Розкрито зміст різних видів компетентностей, подано перелік ключових компетентностей, їх структуру й особливості формування у процесі професійної підготовки фахівців за умов магістратури. Відзначено, що зміст такої підготовки базується на гуманістичних засадах щодо завдань професійної діяльності, бажаних якостей особистості, творчої активної діяльності в межах відведених видів компетентності. Сукупність таких уявлень складає концептуальну модель професійної підготовки майбутнього фахівця. Уточнено сутність понять «правова культура особистості», «морально-правова компетентність». Визначено зміст морально-правової культури особистості та механізм формування морально-правової компетентності майбутнього фахівця. Аргументовано, що впливаючи на мораль, право сприяє її вкоріненню у суспільстві, а під впливом моралі підвищується авторитет права та зростає його значення як соціального регулятора. За таких умов взаємодія права та моралі створюють погодженість інтересів окремих осіб з інтересами суспільства в цілому.

Раскрыто содержание различных видов компетентностей, перечислены ключевые компетенции, описаны их структура и особенности формирования в процессе профессиональной подготовки специалистов в условиях магистратуры. Отмечено, что содержание такой подготовки базируется на гуманистических принципах относительно задач профессиональной деятельности, желаемых качеств личности, творческой активной деятельности в пределах отведенных видов компетентности. Совокупность таких представлений составляет концептуальную модель профессиональной подготовки будущего специалиста. Уточнена сущность понятий «правовая культура личности», «морально-правовая компетентность». Определено содержание нравственно-правовой культуры личности и механизм формирования морально-правовой компетентности будущего специалиста. Аргументировано, что воздействуя на мораль, право способствует ее укоренению в обществе, а под влиянием морали повышается авторитет права и возрастает его значение как социального регулятора. При таких условиях взаимодействие права и морали создают согласованность интересов отдельных лиц с интересами общества в целом.

Discloses the content of various kinds of competencies listed core competencies, their structure and features of the formation process of professional training in the conditions of the Judiciary. Noted that the content of the training is based on humanistic principles to the tasks of professional activities, the desired qualities of the person, the active creative activity within their designated competencies. The set of such representations is a conceptual model of training future specialists. Refined essence of the concepts of " legal culture of personality", "moral and legal competence". The content of the moral and legal culture of the individual and the mechanism of formation of moral and legal competence of the future specialist. Argued that acting on morals, law contributes to its rooting in society, and under the influence of moral rights and increased authority increases its value as a social regulator. Under these conditions, the interaction of law and morality create consistency of individual interests with the interests of society as a whole.

Розкрито значення дошкільного дитинства як сензитивного періоду у формуванні творчої особистості. Зосереджено увагу на необхідності спеціальної підтримки дитини, психолого-педагогічного супроводу, цілеспрямованого педагогічного керівництва творчою діяльністю з боку дорослих, створення педагогічних умов розвитку творчості дітей у ранньому дошкільному віці. Визначено організаційно-педагогічні умови розвитку творчості дітей раннього дошкільного віку. Розглянуто умови набуття дитиною сенсорного досвіду як основи творчості; врахування індивідуальних і вікових особливостей розвитку дитини; розвитку у дитини почуття гумору як основи творчості; наявності конструктивної взаємодії педагогів дошкільних навчальних закладів із сім’ями вихованців. Обумовлено, що проведення різноманітних форм творчої діяльності, в якій рівною мірою задіяні сили не лише вихованців, педагогів, а й батьків, дає відчуття значущості своєї праці кожній дитині, доповнює і посилює педагогічний вплив на вихованців. Зроблено висновок, що творчо обдарована дитина потребує педагога, готового побачити в ній творчу особистість, повірити у її талант, створити педагогічні умови для розвитку її творчих здібностей, подарувати їй щасливе дитинство та радість творчості.

Раскрыто значение дошкольного детства как сензитивного периода в формировании личности. Сосредоточено внимание на необходимости специальной поддержки ребенка, психолого-педагогического сопровождения, целенаправленного педагогического руководства творческой деятельностью со стороны взрослых, создании педагогических условий развития творчества детей в раннем дошкольном возрасте. Определены организационно-педагогические условия развития творчества детей раннего дошкольного возраста. Рассмотрены условия накопления ребенком сенсорного опыта как основы творчества, учет индивидуальных и возрастных особенностей развития ребенка, развития у ребенка чувства юмора как основы творчества и др. Обусловлено, что проведение различных форм творческой деятельности, в которой в равной степени задействованы силы не только воспитанников, педагогов, но и родителей, дает ощущение значимости своего труда каждому ребенку, дополняет и усиливает педагогическое воздействие на воспитанников. Сделано вывод, что творчески одаренный ребенок нуждается в педагоге, готовом увидеть в нем творческую личность, поверить в его талант, создать педагогические условия для развития его творческих способностей, подарить ему счастливое детство и радость творчества.

Disclosed the significance of the preschool as a sensitive period in the formation of personality. Focused attention on the need for specialized child support, psycho-pedagogical support, purposeful pedagogical management of creative activity on the part of adults, creating conditions for the development of pedagogical creativity of children in early school age. Defined organizational and pedagogical conditions of development of creativity of children of early school age. Accumulation conditions considered child sensory experience as the basis of creativity, taking into account individual and age-specific child development, development of the child's sense of humor as the basis of creativity , constructive interaction between teachers available pre-school students and their families . Determined to conduct various forms of creative activity in which equally involved forces not only students and teachers, but also parents , gives a sense of the importance of their work for every child, complements and enhances the pedagogical impact on pupils. Inferred that creatively gifted child needs a teacher, ready to see in him a creative person, believe in his talent to create pedagogical conditions for the development of his creative abilities, to give him a happy childhood and the joy of creativity.

Простежено динаміку зміни поглядів на сутність реалізації педагогічної взаємодії за умов нової суспільно-економічної та історичної ситуації – інтеграції України у світовий освітній простір (1991 р. – межа ХХІ ст.). Охарактеризовано особливості реалізації педагогічної взаємодії учасників навчального процесу за умов вищої освіти незалежної України. Обгрунтовано, що саме в цей період відбувалось переосмислення ціннісного наповнення ідеї педагогічної взаємодії учасників навчального процесу. На основі узагальнення визначено досліджуваний етап як якісно новий історичний період розуміння сутності поняття «педагогічна взаємодія», зорієнтований на розвиток суб’єкт-суб’єктних відносин учасників навчального процесу, становлення їх особистості за нових соціокультурних умов. Відзначено, що це часи загального «олюднення» процесу освіти, зміни парадигм, концепцій та підходів до ідеї педагогічної взаємодії. Зроблено висновок, що незважаючи на виразну чітку тенденцію доцільного інтегрування різних концепцій та, відповідно, застосування адекватних форм ы методів реалізації ідеї педагогічної взаємодії, студенти ВНЗ України кінця ХХ ст. не стали повною мірою суб’єктами педагогічного процесу.

Прослежена динамика изменения взглядов на сущность реализации педагогического взаимодействия в условиях новой общественно-экономической и исторической ситуации - интеграции Украины в мировое образовательное пространство (1991 г. - предел XXI в.)​. Охарактеризованы особенности реализации педагогического взаимодействия участников учебного процесса в условиях высшего образования независимой Украины. Обосновано, что именно в этот период происходило переосмысление ценностного наполнения идеи педагогического взаимодействия участников учебного процесса. На основе обобщения определен исследуемый этап как качественно новый исторический период понимания сущности понятия «педагогическое взаимодействие», ориентированный на развитие субъект-субъектных отношений участников учебного процесса, становления их личности в новых социокультурных условиях. Отмечено, что это времена всеобщего «очеловечивания» процесса образования, смены парадигм, концепций и подходов к идее педагогического взаимодействия. Сделан вывод, что несмотря на выразительную четкую тенденцию целесообразного интегрирования различных концепций и, соответственно, применения адекватных форм и методов реализации идеи педагогического взаимодействия, студенты ВУЗ Украины конца ХХ в. не стали в полной мере субъектами педагогического процесса.

