In this article a multi-choice approach for aircraft deviation control from the flight-planned trajectory has been represented. Nine air-situation classes are considered as optimal number for guarantied required safety level. Bayesian classifier has been used for air-situation classification.

Розроблено методологію оцінювання характеристик магнітного поля Землі для певного регіону. Як вимірювальний пристрій запропоновано використовувати групу датчиків, розміщених усередині планшетного комп'ютера, або мобільного телефону. У роботі було використано типові датчики, які вимірюють кути тангажу, крену, рискання (гіроскопи); компоненти векторів напруженості магнітного поля (одержуються від магнітометрів); широту, довготу, висоту над рівнем моря (від глобальної системи супутникового позиціонування). Наведено результати оцінювання компонентів вектора інтенсивності магнітного поля для певної території. Найважливішими характеристиками магнітного поля є горизонтальні та вертикальні компоненти вектора напруженості, а також кути магнітного нахилу та схилення. Одержані результати у порівнянні з прогнозом характеристик магнітного поля за моделлю магнітного поля.

Розглянуто деякі аспекти проблем забезпечення якості функціонування проектованих складних, поліергатичних сервісних технологічних систем. Динамічний стан сервісної технологічної системи розглянуто у просторі оцінювання, прийняття рішень і реалізації.

Виконано аналіз деяких аспектів термінологічної проблеми наукового напряму теорії дослідження технологічних систем. Запропоновано більш розширені за змістом визначення понять і термінів наукового напряму, що надасть змогу використовувати результати досліджень, новітніх технологій, оптимальних системконтролю й управління виробництвом у різних областях діяльності, у тому числі під час проектування і експлуатації транспортних систем.

Зараз дистанційне навчання є одним з основних компонентів навчального процесу. Технології електронного навчання дуже швидко розвиваються, що може вплинути на наявні ресурси й стати предметом дискусій при проектуванні нових. Представлено аналіз сучасних технологій дистанційного навчання та надано основні рекомендації з вибору найбільш підходящих для досягнення цілей навчання. Увагу приділено розробці систем дистанційного навчання від систем пристрій-орієнтованих до пристрій незалежних. Надано аналіз доступних на ринку підходів для розробки мультимедійного змісту.

Представлені результати спрямовані на розвиток теоретичних засад комп'ютерного зору та штучного інтелекту динамічних систем. Запропонований підхід до виявлення та розпізнавання об'єктів базується на ймовірнісних методах забезпечення необхідного рівня правильного розпізнавання об'єктів. Представлений підхід базується на методах теорії ймовірності, статистичних методах оцінки щільності ймовірності та комп'ютерному моделюванні. Запропонований підхід для виявлення та розпізнавання об'єктів при обробці відеоданих продемонстрував ряд переваг у порівнянні з існуючими методами завдяки простоті реалізації та швидкій обробці даних. Представлені результати експериментальної перевірки виглядають перспективно для виявлення та розпізнавання об'єктів у відеопотоці. Підхід може бути реалізований у динамічній системі в умовах мінливого середовища, наприклад, у дистанційно пілотованих авіаційних системах, та може бути складовою штучного інтелекту в системах навігації та управління.

Сьогодні методи зональної навігації використовуються у якості альтернативних до глобальних супутникових систем позиціонування. Найбільш популярні альтернативні методи позиціонування у обчислювальній системі літаководіння гуртуються на використані дальномірних радіомаяків. Оцінювання похибок визначення координат місцеположення літака є одним з важливих завдань навігації. Розглянуто проблему оцінювання похибок позиціонування за далекомірним обладнанням DME. Відповідно міжнародним вимогам до складу бортового обладнання літака цивільної авіації проблема розглянута з точки зору застосування оптимальної пари DME. Виконано оцінювання максимальної точності навігації за DME/DME для повітряного простору України за умови використання оптимальної пари радіонавігаційних точок.

Мета роботи - результати досліджень спрямовані на розробку нового методу позиціонування, що використовує сигнали DME в просторі та повідомлення ADS-B від користувачів повітряного простору. Запропонований підхід позиціонування базується на зборі та аналізі сигналів. Один літак, що взаємодіє з двома різними DME, є джерелом трьох гіперболічних ліній розташування, перетин яких може вказувати на розташування користувача. Представлений підхід грунтується на використанні різницево-далекомірному методу, статистичних методах оцінки похибок та комп'ютерному моделюванні. Запропонований метод виявлення координат літальних апаратів може зменшити навантаження на наземну мережу DME, оскільки він базується на пасивному спостереженні сигналів DME, присутніх у повітряному просторі. Підхід може бути застосований в алгоритмах обчислювальної системи літаководіння у якості альтернативного методу позиціонування до існуючих.

