Висвітлено історію культури Візантії. Проаналізовано витоки арабо-мусульманської культури Єгипту, Турції, Індії, Китаю та Японії.

Досліджено історіографію стосунків Візантії та кочівників Північного Причорномор'я X - XI ст. На базі широкого кола джерел розлянуто основні періоди й етапи вивчення цієї проблеми. Доведено, що зміна джерельної бази суттєво вплинула на стан її розробки. Писемні джерела до середини XX ст. були основними для дослідження, починаючи з 1960-х рр. такої ролі набули ареалогічні, нумізматичні та інші матеріальні джерела. Стан зазначеного вивчення залежав від тенденцій національних історіографій країн Центральної, Східної та Південно-Східної Європи. Дослідження частою мірою мали риси орієнталістичного дискурсу, а саме: роль кочівників в історичних подіях або замовчувалася, або висвітлювалася як негативна. Поступ світової візантивістики в цілому збігався з досягненням у вивченні проблем. Дослідження вчених з країн Південо-Східної Європи суттєво впливали на висновки представників відомих візантійських центрів. Наведено пропозиції щодо подальшої наукової розробки проблеми, зокрема, необхідності узагальнення результатів археологічних досліджень пам'яток кочівників на території країн басейну Дунаю, ширшого залучення східних і латиноамериканських писемних джерел, даних палеоантропології.

Висвітлено ключові проблеми русько-візантійських відносин кінця X - першої половини XI ст. у світлі даних стінопису Софії Київської. Розглянуто перебіг подій під час укладення русько-візантійського династичного шлюбу кінця X ст. з метою з'ясування об'єктивної картини хрещення Київської держави. Запропоновано новий погляд на причини та наслідки русько-візантійської війни 1043 р. Простежено концепцію візантійських церковно-політичних традицій у київській духовній культурі (софійський некрополь, княжий портрет, агіографічний жанр). Проаналізовано й узагальнено дані джерел про долю пам'ятки в XI - першій третині XVII ст. з метою осмислення історичних передумов духовної консолідації нації. Здійснено історичний аналіз заходів Петра Могили з відродження "митрополії руської". Досліджено діяльність І.Мазепи, пов'язану з Св. Софією, в контексті його культуротворчої політики. З'ясовано відображення в архітектурі та стінописі собору ідейних завдань доби Мазепи. Обгрунтовано значення давньоруської спадщини Св. Софії для розбудови національної держави та Церкви.

Проаналізовано особливості образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва і архітектури країн східного середньовіччя: Візантії, Київської Русі, арабських країн. Визначено закономірності формування архітектури й мистецтва в контексті специфіки географічних, політичних, економічних і філософських факторів впливу. Висвітлено вплив на архітектуру ландшафту, зовнішніх взаємозв'язків, суспільних відносин в мистецтві та архітектурі. Увагу приділено питанням містобудування й архітектури, мистецтву давньої Русі (ДР) X - XIV ст. Розкрито загальні основи планувальної структури міст ДР, описано містобудівну структуру давнього Києва, архітектуру Софійського собору в Києві, композиційно-просторову структуру Новгорода, Пскова, Володимира, Чернігова.

Наведено результати історіографічних, археологічних, мистецтвознавчих, епіграфічних досліджень Софії Київської. Висвітлено історію реставрації її монументального живопису. Увагу приділено питанням історії та культури Візантії, Русі й України, а також історіографії Русі та Візантії. Проаналізовано погляди М. Пселла щодо зовнішньополітичного становища Візантійської імперії XI ст. Розглянуто особливості культу Богоматері у ранньомодерній київській літературі. Подано інформацію про воскресенські сюжети XIX ст. в розписах головного трансепта Софії Київської, нову знахідку графіті 1022 р. на південних хорах храму та результати дослідження поховання з саркофага Ярослава Мудрого.