Traced the dynamics of change attitudes towards the realization of the essence of pedagogical interaction in the new socio-economic situation and - Ukraine's integration into the world educational space (1991 - limit the XXI century). Characterized by features of the implementation of pedagogical interaction between participants of the educational process in terms of higher education of the independent Ukraine, reasonably, that in this period is redefining the idea of ​​filling the valuable pedagogical interaction between participants of the educational process. On the basis of summarizing the study is defined as a qualitatively new stage of historical period, the understanding of the concept of "pedagogical interaction", focused on the development of subject-subject relations participants of the educational process, the formation of their personality in the new social and cultural conditions. Noted that this was the time of the universal "humanization" of the process of education, a paradigm shift, concepts and approaches to the idea of ​​pedagogical interaction. Inferred that, despite the clear trend expressive, purposeful integration of different concepts and, consequently, the application of appropriate forms and methods of implementation of the idea of pedagogical interaction, university students in Ukraine at the end of the twentieth century did not become fully subjects of pedagogical process.

Розглянуто сучасні підходи до визначення структури інноваційної педагогічної діяльності. Розкрито сутність поняття «інноваційна педагогічна діяльність». Наведено визначення поняття «інноваційна професійна діяльність викладача». Визначено структурні компоненти інноваційної професійної діяльності викладача ВНЗ: ціннісно-мотиваційний, когнітивно-інформаційний, операційно-діяльнісний, особистісно-креативний, науково-дослідницький, оцінювально-рефлексивний та розкрито їх зміст. Зроблено висновки про те, що інноваційна професійна діяльність викладача ВНЗ має бути спрямована на формування позитивної мотивації, набуття необхідних компетенцій для її здійснення, оволодіння інформаційною культурою, науковим пошуком тощо.

Рассмотрены современные подходы к определению структуры инновационной педагогической деятельности. Раскрыта сущность понятия «инновационная педагогическая деятельность». Приведено определение понятия «инновационная профессиональная деятельность преподавателя». Определены структурные компоненты инновационной профессиональной деятельности преподавателя ВУЗ: ценностно-мотивационный, когнитивно-информационный, операционно-деятельностный, личностно-креативный, научно-исследовательский, оценочно-рефлексивный и раскрыто их содержание. Сделаны выводы о том, что инновационная профессиональная деятельность преподавателя ВУЗ должна быть направлена ​​на формирование положительной мотивации, приобретение необходимых компетенций для ее осуществления, овладение информационной культурой, научным поиском и др.

Сonsidered modern approaches to determining the structure of innovative educational activities. Essence of concept "innovative teaching activities". Give a definition of "innovative teacher professional activities". Defined structural components of innovative professional activities of university teachers: a value-motivational, cognitive information, operational and activity, personality-creative, scientific-research, appraisal and reflective and disclosed their content. Made findings that innovative university teacher professional activities should be aimed at creating a positive motivation to acquire the necessary competence to implement it, the mastery of information culture, scientific research, the development of creative abilities and reflective thinking.

Розглянуто проблему використання тестового контролю в навчальному процесі педагогічного коледжу у ході підготовки майбутніх соціальних педагогів. Охарактеризовано види тестових завдань відповідно до різних рівнів складності. Встановлено, що тестові завдання першого рівня передбачають репродуктивну діяльність студента, в них подане завдання з «підказкою», умовно - це «учнівський» рівень діяльності. Тестові завдання другого рівня складності передбачають відтворення інформації, розв’язування задач, виконання типових завдань. Тестові завдання третього рівня складності передбачають уміння студентом висловлювати власну думку, аргументувати, застосовувати знання, уміння та навички за нових умов, у невивченій, незнайомій ситуації, у практичній діяльності. Тестові завдання четвертого рівня складності передбачають виконання творчих завдань за невідомим алгоритмом. Доведено, що під час їх розв’язання проходить продуктивна діяльність, умовно названа творчим рівнем діяльності. Запропоновано систему створення тестів і приклади тестових завдань для перевірки знань студентів на основі курсу «Основи психодіагностики». Наведено шкалу оцінки успішності знань, описано рівні та критерії, за якими здійснюється оцінювання. Розроблено модель тестового контролю майбутніх соціальних педагогів за умов педагогічного коледжу.

Рассмотрена проблема использования тестового контроля в учебном процессе педагогического колледжа при подготовке будущих социальных педагогов. Охарактеризованы виды тестовых заданий в соответствии с различными уровнями сложности. Установлено, что тестовые задания первого уровня предусматривают репродуктивную деятельность студента, в них представлены задачи с «подсказкой», условно - это «ученический» уровень деятельности. Тестовые задания второго уровня сложности предусматривают воссоздание информации, решение задач, выполнение типичных задач. Тестовые задания третьего уровня сложности предусматривают умение студентом высказывать собственное мнение, аргументировать, применять знания, умения и навыки в новых условиях, в неизученной, незнакомой ситуации, в практической деятельности. Тестовые задания четвертого уровня сложности предусматривают выполнение творческих заданий по неизвестному алгоритму. Доказано, что при их решении проходит продуктивная деятельность, названная творческим уровнем деятельности. Предложены система создания тестов и примеры тестовых заданий для проверки знаний студентов на основе курса «Основы психодиагностики». Приведена шкала оценки успешности знаний, описаны уровни и критерии, по которым осуществляется оценка. Разработана модель тестового контроля будущих социальных педагогов в условиях педагогического колледжа.

Consider the problem of using the test control in the educational process of pedagogical college in preparation for future social workers. Characterized test components in accordance with the different levels of complexity. Found that the first level of the test provide reproductive activity of the student, they presented a problem with the "hint" conditionally - a "Student" level of activity. Tests of the second level of complexity provide recreation information, solving problems, performing common tasks. Tests third level of complexity include student ability to express their own opinions, to argue, to apply knowledge and skills in a new environment, unexplored, unfamiliar situations in practice. Tests of the fourth level of complexity include the execution of creative assignments for unknown algorithm. Proved that solving them productive activity takes place called creative activity levels. The system of creating tests and examples of test items to test the knowledge of students on the basis of the course "Fundamentals of psycho-diagnostics". Given the scale of assessing the success of knowledge levels and described the criteria , on which the appraisal. Developed model of the test control future social teachers in terms of pedagogical college.

