Розглянуто питання формування діа- та монологічної компетентності в українській мові у дошкільників з російськомовним типом спілкування, сприймання та розуміння дітьми змісту художніх творів, диференціації та індивідуалізації навчально-виховного процесу в дошкільному закладі. Висвітлено психологічні особливості використання музичного матеріалу в навчанні дітей дошкільного віку, актуальні аспекти особистісної підготовки майбутніх психологів, педагогічні основи модульного навчання у вузі.

Визначено рівень сформованості та якісної своєрідності музично-естетичної культури. Розкривається вплив виділених факторів у системі формування музично-естетичної культури. Зроблено аналіз педагогічного змісту процесу формування музично-естетичної культури молодших школярів в умовах дитячих дозвіллєвих колективів.

Запропоновано перекладений українською та англійською мовами науково обгрунтований та уніфікований перелік анатомічних термінів, що вживаються в медицині, укладений за системним принципом будови організму людини, з урахуванням нових термінів, уточнень, додатків та коментарів до нововведених термінів, внесених Федеративним Комітетом з Анатомічної Термінології у Новому Орлеані 5 - 9 квітня 1997 р.

Розглянуто проблему формування ансамблевих основ жанру віолончельної сонати в творчості Л. ван Бетховена. Нововведеннями Бетховена є використання поліфонічних засобів музичного розгортання в сонатно-симфонічному циклі й ансамблевий тип мислення композитора. Перша соната op. 102 дає уявлення про бетховенські принципи в камерно-інструментальному жанрі пізнього періоду.

На основі ретельного і всебічного вивчення автографів А.Кос-Анатольського вперше оприлюднена вся його творча спадщина з домашнього архіву. Подано систематичний анотований опис музичних творів композитора. Вміщено усі, незалежно від форми та змісту, нотні і ненотні матеріали: автографи нот, поетичних текстів, друки, копії, листи, нотатки, тексти сценаріїв та інші документи, які зберігаються у домашньому архіві композитора. Показано різні етапи праці А.Кос-Анатольського над творами. Опис кожного автографу містить назву твору (подану згідно з автографом), формат рукопису і кількість заповнених нотним чи поетичним текстом сторінок. Усі рукописні матеріали згруповано за назвами творів і систематизовано за видами і жанрами рукописів.

Вивчається внесок Миколи Мушинки у дослідження проблем етнічної історії українців та діяльність москвофілів-русинів на північній Лемківщині в XIX - на початку XX ст. Висвітлюються питання функціонування наукового центру музичного карпатознавства і початки культу книгозбереження на Закарпатті: від монастирських осередків до перших світських бібліотек. Велика увага приділяється етапам формування західноукраїнської модерної поезії та поглядам М.Грушевського про місце казкового епосу в етнокультурному процесі українського народу. Аналізується діяльність Кирило-Мефодіївського товариства в українському національно-визвольному русі. Містяться дані про церковно-офіційну писемність карпато-русинів (Листи єпископа М.М.Ольшавського) тощо.

Містяться праці, в яких висвітлюється історія заснування, становлення та керівництва Національної бібліотеки України у 1918-1920 рр., історія створення Вінницької філії Всенародної бібліотеки України, концепція Національної музичної бібліотеки України в дослідженнях О.Т.Дзбанівського. Розглядається історія створення, сучасний стан та перспективи розвитку картографічного фонду НБУВ, повідомляється про образотворчі видання фонду сектора естампів та репродукцій НБУВ, про колекцію гражданського друку відділу стародруків та рідкісних видань. Досліджуються проблеми формування електронних бібліотек України, перспективи розвитку бібліотечного законодавства України, концептуальні засади формування та використання бібліотечних ресурсів. Значну увагу приділено питанням підготовки Українського біографічного словника, проблемам іконографічного забезпечення української біографістики, аналізуються інформаційно-бібліографічні ресурси літературної біографіки та ін.

Проаналізовано творчість видатного українського диригента, реформатора оркестру народних інструментів В.А.Комаренка. Розкрито значення диригента у формуванні музичної освіти в Слобідській Україні.

Висвітлено історію вітчизняної та зарубіжної музики, а також питання музичної культурології. Наведено характеристику джерелознавчих аспектів історії музики. Значну увагу приділено концепціям видатних музичних істориків минулого та сучасності, зокрема, інтонаційній теорії Б.Асаф'єва, який створив оригінальну систему музично-лінгвістичного бачення історії.

Проаналізовано процес поширення протестантської музики в Західній Україні, який розпочався у XVII ст. Даний процес розвивався за двома напрямами: у творчості професійних композиторів і в релігійних народних співах (псалмах, колядках тощо). Надано характеристику музики тих композиторів, які були так чи інакше пов'язані з протестантизмом. Зроблено акцент на важливій ролі цієї музики і співів у поширенні протестантизму та створенні протестантських конфесій у Західній Україні.

