Розглянуто актуальні проблеми сучасного мовознавства і літературознавства, зокрема, у сфері лінгвістики ряд робіт присвячено факторам (мовна особистість, мова художньої літератури, писемна традиція, культура, політичні обставини, фольклор, релігія), які впливають на становлення функціонально-стилістичної системи літературних мов. Проаналізовано композиційно-семантичні і структурні особливості епіграфічного мовлення українських письменників ХІХ-ХХ ст. (Г.Сковороди, М.Некрасова, С.Черкасенка, К.Гриневичевої, Є.Плужника, О.Лятуринської), а також в етнокультурному аспекті подаються коментарі про назви одягу, їжі, напоїв, ужитих І.П.Котляревським у поемі "Енеїда". Досліджено семантичні зміни у структурі лексичних одиниць, процес запозичення слів з російської та англійської мов у зв'язку зі змінами у їх семантичній структурі; надано семантико-зіставну характеристику деяких фразеологізмів французької, німецької, російської та української мов, виявленням національної специфіки. Особливу увагу приділено питанням методики викладання української мови. Детально висвітлено проблему структурно-семантичної класифікації складнопідрядних речень та виявлено розбіжності під час її розгляду за вузівськими підручниками. Розкрито шляхи здійснення естетичного впливу на школярів засобами української мови та вдосконалення зв'язного мовлення майбутніх учителів початкових класів. Вивчено побутову лексику літописів Самовидця, Г.Граб'янки, С.Величка у курсі історії української літературної мови.

Досліджуються філософські аспекти соціального буття людини, її самореалізації, широке коло проблем, що торкаються становлення форм соціальності, етнокультурних, морально-етичних та культурно-естетичних вимірів взаємозв'язку індивіда і соціуму. Значна увага приділяється когнітивним, семантичним та символічним аспектам логіко-філософських форм рефлексії. Розглядається естетична теорія, її модифікації при аналізі естетичного відношення, естетичного предмета, свідомих та несвідомих компонентів, поліваріативного освоєння духовності людини.

Вивчається внесок Миколи Мушинки у дослідження проблем етнічної історії українців та діяльність москвофілів-русинів на північній Лемківщині в XIX - на початку XX ст. Висвітлюються питання функціонування наукового центру музичного карпатознавства і початки культу книгозбереження на Закарпатті: від монастирських осередків до перших світських бібліотек. Велика увага приділяється етапам формування західноукраїнської модерної поезії та поглядам М.Грушевського про місце казкового епосу в етнокультурному процесі українського народу. Аналізується діяльність Кирило-Мефодіївського товариства в українському національно-визвольному русі. Містяться дані про церковно-офіційну писемність карпато-русинів (Листи єпископа М.М.Ольшавського) тощо.

Подано близько 200 документів і матеріалів про заходи, здійснені у 1989 - 1999 рр. представницькими й виконавчими органами влади Автономної Республіки Крим з метою повернення, облаштування й відновлення прав у минулому депортованих кримських татар, болгар, вірмен, греків і німців. Висвітлено діяльність органів влади й управління автономії щодо розв'язання політично-правових, соціально-економічних та етнокультурних проблем репатріантів.

Вперше зроблено науково системну спробу розкрити складні динамічні процеси, які відбувались в етнокультурному масиві Українських Карпат впродовж кількох тисячоліть їх створення. Спростовано багато псевдонаукових версій походження населення у даному краї, зокрема, про так звану волоську колонізацію та вагому участь у цьому польського етносу. На основі численних археологічних та антропологічних даних доведено, що Східнокарпатський регіон у IX і наступних століттях, як і в попередню епоху, був заселений слов'янським (українським) етносом. Наведено антропологічні особливості українського народу, зокрема, результати антропометричних дослідів українського населення Галичини, Буковини й Угорщини.

Роботу присвячено історії, народній культурі і мистецтву Зарічненського району Рівненщини, потерпілому від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Представлено матеріали дослідження вчених, викладачів вузів, краєзнавців, музеєзнавців, мистецтвознавців, етнографів, фольклористів, письменників про екологію природи та духовності цього самобутнього краю. Розглядаються мова, топоніміка, археологія, антропологія регіону, особливості його фольклору.