Розглянуто особливості еволюції світової вищої освіти. Розкрито сутність моделей еволюції вищої школи розвинених країн світу й колишнього Радянського Союзу, їхні ознаки та характерні риси. Представлено моделі університетської освіти: Паризький університет (1215 р.), заснований шляхом об’єднання декількох церковних колежів, модель дослідницького (навчально-наукового) університету у Пруссії в ХІХ столітті, в основі якої – принцип академічної свободи у проведенні досліджень і в організації навчального процесу, британська модель - основу якої складають “старі” англійські університети – Оксфорд (1117 р.) і Кембридж (1209 р.), модель загальної вищої освіти Японії на межі ХХ – ХХІ ст. Визначено фундаментальні стадії еволюції світової вищої освіти: елітарна вища школа, масова вища школа і загальна вища школа. На основі узагальнення встановлено, що заклад із назвою “університет”, що підкреслює об’єднаність (спільність) кількох навчальних структур і спілок студентів, був започаткований у м. Болонья у 1088 р., коли болонський легіст Ірнерій почав читати публічні лекції з римського права. Основою моделі Болонського університету (юридичного закладу – universitas legum) став зразок студентського самоуправління (асоціація студентів – universitas scholarium), які наймали на роботу професорів і визначали рівень їх оплати. Розглянуто особливості “ідеального” університету, подано список вимог до університету міністра освіти Пруссії Вільгельма фон Гумбольдта.

Рассмотрены особенности эволюции мирового высшего образования. Раскрыта сущность моделей эволюции высшей школы развитых стран мира и бывшего Советского Союза, их признаки и характерные черты. Представлены модели университетского образования: Парижский университет (1215 г.), основанный путем объединения нескольких церковных колледжей, модель исследовательского (учебно-научного) университета в Пруссии в XIX ст., в основе которой - принцип академической свободы в проведении исследований и в организации учебного процесса, британская модель - основу которой составляют «старые» английские университеты - Оксфорд (1117 г.) и Кембридж (1209 г.), модель общего высшего образования Японии на рубеже ХХ - ХХI вв. Определены фундаментальные стадии эволюции мирового высшего образования: элитарная высшая школа, массовая высшая школа и общая высшая школа. На основе обобщения установлено, что заведение под названием "университет", что подчеркивает объединенность (общность) нескольких учебных структур и союзов студентов, был основан в г. Болонья в 1088 г., когда болонский легист Ирнерий начал читать публичные лекции по римскому праву. Основой модели Болонского университета (юридического заведения - universitas legum) стал примером студенческого самоуправления (ассоциация студентов - universitas scholarium), которые нанимали на работу профессоров и определяли уровень их оплаты. Рассмотрены особенности "идеального" ​​университета, перечислены требования к университету министра образования Пруссии Вильгельма фон Гумбольдта.

Consider features of the evolution of the world of higher education. Disclosure evolution models Graduate School of developed countries and the former Soviet Union, their attributes and characteristics . Presented model of university education: the University of Paris (1215), founded by combining several ecclesiastical colleges, research model (Training and Research) University of Prussia in the XIX century , which is based - the principle of academic freedom in research and in the educational process , the British model which is based on the "old" English universities - Oxford (1117) and Cambridge (1209), the model of general higher education in Japan at the turn of the XX - XXI centuries. Defined three fundamental stages in the evolution of the world of higher education: an elite high school, high school and mass general high school. On the basis of generalizations found that a place called "university" that emphasizes togetherness (common) several educational institutions and student unions, was founded in Bologna in 1088, when Bologna legistov Irnerius began public lectures on Roman law. Basis of the model of the University of Bologna (legal institution - universitas legum) became the primacy of student government (Association of Students-universitas scholarium), that employ professors and the level of their payment. Consider the features of the "ideal" university requirements listed in university education minister of Prussia Wilhelm von Humboldt.

Проаналізовано окремі аспекти державної політики Російської Федерації (РФ) в сфері вищої освіти у межах створення єдиного європейського освітнього простору, а саме: модернізації системи вищої професійної освіти. Задокументовано специфіку політики вищої освіти у РФ, яка пов’язана зі здійсненням масштабних економічних і технологічних перетворень. На підставі теоретико-емпіричних досліджень визначено, що сучасна система вищої освіти у РФ представлена різноманітними закладами – федеральними університетами, національними дослідницькими університетами, академіями, інститутами, розкрито особливості їх функціонування. На основі узагальнення зроблено висновки, що модернізація системи вищої освіти у РФ свідчить про посилення ролі університетів у економічному та інноваційному розвитку країни. Політика вищої освіти у РФї спрямована на підтримку державного фінансування досліджень у ВНЗ, що зорієнтовані на вирішення конкретних соціально-економічних проблем. Ключовою ланкою модернізації усіх складових системи вищої освіти в РФ виступають інновації.

Проанализированы некоторые аспекты государственной политики Российской Федерации (РФ) в сфере высшего образования в рамках создания единого европейского образовательного пространства, а именно: модернизации системы высшего профессионального образования. Задокументирована специфика политики высшего образования в РФ, которая связана с осуществлением масштабных экономических и технологических преобразований. На основании теоретико-эмпирических исследований определено, что современная система высшего образования в РФ представлена ​​различными учреждениями - федеральными университетами, национальными исследовательскими университетами, академиями, институтами, раскрыты особенности их функционирования. На основе обобщения сделаны выводы, что модернизация системы высшего образования в РФ свидетельствует об усилении роли университетов в экономическом и инновационном развитии страны. Политика высшего образования в РФ направлена ​​на поддержку государственного финансирования исследований в ВУЗ, ориентированных на решение конкретных социально-экономических проблем. Ключевым звеном модернизации всех составляющих системы высшего образования в РФ выступают инновации.

Analyzed some aspects of state policy of the Russian Federation in the field of higher education through the creation of a single European educational space, namely the modernization of higher education. Documented specificity for Higher Education Policy in the Russian Federation, which is linked to the implementation of large-scale economic and technological transformations. On the basis of theoretical and empirical studies determined that the current system of higher education in the Russian Federation represented by various agencies-federal universities , national research universities, academies, institutes , disclosed their operational features. On the basis of summarizing conclusions that the modernization of higher education in the Russian Federation indicate that strengthening the role of universities in economic and innovative development of the country. Higher Education Policy in the Russian Federation aimed at supporting public funding for research in higher education institutions, aimed at specific socio-economic problems. A key element of all components of the modernization of higher education in the Russian Federation are the innovations.

Проаналізовано дослідження вітчизняних науковців з проблем педагогічної освіти майбутніх фахівців за умов магістратури як у системі вітчизняних, так і в мережі зарубіжних ВНЗ. Уточнено сутність поняття «педагогічна освіта». Розкрито основні завдання реформування та розвитку вітчизняної педагогічної освіти за сучасних умов. Запропоновано шляхи розвитку педагогічної освіти шляхом створення системи педагогічної освіти, побудованої на основі національних надбань світового значення та усталених європейських традицій, що забезпечить формування педагогічних працівників, здатних здійснювати професійну діяльність на демократичних і гуманістичних засадах, реалізовувати освітню політику як пріоритетну функцію держави. Розглянуто основні аспекти дослідження педагогічної освіти: децентралізація управління педагогічною освітою, розробка концептуальних засад педагогічної освіти з урахуванням факторів ринкового впливу, вироблення стандартів професійної педагогічної освіти, постмодерністські та соціал-конструктивістські моделі професійної педагогічної підготовки тощо.

Проанализированы исследования отечественных ученых по проблемам педагогического образования будущих специалистов в условиях магистратуры как в системе отечественных, так и в сети зарубежных ВУЗ. Уточнена сущность понятия «педагогическое образование». Раскрыты основные задачи реформирования и развития отечественного педагогического образования в современных условиях. Предложены пути развития педагогического образования путем создания системы педагогического образования, построенной на основе национальных достижений мирового значения и устоявшихся европейских традиций, что обеспечит формирование педагогических работников, способных осуществлять профессиональную деятельность на демократических и гуманистических принципах, реализовывать образовательную политику как приоритетную функцию государства. Рассмотрены основные аспекты исследования педагогического образования: децентрализация управления педагогическим образованием, разработка концептуальных основ педагогического образования с учетом факторов рыночного влияния, выработка стандартов профессионального педагогического образования, постмодернистские и социал-конструктивистские модели профессиональной педагогической подготовки и др.

