Вивчали ріст тріщини у Al-Zn-Mg сплаві в різних газових середовищах. Щоб отримати високу чистоту газової атмосфери, використовували обладнання з камерою глибокого вакууму (10^-5 Па). Експериментальні дані свідчать, що водяна пара є основним фактором пришвидшення росту тріщин порівняно з глибоким вакуумом. Окрихчення спричиняє водень, що виділяється внаслідок взаємодії водяної пари зі свіжоутвореною поверхнею в околі вершини тріщини.

Процеси впорядкування та розпаду є загальними рисами сплавів з використанням міді з ефектом пам'яті форми. Практично всі сплави, які мають ефект пам'яті форми, містять неоднорідності різної фізичної природи (вакансії, антифазні межі, виділення, модуляції хімічного складу тощо), які змінюють структуру і властивості. Наведено експериментальні дані впливу Nb на властивості сплавів з ефектом пам'яті форми системи Cu - Al - Nb. Одержано штучно введені неоднорідності у вигляді дрібних частинок або частково розчинених (в Cu-матриці) металів з високою точкою плавлення. Методами рентгеноструктурного аналізу, електронної мікроскопії та резистометричними вимірюваннями вивчено вплив зміни структури внаслідок ізотермічних відпалів у широкому температурному інтервалі на характеристики мартенситного перетворювання в цих сплавах.

Висвітлено експериментальні результати, що показують вплив нагрівання електронним пучком на параметри запису інформації у плівках барвника. Композитні плівки барвника отримано методом вакуумного напилення. Вивчено зміни оптичних властивостей і структури поверхні. Плівки органічного барвника опромінено електронним пучком за різної тривалості опромінення, щоб змінити структуру і морфологію поверхні. Зміни, що спостерігались у структурі, досліджено за допомогою електронного мікроскопа з високою роздільною здатністю. Максимальне збільшення ширини спостережено для аморфної плівки барвника на початковій стадії дифракційної картини. Відпал плівок барвника електронним пучком протягом 2 - 5 с веде до утворення зерна, розмір якого змінюється від 2 до 5 нм. Виявлено, що плівки органічного барвника мають гексагональну структуру зерен, утворених після відпалу електронним пучком. Оцінено порогові енергії, необхідні для зміни структури поверхні плівки барвника у процесі опромінення електронним пучком. Отримані результати дають змогу вивчити поведінку шарів барвника як середовища для запису інформації за допомогою електронного пучка.

В зразках ніобію та танталу, загартованих при температурах, близьких до температури плавлення, виявлено нові максимуми внутрішнього тертя, пов'язані зі створенням комплексів вакансія - атом кисню. На базі аналізу змін нових піків та кисневих максимумів Снука показано, що існує два типи кластерів вакансія - атом кисню: в одному з них атом кисню знаходиться в октаедричній міжвузловині поряд з вакансією, в другому - всередині вакансії. Відпал загартованих зразків призводить в міру підвищення температури до створення спочатку першого типу кластерів, а потім - другого. При більш високих температурах відбувається розпад кластерів та анігіляція вакансій.

Розглянуто ефективну дію Д'яконова - Петрова (ДП) у квантовій електродинаміці, що стосується інстантонної компоненти вакууму, та запропоновано поліпшену ефективну дію, отриману на основі результатів Лі - Бардіна для кваркового детермінанта в інстантонному полі. Поліпшена ефективна дія ( порівняно з дією ДП) забезпечує врахування дії кварків, що особливо суттєво для дивних кварків. Цю дію було успішно перевірено розрахунками кваркового конденсату, мас псевдоскалярного октету мезонів та аксіально-аномальними низькоенергетичними теоремами.

The problem of heat transfer by vacancies in simple molecular crystals is considered. The experimental method of obtaining a possible vacancy contribution to thermal conductivity based on a comparative analysis of the behavior of isochoric and isobaric thermal conductivities is proposed. Such an analysis as well as theoretical estimations of the vacancy contribution to thermal conductivity of a number of simple molecular crystals makes it possible to conclude that a maximum value of the vacancy contribution to thermal conductivity does not exceed 3 - 4% of the lattice component even at premelting temperatures. It is suggested that the heat transfer by vacancies may be noticeable in some solid solutions.

Розглянуто вплив технологічних параметрів експлуатації згинів паропроводу зі сталі 14MoV63 на кінетичні особливості росту втомних тріщин. Показано, що в міру зростання тиску пари в паропроводі, який визначає напружено-деформований стан у стінці труби, показники порогової тріщиностійкості виявляють тенденцію до зниження. Випробування за постійного розмаху коефіцієнта інтенсивності напружень виявили пришвидшення росту тріщини у внутрішніх шарах стінки труби в металі, експлуатованому за нижчого робочого тиску пари, та поблизу зовнішньої поверхні - у металі, експлуатованому за вищого тиску. Запропоновано математичну модель росту зернограничних тріщин за умови впливу високої температури. Вважали, що тріщина росте внаслідок злиття пор попереду її вершини, зародження та ріст яких відбувається за вакансійним механізмом.

