Розглянуто проблему формування ансамблевих основ жанру віолончельної сонати в творчості Л. ван Бетховена. Нововведеннями Бетховена є використання поліфонічних засобів музичного розгортання в сонатно-симфонічному циклі й ансамблевий тип мислення композитора. Перша соната op. 102 дає уявлення про бетховенські принципи в камерно-інструментальному жанрі пізнього періоду.

Розглянуто шляхи формування музично-педагогічного мислення у професійній діяльності на рівні висунутих вимог, роль і місце засобів наочності у процесі навчання. Висвітлено особливості застосування зорових і комбінованих засобів наочності, конкретних слухових засобів навчання. Визначено загальну структуру застосування засобів наочності у різних жанрах. Проаналізовано суб'єктивно-психологічні передумови виконавської інтерпретації, питання використання елементів музичної критики у навчанні як педагогічних важелів.

Клементі зробив значний і багатогранний внесок в розвиток фортепіанного мистецтва. Він одним з перших розкрив нові звукові можливості фортепіано і переваги його перед клавесином. Кращі твори композитора-піаніста містять у собі глибину музичної думки, визначену промовистість і художній зміст. У них знайшов своє втілення "симфонічний" склад його мислення, одним з яскравих прикладів якого є словнозвісна "Патетична сцена". Клементі сприяв своїми фортепіанними творами виникненню піанізму нового типу, що дало змогу новому фортепіано вийти на широку концертну естраду.

Висвітлено проблеми розробки та використання нових педагогічних технологій і методик у мистецьких навчальних закладах України. Розглянуто загальні питання мистецької освіти. Викладено деякі аспекти та особливості адаптації юнаків і дівчат до навчання у вищих навчальних закладах культури та мистецтв І - ІІ рівнів акредитації. Розкрито психологічні засади розвитку музичної обдарованості. Проаналізовано взаємозв'язок загальної психології, музичної психології та методики навчання в процесі підготовки до державного испиту. Використано "педагогіку співробітництва" в процесі формування фахівців культури. Застосовано модульну систему організації навчання та рейтингового контролю знань студентів з дисципліни "Методика викладання гри на фортепіано". Висвітлено напрямки роботи центру підвищення кваліфікації у системі інформаційного забезпечення мистецької освіти. Удосконалено зміст і технологію підготовки кадрів для документально-інформаційної сфери. Наведено новий підхід до краєзнавчої підготовки бібліотечних фахіців. Розглянуто деякі питання інформаційного забезпечення бібліотечної освіти. Досліджено деякі проблеми реалізації нових шляхів формування спеціаліста бібліотечної справи за сучасних умов. Описано сучасні напрямки хореографії ХХ ст. та їх походження. Викладено концепцію становлення та розвитку духовної особистості художника.

Визначено та проаналізовано деякі типологічні характеристики жанрових різновидів, що існують у фортепіанному мистецтві. Основними типологічними різновидами фортепіанного виконавства є сольне фортепіанне виконавство, ансамблеве виконавство, яке включає такі жанрові сфери: суто фортепіанні ансамблі; ансамблі за участю фортепіано; фортепіанне виконавство з музичним колективом (оркестром чи хором), що теж має два типи - концертування з оркестром і участь у колективному оркестровому (хоровому) виконавстві.

Висвітлено прийоми і принципи методики гри на фортепіано видатного педагога Регіни Самійлівни Горовиць - викладача-методиста відділу спеціального фортепіано Харківського державного музичного училища ім. Б.М.Лятошинського.

Висвітлено аспекти формування фортепіанної фактури в період виникнення та вдосконалення фортепіано, обгрунтовано музикознавчий та виконавський погляди на музичну фактуру.

З використанням джерел періодичних видань висвітлено значний період мистецького шляху О.Некрасова - композитора, заслуженого діяча мистецтв України. Розглянуто деякі епізоди художнього життя майстра - роботу у Національній Спілці композиторів України, участь у композиторських з'їздах, пленумах, музичних фестивалях, творчих звітах, а також гастрольних подорожах. Вміщено творчій звіт Т.Хреннікова (композитора, Героя соціалістичної праці, народного артиста СРСР, лауреата Ленінської та Державних премій), який включав відомості про Концерт N 3 для фортепіано з оркестром, Концерт N 2 для віолончелі з оркестром, а також музику до балету "Гусарська балада".

