Наведено біографічні дані про Президента України Л.Д.Кучму. Викладена передвиборча програма кандидата в Президенти України Л.Д.Кучми у 1994 р., в якої передбачались зміни в галузі державного будівництва, економічної політики, соціального та духовного життя, а також наведені результати виконання Президентом України Л.Д.Кучмою цієї програми, зокрема, у політичній, економічній, соціальній, правоохоронній, оборонній, екологічній, культурній, духовній, церковно-конфесійній сферах, сфері етнонаціональної політики. Розглянуто низку заходів щодо законодавчого та організаційного забезпечення ефективного функціонування механізму державної влади, позитивні кроки по створенню механізму ненасильницького розв'язання внутрішніх суспільних конфліктів, а також по зміцненню засад суспільної та політичної стабільності.

Розглянуто міжнародно-правові стандарти прав людини в правовій системі України. Проаналізовано проблеми реалізації, забезпечення та захисту громадянських, політичних, соціально-економічних та культурних прав людини в українській державі. Висвітлено актуальні аспекти вдосконалення механізму законодавчого захисту прав людини, а також охарактеризовано права людини на охорону здоров'я та безпечне навколишнє середовище.

Розглянуто особливості пам'яткоохоронного руху в Україні 1917 - 1991 рр. та актуальні завдання збереження історико-культурної спадщини на сучасному етапі. Детально проаналізовано вплив сучасних політологічних концепцій свободи волі людини на формування громадянського суспільства в нашій державі. Значну увагу приділено антиконфліктним технологіям, українській глобалістиці, а також проблемам державного регулювання за умов перехідної економіки.

Розкрито поняття адаптивного управління як варіативного сполучення функцій управління та самоуправління, за яким відбувається взаємоузгодження цілей людини й організації, де вона працює або вчиться, кооперативна взаємодія керівника та виконавців, спрямована на досягнення вищого ступеня партисипативності. Адаптивне управління має свої закономірності, на яких воно грунтується, сформовані на теоретичному рівні шляхом дедуктивного аналізу з синергетичних позицій ідеї спрямованої самоорганізації. Висунуто тезу про те, що доцільно ввести у професійну діяльність керівників закладів та установ освіти адаптивне управління, що сприятиме гуманізації та гуманітаризації стосунків, розвитку ініціативи та самоуправління.

Розглянуто актуальні проблеми філологічної науки, деякі питання української, російської та зарубіжної літератур, журналістики, а також сучасні комунікативні технології. Досліджено особливості комунікаційного впливу на масову свідомість, психологічні аспекти впливу реклами. Викладено типологію літературного процесу, культурологічні аспекти вивчення художньої творчості, історико-культурні дослідження тощо.

На сторінках даного випуску розглянуто наступні питання - проблема становлення популярних християнських культів в Україні; публічність як домінанта культурної традиції (Волинь другої половини XVI ст.); середньовічна традиція слова, мови та книги в творах Іоана Вишенського; лук та рушниця в лицарській символиці українського козацтва: парадокси козацької ідеології і проблема східного впливу; біблійна генеалогія в етногенетичних концепціях польських та українських літописців і хроністів та ін.

Охарактеризовано діяльність Європейської асоціації порошкової металургії (ЕРМА), організованої 7 років тому. Представлено дані щодо об'ємів випуску металевих порошків та виробів з них у Західній Європі 1991 - 1996 рр.; описано структуру споживання цих виробів. Розглянуто тенденції розвитку порошкової металургії в Європі в найближчому майбутньому.

Зроблено спробу теоретично розглянути трансформаційні процеси в країнах Центральної та Східної Європи за допомогою концепцій модернізму. Запропоновано цілу низку понять, які, на його думку, більш адекватно відображають специфіку змін, що спостерігаються. Концепції модернізму поєднано із когнітивним підходом, що дає змогу більш глибокого вивчення інституційних змін в економіці та суспільстві. Паралельні трансформаційні зміни в економіці та одночасно у політичній системі ідентифіковано як джерело виникнення інституційних напружень. Стверджено, що їх можна привести у належний стан та консолідувати лише мобілізацією соціально-культурних засобів. Концепції модернізму здатні відіграти позитивну роль у розробці стратегії трансформації, орієнтованої на це завдання.

Розглянуто ключові проблеми неориторики та функціональної семантики. Охарактеризовано вплив естетичної культури на прагматичну еквівалентність перекладу тексту. Проаналізовано особливості відтворення українських реалій у сучасній французькій мові. Значну увагу приділено національній термінології у контексті культурного діалогу дистантноконтактуючих спеціальних мов, ролі складнопідрядних речень із кореляційним зв'язком частин у побудові тексту-розповіді, мемуаристиці російських письменників у паризьких емігрантських періодичних виданнях 1920 - 30 рр., а також тенденціям розвитку російської літератури доби постмодернізму.

Досліджено діяльність Арсенія Гавриловича Лебединцева - церковного та суспільного діяча ХІХ ст., історика, археографа, викладача Одеської духовної семінарії та Рішельєвської гімназії.