З використанням прецизійних структурно-чутливих методик внутрішнього тертя і механічного гістерезису в інтервалі температур 293 - 800 К виміряно активаційні параметри дифузійної рухливості, непружності, мікроплинності та пластичної деформації насичених воднем твердих розчинів втілення і заміщення на базі металів з низьким (ГЦК-Al), середнім (ГЩУ-Mg) і високим (ОЦК-Mo) бар'єрами Пайерлса, їх малолегованих і насичених воднем сплавів з барієм, літієм і воднем. Обгрунтовано висновок, що близькодіюча дифузія, прискорена активацією кластерів "воднева вакансія - розчинений елемент", є одним із найбільш імовірних контролюючих механізмів розпаду насичених воднем ГЩУ-твердих розчинів заміщення і втілення з кластеризованою структурою, що формується. В ОЦК-Mo - C, H твердих розчинах атоми втілення певним чином впливають на зміну термічної компоненти наведеної критичної напруги зсуву, яка згладжує потенціальний рельєф ОЦК-грат за допомогою термічних осциляцій і полегшує, таким чином, термічно активоване подолання дислокаціями бар'єрів Пайерлса.

Визначається дія конфігурації зовнішнього статичного магнітного поля у вигляді сингулярного вихора на вакуум квантованого безмасового спінорного поля. Використовуються найбільш загальні граничні умови у виколотій точці сингулярності, що забезпечують самоспряженість двовимірного гамільтоніана Дірака.

За допомогою позитронної спектроскопії досліджено еволюцію дефектної структури за умов ізохронного відпалювання загартованих у воді сплавів Cu - 4,83 % ат. In і Cu - 4,94 % ат. Sn. Виявлено аналогічний характер змін параметрів позитронних спектрів з температурою відпалу в обох сплавах. Дефектна структура залишається незмінною до 450 К. В інтервалі від 450 до 550 К концентрація утворених під час гартування нерівноважних вакансій зменшується. Вище за 550 К анігіляційні характеристики стабілізуються і залишаються майже незмінними до температури переходу в однофазну область. Після перетину цієї температури вони починають змінюватися знов. Доведено, що нерівноважні вакансії утворюють з атомами легуючого елемента комплекси, які беруть участь у процесі розпаду пересиченого твердого розчину, транспортують легуючі атоми до зародків нової фази і сприяють релаксації напруг на межах виділень, які виникають внаслідок різниці питомих об'ємів твердого розчину і випадаючої фази.

Досліджено нанокристалічну дифузійну систему Cr/Al. Тонкі плівки Cr наносились методом осадження із парової фази на алюмінієву (25 мкм) підкладку в камері високого вакууму. Використовувались MCBI та електронна оже-мікроскопія. До відпалу має місце ефект конденсаційно-стимульованої дифузії. При температурах 723 та 823 К визначено коефіцієнти об'ємної та зернограничної дифузії. Згідно з розрахунками після відпалу дифузія протікає головним чином вздовж меж зерен.

Проведено квантування безмасового спінорного поля у зовнішньому полі сингулярного статичного магнітного вихору у 2+1-вимірному просторі-часі. Метод самоспряжених розширень застосовано з метою визначення найбільш загальної сукупності фізично прийнятних граничних умов у місцеположенні вихору. За цих умов визначено густину вакуумної енергії й ефективний потенціал у зовнішньому полі вихору.

Запропоновано схему в термінах теорії збурень за електронним переносом, яка грунтується на теоремі Віка для операторів Хаббарда. Діаграмні ряди містять одновузлові вершини, з'єднані лініями переносу. Показано, що для кожної вершини задача розпадається на підпростори з "вакуумними станами", які визначаються діагональними операторами Хаббарда, і дозволеними є тільки збудження відносно цих "вакуумних станів". Запропоновано правила побудови діаграм. У границі безмежної розмірності простору повна допоміжна одновузлова задача точно розпадається на підпростори, що дозволяє побудувати аналітичний термодинамічно самоузгоджений підхід для моделі Хаббарда. Наведено деякі аналітичні результати для простих наближень, коли отримуються 2-х і 4-х полюсні структури для функцій Гріна.