С использованием источников периодических изданий освещен значительный период художественного пути А.Некрасова - композитора, заслуженного деятеля искусств Украины. Рассмотрены некоторые эпизоды художественной жизни мастера - работа в Национальном Союзе композиторов Украины, участие в композиторских съездах, пленумах, музыкальных фестивалях, творческих отчетах, гастроельных поездках. Помещен творческий отчет Т.Хренникова (композитора, Героя социалистического труда, народного артиста СССР, лауреата Ленинской и Государственных премий), который включал данные о Концерте N 3 для фортепиано с оркестром, Концерте N 2 для виолончели с оркестром, а также музыке к балету "Гусарская баллада".

З використанням порівняльного аналізу творів композиторів різних стилів та епох запропоновано методику викладання курсу фортепіано для студентів музичних спеціалізацій. Наведено методи творчої активізації їх поліфонічного мислення у виконавчій практиці вузів культури.

С учетом сравнительного анализа произведений композиторов различных стилей и эпох предложена методика изложения курса фортепиано для студентов музыкальных специальностей. Приведены методы творческой активности их полифонического мышления в исполнительной практике вузов культуры.

Висвітлено життєвий шлях і творчу діяльність Б.М.Фільц - видатної української композиторки. Проаналізовано її твори інструментальної музики, написані для інших оркестрових інструментів, зокрема, "Колискову", "У лісі" - для гобоя, "Новелету" - для арфи, "Імпровізацію" - для бандури та фортепіано, "Антилопи", "Гірську мелодію" - для баяна. Наведено нотний матеріал пісень "Ялинка", "Бабуся-Ягуся", "Два хлопчики".

Освещены жизненный путь и творческая деятельность Б.М.Фильц - выдающегося украинского композитора. Проанализированы ее произведения инструментальной музыки, написанные для других оркестровых инструментов, в частности, "Колыбельная", "В лесу" - для гобоя, "Новеллета" - для арфы, "Импровизация" - для бандуры и фортепиано, "Антилопы", "Горная мелодия" - для баяна. Предложен нотный материал песен "Елочка", "Бабушка-Ягушка", "Два мальчика".

Висвітлено актуальні проблеми професійної підготовки вчителів. Розкрито методичні засади науково-педагогічного керівництва підготовкою магістерської роботи, теоретичні аспекти формування індивідуального стилю діяльності майбутнього викладача музики, його професіоналізму, герменевтичний аспект художньої інтерпретації. Викладено сучасні підходи до формування педагогічної майстерності та розвитку творчих якостей студентів. Описано феномен метафори у професійній підготовці студента-музиканта. Проаналізовано формування навичок самостійної роботи студентів в класі фортепіано. Визначено шляхи формування музичної культури школярів. Наведено методичні рекомендації щодо музичного виконавства та естетичного виховання молоді.

Освещены актуальные проблемы профессиональной подготовки учителей. Раскрыты методические основы научно-педагогического руководства подготовкой магистерской работы, теоретические аспекты формирования индивидуального стиля деятельности будущего преподавателя музыки, его профессионализма, герменевтический аспект художественной интерпретации. Изложены современные подходы к формированию педагогического мастерства и развития творческих качеств студентов. Описан феномен метафоры в профессиональной подготовке студента-музыканта. Проанализировано формирование навыков самостоятельной работы студентов в классе фортепиано. Определены пути формирования музыкальной культуры школьников. Приведены методические рекомендации в области музыкального исполнительства и эстетического воспитания молодежи.

Розглянуто теоретичні засади вивчення хорового диригування на першому курсі факультету мистецтв педагогічного університету. Розкрито сутність диригентського жесту, описано його фази, розглянуто диференціацію рухових функцій рук. Запропоновано методи удосконалення первинних диригентських навичок. Показано роль гри партитури на фортепіано як необхідного засобу формування слухових уявлень майбутнього хорового диригента. Обгрунтовано доцільність впровадження диригентських етюдів у педагогічну практику як засобу раціонального використання аудиторного та позааудиторного часу. Наведено зразки диригентських етюдів, створених на матеріалі українських народних пісень Сумщини, записаних у другій половині XX ст. відомим фольклористом В.В.Дубравіним, розроблено рекомендації щодо їх виконання.

