Збірник присвячено актуальним проблемам лексики, словотвору, фразеології, фонетики, діалектології, ономастики, морфології, синтаксису, стилістики та лінгводидактики. Розглянуто семантику та структуру української етнографічної термінології. Окремі статті присвячено специфіці предикативного зв'язку дієприслівника, особливостям наголосу складних прикметників, текстовому оформленню топонімів у староукраїнських грамотах XIV ст., а також стилістичному використанню старослов'янізмів у творчості українських письменників: Т.Шевченка, І.Нечуя-Левицького, П.Тичини та І.Котляревського.

На основі ретельного і всебічного вивчення автографів А.Кос-Анатольського вперше оприлюднена вся його творча спадщина з домашнього архіву. Подано систематичний анотований опис музичних творів композитора. Вміщено усі, незалежно від форми та змісту, нотні і ненотні матеріали: автографи нот, поетичних текстів, друки, копії, листи, нотатки, тексти сценаріїв та інші документи, які зберігаються у домашньому архіві композитора. Показано різні етапи праці А.Кос-Анатольського над творами. Опис кожного автографу містить назву твору (подану згідно з автографом), формат рукопису і кількість заповнених нотним чи поетичним текстом сторінок. Усі рукописні матеріали згруповано за назвами творів і систематизовано за видами і жанрами рукописів.

Наведено відомості про бібліотеку обителі, книжковий фонд, шляхи поповнення книгозбірні. Зроблено спробу простежити читаність книг чернецтвом монастиря, яка базується на дослідженні маргіналій і фізичного стану книг. Встановлено, що відсоток читачів монастирської книгозбірні був відносно низьким, хоча 2/3 братії були грамотними.

Освещена практическая, организационная работа ученого в сфере экологии, проанализированы важнейшие публикации, посвященные развитию экологии как науки, эволюции экосистем, деятельности В.И.Вернадского, соотношению экологии и инвайронменталистики. Развитие последней, по мнению К.М.Сытника, требует пересмотра многих постулатов религии, экономики, политики, науки, культуры, просвещения, которые должны рассматриваться через призму экологических последствий. Показана деятельность ученого, направленная на повышение экологической грамотности населения Украины.

Розглядається залежність словозмінної парадигми ойконімів, засвідчених в українсько-молдавських грамотах XIV-XV століть, від словотвірної моделі. Звертається увага на те, що ойконіми, утворені морфологічним способом, засвоюють відмінкові флексії структурного типу подібних дериватів. На відмінкову парадигму ойконімів, утворених семантичним способом, впливає словозміна твірних апелятивів.

Досліджуються проблеми мистецького виховання молоді в Україні. Збірка містить невелику частку праць, які побудовані на місцевому краєзнавчому матеріалі (фольклорі, кращих здобутках провідних вітчизняних митців і педагогів як минулого, так і сучасності). Три хорові твори, подані в нотному додатку, в Україні публікуються вперше.

Містяться основні показники, що характеризують видавничу діяльність в Україні в 1997 р. Наводяться відомості про випуск книг і брошур за тематичними розділами та розділами цільового призначення, за мовами, видавництвами й видавничими організаціями. Представлена інформація за такими основними видами видавничої продукції, як художня та дитяча література, навчальні посібники, нотні, образотворчі, періодичні та продовжувані видання, автореферати дисертацій, газети.

Книга присвячена Київській писемній школі - визначному досягненню писемної культури за часів Київської держави X-XII ст. Наводяться нові матеріали, знайдені в Україні: грамоти, написані на бересті, графіті з Києва та інших міст тощо. На підставі вивчення особливостей написання пам'яток робиться висновок про поширення державної писемності й мови по всій країні та їх зв'язок із сучасною українською писемністю. Засвідчується безперервність київської писемної традиції від часів Київської держави до України XVII ст. Встановлюється існування в Києві XI-XII ст. трьох центрів Київської писемної школи: Софійського собору, Києво-Печерського та Видубицького монастирів, де поступово перейшли від писемності до літературної традиції й написання оригінальних творів.

Представлено комплекс логічних вправ для розвитку особистого інтелекту. Містяться численні логічні задачі, виконання яких допоможе активно засвоїти теоретичний курс з логіки. Зібрані запитання, вправи, завдання, тести з різноманітних розділів традиційної і сучасної логіки ("Логіка висловлювань", "Логіка предикатів", "Модальна логіка", "Дедуктивні міркування", "Недедуктивні міркування", "Основи теорії аргументації" та ін.), спрямовані на визначення рівня інтуїтивно сформованої логічної культури мислення людини. Мета пропонованого посібника - допомогти оволодіти основними схемами правильних міркувань, навчити грамотно застосовувати на практиці логічні закони, визначати, поділяти, класифікувати поняття, переконливо обстоювати власну точку зору і критикувати точку зору опонента, значно вдосконалити свою логічну культуру мислення. Наведений словник основних термінів логіки.

Розглянуто питання дидактики індивідуального навчання, практичної оркестрово-ансамблевої роботи, організації проведення концертної діяльності, керівництва зведеним духовим оркестром. Проаналізовано зміст оркестрової партитури, навички роботи з тамбурмажором. Наведено практичні поради настроювання духового оркестру, підготовки нотного матеріалу до репетиції, а також етапи репетиційної роботи.