Висвітлено питання археології, історії та культури східних слов'ян. Наведено нові дані про старожитності ранніх слов'ян, розглянуто важливі проблеми соціально-економічного розвитку слов'ян, їх взаємовідносини з сусідніми племенами, передумови виникнення державності в давньоруський час на Україні. Детально розглянуто історичну географію східнослов'янських племен між Саном та Дніпром за даними городищ VIII - X ст., питання про перебування кельтів в Україні, про час появи печенігів на території України, про своєрідне та спільне в зарубинецькій та поянешті-лукашівській культурах, поселення III - IV ст. у Розточчі, формування культури типу Луки Райковецької у Середньому Подніпров'ї, три періоди розвитку історичної топографії давнього Галича тощо.

Вивчається комплекс етномузикологічних чинників творчо-педагогічного впливу на формування співацької індивідуальності, який увібрав у себе засади фонопсихолінгвістичної системи навчання співу й становить своєрідну етнокультурну модальність інтеракції, до складу якої входять мовна і немовна структури, а також - явище мистецької психічної енергії, розглядаються у якості психолінгвістичних семантичних одиниць, важливих для вироблення індивідуальної емоційної інграми, якою характеризується індивідуальний виконавський стиль носіїв семантичних рис національної культури.

Монографію присвячено соціологічному аналізу етнотериторіальної спільноти Донбасу в контексті етнічної структури України. Запропоновано нове розуміння етносу, його морфології та атрибутивних рис. Значну увагу приділено регіональним та етнотериторіальним спільнотам, історично-стадіальним типам етнічних спільнот, а також етнокультурній самосвідомості мешканців Луганщини. Окремі розділи присвячено еволюції ціннісного компонента масової свідомості населення нашої країни, зокрема, загостренню суперечностей між ціннісним ідеалом та ціннісними орієнтирами повсякденного життя у 70-ті та 80-ті рр. ХХ ст.

Висвітлено сучасні міжнаціональні українсько-єврейські відносини, правовий статус етнічних меншин України, питання протогенезу та етнокультурного відродження греків України. Розглянуто етнографічні аспекти творчості Тараса Шевченка, наукову спадщину Павла Чубинського, просвітницьку діяльність родини Терещенків в Україні, уявлення В.Липинського про природу нації в контексті європейської правої політичної думки тощо.

Викладено результати теоретичної розробки та практичного застосування концепції соціальної динаміки з метою вивчення тенденцій і темпів соціальних змін, притаманних українському етносові, а також найчисельнішим етнічним групам України в другій половині ХХ століття. На основі аналізу значної кількості історичних джерел, широкого масиву статистичних даних і репрезентативних соціологічних обстежень визначено вплив етноісторичних, етнодемографічних та етнокультурних властивостей на сукупний трудовий потенціал етнічних спільнот України. У центрі уваги автора - етнічні особливості трудової зайнятості, зокрема, професійна, кваліфікаційна та галузева структура трудоактивного населення України, а також кожної з семи найкрупніших етнічних спільнот країни: починаючи з титульного етносу - українців і закінчуючи болгарською етнічною меншиною. Застосування методологічних принципів концепції національно-пропорційного представництва дозволило визначити статусні позиції означених спільнот у соціально-професійній сфері українського суспільства.

Викладено результати теоретичної розробки і практичного застосування концепції соціальної динаміки з метою вивчення тенденцій і темпів соціальних змін, притаманних українському етносу, а також найчисельнішим етнічним групам України в другій половині ХХ ст. На підставі аналізу значної кількості історичних джерел, широкого масиву статистичних даних і репрезентованих соціологічних обстежень визначено вплив етноісторичних, етнодемографічних та етнокультурних властивостей на соціокультурний і трудовий потенціал етнічних спільнот України. У центрі уваги автора - етнічні особливості та динаміка мовної компетенції, освітнього рівня і трудової зайнятості основних за чисельністю етнічних спільнот країни. Розглянуто професійну, кваліфікаційну і галузеву структуру працеактивного населення України, а також кожної з семи найбільших етнічних спільнот: починаючи з титульного етносу - українців і завершуючи болгарською етнічною меншиною. Застосування методологічних принципів концепції національно-пропорційного представництва дало змогу визначити статусні позиції означених спільнот у соціально-професійній сфері українського суспільства.