Мета роботи - представлені результати досліджень спрямовані на формулювання задачі оптимізації мережі наземних радіонавігаційних засобів з метою підвищення ефективності наданих навігаційних послуг. Запропонований підхід базується на ітеративному підході на основі ефективності позиціонування в кожній точці повітряного простору та подальшому вибору найбільш оптимального місця для нового радіонавігаційного засобу. Представлений підхід грунтується на аналітичних та статистичних методах оцінювання точності позиціонування, методах теорії цілочисленого лінійного програмування та комп'ютерного моделювання на етапі верифікації результатів. Мережа наземних радіонавігаційних засобів розглядається у вигляді геометричної сукупності стандартних об'ємів простору у межах яких забезпечується належне їх функціонування у тривимірному просторі. Місця можливого розташування нової наземної станції розглядаються разом з існуючою мережею навігаційних засобів. Оптимальне розташування нової наземної станції навігаційних засобів є результатом мінімізації цільової функції з певними обмеженнями. Зважені коефіцієнти лінійної цільової функції відображають характеристики позиціонування за навігаційними засобами. Результати рішення задачі оптимізації в термінах лінійного програмування забезпечать найбільш оптимальне розташування нової наземної станції з ряду можливих координат. Формулювання задачі оптимізації в термінах двійкового цілочисленного лінійного програмування представляє собою проблему оптимального пошуку місця розташування нових радіонавігаційних засобів за допомогою однієї лінійної функції та обмежень, для вирішення якої можуть застосовуватись різні математичні методи. Отримані результати можуть бути застосовані під час проектування повітряного простору та модернізації мережі наземних радіонавігаційних засобів.

Мета роботи - визначити штучний інтелект як ключовий пріоритет у питаннях досліджень та розробок. Розгляд існуючих методів виявлення об'єктів є одним з важливих завдань статті. Представлені результати досліджень спрямовані на дослідження проблеми виявлення рухомих об'єктів за допомогою даних візуальних датчиків для застосування у безпілотній авіаційній системі. Представлений підхід грунтується на імовірнісних та статистичних методах обробки даних, зокрема використання підходу узагальнених канальних характеристик для виявлення об'єктів. Метод пошуку об'єктів за узагальненими канальними характеристиками за використанням відеопотоку з різними сценаріями був досліджений практичним способом. Результати експериментального дослідження використання узагальнених канальних характеристик для виявлення рухомих засобів транспорту, таких як автомобілів та трамваїв, свідчать про високі характеристики методу. Досліджено залежність між часом тренування детектора та об'ємом позитивних екземплярів у конкретному випадку. Численні переваги методу виявлення об'єктів за узагальненими канальними характеристиками, такі як універсальність, простота реалізації та компроміс між часом обчислення та точністю виявлення, дозволяють використовувати його у завданнях виявлення людей, транспортних засобів, штучних та природних об'єктів для застосуванні у БАС. Представлені результати можуть бути впроваджені в безпілотні авіаційні системи для пошуку та моніторингу рухомих об'єктів.

Мета роботи - локалізація і позиціонування рухомих об'єктів у повітряному просторі є одним з головних навігаційних завдань. Розглянуто використання акселерометрів і гіроскопічних датчиків для знаходження положення об'єкта у просторі за допомогою персонального кишенькового пристрою. Персональний кишеньковий пристрій жорстко закріплюється наоб'єкті, а місцеположення рухомого об'єкта зв'язується з місцем розташування кишенькового пристрою. Персональний кишеньковий пристрій містить датчики і виконує вимірювання, але функція локалізації виконується на віддаленій наземній станції. Обмін даними між кишеньковим пристроєм і обчислювальним сервісом підтримується однією з мережемих технологій. Визначення позиції об'єкта грунтується наінерціальному навігаційному принципу. Використано експериментальні дослідження та статистичний аналіз отриманих даних. Розроблена математична модель застосовується в програмному забезпеченні, що підтримує обмін даними з андроїд-сумісними кишеньковими пристроями. Програмне забезпечення ініціює вимірювання прискорення і орієнтації об'єкта в просторі за допомогою персонального кишенькового пристрою і оцінює позицію об'єкта в локальній декартовій системі координат за допомогою інерціального навігаційного підходу. Запропонований підхід може бути використаний в новій структурі систем позиціонування для відстеження невеликих рухомих об'єктів у повітряному просторі.

