1Н-пірол-2,5-діон (MI-1) у клітинах лінії HCT116 карциноми товстої кишки людини. Для вивчення зміни кількості апоптоз-асоційованих білків був використаний Вестерн-блот аналіз, для визначення ДНК-пошкоджувальної дії - ДНК-комет аналіз за лужних умов, для оцінювання рівня фрагментованої ДНК - метод Бартона з дифеніламіном. Результати проведеного Вестерн-блот аналізу свідчать про те, що сполука MI-1 активувала ефекторну каспазу 3 завдяки її розщепленню у клітинах HCT116 карциноми товстої кишки людини. Ця сполука підвищувала вміст специфічних мітохондріальних білків, а саме ендонуклеази G (EndoG) і про-апоптичного цитозольного протеїну протеазо-активувального фактора 1 (Apaf1). MI-1 знижував кількість анти-апоптотичного протеїну Bcl-2 у клітинах лінії HCT116. ДНК-кометаналіз за лужних умов клітин карциноми товстої кишки людини лінії HCT116 підтвердив, що MI-1 індукував одноланцюгові розриви у молекулі ДНК у клітинах лінії HCT116 із показником "olive tail moment" на рівні 13,2. Дія MI-1 призводила до зростання до 14,2 % ступеня фрагментації ДНК у клітинах лінії HCT116, що підтверджено за допомогою колориметричного аналізу з використанням дифеніламіну. Висновки: антипроліферативна дія MI-1 у клітинах лінії HCT116 карциноми товстої кишки людини пов'язана з індукцією опосередкованого мітохондріями апоптозу, і пошкодженням ДНК через одноланцюгові розриви в ДНК і фрагментацію молекули ДНК. Тому 1-(4-хлоробензил)-3-хлоро-4-(3-трифторометилфеніламіно)-1Н-пірол-2,5-діон (MI-1) може бути перспективним протипухлинним чинником для клітин карциноми товстої кишки.

Досліджено вплив in vitro похідного тіазолу 8-метил-2-Ме-7-[трифторметил-фенілметил]-піразоло-[4,3-е]-[1,3]-тіазоло-[3,2-а]-піримідину-4(2H)-ону (PP2) на вміст продуктів пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ), супероксидного аніон радикала й активності ферментів антиоксидантної системи у клітинах лімфоми. Раніше встановлено виражену цитотоксичну дію похідного тіазолу на клітини пухлинних ліній in vitro. Досліджувана речовина не була цитоксичною щодо неракових клітин. Встановлено, що перехоплювачі активних форм оксигену значно зменшують цитоксичну дію досліджуваної сполуки. Мета роботи - дослідити дію 8-метил-2-Me-7-[трифторметил-фенілметил]-піразоло-[4,3-е]-[1,3]-тіазоло-[3,2-a]-пірамідин-4(2H)-ону на вміст продуктів ПОЛ, супероксидного радикала й активності ферментів антиоксидантного захисту в клітинах лімфоми. Досліди виконано на нелінійних мишах-самцях з прищепленою лімфомою. Клітини пухлини асциту прищеплювали мишам внутрішньочеревною інокуляцією. Дренаж черевної порожнини проведено сткрильним шприцом під ефірним наркозом. PP2 розчиняли в диметилсульфоксиді. Вміст продуктив ПО й активність ферментів визначено спектрофометрично. Статистичний аналіз одержаних результатів проведено за допомогою програми MS Excel-2013. Висновки: ці результати вкузують на те, що досліджуване похідне піразолопіримідину може реалізувати свою цитоксичну дію на клітини лімфоми через вплив на вміст продуктів ПОЛ і активність ферментів антиоксидантної системи. Одержані дані можуть бути використані для розуміння механізму дії цієї сполуки та подальшого покращання його протипухлинної дії.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е50*440.4

Рубрики:

Загальна ботаніка

Шифр НБУВ: Ж100193 Пошук видання у каталогах НБУВ