Висвітлено проблеми та завдання агрокваліметрії, еволюцію якості технологічних процесів засобів землеробства від давнього збиральництва до сучасного рослинництва. Обгрунтовано агрокваліметричні показники під час створення сільськогосподарської техніки, екологічні та загальні інженерно-агрономічні аспекти агрокваліметрії, параметри технологічної ситуації та якості у світових фітотехнологічних системах і галузях виробництва рослинної продукції, причому фітотехнологічні процеси та якість їх виконання розглянуто як функцію властивостей рослин та умов їх вирощування. Визначено основні закономірності фітотехнологічних систем як базисних з метою розробки нових технологій, обгрунтування параметрів технологічних ситуацій і показників якості у технологіях вирощування культурних рослин і збирання врожаю. Розкрито принцип технологічної відповідності техніки і технології як закономірність, яку необхідно враховувати під час впровадження нової техніки та нових технологій виробництва сільськогосподарських культур. Наведено характеристику агрокваліметричних методів і засобів, методичні особливості та метрологічне забезпечення їх застосування. Значну увагу приділено агрокваліметрії механізованих технологічних операцій за обов'язковими технологічними процесами виробництва рослинної продукції: підготовкою грунту, насіннєвого та садильного матеріалів, сівбою, посадкою, доглядом за рослинами та збиранням врожаю. Досліджено тенденції перспектив підвищення якості робіт у рослинництві та розвитку методів і засобів агрокваліметрії з урахуванням новітніх досягнень науки і техніки у галузях приладо- і сільгоспмашинобудування, а також питання сертифікації

продукції АПК, зокрема, у рослинництві.

Розкриваються конституційні основи, поняття і зміст громадського порядку і громадської безпеки, дається детальна характеристика правовідносин у названій сфері. Значне місце відводиться аналізу адміністративної діяльності міліції, вивченню її форм і методів, розкриттю завдань, функцій і організаційної будови різних ланок системи органів внутрішніх справ, які забезпечують правопорядок.

Розкривається зміст норм Загальної та Особливої частин Адміністративного права України. Загальна частина розкриває норми, якими закріплюються основні принципи державного управління, регулюється правове положення його суб'єктів, регламентуються процесуально-процедурні питання у сфері державного управління. В Особливій частині розглядаються питання щодо виконавчо-розпорядчої діяльності державних органів з управління народним господарством, адміністративно-політичною та соціально-культурною сферами.

Розглянуто поняття "біженець" у міжнародному праві. Висвітлено діяльність ООН і міжнародних організацій системи ООН щодо врегулювання проблеми біженців. Розкрито характерні риси та зміст міжнародного правового статусу біженців. Проаналізовано особливості правового врегулювання даного питання у різних країнах СНД.

Подано джерелознавчий аналіз законодавства Російської держави, яке спрямовувало і регламентувало діяльність адміністративних установ Правобережної України кінця XVIII - початку XX ст. На місцеві державні інституції російський абсолютизм покладав завдання проведення інкорпораційної політики щодо цього історичного регіону України. Висвітлено особливості державної політики і законотворчої практики, певні етапи в кодифікації законодавства та вказано на джерелознавчі можливості документів для вивчення історії адміністративних установ Правобережної України.

Статтю присвячено 70-річчю з дня народження академіка В. С. Михалевича; містить інформацію про його наукову та адміністративну діяльність.

Висвітлено наукову, педагогічну, організаторську діяльність та основні віхи життя одного із найвідоміших українських вчених-обліковців Ю.Я.Литвина - доктора економічних наук, професора, Академіка АН Вищої школи України, заслуженого діяча науки і техніки України, який зробив вагомий внесок у становлення і розвиток теорії, методології та організації нормативного методу в сільському господарстві, а також створив авторитетну наукову школу.

Висвітлено наукову та науково-організаційну діяльність видатного українського зоолога, академіка НАН України О.П.Маркевича - засновника нового напряму - паразитоценології. Вміщено автобіографічний нарис зі спогадами О.П.Маркевича про дитячі роки, навчання, наукову, науково-організаційну і педагогічну діяльність. Значну увагу приділено викладацькій роботі О.Маркевича в Київському університеті ім. Т.Шевченка.

Досліджено становлення та утвердження професійної філософії в Україні. Охарактеризовано рівень викладання філософії у духовно-академічних навчальних закладах Західної Європи та Києво-Могилянської академії. Детально проаналізовано діяльність професорів Київської академії: Л.Барановича, І.Галятовського, І.Гізеля, С.Яворського та ін.

Розглянуто діяльність кафедри російської словесності в Університеті Св. Володимира, зокрема її статус, гуманітарні викладацькі програми як відображення раціоналістичного та релігійного дискурсу, внесок Михайла Максимовича та його ад'юнктів у посилення ролі російської словесності, формування особливого статусу цієї дисципліни та специфічної динаміки викладання філологічних предметів.