Вміщено конспект виховного заходу "Світло твоєї душі", метою проведення якого є дослідження витоків християнської православної віри; поглиблення знань з історії України; сприяння формуванню самосвідомості підлітків; виховання поваги та цікавості до минулого нашого народу, а також формування громадянських і патріотичних якостей особистості. Історію Володимирового хрещення Русі викладено з використанням літературного та наочного матеріалу. Підкреслено необхідність духовного вдосконалення кожної особистості.

Помещен конспект воспитательного мероприятия "Свет твоей души", целью проведения которого является исследование истоков христианской православной веры; углубление знаний по истории Украины; содействие формированию самосознания подростков; воспитание уважения и интереса к прошлому нашего народа, а также формирование гражданских и патриотических качеств личности. История Владимирова крещения Руси изложена с использованием литературного и наглядного материала. Подчеркнута необходимость духовного совершенствования каждой личности.

The history of Volodymyr's christening of Rus is expounded with the help of various literary material. The conclusions are made concerning the necessity of spiritual self - perfection of every person.

Розглянуто різноманітні зв'язки великого князя київського Володимира Мономаха з Візантією, їх осмислення в контексті ідеї візантійської спадщини в московській суспільно-політичній думці XV - XVI ст. Проаналізовано спорідненість князя за материнською лінією з візантійським імператорським домом, дані письмових і матеріальних джерел про близькість Володимира Всеволодовича до візантійського суспільства й культури, його політичні та військові взаємовідносини з імперією. Зроблено висновок про те, що саме завдяки цим, переосмисленим в історичній пам'яті зв'язкам, Володимира Мономаха й було обрано на роль символу російської монархічної влади, рівної за статусом владі візантійських імператорів.

Проведен анализ сюжетных линий Житий епископов херсонских, связанных со строительством первого христианского храма в городе, а также археологического материала, обнаруженного в раннем храме "базилики 1935 г.". он показал, что в позднеантичном и раннесредневековом херсонесе в узком промежутке времени IV в., скорее всего, функционировала синагога, она относится к характерному синагогиальному промежуточному типу "широкого дома" квадратной формы Quadratbau, относящемуся преимущественно к III - V вв. В начале 390-х гг., при епископе Эферии, она была перестроена в христианский храм, его остатки под "базиликой 1935 г." могут быть определены в сакральной топографии Херсонеса как один из самых ранних памятников христианского искусства города.

Проаналізовано вассально-сюзеренні відносини та право на земельну власність, як фундамент до організації ранньосередньовічної вірменської армії. Охарактеризовано процес збору та формування пішого ополчення селян-общинників та вершників-азатів, які становили основну частину війська. Висловлено власну теорію стосовно правильності вживання терміну "феодалізм" для характеристики тодішніх суспільних відносин.

Досліджено особливості римсько-візантійських відносин під час правління Ісаврійської династії. Розглянуто спроби Риму врегулювати іконоборський конфлікт у Візантії. Проаналізовано причини втрати візантійцями італійських територій. Визначено причини франко-римського зближення. У дослідженні доведено, що зміна зовнішньополітичної парадигми святого престолу обумовлена неспроможністю Візантії ефективно протидіяти зростанню впливу лангобардів на Аппенінах, а також трансформацією папства у світську державу.

Освещены аспекты, касающиеся проблемы серебряного содержания древнерусских монет Владимира (980 - 1015) и Святополка (1015 - 1019). Апробирование части монет указывает, что содержание серебра их были между 300/1000 и 960/1000, но также преобладают образцы на основе сплава с небольшим количеством серебра. Автор придерживается версии о связи серебра древнерусских монет с низкопробными куфическими дирхемами конца X - начала XI вв., а также многими группами европейских и византийских монет. Монеты с различной пробой серебра поступали на Русь и были основным источником для производства древнерусских монет. Состав металла иностранных монет, в различных регионах Древней Руси, на рубеже X - XI вв., был очень разным. Для древнерусских монет использовалось как очень качественное серебро 900 - 960/1000 пробы, так и сплав с высоким содержанием меди и других металлов. Содержание серебра в древнерусских монетах было результатом переплавки различных низкокачественных и высококачественных монет.

