Проанализированы мировоззренческие аспекты перехода от язычества к христианству.

Освещена политическая, социально-экономическая и религиозная история античных государств Северного Причерноморья и населения Юго-Западного Крыма в позднеантичный период развития. На основе комплексного анализа источников дана объективная характеристика сложного, длительного и неоднозначного процесса проникновения христианской религии в регион, ее восприятия жителями Херсонеса, Боспорского царства и Юго-Западной Таврики, где на территории современной Украины зафиксированы наиболее ранние следы распространения христианства.

Розглянуто питання історії України, розвитку освіти та культури, історіографії та джерелознавства. Висвітлено проблеми слов'янського язичництва та його впливу на християнське населення Північної Буковини. Проаналізовано вплив релігійних війн, що відбувалися у Західній Європі в XVII ст. на події в Україні, відомі під назвою "Визвольна війна українського народу" в історичному аспекті. На підставі узагальнення історико-педагогічних джерел, архівних матеріалів висвітлено організаційно-просвітницьку доброчинну діяльність представників освітніх традицій на терені Волинського краю.

Рассмотрены вопросы истории Украины, развития образования и культуры, историографии и источниковедения. Освещены проблемы славянского язычества и его влияния на христианское население Северной Буковины. Проанализировано влияние религиозных войн, которые происходили в Западной Европе в XVII в., известных под названием "Освободительная война украинского народа" в историческом аспекте. На основе обобщения историко-педагогических источников, архивных материалов освещена организационно-просветительская благотворительная деятельность представителей образовательных традиций на территории Волынского края.

Висвітлено історіософські проблеми коронації Данила Галицького, питання єдності церков в Україні за добу його правління. Наведено результати сербського дослідження з історії Галицько-Волинської держави. Показано роль греко-католицької церкви у підготовці та проведенні історико-археологічних досліджень пам'яток княжого Галича. Визначено місце християнства та язичництва у регіональній мистецькій культурі Галицько-Волинської Русі.

Освещены историософские проблемы коронации Данила Галицкого, вопросы единства церквей в Украине в период его правления. Приведены результаты сербского исследования истории Галицко-Волынского государства. Показана роль греко-католической церкви в подготовке и проведении историко-археологических исследований памяток княжеской Галиции. Определено место христианства и язычества в региональной художественной культуре Галицко-Волынской Руси.

Описано дохристиянські мотиви в українських народних казках про тварин. Висвітлено деякі історичні паралелі християнської віри та язичництва. Проведено лінгвістичний аналіз, розкрито функції, особливості культів, міфологічно-релігійні аналоги в інших культурах скіфського пантеону богів. Наведено характеристику функцій головних героїв билин Київського циклу в контексті сучасної порівняльної індоєвропейської міфології. Викладено онтологічні основи українського язичництва. Проаналізовано вплив візантійської культури на мистецтво Київської Русі. Розкрито зміст та схему поховального обряду напередодні прийняття християнства. Розглянуто міжконфесійне порозуміння у роки Другої світової війни, проблеми християнської сім'ї в оцінці митрополитів А.Шептицького та Любомира кардинала Гузара, особливості утвердження православ'я в Україні. Описано вплив християнської віри на виховання дітей в українській сім'ї.

Описаны дохристианские мотивы в украинских народных сказках о животных. Освещены некоторые исторические параллели христианской веры и язычества. Проведен лингвистический анализ, раскрыты функции, особенности культов, мифологическо-религиозные аналоги в других культурах скифского пантеона богов. Приведена характеристика функций главных героев былин Киевского цикла в свете современной сравнительной индоевропейской мифологии. Изложены онтологические основы украинского язычества. Проанализировано влияние византийской культуры на искусство Киевской Руси. Раскрыты содержание и схема похоронного обряда накануне принятия христианства. Рассмотрены межконфессионное взаимопонимание в годы Второй мировой войны, проблемы христианской семьи в оценке митрополитов А.Шептицкого и Любомира кардинала Гузара, особенности утверждения православия в Украине. Описано влияние христианской веры на воспитание детей в украинской семье.

Проаналізовано боротьбу східнослов'янського язичництва з ранньоруським християнством у Х - ХІІ ст. Висвітлено культурно-просвітницьку діяльність товариств: "Просвіта" у Галичині в 1918 - 1939 рр., "Рідна школа" у 1903 - 1939 рр., "Руська бесіда" на Буковині у другій половині ХІХ - на початку ХХ ст. Описано соціальні особливості кадрової політики КП(б)У в 1920 - на початку 1930-х рр. Розглянуто історію ЗУНР в працях українських зарубіжних учених міжвоєнного періоду, систему адміністративних органів управління в Україні періоду німецької окупації в 1941 - 1944 рр. Значну увагу приділено проблемам історії права, питанням археології, етнографії та культурології, всесвітньої історії. Розкрито передумови виникнення націонал-соціалізму як філософії та ідеології, ідейні витоки нацизму, особливості еволюції партійної системи в сучасній Україні. Висвітлено нові релігійні християнські течії та організації в країні.