Analyzed domestic scientists research on teacher education of future professionals in a magistracy system in domestic and international network of higher educational institutions. Refined essence of the concept of "teacher education". Disclosed the basic tasks of reform and development of the national teacher education in modern conditions. Prompted the development of teacher education by creating a system of teacher education , built on the basis of national achievement of global significance and established European traditions, will generate teaching staff capable of carrying out professional activities in the democratic and humanistic principles, implement educational policy as a priority function of the state. Focus on the main aspects of the study of teacher education teacher education decentralization of management, development of conceptual frameworks of teacher education with regard to the factors of market power, the development of vocational teacher education; postmodern and social constructivist model of professional teacher training, functional combination of theoretical and practical training of future teachers, improving professional skills of experienced teachers, research in terms of cooperation with the university teachers in professional development schools, ensuring academic freedom and intellectual self-expression and independence of the teacher in vocational teacher education, the creation of the National Council for accreditation of teacher Education.

Розглянуто види й особливості мультимедійних курсів, які доцільно застосовувати у процесі професійної підготовки майбутніх учителів за умов університетської освіти. Відзначено наступні технології: мультимедійні тренажери, навчальні ігри, засоби віртуальної реальності (лабораторії, практикуми, моделювальны середовища, світи). Виділено педагогічні умови, що сприяють залученню студентів в мультимедійне освітнє середовище. Висвітлено досвід розробки мультимедійних відео й аудіо лекцій, навчальних роликів і тренажерів. Запропоновано основні види таких курсів: мультимедійні лекції, практичні (семінарські, лабораторні) заняття, засоби контролю, реалізовані за допомогою електронних видань на базі спеціально розроблених комп’ютерних програм, мультимедійні матеріали для самостійної роботи, мультимедійні довідникові ресурси. З’ясовано, що мультимедійна наукова презентація припускає високу якість змісту та викладу матеріалу. Зроблено висновок, що мультимедійні технології є універсальними, їх можна використовувати у процесі професійної підготовки учителів будь-якого шкільного предмету, під час вивчення різних дисциплін ВНЗ, а також на лекційних, практичних (лабораторних, семінарських) заняттях, у самостійній роботі та науково-дослідній діяльності.

Рассмотрены виды и особенности мультимедийных курсов, которые целесообразно применять в процессе профессиональной подготовки будущих учителей в условиях университетского образования. Отмечены следующие технологии: мультимедийные тренажеры, обучающие игры, средства виртуальной реальности (лаборатории, практикумы, моделирующие среды, мира). Выделены педагогические условия, способствующие погружению студентов в мультимедийную образовательную среду. Освещен опыт разработки мультимедийных видео и аудио лекций, учебных роликов и тренажеров. Предложены основные виды таких курсов: мультимедийные лекции, практические (семинарские, лабораторные) занятия, средства контроля, реализованные с помощью электронных изданий на базе специально разработанных компьютерных программ; мультимедийные материалы для самостоятельной работы; мультимедийные справочные ресурсы. Выяснено, что мультимедийная научная презентация предполагает высокое качество содержания и изложения материала. Сделан вывод, что мультимедийные технологии являются универсальными, их можно использовать в процессе профессиональной подготовки учителей любого школьного предмета, при изучении различных дисциплин ВУЗ, а также на лекционных, практических (лабораторных, семинарских) занятиях, в самостоятельной работе и научно-исследовательской деятельности.

Сonsidered the types and characteristics of multimedia courseware, which is advisable to apply in the process of training future teachers in terms of university education. Noted the following technologies: multimedia simulators, educational games , virtual reality facilities (laboratories , workshops, modeling environment, the world). Allocated pedagogical conditions promoting immersion students in multimedia educational environments. Lit experience developing multimedia video and audio lectures, training videos and simulators. Proposed basic types of courses: multimedia lectures, workshops (seminars, laboratory) classes, controls implemented using electronic publications on the basis of specially designed computer software, multimedia materials for self-study; multimedia help resources. On the example of students studying special course "Web Development" disclosed educational environment conducive to the students' multimedia learning environment, drawing the structure of video lectures. Found that scientific multimedia presentation involves high-quality content and presentation. Inferred that multimedia technologies are universal, they can be used in the training of teachers of any school subject, the study of various disciplines of the university, as well as lectures, practical (laboratory, seminar) classes, in independent work and research activities.

Вивчено процес підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів у 1920-ті рр. в УРСР за умов запровадження української моделі вищої школи. Проаналізовано особливості державно-партійного керівництва підготовки кадрів вищої кваліфікації в УРСР. Наведено статистичні відомості про аспірантів. Розглянуто нормативно-правову і методичну базу формування аспірантських студій при науково-дослідних кафедрах та у ВНЗ. Висвітлено тенденції, властиві для підготовки кадрів вищої кваліфікації у 1920-ті рр. Обумовлено доцільність вказаних хронологічних рамок виходячи з того, що впродовж зазначеного періоду було закладено підвалини державно-партійного керівництва у підготовці кадрів вищої кваліфікації, як правлячої ідеології, що тривала понад 60 років у Радянській Україні. Акцентовано увагу на тому, що у 1920 р. минулого століття в Україні були закладені підвалини української моделі підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів, яка відрізнялася від російської галузевою схемою та структурою, мала власну управлінську вертикаль. Функціонально та організаційно вона була радянською з посиленою ідеологізацією освітньо-духовного життя суспільства, відтак принципи самоуправління зумовили й відповідний статус республіканської номенклатури. На підставі теоретичних досліджень зроблено висновок, що організація навчального процесу у вищій школі ускладнювалася гострою нестачею викладацького персоналу, особливо професорів, їх суттєвим скороченням через події війни та революції.

Изучен процесс подготовки научных и научно-педагогических кадров в 1920-е гг. в СССР в условиях внедрения украинской модели высшей школы. Проанализированы особенности государственно-партийного руководства подготовки кадров высшей квалификации в СССР. Приведены статистические сведения об аспирантах. Рассмотрены нормативно-правовая и методическая базы формирования аспирантских исследований при научно-исследовательских кафедрах и в ВУЗ. Освещены тенденции, которые характерны для подготовки кадров высшей квалификации в 1920-е гг. Обусловлена целесообразность указанных хронологических рамок исходя из того, что в течение указанного периода были заложены основы государственно-партийного руководства в подготовке кадров высшей квалификации, как правящей идеологии, которая длилась более 60 лет в Советской Украине. Акцентировано внимание на том, что в 1920 г. в Украине были заложены основы украинской модели подготовки научных и научно-педагогических кадров, которая отличалась от российской отраслевой схемы и структуры, имела собственную управленческую вертикаль. Функционально и организационно она была советской с усиленной идеологизацией образовательно-духовной жизни общества, поэтому принципы самоуправления обусловили и соответствующий статус республиканской номенклатуры. На основании теоретических исследований сделан вывод, что организация учебного процесса в высшей школе осложнялась острой нехваткой преподавательского персонала, особенно профессоров, их существенным сокращением из-за событий войны и революции.