Точність витримування навігаційних характеристик є найважливішим фактором розвитку авіоніки літального апарату цивільної авіації. Бортові обчислювальні системи літаководіння використовують різноманітні алгоритми витримування заданої траєкторії і визначення місця розташування літального апарату. В даний час багато літальних апаратів оснащені системою, яка використовує вимірювання кутів або відстаней до конкретних наземних навігаційних пристроїв для позиціонування в якості резервного або альтернативного до глобальних навігаційних супутникових систем навігації. Виведено математичну залежність для визначення точності витримування лінії положення за кутомірним обладнанням при VOR/VOR навігації через внутрішні кути. В якості вихідних даних використовується інформація від бортових приймачів сигналів VOR, а також інформація про місцезнаходження наземних навігаційних засобів. Отримані математичні залежності можуть бути використані в алгоритмах бортових навігаційних комплексів для оцінювання доступності і точності VOR/VOR навігації під час польоту. За результатами комп'ютерного моделювання виконано оцінювання максимальної точності навігації в разі використання оптимальної пари наземних радіомаяків для повітряного простору України.

Точність витримування навігаційних характеристик є найважливішим фактором розвитку авіоніки літального апарату цивільної авіації. Бортові обчислювальні системи літаководіння використовують різноманітні алгоритми витримування заданої траєкторії і визначення місця розташування літального апарату. В даний час багато літальних апаратів оснащені системою, яка використовує вимірювання кутів або відстаней до конкретних наземних навігаційних пристроїв для позиціонування в якості резервного або альтернативного до глобальних навігаційних супутникових систем навігації. Виведено математичну залежність для визначення точності витримування лінії положення за кутомірним обладнанням при VOR/VOR навігації через внутрішні кути. В якості вихідних даних використовується інформація від бортових приймачів сигналів VOR, а також інформація про місцезнаходження наземних навігаційних засобів. Отримані математичні залежності можуть бути використані в алгоритмах бортових навігаційних комплексів для оцінювання доступності і точності VOR/VOR навігації під час польоту. За результатами комп'ютерного моделювання виконано оцінювання максимальної точності навігації в разі використання оптимальної пари наземних радіомаяків для повітряного простору України.

У даний час проблема відмови основної системи позиціонування літального апарату є актуальною внаслідок дії факторів перевідбивання та ненавмисного глушіння радіосигналів під час поширення у просторі. Вибір ефективної системи резервного позиціонування є важливим завданням сучасної системи управління польотом. Резервні системи позиціонування повинні відповідати всім вимогам навігації, що базується на характеристиках, згідно із специфікацією, що використовується у повітряному просторі. Стаття спрямована на аналіз доступних алгоритмів позиціонування та систем для використання на цивільних літаках у разі відмови первинної системи позиціонування. Позиціонування за допомогою навігаційних засобів вважається основною альтернативою у випадку відмови первинної системи для повітряного простору України через достатню мережу наземних станцій. Результати аналізу ефективності у вигляді зон відповідності вимогам специфікацій навігації наведено для повітряного простору України на FL 290. Отримані результати можуть бути корисними при підготовці пілотів для візуалізації зон, що не підтримують певні навігаційні специфікації, та у процесі модернізації наземної мережі радіонавігаційних засобів України.

