У ході роздільного дослідження верифікованих випадків алкогольних психозів у підлітковій (19 випадків) та юнацькій (104 випадків) клініко-вікових групах уточнено вікові особливості нозологічного профілю, синдромологічного оформлення та кількісного співвідношення клінічних форм і типів перебігу алкогольних психозів, характерних для різних фаз дозрівання організму - підліткової (14 - 18 років) та юнацької (19 - 21 рік).

Отмечено, что по фармакологическому профилю атипичные антипсихотики клозапин, оланзапин, кветиапин и рисперидон являются антагонистами неспецифических серотонинергических (5-HT2) и дофаминергических второго типа (D2) рецепторов. Амисульприд является селективным дофаминергическим (D2/D3) антагонистом рецепторов ЦНС, который связывается преимущественно с рецепторами в мезолимбической системе. Кроме того, амисульприд является также атипичным антипсихотиком, несмотря на наличие близости различного профиля рецепторов в ЦНС. Проведен мета-анализ 18-ти клинических испытаний для сравнения эффективности и безопасности амисульприда с типичным нейролептиком. Улучшение психического статуса оценивалось Краткой шкалой оценки психического состояния (BPRS) и Шкалой оценки негативной симптоматики (SANS). В объединенном анализе 10-ти исследований пациентов с острым состоянием, амисульприд был значительно более эффективен, чем типичные нейролептики для купирования психотической симптоматики. Амисульприд - единственный атипичный антипсихотик, который исследован на пациентах с преимущественным преобладанием негативной симптоматики. Результаты исследований опубликованы. В четырех таких исследованиях показано, что амисульприд значительно превосходил плацебо. Три маленьких исследования сравнения амисульприда с типичными нейролептиками показали только тенденцию в пользу амисульприда в этом отношении. Применение амисульприда связано с возникновением меньшего количества побочных экстрапирамидных эффектов и меньшим количеством случаев вывода из исследования из-за побочных действий, чем типичные нейролептики. Эти результаты ясно

показывают, что "Амисульприд" - атипичный антипсихотический препарат. Кроме того, исследования бросают тень сомнения на понятие о том, что объединенное антагонистическое взаимодействие на 5-HT2-D2 рецепторы является единственной причиной высокой эффективности купирования негативной симптоматики и меньшего количества экстрапирамидных эффектов.

На підставі проведеного аналізу наголошено на необхідності надання кваліфікованої медико-психологічної допомоги населенню міста Києва й активного впровадження інформаційних, соціальних заходів у зв'язку з актуальністю суїцидів і парасуїцидів.

На основании анализа процесса поступления больных на стационарное лечение в большую психиатрическую больницу сделан акцент на необходимости информационного обеспечения процесса госпитализации, в частности, создания компьютерного банка данных о больных в приемном отделении, разработки единого по содержанию направления на госпитализацию и оптимизации организационных подходов к процессу госпитализации со стороны участковых психиатров и бригад скорой психиатрической помощи.

В огляді проаналізовано переваги й особливості фармакології та клінічного застосування атипового антидепресанту бупропіону (велбутрину) у формі таблеток зі сповільненим вивільненням. Особливо підкреслено наявність у бупропіону (велбутрину) терапевтичної дії на симптоми ангедонії, анергії та абулії, відсутність притаманних СІЗЗС та ТЦА специфічних побічних ефектів, зокрема - збільшення маси тіла та сексуальних порушень, гарна переносимість терапії.

Зазначено, що інтегральна терапія - це результат адаптації елементів різних технологій, спрямованих на пізнання внутрішнього світу людини, з метою змінити її так, щоб це сприяло росту особистості, розвитку її творчих здібностей, покращанню соматичного та психічного здоров'я. Вона виявилась ефективною під час коригування особистості, лікування суміжних, залежних станів і розладів психотичного рівня.

Ключ. слова: биполярное аффективное расстройство, лечение, профилактика, нормотимики, бупропион
Індекс рубрикатора НБУВ: Р64-52

Рубрики:

Психіатрія

Шифр НБУВ: Ж24803 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Отмечено, что выбор клинициста атипичного антипсихотика может зависеть от ряда факторов, таких как эффективность, толерантность и стоимость. Также важно, чтобы выбор препарата и методов лечения учитывал предыдущий медикаментозный опыт, побочные эффекты и личные клинические характеристики пациента. Профили взаимодействия рецепторов с атипичными антипсихотиками отличаются друг от друга. За исключением амисульприда, селективного D2/D3 антагониста, все атипичные антипсихотики имеют сродство к рецепторам серотонина-2А больше, чем к рецепторам дофамина. Однако, нет доказательств, что сродство к различным рецепторам является релевантным фактором для оценки эффективности препарата. Действительно, критическим фактором может быть быстрое разобщение от D2 дофаминергических рецепторов. Толерантность также варьирует у атипичных антипсихотиков. Профиль побочных действий, возможно, связан с профилем сродства с рецепторами у различных препаратов. Обычно экстрапирамидные расстройства являются небольшой проблемой у атипичных антипсихотиков, но увеличение массы тела, снижение контроля эндогенной глюкозы, седация и гиперпролактинемия остаются проблематичными у некоторых пациентов. Амисульприд эффективен для купирования продуктивных и негативных симптомов и имеет высокую толерантность по отношению к увеличению веса, обмену глюкозы и седации. В двух клинических испытаниях, AMIRIS и SOUANOL, амисульприд продемонстрировал явные преимущества перед некоторыми другими атипичными антипсихотиками в плане купирования негативной и депрессивной симптоматики, а также увеличения веса.