Studied the process of scientific and scientific-pedagogical personnel in the 1920s in the Soviet Union under the introduction of Ukrainian model of higher education. Analyzed features state- party leadership training highly qualified personnel in the USSR. Shows statistical information about graduate students. Examined the legal and methodological basis of formation of graduate studies at research departments and universities. Lit trends that characterize the training of highly qualified personnel in the 20s of the last century . Due to the expediency of this chronological framework based on the fact that during this period laid the foundations of state- party leadership in the preparation of highly qualified, as the ruling ideology , which lasted more than 60 years in Soviet Ukraine. The attention is focused on the fact that in 1920 the last century in Ukraine were laid the foundation of the Ukrainian model of scientific and scientific-pedagogical personnel, which differ from the scheme and structure of the industry, had its own management structure. Functionally and organizationally it was reinforced with the Soviet ideology in the educational and spiritual life of society, so the principles of self-government and led to the corresponding status of the national nomenclature. On the basis of theoretical studies concluded that the organization of the educational process in higher education complicated acute shortage of teaching staff, especially professors, their significant decline because of the events of war and revolution.

Розкрито особливості комунікативної взаємодії вчителів та учнів у навчальній діяльності і вільному спілкуванні. З’ясовано причини негативних явищ у цьому процесі. Наведено експериментальні дані щодо параметрів професійного мовлення вчителів і характеристик усного та писемного мовлення старшокласників гімназій, проведених під час пілотажного дослідження, у школах Миколаєва та Херсона. Виявлено ступені сформованості у вчителів таких умінь: виражати думку різними способами, тобто володіти синонімією на різних рівнях – від лексичного до синтаксичного; розмежовувати схожі за звучанням, але різні за значенням слова (володіння паронімією); розрізняти ззовні однакові, але різні за смислом висловлювання (володіння омонімією, розуміння багатозначності – діапазон словникового запасу) тощо. Відзначено, що володіючи змістовністю, логічністю, точністю, ясністю, емоційною та фонетичною виразністю, яскравістю та образністю, більшість вчителів, особливо негуманітарних предметів, потребують додаткової психолого-методичної підготовки з вільним оперуванням мовлення.

Раскрыты особенности коммуникативного взаимодействия учителей и учеников в процессе обучения и свободного общения. Выяснены причины негативных явлений в этом процессе. Приведены экспериментальные данные о параметрах профессиональной речи учителей и характеристик устной и письменной речи учащихся старших классов гимназий, проведенных во время пилотажного исследования в школах Николаева, Херсона. Выявлены ступени сформированности в учителей умений высказывать мысль разными способами, владеть синонимией на разных уровнях от лексического до синтаксического; распознавать похожие по звучанию, но разные по значению слова, владеть паронимией; распознавать внешне одинаковые, но разные по смыслу высказывания и др. Отмечено, что владея этими качествами большинство учителей, особенно негуманитарных предметов, нуждается в дополнительной психолого-методической подготовке для свободного владения языка.

Disclosed the features of communicative interaction of teachers and students in the learning process and free communication. Identify causes of adverse events in this process. Imposed by the experimental data on the parameters of the professional voice of teachers and characteristics of speech and writing senior students of high schools, conducted during the pilot study in schools Nikolayev, Kherson. The results of the study revealed stage in the formation of teachers' abilities to express the idea in different ways, hold synonymy at different levels from the lexical to syntactic, recognize similar in sound but different in meaning of the word, hold Paronyms, recognize externally identical, Hb different in meaning statements, possession of homonymy , understand mnogoznachimost range slovarevogo stock; linguistic methods to correlate with the tasks and conditions of communication, organize language communication taking into account social norms of behavior, feel and respect due to the specifics of the national language means; statement to distinguish right from wrong, to correlate them with the language rules. Noted that possessing these qualities, most of the teachers, especially non-humanitarian subjects in need of additional psychological and methodical preparation for fluency.

Висвітлено проблеми освіти дорослих в освітній політиці ЄС та можливі шляхи їх вирішення. Розглянуто важливі чинники та передумови перетворень і реформ у галузі освіти дорослих в освітній політиці ЄС, а також вказано деякі з основних урядових документів, що безпосередньо вплинули на розвиток освіти дорослих у країнах Євросоюзу. Зафіксовано, що на сьогодні у рамках Європейського Союзу розробляються стандартизовані вимірювачі національних статистик освіти, уніфікується педагогічна термінологія, розробляються програми співробітництва з підготовки спеціалістів в галузі новітніх технологій та освіти. Надано оцінку й іншим тенденціям сучасної системи освіти: зближення різних освітніх ланок, управління освітою та його фінансування. З’ясовано, що контури трансформації освітньої та навчальної систем Європейського Союзу окреслені та вимагають просування в напрямку суспільства на основі знань у контексті глобального економічного змагання.

Освещены проблемы образования взрослых в образовательной политике ЕС и возможные пути их решения. Рассмотрены важные факторы и предпосылки преобразований и реформ в области образования взрослых в образовательной политике ЕС, а также указаны некоторые из правительственных документов, которые непосредственно повлияли на развитие образования взрослых в странах Евросоюза. Зафиксировано, что в настоящее время в рамках ЕС разрабатываются стандартизованые измерители национальной статистики образования, унифицируется педагогическая терминология, разрабатываются программы сотрудничества по подготовке специалистов в сфере новейших технологий и образования. Дана оценка и другим тенденциям современной системы образования: сближение разного образовательного звена, управление образованием и его финансирование. Выснено, что черты трансформации образовательной и учебной систем ЕС очерчены и нуждаются в продвижении в развитии общества на основе знаний в контексте глобального экономического соревнования.

Lit problems of adult education in the educational policy of the European Union and their possible solutions. Considered important factors and prerequisites for change and reform in the field of adult education in the educational policy of the European Union, as well as some of the stated government documents that directly influenced the development of adult education in the European Union. Recorded that are currently within the Highest European Union developed standartizovanye meters national education statistics, unified pedagogical terminology, developed the program's co-operation with training in the field of new technologies and education. Posted assessment and other trends svoremennoy education system: the convergence of different educational level, education management and financing. Vysnilos that features the transformation of the educational and training system of the European Union and the need outlined in promoting the development of knowledge-based society in the context of global economic competition.

Висвітлено проблему ефективної педагогічної діяльності, яка залежить від ступеня актуальності інваріантних функцій педагогічної спільності. Уточнено сутність поняття «інваріантні функції педагогічної спільності». Розглянуто соціально-психологічні феномени бар’єрного типу, які впливають на формування і розвиток суспільних структур. З’ясовано, що соціально-психологічні феномени бар’єрного типу впливають на формування і розвиток суспільних структур. Наведено результати проведеного анкетування громадян і педагогів з метою виявлення відношення пересічних громадян до вчителів і їх професійної діяльності та самих вчителів до себе, своєї роботи, її результатів. Визначено зовнішні і внутрішні умови та чинники функціонування педагогічної спільності. Продемонстровано результати ще одного анкетування вчителів, для виявлення їх поглядів на свою професію та педагогічну діяльність. Встановлено, що сучасні педагоги переймаються проблемами школи, але пошуки адекватної освітньої моделі більшість із них не здійснює. Свою працю оцінюють як важку і важливу, небажання виховувати і навчати учнів пояснюють тим, що головне для учнів навчитись досягати свого в житті, а не оволодіти знаннями, основами конструктивної взаємодії і моральності в школі, підміняючи виховання соціалізацією. Зроблено висновок, що відповідність „природних” функцій спільності суспільним потребам є однією з основних умов взаємопідсилення організаційних чинників функціонування педагогічної спільності.