Рассмотрены теоретические основы изучения хорового дирижирования на первом курсе факультета искусств педагогического университета. Раскрыта сущность дирижерского жеста, описаны его фазы, рассмотрена дифференциация двигательных функций рук. Предложены методы усовершенствования первичных дирижерских навыков. Показана роль игры партитуры на фортепиано как необходимого средства формирования слуховых представлений будущего хорового дирижера. Обоснована целесообразность внедрения дирижерских этюдов в педагогическую практику как средства рационального использования аудиторных и внеаудиторных часов. Приведены образцы дирижерских этюдов, созданных на материале украинских народных песен Сумщины, записаных во второй половине XX ст. известным фольклористом В.В.Дубравиным, разработаны рекомендации по их исполнению.

Проаналізовано особливості розвитку здібностей, поліфонічних і технічних навичок, ритму у студентів (загальне фортепіано), а також підготовки та розвитку ансамблевої гри, читання нотного тексту з аркуша.

Проанализированы особенности развития способностей, полифонических и технических навыков, ритма у студентов общего фортепиано, а также подготовки и развития ансамблевой игры, чтения нотного текста с листа.

Розкрито системно-онтологічні засади теорії культурно-історичного процесу. Висвітлено місце естетичних феноменів у постструктуралістських сюжетах М.Фуко. Описано "православний період" у становленні релігійно-філософських поглядів М.О.Бердяєва (1908 - 1911 рр.). Визначено типи діалогічного світовідношення в історії культури. Вивчено динаміку соціальних змін громадянського суспільства України. Проаналізовано вплив європейського хореографічного досвіду на процес становлення українського класичного балету. Викладено фактурно-композиційні аспекти драматургії "Шевченківської сюїти" для фортепіано Б.М.Лятошинського.

Раскрыты системно-онтологические основы теории культурно-исторического процесса. Освещено место эстетических феноменов в постструктуралистических сюжетах М.Фуко. Описан "православный период" в становлении религиозно-философских взглядов Н.А.Бердяева (1908 - 1911 гг). Определены типы диалогического соотношения в истории культуры. Определена динамика социальных изменений гражданского общества Украины. Проанализировано влияние европейского хореографического опыта на процесс становления украинского классического балета. Изложены фактурно-композиционные аспекты драматургии "Шевченковской сюиты" для фортепиано Б.М.Лятошинского.

Проаналізовано роль музики у контексті естетичних концепцій німецької філософії Нового часу. Розглянуто питання історії формування нонконформістського руху у світовому культурному контексті. Визначено позастильові фактори формування пізнього композиторського стилю, шляхи формування та стилістичну еволюцію української сонати для скрипки та фортепіано. Розкрито концептуальні засади мистецької освіти в процесі європейської інтеграції.

Проанализирована роль музыки в контексте эстетических концепций немецкой философии Нового времени. Рассмотрены вопросы истории формирования нонконформистского движения в мировом культурном контексте. Определены внестилевые факторы формирования позднего композиторского стиля, пути формирования и стилистическая эволюция украинской сонаты для скрипки и фортепиано. Раскрыты концептуальные основы художественного образования в процессе европейской интеграции.

Розглянуто проблему пошуку виконавського рішення для відтворення цілісної форми варіаційного циклу в процесі вивчення твору в класі спеціального фортепіано і під час концертного виконання на естраді. Проаналізовано фортепіанну творчість Й.Брамса, Р.Шумана.

Рассмотрена проблема поиска исполнительского решения для восстановления целостной формы вариационного цикла в процессе изучения произведения в классе специального фортепиано и в период исполнительства на эстраде. Проанализировано фортепианное творчество И.Брамса, Р.Шумана.