Розглянуто деякі тенденції музично-просвітницького руху в Західній Україні у 20 - 40-х рр. ХХ ст., а також історико-культурні умови формування мистецтва оперного співу в нашій державі. Окремі розділи присвячено гастрольно-концертній діяльності М.Лисенка, застосуванню комп'ютерних технологій у процесі музичної творчості, мовленнєвим засобам виразності дикторів радіо та телебачення тощо.

Розглянуто теоретичні основи музично-творчого розвитку студентської молоді. Основну увагу приділено соціокультурній зумовленості процесів творчості та становлення духовності, методичним аспектам гуманізації та гуманітаризації у мовній підготовці іноземних студентів, а також формуванню економічного мислення студентів технічних вузів за умов становлення ринкової економіки.

Проаналізовано розвиток оркестрово-виконавського мистецтва України, яке відіграло важливу роль у справі становлення та розвитку естетико-ціннісних аспектів художньої культури України, менталітету українського народу. Причинами виникнення оркестрів в Україні були: сприятливі умови розвитку музичного мистецтва, вплив італійської опери, музична освіта дворян, вивчення музики, зокрема, інструментальної у навчальних закладах, наслідування оркестрового виконавства, яке вже почало функціонувати в Росії, розвиток та поширення сімейно-побутового музикування, становлення гастрольно-концертної справи. Наведено історичні матеріали.

Висвітлені сутність поняття "досвід музично-виконавської діяльності", його структура, рівні сформованості у студентів музичних спеціалізацій вузів культури, а також викладений перебіг експериментально-дослідної роботи по вивченню стану формування даного досвіду у студентів вузів культури різних регіонів України. Аналіз результатів діагностичного експерименту дозволив автору констатувати відсутність цілеспрямованого формування досвіду музично-виконавської діяльності у студентів вузів культури. Запропонована оптимальна система формування досвіду музично-виконавської діяльності і методика її реалізації у навчальному процесі дисципліни "Спеціальний інструмент" вузу культури.

Наведено перше повне зібрання музикознавчих і фольклористичних праць видатного українського композитора й музикознавця С.Людкевича, написані чи виголошені ним від кінця ХІХ до початку 70-х рр. ХХ ст. Запропоновано дослідження, статті та виступи з питань музичної естетики й стилістики; про музику й поезію; про українських та російських композиторів і виконавців. Включено праці з фольклористики, статті про церковну музику, висвітлено питання музичного шкільництва, педагогіки та теорії музики, а також наведено статті про музичне життя Західної України. Відтворено реальну картину музичного, культурного та суспільного розвитку Галичини.

Висвітлюються питання національної культури й освіти в Галичині в 20-30 рр. XX ст. Описано вклад волиняків - жителів Канади - у розвиток науки і мистецтва Рівненщини. Розповідається про видатних громадських та культурних діячів М.Смотрицького, І.Вишенського, І.Огієнка, Ю.Тиховського, М.Черкавського, С.Вишнівського, О.Кисілевську, М.Шугаєвського, І.Свєшнікова та інших. Приводяться деякі народознавчі та українознавчі проблеми 40-60-х рр. XIX ст. у діяльності рівненської гімназії, обговорюється диференціація та індивідуалізація освіти в сучасних умовах. Простежується історія становлення музичного професіоналізму в Західній Україні у першій половині XX ст., описуються народні календарні свята в Києві тощо.

Запропоновано схему електронно-інформаційного таймера з автоматичною корекцією та озвученням синтезованими музичними фрагментами.

Узагальнено відомості про Коломийщину в географічно-природознавчому, історичному, культурному, промисловому та суспільно-політичному аспектах. Подано назви відомих наукових, художніх, музичних, образотворчих праць про край, інформацію про населені пункти, організації, установи на Коломийщині, конкретних осіб, а також певні події та явища.

Розглядається історія унікальної збірки українських народних музичних інструментів, розкривається багатство і різномаїття музичного інструментарію України. Досліджується роль музичних інструментів в духовному житті нації. Наведено каталог українських народних музичних інструментів Державного музею театрального, музичного та кіномистецтва України.

Розглядаються загальні положення, основні поняття, терміни та термінологія ринку праці, характеризується його сучасний стан та проблеми. Висвітлюються питання правового регулювання зайнятості населення в Україні, міжнародні правові акти про зайнятість, соціально-економічні та правові проблеми зайнятості неповнолітніх та молоді і шляхи їх вирішення. Звертається увага на важливість забезпечення рівних соціальних прав жінок та чоловіків на ринку праці.