На матеріалі 109-ти подружніх пар, де має місце сексуальна дисгармонія та чоловік страждає на хронічний простатит, вивчено спрямованість особистості чоловіків і дружин, їх характерологічні особливості, психосексуальний тип кожного з членів подружжя та їх поєднання в подружній парі та сексуальну мотивацію. З'ясовано, що розходження спрямованості особистості подружжя, їх психосексуальних типів і сексуальної мотивації, відсутність почуття взаємної любові та поваги, дезадаптивні форми поведінки та інше призводять до психологічної та соціально-психологічної дезадаптації чоловіка та дружини і можуть стати причиною сімейної дисгармонії.

Досліджено 108 психічно хворих, які скоїли тяжкі суспільно небезпечні дії та знаходились на примусовому лікуванні у психіатричній лікарні з суворим наглядом. Проведено аналіз клінічних проявів і рівня соціальної адаптації цих хворих. Установлено клініко-соціальні фактори, які визначають їх високу соціальну небезпеку.

Представлены результаты лечения депрессий антидепрессантом "Клофранил" и электроконвульсивной терапией у 32-х лиц пожилого возраста женского пола. Показана высокая эффективность электроконвульсивной терапии при минимальном риске для здоровья пациентов. Рекомендовано шире применять электроконвульсивную терапию для лечения депрессий позднего возраста.

Представлен опыт комплексного лечения и реабилитации детей младшего возраста (3 - 12 лет) в психиатрическом стационаре. В последнее время в процессе лечения применяют все чаще медикаменты нового поколения - "Рисполепт" и "Золофт". С учетом наличия у 80 % детей органического фона, в процессе лечения используют также соответствующие препараты. Эффективным является применение семейной психологической коррекции и арт-терапии.

Надано результати клінічного плацебо-контрольованого дослідження ефективності магнітотерапії у хворих з цереброорганічними психічними порушеннями.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р64-8

Рубрики:

Психіатрія

Шифр НБУВ: Ж24803 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрена клиника и типология шизотипических расстройств. На примере лечения 22-х мужчин с диагнозом "шизотипическое расстройство" с преобладанием когнитивных и сенсорных расстройств обосновано применение препарата "Фторфеназин - деканоат" (модитен-депо). Рекомендовано выделять фармакоэкономический, психофармакологический и прогностический показатели при планировании психофармакологической стратегии.

Вивчено частоту зустрічання та клініко-психопатологічну структуру непсихотичних психічних розладів у геронтологічних пацієнтів з кардіальною патологією. Розглянуто коморбідність цих розладів у геронтологічних хворих з урахуванням когнітивних порушень. Показано надійність скринінгових клінічних опитувальників, використаних для виявлення психічних розладів у пацієнтів літнього віку в загальній медичній практиці.

Проаналізовано проблему застосування ноотропних та/або вазотропних препаратів у лікуванні різних захворювань, що потребують такої терапії. Висловлено впевненість, що лікувальний засіб, що одночасно має і вазотропні і ноотропні властивості, буде мати зрозумілі переваги. Оксибрал у вигляді капсул зі сповільненим вивільненням діючої речовини - природного алкалоїду барвінку - вінкаміну, має сприятливий профіль ефективності та переносимості.

У ході зіставлення психопатологічних проявів алкогольного делірія в підлітковому, юнацькому та зрілому віці чітко простежено їх віковий патоморфоз: бідна та нечисленна психопатологічна симптоматика, характерна для підлітків, в юнацькому віці з кожним роком життя стає багатшою, різноманітною та досягає свого повного розвитку в зрілому віці в типових "класичних" картинах алкогольного делірія.

Исследованы 80 женщин, больных ревматоидным артритом. Выявлены ведущие патопсихологические синдромы и личностные особенности больных. Определена зависимость уровня психических расстройств от клинических и возрастных факторов ревматоидного артрита. Разработан способ диагностики и прогнозирования психического состояния больных ревматоидным артритом.

Вивчено ефективність терапії препаратом "Паксил" соматогенної психопатологічної симптоматики, коморбідних психічних розладів і соматоформних порушень у пацієнтів з депресивними, тривожними, фобічними, панічними, обсесивно-компульсивними розладами, а також хронічним больовим синдромом. Обстежено 45 хворих, яким проведено монотерапію пароксетином в дозі 20 - 40 мг/д. протягом 8 тижнів. Ступінь редукції психопатологічної симптоматики у процесі лікування пароксетином симптоматичних розладів є таким же значимим, як і у випадку лікування тих же синдромів у структурі психічних захворювань первинного (не соматогенного) характеру (афективні захворювання, неврози).