Освещена проблема эффективной педагогической деятельности, которая зависит от уровня актуальности инвариантных функций педагогической деятельности. Уточнена сущность понятия «инвариантные функции педагогической общности». Рассмотрены социально-психологические феномены барьерного типа, которые влияют на формирование и развитие общественных структур. Выяснено, что процесс их актуализации зависит от учета соотношения между организационными и разрушительными факторами функционирования педагогической общности. Преодоление этих барьеров способствует адаптации функционирования педагогической общности в условиях динамических изменений в обществе. Приведены результаты проведенного анкетирования общественности и педагогов с целью выявления отношения граждан к учителям и их профессиональной деятельности, самих учителей к своей работе, ее результатам. Выявлены внешние и внутрение условия функционирования педагогической деятельности. Продемонстрированы результаты еще одного анкетирования учителей для выявления их взглядов на свою профессию и педагогическую деятельность. Установлено, что современные педагоги переживают за проблемы школы, но поиск адекватной образовательной модели для большинства из них не актуальны. Сделан вывод, что соответствие „природных” функций общности общественным потребностям является одним из условий взаимоусиления организационных факторов функционирования педагогической общности.

Lit problem effective pedagogical activity , which depends on the level of relevance of invariant functions pedagogical activities. Refined essence of the concept of "invariant functions educational community". Examined the socio-psychological phenomena, barrier-type that affect the formation and development of social structures. It was found that the process of updating them depends on analysis of the relations between organizational factors and destructive functioning educational community. Overcoming these barriers facilitates adaptation functioning educational community in terms of dynamic changes in society. Bringing the results of the survey of the public and educators to identify the relationship of citizens to the teachers and their professional activities, teachers themselves to their work and its results. Identified external and internal conditions of functioning of educational activities. Demonstrated by the results of another survey teachers to determine their views on their profession and teaching. Found that modern educators worry about the problems of the school , but the search for an adequate educational model most of them are not doing. Concluded that compliance with "natural" functions of community social needs have one of the conditions for mutual reinforcement of organizational factors functioning educational community.

Наведено огляд соціально-психологічних чинників, що впливають на процес адаптації студентської молоді до навчання у ВНЗ. Звернено увагу на необхідність урахування під час вивчення адаптації особистості, позитивної та негативної дії цих чинників. Констатовано, що позитивний вплив соціально-психологічних чинників на процес адаптації студентської молоді містить в собі стимулюючий до діяльності показник, відповідно – негативні чинники сповільнюють продуктивність реалізації діяльності. Виявлено соціальні чинники впливу на процес адаптації: нове навчальне середовище, нове соціально-психологічне середовище, новий інформаційний, когнітивний і дидактичний простір, чинник професійного середовища. Проведено опитування 151-го респондента, студента-першокурсника, віком 15 – 18-ти років на базі Вінницького будівельного технікуму з метою виявлення їх ставлення до нового життя та навчання у ВНЗ. Встановлено, що з початком нового етапу навчання у ВНЗ, життя більшості респондентів, стало кращим. Студенти оптимістично налаштовані щодо нової соціальної ролі. Попри те, що студентське життя стало кращим, велика кількість респондентів зазначає, що власне їх життя стало важчим. Зроблено висновок, що вступ до ВНЗ завжди пов’язаний зі значними соціально- психологічними змінами.

Представлен обзор социально-психологических факторов, влияющих на процесс адаптации студенческой молодежи к обучению в ВУЗ. Обращено особое внимание на необходимость учета при изучении адаптации личности положительного и отрицательного действия этих факторов. Констатировано, что положительное влияние социально-психологических факторов на процесс адаптации студенческой молодежи имеет стимулирующий к деяльности показатель, соответственно отрицательные факторы замедляют продуктивность реализации деятельности. Выявлены социальные факторы влияния на процес адаптациии: новая учебная среда, новая социально-психологическая среда, новое информационное, когнитивное и дидактическое пространство, фактор профессиональной среды. Проведен опрос 151-го респондента, студента-первокурсника, в возрасте 15 – 18 лет на базе Винницкого строительного техникума с целью выявления их отношения к новой жизни и учебе в ВУЗ. Выявлено, что с началом нового этапа обучения в техникуме жизнь большинства респондентов улучшилась. Студенты оптимистически настроены к своей новой социальной роли. Сделан вывод, что хотя респонденты и отметили, что их студенческая жизнь стала лучше, но сама жизнь стала тяжелей, потому что вступив в учебное заведение, они столкнулись с множеством социально-психологических изменений.

Presented review of social and psychological factors that influence the process of adapting students to study at university. Attention is paid to the need to take into account when studying the adaptation of the individual, positive and negative influence of these factors. Estimated that the positive impact of social and psychological factors in the adaptation of the young student has a stimulating activity to the rate, respectively - the negative factors hindering the performance of the implementation activities. Found social factors influence the adaptation process: a new learning environment, new social and psychological environment, new information , cognitive and didactic space factor in the professional environment. Сonducted a survey of 151 respondents from among first-year students, aged 15 - 18 years at the college building Vinnitsa, in order to identify their relationship to a new life and study at the university. Established that the beginning of a new phase of training in universities of most respondents was the best. Students are optimistic about the new social role. Contrary to what student life is better, many respondents said that their own life has become more difficult. It is concluded that university admissions is always associated with many social and psychological changes.

На основі теоретичного аналізу досліджень вітчизняних і зарубіжних вчених зроблено спробу виявити звязок між структурними компонентами професійно-орієнтованої установки та компонентами готовності до професійного самовизначення. Розкрито роль професійно-орієнтованої установки у процесі підготовки старших підлітків до вибору професії. З’ясовано, що психологічна готовність підлітків до професійного самовизначення означає певну особистісну зрілість. Доведено, що професійне самовизначення неминуче породжує зіткнення різних цілей, інтересів, позицій, незбігання потреб в самоздійсненні і реальних можливостей, протиріччя між «Я-реальним», «Я-відображеним» і «Я-можливим», що призводить до виникнення внутрішньоособистісних конфліктів. Саме розвиток професійно-орієнтованої установки полегшує перебіг цього складного періоду. Зроблено висновок, що професійно-орієнтована установка є системоутворювальним фактором готовності до самовизначення, яке розвивається в навчально-виховному процесі освітнього закладу через організацію простору, насиченого професійними цінностями, і залежить від особистої активності підлітка.

На основе теоретического анализа исследований отечественных и зарубежных ученых предпринята попытка выявить связь между структурными компонентами профессионально- ориентированной установки и компонентами готовности к профессиональному самоопределению. Освещена роль профессионально-ориентированной установки в процессе подготовки старших подростков к выбору профессии. Выяснено, что психологическая готовность подростков к профессиональному самоопределению означает определенную личностную зрелость. Доказано, что профессиональное самоопределение неизбежно порождает столкновение различных целей, интересов, позиций, несовпадение потребностей в самоосуществлении и реальных возможностей, противоречия между «Я-реальным», «Я-отраженным» и «Я-возможным», что приводит к возникновению внутриличностных конфликтов. Именно развитие профессионально-ориентированной установки облегчает течение этого сложного периода. Сделан вывод, что профессионально-ориентированная установка является системообразующим фактором готовности к самоопределению, которое развивается в учебно-воспитательном процессе образовательного учреждения через организацию пространства, насыщенного профессиональными ценностями, и зависит от личной активности подростка.