Розглянуто, раніше мало висвітлену тенденцію розвитку сакральної архітектури Галичини межі XX - XXI ст., пов'язану з інтерпретацією образів константинопольської архітектури періоду раннього середньовіччя. Наведено ідеологічні та ідентифікаційні підстави даної тенденції та проаналізовано приклади ряду споруд.

Розглянуто ідею транспозиції ісихазму у світоглядну і музичну культуру православ'я Київської Русі; окреслено зв'язок культур Візантії та Київської Русі в царині християнського культурного контексту й релігійно-мистецького світогляду. Означено сакральні сенси транспонування духовної практики ісихії в мистецтво та естетосферу православ'я, зокрема, їх прояв у художньо-символічних та образно-евокативних формах, зокрема й церковних музичних практиках, що забезпечує вкорінення естетики ісихазму в архетипах і метаобразах етнокультурної ідентифікації українців.

До XXX випуску «Студій з україністики» увійшли сильветки польських літе¬ратурознавців, які присвятили свою наукову діяльність українській літературі, культурі, історії, мові. У виданні простежується становлення літературознавчої україністики в Польщі від її початків до сьогодення, виокремлено наукові школи і осередки, окреслено проблеми, теорію і методологію авторитетних дослідників, по¬дано бібліографію україністичних вибраних праць науковців.Переднє слово 7 Панорама польської україністики (осередки, постаті, проблеми). 11 Осередки і постаті 12 Творчість Тараса Шевченка і питання романтизму 60 У колі постколоніальних студій 68 Вибрані сильветки 77 Юзеф Третяк - перший краківський україніст-літературознавець 78 Богдан Лепкий - лектор і популяризатор української літератури в Кракові 88 «Історія русів» та шкільництво в дослідженнях Людвіка Яновського 100 Фольклор у літературі в працях Станіслава Здзярського 105 Україна і Білорусь у візіях Тадеуша Станіслава Грабовського 111 Українсько-польські взаємини XVII-XIX ст. у дослідженнях Яна Янува 133 Українська література від давнини до сучасності в інтерпретації Мар’яна Якубця 140 Міколай Купльовський - дослідник творчості Івана Франка 174 Письменство польсько-українського пограниччя у дослідженнях Антіна Середницького 183 Микола Сивіцький - дослідник творчості Богдана Лепкого 194 Медієвістична україністика Пауліни Левін 202 Збігнєв Баранський - питання поетики і Україна в польському малярстві 224 З Українські контексти наукової спадщини Ришарда Лужного 233 Українсько-польський культурний діалог у студіях Михайла Лесіва 254 Панорама української літератури у дослідженнях Флоріана Неуважного 286 «Креси» в літературознавчому дискурсі Болеслава Гадачека 304 Юліан Маслянка - літературознавець, фольклорист, історик 317 Ядвіга Савіцька - дослідниця Волині 338 Монографічні дослідження Ельжбети Вишневської про творчість М. Коцюбинського і В. Стефаника 344 Українсько-польські перекладознавчі та літературознавчі студії Ярослава Грицковяна 351 Мєчислав Інгльот - дослідник альманахової літератури доби романтизму 358 Наукова реконструкція українських інспірацій доби романтизму у працях Станіслава Маковського 367 Пограниччя фолькльору і літератури у дослідженнях Яна Мирослава Касіяна.375 Українська література (риторика і міф, Захід-Візантія) у студіях Еулалії Паплі 382 Стефан Козак — організатор і реалізатор польської україністики 396 Креси та краєвиди в студіях Яцека Кольбушевського 415 Компаративістичні тенденції української літератури в дослідженнях Володимира Починайла 423 Україністика у компаративістичних студіях Едварда Касперського 430 Модус національної ідентичності від Стефанії Андрусів 451 Гражина Паздро - дослідниця публіцистики Івана Франка 462 Українознавчі дослідницькі проекції Василя Назарука: творчість Б. І. Антонича, І. Драча , О. Лапського 470 Україна і Польща в перспективі культурного діалогу у працях Миколи Зимомрі. 