У пошуках більш загального підходу результати досліджень структурних перетворень у насичених воднем твердих розчинах, що розпадаються, ГЩУ-Mg - Ba і Al - Li проаналізовано й узагальнено в межах концепції воднево-стимульованої дифузії та моделі дифузійної кластеризації структури, що розвивається, з оцінкою швидкості релаксації та активаційних параметрів дифузії за допомогою структурно-чутливих методик в інтервалі температур 293 - 900 К. Виявлено, що спостережувана прискорена (близькострибкова) дифузія відбувається в твердих розчинах (включення та заміщення) з кластеризацією структури, яка відповідає за високу швидкість розпаду та короткочасне зародження гідридів за низьких (кімнатних) температур. Відповідно до цього змішану дифузію, обумовлену участю рухливих дифузійних кластерів "надлишкова, воднем індукована вакансія - розчинений атом", розглянуто як один з найбільш імовірних механізмів контролювання, що викликає аномальне відхилення дифузійної рухливості водню від класичної (арреніусівської) поведінки за низьких (кімнатних) температур.

Показано можливість отримання товстих плівок (до 300 мкм) сплавів з ефектом пам'яті форми шляхом вакуумно-дугового осадження на скляну підкладку. Як приклад наведено характеристики мартенситного перетворення плівкових зразків сплаву системи Cu - Al - Mn, вимірювання характеристик яких здійснено методами електроопору та калориметрії. Особливості топографії поверхні зразків, обумовлені складом плазмового потоку, вивчено за допомогою РЕМ.

Приведены основные понятия о механизме вскипания перегретой жидкости и современные представления о процессах, происходящих в межпузырьковом пространстве ансамбля быстрорастущих пузырьков. Представлены результаты экспериментальных исследований вскипания перегретой жидкости в объеме и при струйном течении. Рассмотрен механизм дробления капель, диспергирования многокомпонетных жидких смесей при адиабатном вскипании в вакууме и специфика образования эмульсий. Представлена схема аппарата, в котором реализуется принцип получения дисперсных сетей при адиабатном вскипании, а также испарительно-конденсационная модель этого аппарата, проанализированы процессы, происходящие в нем. Освещены вопросы использования адиабатного вскипания жидкости в промышленных аппаратах. На основе метода получения дисперсных смесей при адиабатном вскипании многокомпонентных систем разработан новый класс оборудования для эмульгирования и гомогенизации. Описаны основные конструктивные и технологические особенности трех модификаций вакуумных гомогенизаторов. Проведено сравнение технико-экономических показателей вакуумных гомогенизаторов, а также гомогенизаторов высокого давления. Изложены вопросы использования адиабатного вскипания воды в паровакуумных испарителях холодильных машин и опреснительных установок.

Проанализированы существующие схемы соединения слитков первого переплава в монолитную расходуемую заготовку для повторного переплава в вакуумно-дуговой печи - внепечная сварка неплавящимся вольфрамовым электродом и внутрипечная сварка, отмечены достоинства и недостатки каждого технологического процесса. Описаны схема установки и технология электронно-лучевой сварки слитков первого переплава диаметрами 100 и 220 мм, полученных соответственно плазменно-дуговой и индукционной плавкой в секционном кристаллизаторе. Отмечены высокое качество сварных швов и перспективность применения метода электронно-лучевой сварки слитков первого переплава в монолитную заготовку.

Наведено загальні положення з анатомії покритонасінних рослин, розглянуто основні компоненти будови рослинної клітини, у т.ч. цитоплазму, пластиди, рибосоми, лізосоми, мітохондрії, вакуолі тощо. Представлено характеристику тканин цього відділу рослинного світу (твірних, покривних, механічних, основних, провідних та видільних). Особливу увагу приділено анатомії та морфології вегетативних та генеративних органів рослин.

Наведені дані щодо стану і перспектив біотехнології рослин, отримання та впровадження трансгенних рослин, вивчення структури геномів, в тому числі останні відомості про структуру геномів злаків, одержання трансгенних рослин - продуцентів оральних вакцин для імунізації тварин та людини, трансгенних рослин, стійких до хвороб, холоду, безнасіннєвих, зі зміненим поглинанням елементів мінерального живлення, з хлоропластною локалізацією трансгенів, що заважає їх перенесенню з пилком іншим видам, та хімічно індукованими трансгенами.

Рассмотрены вопросы, посвященные вакуумным технологиям получения тонких пленок и физике тонких пленок, полученных с помощью вакуумных технологий. Среди них - ионная низкотемпературная конденсация; химические превращения в пленках ванадия под воздействием электронов; стойкость к окислению вакуумно-плазменных конденсатов титана и нитрида титана; фазовые диаграммы в конденсированных пленках; исследование электрофизических свойств двухслойных пленочных систем на основе титана, кобальта и никеля; электропроводность и эффект Холла в аморфной системе бериллий-водород и др.