On the basis of theoretical analysis of domestic and foreign research scientists attempt to identify the relationship between the structural components of professionally-oriented systems and components of readiness for professional self-determination. Lit role professionally oriented installation in preparation for older teens choice of profession. Found that adolescent psychological readiness to professional self-determination means certain personal maturity. Proved that professional self-determination inevitably generates collision of different goals, interests, attitudes , different needs, and self-realization of real possibilities, the contradictions between "I am real", "I reflected " and "I - possible" that leads to intrapersonal conflicts. It is the development of professionally oriented installation easier during this difficult period. Concluded that professionally -oriented setting is a factor which readiness for self-determination, which develops in the educational process through the organization of educational institution space saturated with professional values ​​and depends on the personal activity of a teenager.

Охарактеризовано традиційні та нетрадиційні класифікації стилів педагогічної взаємодії в психолого-педагогічній літературі, їх переваги та недоліки у педагогічному спілкуванні. Проаналізовано ціннісно-смислові, когнітивні, функціональні складові. Зроблено аналіз стилів педагогічної взаємодії, що сприяють утворенню послідовності процесу викладання навчальної дисципліни і визначенню певних його етапів. Встановлено, що педагогічна взаємодія виступає центром педагогічного процесу і передбачає тісний взаємозв’язок учня з навчальним матеріалом через планомірну, систематичну, коригувальну роботу педагога. Відзначено, що ефективність спілкування значною мірою залежить від індивідуальних особливостей партнерів, які спілкуються. Зроблено висновок, що педагогічна взаємодія є складним багатоаспектним інтерактивним явищем педагогічного процесу, має ознаки соціальної, соціально-психологічної, міжособистісної взаємодії, структурні зв’язки між якими визначають загальну закономірність її здійснення як відтворення і засвоєння соціального, групового, міжособистісного досвіду вчителем та учнем, викладачем і студентом, педагогом і вихованцем. Рекомендовано більш детельно вивчати й аналізувати специфіку міжособистісної взаємодії вчителя та адміністрації освітнього закладу, психолого- педагогічні особливості взаємодії вчителів і батьків, їх роль у підвищенні ефективності та продуктивності педагогічної взаємодії для навчання, розвитку, загального становлення особистості школяра.

Охарактеризованы традиционные и нетрадиционные классификации стилей педагогического взаимодействия в психолого-педагогической литературе, их преимущества и недостатки в педагогическом общении. Проанализированы ценностно-смысловые, когнитивные, функциональные составляющие. Сделан анализ стилей педагогического взаимодействия, способствующих образованию последовательности процесса преподавания учебной дисциплины и определению некоторых его этапов. Установлено, что педагогическое взаимодействие выступает центром педагогического процесса и предусматривает тесную взаимосвязь ученика с учебным материалом через планомерную, систематическую, корректирующую работу педагога. Отмечено, что эффективность общения в значительной мере зависит от индивидуальных особенностей партнеров, которые общаются. Сделан вывод, что педагогическое взаимодействие является сложным многоаспектным интерактивным явлением педагогического процесса, имеет признаки социального, социально-психологического, межличностного взаимодействия, структурные связи между которыми определяют общую закономерность его осуществления как воссоздания и усвоения социального, группового, межличностного опыта учителем и учеником, преподавателем и студентом, педагогом и воспитанником. Рекомендуется более детельно изучать и анализировать специфику межличностного взаимодействия учителя и администрации образовательного учреждения, психолого-педагогические особенности взаимодействия учителей и родителей, их роль в повышении эффективности и производительности педагогического взаимодействия для обучения, развития, общего становления личности школьника.

Characterized by traditional and non-traditional classification of pedagogical interaction styles in psychological and pedagogical literature, their advantages and disadvantages in pedagogical communication. Analyzed value-semantic, cognitive, functional components. Made style analysis of pedagogical interaction in the formation of a sequence of teaching discipline and determination of some of its stages. Found that pedagogical interaction center serves the pedagogical process and provides a close relationship with student learning material through a planned, systematic, corrective work educator. Noted that the effectiveness of communication largely depends on the individual partners, communicate. Inferred that the pedagogical interaction is complex multidimensional phenomenon interactive pedagogical process has signs of social, socio-psychological, interpersonal interaction, structural links between them determine the overall pattern of its implementation as recreation and social assimilation, group, interpersonal experience as a teacher and student, teacher and student, teacher and pupil. Recommended more detelno study and analyze the specifics of interpersonal interaction between teacher and administration of educational institutions, psycho-pedagogical features of the interaction of teachers and parents, their role in enhancing the efficiency and productivity of pedagogical interaction for learning, development, general formation of the schoolboy.

Розглянуто проблему підготовки педагогічних працівників до змін в освітніх організаціях. Звернено увагу на те, що носіями цих змін мають бути педагогічні працівники освітніх організацій. Вивчено специфіку підготовки педагогічних працівників до управління змінами в освітніх організаціях. Визначено специфіку основних психологічних особливостей підготовки педагогічних працівників до управління змінами в освітніх організаціях. Зроблено висновки, що суттєвим напрямком управлінської діяльності в сучасних освітніх організаціях є управління змінами, а традиційні управлінські функції (планування, організація та контроль) та власне психологічні функції (мотивація, прийняття управлінського рішення, вплив і спілкування) специфічно виявляються у процесі управління змінами. Рекомендовано для забезпечення ефективної управлінської діяльності педагогічних працівників освітніх організацій щодо управління змінами проводити їх спеціальну психологічну підготовку, насамперед, у ВНЗ. Уточнено, що зміст такої підготовки має бути спрямовано, в першу чергу, на формування психологічної готовності педагогічних працівників освітніх організацій до управління змінами в організації.

Рассмотрена проблема подготовки педагогических работников к изменениям в образовательных организациях. Обращено внимание на то, что носителями этих изменений должны быть педагогические работники образовательных организаций. Изучена специфика подготовки педагогических работников к управлению изменениями в образовательных организациях. Определена специфика основных психологических особенностей подготовки педагогических работников к управлению изменениями в образовательных организациях. Сделаны выводы, что существенным направлением управленческой деятельности в современных образовательных организациях является управление изменениями, а традиционные управленческие функции (планирование, организация и контроль) и собственно психологические функции (мотивация, принятие управленческого решения, влияние и общение) специфически проявляются в процессе управления изменениями. Рекомендуется для обеспечения эффективной управленческой деятельности педагогических работников образовательных организаций по управлению изменениями проводить их специальную психологическую подготовку, прежде всего, в ВУЗ. Уточнено, что содержание такой подготовки должно быть направлено, в первую очередь, на формирование психологической готовности педагогических работников образовательных организаций к управлению изменениями в организации.

Consider the problem of training of teachers to changes in educational organizations. Drawn attention to the fact that carriers of these changes should be teaching staff of educational institutions. Studying the specific training of teachers to change management in educational organizations. The specificity of the basic psychological features of preparation of teachers to change management in educational organizations. Concluded that a significant trend of modern management in educational organizations is change management and traditional management functions (planning, organization and control) and the actual psychological functions (motivation, managerial decision-making, influence and communication) is specifically manifested in the change management process. Recommended to ensure the efficient management activities teaching staff of educational organizations change management to spend their special psychological training, primarily in higher education. Clarified that the content of such training should be focused primarily on the formation of psychological readiness of teaching staff of educational institutions to change management in the organization.