Проанализирована борьба восточнославянского язычества с древнерусским христианством в Х - ХІІ ст. Освещены культурно-просветительская деятельность товарищества "Просвита" в Галиции в 1918 - 1939-х гг., "Ридна школа" в 1903 - 1939 гг., "Руська бесида" на Буковине во второй половине ХІХ - начале ХХ ст. Описаны социальные особенности кадровой политики КП(б)У в 1920 - начале 1930-х гг. Рассмотрены история ЗУНР в трудах украинских зарубежных ученых междувоенного периода, система административных органов управления в Украине периода немецкой оккупации в 1941 - 1944 гг. Значительное внимание уделено проблемам истории права, вопросам археологии, этнографии и культурологии, всемирной истории. Раскрыты предпосылки возникновения национал-социализма как философии и идеологии, идейные истоки нацизма, особенности эволюции партийной системы в современной Украине. Освещены новые религиозные христианские течения и организации в стране.

Висвітлено творчість і наукову діяльність визначного українського етнолога релігії А.Річинського. Розглянуто проблеми буття нації, співвідношення національного та релігійного, єдності християнських церков у творчій спадщині науковця. Проаналізовано роль язичництва у формуванні української етноконфесійної духовності.

Освещены творчество и научная деятельность известного украинского этнолога религии А.Ричинского. Рассмотрены проблемы бытия нации, соотношения национального и религиозного, единства христианских церквей в творческом наследии учёного. Проанализирована роль язычества в формировании украинской этноконфессионной духовности.

Розглянуто проблеми історичного розвитку українського етносу на території Прикарпаття та Подністров'я. На підставі фактологічного джерельного матеріалу показано роль племінних об'єднань та європейських народів в зародженні, становленні та розвитку галицького суспільства, а також їх місце в галицькому політичному, громадському, культурному та релігійному житті. Проаналізовано процеси переходу від язичництва до християнства, та утвердження християнства як державної релігії на території Галичини. Висвітлено історію Галицької держави III - XII ст. в межах історії України та європейської історії та культури.

Рассмотрены проблемы исторического развития украинского этноса на территории Прикарпатья и Приднестровья. На основании фактологических источников показана роль племенных объединений и европейских народов в зарождении, становлении и развитии галицкого общества, а также их место в галицкой политической, общественной, культурной и религиозной жизни. Проанализированы процессы перехода от язычества к христианству, и утверждении христианства как государственной религии на территории Галиции. Освещена история Галицкого государства III - XII вв. в пределах истории Украины и европейской истории и культуры.

Розкрито суть філософських понять, пов'язаних з духовно-культурним феноменом етнорелігійного ренесансу. Висвітлено сучасні ідеологічні та духовні засади процесу відродження етнічних релігій (витоків язичництва) у країнах Європи. Розглянуто засади Консервативної революції та Традиціоналізму як предтечі ідеї повернення до власних природних релігійних систем. Визначено риси релігійних систем, зокрема, природності та штучності, політеїзму та монотеїзму. Охарактеризовано видатних постатей українського етнорелігійного ренесансу в європейському контексті.

Раскрыта сущность понятий, связанных с духовно-культурным феноменом этнорелигиозного ренесанса. Освещены современные идеологические и духовные основы процесса возрождения этнических религий (истоков язычества) в странах Европы. Рассмотрены основы Консервативной революции и Традиционализма как предпосылки идеи возвращения к собственным природным религиозным системам. Определены черты религиозных систем, в частности, природности и искусственности, политеизма и монотеизма. Охарактеризованы выдающиеся личности этнорелигиозного ренессанса в европейском контексте.

Розглянуто питання регіональної ойконімії України в історичному й етимологічному аспектах, омонімії у слов'янських мовах, адаптації англійських запозичень у словацькій та українській мовах. Висвітлено проблеми перекладу фразеологічних одиниць в методологічному аспекті, вивчення словесних символів слов'янського язичництва, історію формування та напрямки досліджень польської когнітивної лінгвістики. Проаналізовано структуротворчу роль колористичних образів у поетиці Л.Костенко.

Рассмотрены вопросы региональной ойконимии Украины в историческом и этимологическом аспектах, омонимии в славянских языках, адаптации английских заимствований в словацком и украинском языках. Освещены проблемы перевода фразеологических единиц в методологическом аспекте, изучения словесных символов славянского язычества, история формирования и направления исследований польской когнитивной лингвистики. Проанализирована структуротворческая роль колористических образов в поэтике Л.Костенко.

Приведены результаты научных исследований по вопросам языковедения, психологии, политологии, истории, археологии, математики, физики, экономики. Представлена сравнительная характеристика русского и китайского этикета. Освещена национально-культурная семантика строительной терминологии по материалам русского и французского языков. Проанализированы личностные особенности старшеклассников в контексте этнической толерантности. Определены основные тенденции формирования поликонфессиональности в Украине в начале ХХІ ст. Рассмотрены вопросы истории язычества в культуре русского народа. Описаны памятники культуры Донбасса. Изучено влияние параметров газового потока на рассеивание вредных веществ в атмосферном воздухе в условиях реостатных испытаний тепловозов. Освещены свойства литого асфальтополимербетона в процессе текущего ремонта нежестких покрытий автомобильных дорог, особенности уплотнения и механические свойства щебеночно-мастичных асфальтобетонов, использования легкого бетона в качестве материала малых архитектурных форм. Проанализированы факторы влияния на уровень загрязнения атмосферного воздуха диоксидом серы, современные технологии получения биодизельного топлива. Раскрыты проблемы усовершенствования процессов налогообложения, банковского кредитования малых предприятий.