Виробництво деталей та (або) готових виробів в радіоелектроніці, машинобудуванні та інших галузях промисловості нерозривно пов'язане з контролем точності і чистоти оброблюваних поверхонь. Існуючі на сьогоднішній день вимірювачі параметрів статистично нерівних поверхонь, як контактні, так і безконтактні мають ряд недоліків, а також обмеження, обумовлених методами і конструктивними особливостями вимірювань. Спекл-інтерферометричні методи вимірювань параметрів статистично нерівних поверхонь дають можливість позбавитись від ряду недоліків, притаманних існуючим методам і засобам вимірювань. Використання методів статистичної радіотехніки, а саме, методів оптимізації статистичних рішень і оцінок параметрів ймовірнісних розподілів для синтезу оптимальних радіотехнічних систем є перспективним і для синтезу оптико-електронних когерентних лазерних систем просторово-часової обробки сигналів (спекл-зображень), сформованих розсіяним статистично нерівними поверхнями лазерним випромінюванням. Мета роботи - синтез оптимального алгоритму та структури безконтактного оптичного пристрою для аналізу параметрів статистично нерівних поверхонь на основі просторово-часової обробки оптичних спекл-інтерференційних сигналів і зображень з використанням сучасних методів оптимального синтезу радіотехнічних і когерентних оптико-електронних систем. У роботі синтезований і вивчений алгоритм обробки оптичних сигналів, розсіяних статистично нерівними поверхнями, для задач оптимального оцінювання параметрів і характеристик статистично нерівних поверхонь. Запропоновано структурну схему оптичного безконтактного пристрою для оцінки параметрів статистично нерівних поверхонь. Досліджено граничні похибки розрахункових параметрів статистично нерівних поверхонь і оптимальні кути установки випромінювачів і оптичного приймача. Отримано рівняння для оцінки середньо-квадратичної висоти і радіуса кореляції дрібномасштабних статистично нерівних поверхонь в наближенні малих збурень. Запропонований метод оцінки параметрів статистично нерівних поверхонь дозволяє підвищити точність вимірювань, провести безконтактну оцінку параметрів статистично нерівних поверхонь, що мають геометричні неоднорідності поверхні або розташованих у важкодоступних місцях, наприклад, пази, отвори, а також вироби циліндричної, сферичної та інших форм.

З використанням статистичної теорії оптимізації радіотехнічних систем розроблено оптимальний метод когерентного формування радіолокаційного зображення поверхонь в бортовій радіолокаційній системі з синтезованою апертурою і планарними антенними решітками. Цей метод узагальнює кілька режимів спостереження за місцевістю та повністю відповідає сучасним тенденціям створення когнітивних радіолокаторів з можливістю перебудови діаграми спрямованості у просторі та адаптивного прийому відбитих сигналів. Представлені можливі модифікації отриманого оптимального методу роботи високоточних бортових радіолокаторів з широкою смугою огляду. Ідея полягає в тому, щоб створити теоретичну базу та закласти основи для її практичного застосування при вирішенні широкого кола питань статистичної оптимізації методів та алгоритмів оптимальної просторово-часової обробки сигналів у когнітивних радіолокаційних системах для формування як високоточних, так і глобальних радіозображень місцевості. Для реалізації ідеї в статті висвітлено концепцію статистичної оптимізації просторово-часової обробки електромагнітних полів у бортових когнітивних радіолокаційних системах, яка грунтуватиметься на синтезі та аналізі методів, алгоритмів і структур радіолокаційних пристроїв когерентної візуалізації, дослідження граничних похибок відновлення просторового розподілу зворотного зв'язку для адаптації приймача та передавача відповідно до апріорної інформації про параметри об'єктів дослідження, району спостереження та наявні джерела перешкод. Мета роботи - розробка теорії та основ технічної реалізації бортових радіолокаційних систем формування високоточного радіолокаційного зображення у розширеному полі зору з аерокосмічних носіїв. Завдання. Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити такі завдання: формалізувати математичні моделі просторово-часових стохастичних радіосигналів та розробити функціонал правдоподібності для рівнянь спостереження, в яких корисний сигнал, внутрішні шуми приймача та перешкодове випромінювання техногенних об'єктів є випадковими процесами; синтезувати алгоритми оптимальної обробки просторово-часових стохастичних сигналів у багатоканальних радіолокаційних комплексах, що розміщуються на мобільних платформах аерокосмічного базування; відповідно до синтезованих методів обгрунтувати блок-схеми їх реалізації; отримати аналітичні вирази для потенційних характеристик якості радіолокаційної зйомки та визначити клас зондувальних сигналів та методи сканування простору, необхідні для вирішення різних завдань радіолокаційної розвідки; підтвердити деякі теоретичні результати методами імітаційного моделювання, у яких виявити особливості технічної реалізації аерокосмічних радіолокаційних систем дистанційного зондування.