Актуалізовано значимість педагогічної компетентності викладача медичного коледжу у підготовці медичних працівників. Проаналізовано наукові дослідження щодо визначення структурних компонентів педагогічної компетентності викладачів ВНЗ немедичного профілю. Уточнено сутність терміна «компетентність». Виокремлено й обгрунтовано структурні компоненти педагогічної компетентності викладача медичного коледжу: ціннісно-мотиваційні, когнітивно-процесуальні, оцінювально-рефлексивні та творчі. Систематизовано професійні й особистісні характеристики викладача медичного коледжу, які вказують як на соціальне значення педагогічної професії у підготовці медичних працівників, так і на здатність викладача до професійного зростання, творчого розвитку, критичної самооцінки життєвого і педагогічного досвіду, досягнення високих рівнів педагогічної компетентності.

Актуализирована значимость педагогической компетентности преподавателя медицинского колледжа в подготовке медицинских работников. Проанализированы научные исследования по определению структурных компонентов педагогической компетентности преподавателей ВУЗ немедицинского профиля. Уточнена сущность термина «компетентность». Выделены и обоснованы структурные компоненты педагогической компетентности преподавателя медицинского колледжа: ценностно-мотивационные, когнитивно-процессуальные, оценочно-рефлексивные и творческие. Систематизированы профессиональные и личностные характеристики преподавателя медицинского колледжа, которые указывают как на социальное значение педагогической профессии в подготовке медицинских работников, так и на способность преподавателя к профессиональному росту, творческому развитию, критической самооценке жизненного и педагогического опыта, достижению высоких уровней педагогической компетентности.

Actualized significance of pedagogical competence of the medical college teacher in training health workers. Analyzed research on the definition of the structural components of pedagogical competence of teachers of higher educational institutions non-medical. Refined essence of the term "competence". Isolated and grounded structural components of pedagogical competence of the medical college teacher: value-motivational, cognitive and procedural, evaluative-reflective and creative. Systematized professional and personal characteristics of the teacher Medical College, which indicate both the social importance of teaching profession in the training of health workers and the ability of the teacher to professional development, creative development, critical self-evaluation of the life and teaching experience, achieving high levels of pedagogical competence.

Розглянуто концепцію маргінесу як базового поняття професійної освіти маргіналів. Встановлено, що на сучасному етапі розвитку науки маргінес визначається не лише як десоціалізовані структури у традиційному розумінні, а й ті суспільні верстви, які з різних причин не змогли витримати темпу сучасних трансформаційних процесів, виявилися нездатними подолати відставання від верств лідерів у власному соціумі і змушені замикатись на певні, доступні їм види діяльності. Уточнено сутність феномену маргінесу як явища, притаманного всім історичним епохам з сивої давнини й до сьогодення. Надано оцінку різкому зростанню маргінальних спільнот в урбанізованих мегаполісах сучасних передових країн. Зазначено, що вирішують таку проблему прогресивна світова громадськість і міжнародні організації шляхом надання великої уваги розвитку проектів і програм, що сприяють викоріненню бідності в усьому світі, ліквідації неписьменності, фундаментальній, функціональній та професійній освіті маргінальних верств населення.

Рассмотрена концепция маргинеса как базового понятия профессионального образования маргиналов. Установлено, что на современном этапе развития науки маргинес определяется не только как десоциализированные структуры в традиционном понимании, но и те общественные слои, которые по разным причинам не смогли выдержать темпа современных трансформационных процессов, оказались неспособными преодолеть отставание от слоев лидеров в собственном социуме и вынуждены закрываться на определенные, доступные им виды деятельности. Уточнена сущность феномена маргинеса как явления присущего всем историческим эпохам с глубокой древности и до настоящего времени. Дана оценка резкому росту маргинальных сообществ в урбанизированных мегаполисах современных передовых стран. Отмечено, что решают эту проблему прогрессивная мировая общественность и международные организации путем предоставления большого внимания развитию проектов и программ, способствующих искоренению бедности во всем мире, ликвидации неграмотности, фундаментальному, функциональному и профессиональному образованию маргинальных слоев населения.

Considered as a basic concept Marginesy concept of vocational education marginals. Found that at the present stage of development of science Marginesy determine not only how desotsializirovannyh structure in the traditional sense, but also those social strata, who for various reasons were not able to sustain the pace of modern transformation processes, have been unable to catch up with the leaders in their own layers of society and forced to close certain available to them activities. Marginesy refined essence of the phenomenon as a phenomenon inherent in all historical periods, ranging from antiquity to the present day. The estimation of a sharp rise in marginalized communities in urban metropolises today's advanced countries. Noted that solve this problem progressive world community and international organizations by providing great attention to the development of projects and programs that contribute to the eradication of world poverty , eradicating illiteracy, basic, functional and vocational education marginalized populations.

Досліджено виникнення та розвиток диглосії в Греції, а саме: співіснування двох різновидів грецької мови від доби античності і до початку XX ст. Проаналізовано соціокультурні та політичні чинники, які впливали на вирішення мовного питання в країні. Простежено вплив диглосії на розвиток освіти Греції. Використано документи, які засвідчили, що розвиток мовної освіти в Греції у XIX ст. був нерозривно пов’язаний із так званим «мовним питанням», яке протягом декількох століть було одним із ключових мовної політики країни і суттєво впливало на розвиток усіх сфер соціального життя греків, у тому числі й освіти. Надано оцінку феномену диглосії (двомовності), тобто існуванню двох різновидів (стилів) грецької мови. Віднайдено матеріали, які дозволили зробити висновок про те, що проблема диглосії з’явилась в Греції ще в елліністичну добу, проте особливої гостроти набула протягом XIX ст. Акцентовано увагу на тому, що мова стала предметом суперечок не лише науковців, але й політичних лідерів, від чого страждав насамперед грецький народ, сповільнювався розвиток освітньої галузі та культури загалом.

Исследовано возникновение и развитие диглоссии в Греции, а именно: сосуществование двух разновидностей греческого языка от эпохи античности и до начала XX в. Проанализированы социокультурные и политические факторы, которые влияли на решение языкового вопроса в стране. Прослежено влияние диглоссии на развитие образования Греции. Использованы документы, показывающие, что развитие языкового образования в Греции в XIX в. было неразрывно связано с так называемым «языковым вопросом», который в течение нескольких веков был одним из ключевых языковой политики страны и оказывал огромное влияние на развитие всех сфер социальной жизни греков, в том числе и образования. Дана оценка феномена диглоссии (двуязычия), т.е. существования двух разновидностей (стилей) греческого языка. Найдены материалы, которые позволили сделать вывод о том, что проблема диглоссии появилась в Греции еще в эллинистический период, однако особую остроту приобрела в течение XIX в. Акцентировано внимание на том, что язык стал предметом споров не только ученых, но и политических лидеров, от чего страдал прежде всего греческий народ, замедлялось развитие образования и культуры в целом.

Investigated the origin and development of diglossia in Greece, namely the coexistence of two species from Greek Antiquity to the beginning of XX century. Analyzed socio-cultural and political factors that influenced the decision of the language problem in the country. Traced the influence of diglossia on the development of education in Greece. Used documents showing that the development of language education in Greece in the XIX century was inextricably linked with the so-called "language issue", which for several centuries was one of the key language policy of the country and provided a huge impact on all spheres of social life of the Greeks in including education. The evaluation of the phenomenon of diglossia (bilingualism), ie the existence of two species (styles) Greek. Found materials that led to the conclusion that the problem of diglossia in Greece still appeared in the Hellenistic period , but especially acute acquired during the XIX century. The attention is focused on the fact that language has become a subject of controversy, not only scientists, but also political leaders, which suffered from before the Greek people, inhibits the development of education and culture in general.