Висвітлено різнобічні грані духовного перетворення сучасного буття у його протиріччях, філософські проблеми музикознавства в онтологічному й аналітичному аспектах. Проаналізовано драматичні та трагічні долі видатних одеських музикантів, композиторів, педагогів, а також питання історичного становлення музичних стилів, жанрів, стильових і фактурних понять. Наведено відомості про інструментарій, літературні та нотні джерела, склад інструментальних і хорових колективів, артикуляцію, динаміку, звуковедення. Охарактеризовано вітчизняні (у т.ч. російські) виконавські та педагогічні школи, серед яких - школа Г.Нейгауза, Т.Кравченко, Одеська вокальна школа, віолончельна школа у Києві.

Проаналізовані явища інтерференції, характерні сучасному мовленню. Визначено види орфографічних помилок, зумовлених впливом мовленнєвого середовища. Охарактеризовано особливості диференційованого підходу до навчання орфографії, що враховує вплив мовленнєвого оточення, а також раціональне використання структурних зв'язків орфографії з різними розділами української мови. Визначено оптимальні методи і прийоми навчання орфографії. Досліджено рівень залежності орфографічної грамотності від культури усного мовлення школярів. Пропонується новий підхід до навчання орфографії української мови, який зумовлений урахуванням інтерферуючих впливів на неї як з боку діалектів, так і спорідненої російської мови на етапі формування в учнів орфографічних умінь і навичок.

У посібнику викладено матеріал, систематизований за критерієм складу певних оркестрових груп, їх музичними властивостями для допомоги вчителям шкіл, керівникам музичних інструментальних колективів і студентам з питань організації та методики навчання грі на різних народних інструментах. Наведено загальні положення про шкільний музичний колектив: організацію та проведення репетицій, підготовку керівника до репетиції, склад оркестру, планування та облік занять, учбово-творчу роботу, розподіл учасників за інструментами, вивчення нотної грамоти, методи роботи в колективі, організацію та проведення концертного виступу.

Висвітлено музичну фонетику, нотну графіку, музичну морфологію та музичні форми. Наведено численні влучні визначення складних музичних явищ у науково обгрунтованій термінології. Розкрито головні елементи музичного мистецтва. Запропоновано музичні ілюстрації до теоретичних положень у широкому географічному, історичному та стилістичному діапазонах. Наведено значну кількість зразків народної та професійної української музики поряд із зразками європейської музики в цілому.

Висвітлено актуальні проблеми історії та теорії педагогіки, соціальної педагогіки, дошкільного виховання, управління освітою, зокрема, питання модульної організації навчального процесу ях шляху здійснення індивідуалізації навчання, формування ціннісних орієнтацій особистості у процесі пізнання природного довкілля, розвитку екологічного виховання в теорії та практиці освіти. Запропоновано комплексний підхід до розвитку мовлення у період навчання грамоти, методику підготовки та проведення ділової гри інтегрованого типу, особистісно-орієнтовану модель навчання у системі підготовки та підвищення кваліфікації державних службовців.

Проаналізовано проблеми теорії та методики початкового навчання, розроблені видатним українським педагогом Т.Г.Лубенцем (1855 - 1936 рр.). Розкрито загальні засади теорії навчання грамоти, розвитку мовлення молодших школярів. Наведено методичні положення з вивчення математики, праці та інших предметів початкового навчання.

Досліджено проблему вибору людиною політичного ідеалу. Розглянуто складові ідеалу, роль самостійності особистості у виборі, шляхи визначення помилковості політичного ідеалу, розрізнення помилкового та істинного ідеалу, відмінності між бажанням людини та її потребами, їх вплив на вибір політичного ідеалу. Наведено перелік суспільних груп за критерієм чіткості в уявленні про ідеал. Показано, що необхідною умовою появи політичного ідеалу є наявність освічених, політично грамотних громадян.

Розкрито процесуальний статус обвинуваченого, мету і напрямки вивчення його особи в стадії попереднього слідства, надано характеристику процесуальних форм і методів збирання відомостей про обвинуваченого та вивчення його особи. Висвітлено нові дослідження і технічні засоби встановлення відомостей про особу обвинуваченого. Підкреслено, що професійно грамотно та своєчасно зібрана доказова інформація на початковому етапі розслідування вирішальною мірою визначає результати подальшої роботи з розкриття та розслідування злочинів, його терміни й реальні вихідні дані.

Розглянуто проблеми освіти дітей, що потребують спеціального корекційного впливу. Висвітлено окремі питання навчання та виховання глухих і туговухих дітей, а також досліджено історію становлення наукової думки у галузі дефектології. Порушено актуальні питання вищої школи, зокрема, психології мовлення у структурі підготовки майбутніх сурдопедагогів, розвитку в студентів якостей дослідника в даній сфері, формування психологічної грамотності як професійної якості дефектолога тощо.

Проаналізовано діяльність В.П.Науменка та його роль у розвитку українського просвітництва кінця XIX - поч. XX ст. Окремі розділи присвячено музично-фольклорній спадщині П.Демуцького, внутрішньому устрою та функціонуванню бібліотеки Києво-Могилянської академії до пожежі 1780 р. Висвітлено правопис приголосних і буквених знаків у староукраїнських конфесійних писемних пам'ятках. Розглянуто матеріали фамільного архіву Скоропадських, а також українські нотні видання 1917 - 1923 рр.