Розглянуто особливості розвитку жанру інструментальної сонати для саксофона в творчості сучасних українських композиторів на прикладі Сонати для саксофона-альта і фортепіано Ю. Іщенка. Досліджено співвідношення традицій і новаторства у контексті культурно-історичних закономірностей розвитку даного жанру в Україні.

Рассмотрены особенности развития жанра инструментальной сонаты для саксофона в творчестве современных украинских композиторов на примере сонаты для саксофона-альта и фортепиано Ю. Ищенко. Основное внимание концентрируется вокруг проблемы соотношения традиций и новаторства в контексте культурно-исторических закономерностей развития данного жанра на Украине.

Peculiarity of genre development of instrumental sonata for saxophone increative work of modern Ukrainian composers is examined in this article. It is based on the exampl of sonata for saxophone-alto and piano by Y. Ishchenko. The principal attention is concentrated round the problem of correlation between tradition and innovation in context of cultural and historical regularity in development of given genre in Ukraine.

Висвітлено проблеми виховання музичних здібностей людини. Розкрито особливості розвитку уяви, пам'яті, уваги виконавця. Охарактеризовано умови праці піаніста. Розглянуто особливості роботи над музичним твором і засоби боротьби зі втомою виконавця.

Освещены проблемы воспитания музыкальных способностей человека. Раскрыты особенности развития воображения, памяти, внимания исполнителя. Охарактеризованы условия труда пианиста. Рассмотрены особенности работы над музыкальным произведением и средства борьбы с усталостью исполнителя.

Розкрито значення інновацій у соціокультурному просторі, розроблено їх типологію. Проаналізовано основні етапи композиторської творчості, показано специфіку співвідношень традицій і новацій. Зроблено огляд інновацій в еволюції музичного мистецтва. Наведено матеріали про стилістичне оновлення, кардинальні зміни ладогармонічної сфери, максимальне розширення традиційної тональної системи у XX ст. та формування музично-виражальних засобів на межі XX - XXI ст. Визначено тенденції жанроутворення та розвитку стилів у музичному мистецтві XX ст. З'ясовано роль інтертекстуального принципу як важливої ланки зв'язку культурних епох, проаналізовано симфонічну елегію "Ворзель" Л. Грабовського, "Три п'єси для двох фортепіано" Д. Лігеті, партити для фортепіано М. Скорика та М. Кармінського.

Раскрыто значение инноваций в социокультурной сфере, разработана их типология. Проанализированы основные этапы композиторского творчества, показана специфика соотношений традиций и новаций. Проведен обзор инноваций в эволюции музыкального искусства. Изложены материалы о стилистическом обновлении, кардинальных изменениях ладогармонической сферы, максимальном расширении традиционной тональной системы в XX ст. и формировании музыкально-образных средств на рубеже XX - XXI ст. Определены тенденции жанрообразования и развития стилей в музыкальном искусстве XX ст. Показана роль интертекстуального принципа как важного звена связи культурных эпох, проанализированы симфоническая элегия "Ворзель" Л. Грабовского, "Три пьесы для двух фортепиано" Д. Лигети, партиты для фортепиано М. Скорика и М. Карминского.

Висвітлено культурологічні та хорознавчі аспекти інтерпретації сучасних духовно-музичних хорових композицій. Розглянуто питання новаторства та експерименту в зарубіжній та вітчизняній музиці ХХ ст. Розкрито історико-культурологічні засади художньо-світоглядних традицій в творчості українських композиторів 1980 - 1990 рр., образний зміст камерно-симфонічної творчості Є. Станковича. Визначено монологізм як провідну тенденцію камерно-інструментальної музики ХХ ст. за матеріалами сонат для скрипки та фортепіано сучасних українських композиторів.

Освещены культурологические и хороведческие аспекты интерпретации современных духовно-музыкальных хоровых композиций. Рассмотрены вопросы новаторства и эксперимента в зарубежной и отечественной музыке ХХ ст. Раскрыты историко-культурологические основы художественно-мировоззренческих традиций в творчестве украинских композиторов 1980 - 1990 гг., образное содержание камерно-симфонического творчества Е. Станковича. Определен монологизм как ведущая тенденция камерно-инструментальной музыки ХХ ст. по материалам сонат для скрипки и фортепиано современных украинских композиторов.