479 Україна в ореолі пізнього польського романтизму в дослідженнях Марека Квапішевського 487 Україністика та полоністика Володимира Василенка 494 Український романтизм у перспективі наукового синтезу в дослідженнях Володимира Мокрого 502 Володимир Пилипович - культуролог і видавець 511 Станіслав Ульяш - дослідник літератури польсько-українського пограниччя .521 Від історії до літератури у візіях Терези Хинчевської-Геннель 535 Українська присутність в інтегральній компаративістиці Богуслава Бакули..541 Історіософські проекції україни в студіях Анджея Фабіяновського 548 Галина Корбич - дослідниця літератури і культури України кінця XIX - початку XX століття 557 Класицистичні тенденції української літератури у дослідженнях Людмили Сірик 565 Україністика в компаративістичних студіях Оксани Веретюк 576 Україністика Валентини Соболь - від давнини до сучасності 582 Творчість Ігоря Калинця та український еміграційний дискурс у дослідженнях Тадея Карабовича 590 Ярослав Поліщук у польській україністиці 598 Україністика Олександри Гнатюк: від медієвістичних до політологічних студій 612 Ярослава Конєва - дослідниця пограниччя літератури і фольклору 620 Візія Галичини-України у студіях Данути Сосновської 627 Релігійно-філософські проблеми української літератури у дослідженнях Ірини Бетко 635 Історико-літературні концепції українського письменства у роздумах Любомира Пушака 643 Універсум української літератури у студіях Ігоря Набитовича 649 Духовність української літератури у дослідженнях Мирослави Кавецької 662 Антропологія, теорія літератури, перспективи української гуманітаристики у студіях Романа Мниха 667 Аґнєшка Корнєєнко — дослідниця українського модернізму та митців «розстріляного відродження» 691 Геопоетика в україністичних студіях Ярослава Лавського 697 Українська химерна проза і не тільки у дослідженнях Анни Горнятко-Шумилович 707 Модерні, пост- та деколоніальні виміри українських студій Аґнєшки Матусяк.. 715 Поезія Олега Ольжича в дослідженнях Анджея Вонторського 724 Ландшафти української літератури у студіях Леслави Кореновської 730 Україністика Артура Брацького: пограниччя мови, літератури, фолькльору ...746 Топографічний поворот в україністичних студіях Ельжбети Дутки 753 Місто і пам’ять в українознавчих студіях Катажини Хотинської 758 Аксіологічно-культурологічний вимір драматургії Лесі Українки у дослідженнях Сильвії Вуйтович 767 Есеїстика Євгена Маланюка від Пауліни Олеховської 782 Духовна барокова культура і творчість Григорія Сковороди у дослідженнях Дениса Пилиповича 787 Польсько-український переклад і проблема ідентичності в українознавчих студіях Анни Хоми-Сували 795 Українознавчі перекладацькі студії Андрія Савенця 803 Альберт Новацький - дослідник української прози і творчості Миколи Хвильового 812 Себастіан Делюра - дослідник ніцшеанства в драматургії Лесі Українки 820 Sacrum і profanum української літератури в студіях Марти Замбжицької 833 Анна Урсуленко - дослідниця традицій та ідентичності в українській культурі.. 840 Романтизм і жіночність в україністичних студіях Катажини Якубовської-Кравчик 846 Інтертекстуальність творчості Лесі Українки в студіях Марти Качмарчик (Реди) 857 Галина Дубик - дослідниця українсько-польських літературних зв’язків 890 Творчість Миколи Хвильового у дослідженнях Павла Крупи 895 Геопоетика і постколоніальний вимір української літератури у студіях Ришарда Купідури 899 Дискурси і контрдискурси української літератури у студіях Катажини Ґлінянович 904 Антропологічний і постколоніальний виміри україністичних студій Івони Борушковської 909 Польський контекст української «молодої» прози у монографії Ярослави Шевчук 921