Викладено деякі теоретико-методологічні та експериментально-описові засади дизайну експериментів у галузі шлюбного клірінгу. Розглянуто питання еволюції громадянської спрямованості особистості у сучасній родині. Визначено деякі аспекти взаємодії сім'ї та школи у процесі професійного становлення особистості. Проведено експериментальні дослідження процесу та засобів подолання міжособистісного конфлікту. Розкрито соціально-психологічні фактори конфліктів у сім'ї. Відображено етнокультурні проблеми адаптивності у шлюбі. Наведено психолого-конфліктологічну модель діагностики та корекції подружніх стосунків. Описано шлюбно-родинні стосунки у народній творчості українського етносу. Вивчено сучасний міжнародний досвід надання психологічної допомоги жертвам фізичного та сексуального насильства в сім'ї.

Досліджено розвиток культури циган в Україні. Детально розглянуто соціально-економічні, етнокультурні та етносоціальні причини циганської кочівлі та її вплив на формування кастовості. Вивчено особливості предметів циганського побуту, одягу, творів малярства, музики та театрального мистецтва.

Наведено сучасні етнокультурні та демографічні характеристики Луганщини. Розкрито етнічну структуру населення другої половини ХХ ст. Проаналізовано демографічну ситуацію в Україні. Висвітлено етнічну історію Луганщини. Досліджено етнографічну семіотику, ономастику та фразеологію краю, його етнокультурну специфіку.

Досліджено структуру і функції малої української селянської сім'ї другої половини XIX - початку XX ст. як основного етнокультурного осередку відтворення нації. Висвітлено питання її генези та еволюції, визначено особливості та специфічні риси даного типу організації шлюбно-сімейних відносин у порівнянні зі складнішими. Розкрито вагоме місце релігії та християнських морально-етичних засад у щоденному житті родини.

Досліджено історію приазовських греків з часів утворення маріупольської грецької громади 1778 р. до початку 30-х рр. ХХ ст. Розкрито причини і обставини переселення християн Криму до Приазов'я; соціально-економічні та культурні умови існування громади у Грецькому автономному окрузі. Охарактеризовано етнокультурну специфіку маріупольської громади та основний зміст національного питання в ній у дорадянську добу, в період революційних подій 1917 р. і протягом громадянської війни в Україні. Проаналізовано господарське, громадське та культурне життя маріупольських греків за радянських часів, розкрито політику українського радянського уряду щодо грецької меншини. Окреслено етнокультурні проблеми меншини та наслідки політики коренізації в її середовищі. Визначено основні етапи історії маріупольських греків в Україні та перспективи даної самобутньої етнічної спільноти.

Висвітлено історіографію та історію становлення української державності. Вивчено питання формування патріотичного напрямку в гуманістичній українській історіографії XVI - XVII ст. Розглянуто історичні передумови державотворення в Україні. Проаналізовано особливості формування української державності та суспільства в середині XVII ст. Охарактеризовано зовнішню політику Богдана Хмельницького в контексті міжнародних відносин суверенної української держави. Відображено історичний шлях до незалежності української держави. Досліджено проблеми соціально-політичного розвитку країни на сучасному етапі. Описано нове бачення реформи розвитку України. Наведено концепції ринкової трансформації економіки. Вивчено філософську думку в Україні та проблеми її розвитку на сучасному етапі. Особливу увагу приділено етнокультурним процесам в Україні, їх регіональним особливостям, релігійному життю та стосункам держави і церкви. Визначено правові аспекти демократизації українського суспільства. Розкрито деякі аспекти національно мовної проблеми в Україні з урахуванням особливостей формування менталітету української нації.

Наведено історичні відомості щодо формування етнокультурних спільностей на території Буковини, показана динаміка зростання і падіння чисельності населення Буковини в кінці XVIII - середині ХІХ ст., розкриваються їх причини і наслідки. Охарактеризовано національний склад Буковини з 1930 до 1989 рр. Розглянуто общинні відносини в буковинському селі, громадський та сімейний побут. Велика увага приділена опису сімейно-побутової обрядовості, зокрема, весільного обряду, показано його особливості в залежності від різних територіальних зон Буковини.

Розглядаються актуальні проблеми сучасної культурології в різних аспектах: історичному (козацькі військові формування у володіннях російської імперії), етнологічному (етнокультурні парадигми в системі національного сприйняття), філологічному, педагогічному (українська національна школа в світовому та вітчизняному контексті). Підводяться підсумки експериментальних досліджень.