Проаналізовано теорію та практику молодограматизму в румунському мовознавстві. Висвітлено аспекти поповнення лексичного складу українського молодіжного сленгу на основі англомовних запозичень, особливості входження англо-американських запозичень до складу сучасної української лексики. Вивчено фонетико-морфологічні особливості мови Гіпократа. Визначено напрямки та перспективи дослідження української міфологічної лексики язичництва в аспекті внутрішньої форми та семантичного розвитку, тенденції розвитку та сучасних досліджень молодіжного сленгу.

Проанализированы теория и практика молодограмматизма в румынском языковедении. Освещены аспекты пополнения лексического состава украинского молодежного сленга на основе англоязычных заимствований, особенности вхождения англо-американских заимствований в состав современной украинской лексики. Изучены фонетико-морфологические особенности языка Гиппократа. Определены направления и перспективы исследования украинской мифологической лексики язычества в аспекте внутренней формы и семантического развития, тенденции развития и современных исследований молодежного сленга.

На підставі систематизації й узагальнення існуючих видів і жанрів усної народної творчості висвітлено картину сучасного фольклорного стану та національного світогляду українського народу, зокрема, систему його уявлень і вірувань. Розглянуто історію збирання та вивчення фольклору, проаналізовано основні тенденції сучасного фольклорного процесу (текстуальні зміни, нашарування, варіантність, рухомість жанрів, контамінацію, осучаснення текстів). На прикладі текстів подано розшифровку міфологічних залишків і народної символіки. Доведено, що духовний світ наших предків формувався за часів язичництва, а пізніше первісний язичницький світогляд поєднався з християнським, створивши так звану народну віру.

На основе систематизации и обобщения существующих видов и жанров устного народного творчества освещена картина современного фольклорного состояния и национального мировоззрения украинского народа, в частности, система его представлений и верований. Рассмотрена история собирания и изучения фольклора, проанализированы основные тенденции современного фольклорного процесса (текстуальные изменения, наслоения, вариантность, движимость жанров, контаминация, осовременивание текстов). На примере текстов дана расшифровка мифологических остатков и народной символики. Доказано, что духовный мир наших предков формировался с времен язычества, а позже древнее языческое мировоззрение соединилось с христианским, образовав так называемую народную веру.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х2(4УКР)414-623.7 + Т3(4УКР)414-2

Рубрики:

Історія держави і права

Історія

Шифр НБУВ: Ж68385 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання про поширення давньоєгипетських культів у традиційному римському язичництві. Проаналізовано роль гунського чинника в контексті варварських нашесть доби остаточного занепаду греко-римської цивілізації. Висвітлено хронологію старожитностей культури Ноа у межиріччі Верхнього Сирету та Середнього Дністра. Викладено технологію виготовлення та способи консервації писанок в українців Буковини наприкінці ХІХ - початку ХХ ст., дані про народний календар східнороманського населення даного регіону в монографіях сіл, фольклорних та етнографічних збірках ХХ - початку ХХІ ст. Наведено результати археологічних досліджень на території Хотинської фортеці в 2006 - 2007 рр. Описано археологічні пам'ятки с. Лисичники на Тернопільщині.

Рассмотрен вопрос о распространении древнеегипетских культов в традиционном рымском язычестве. Проанализирована роль гунского фактора в контексте варварских нашествий эпохи окончательного падения греко-римской цивилизации. Освещена хронология предметов древности культуры Ноа в межиречье Верхнего Сирета и Среднего Днестра. Изложены технология изготовления и способы консервации писанок в украинцев Буковины конца ХІХ - начала ХХ ст., данные о народном календаре восточнороманского населения данного региона в монографиях сел, фольклорных и этнографических сборниках ХХ - начала ХХІ ст. Приведены результаты археологических исследований на территории Хотинской крепости в 2006 - 2007 гг. Описаны археологические памятки с. Лисичники Тернопольской области.

Розглянуто передумови зародження та становлення релігійних вірувань на території Прикарпаття і Подністров'я. Викладено, що перші релігійні уявлення виникають у вигляді мисливських культів, які згодом трансформуються у домашній і землеробський, пізніше виникають передумови для культів зброї та сильної особистості, формується пантеон богів на чолі з войовничим богом. Розкрито, що всі ці вірування існують аж до прийняття християнства на Русі, й за церковною термінологією називаються язичництвом, християнство ж з'являється в Україні в апостольські часи.

Рассмотрены предпосылки зарождения и начала религиозных верований на территории Прикарпатья и Приднестровья. Изложено, что первые религиозные представления возникают в виде охотничьих культов, которые со временем трансформировались в домашний и земледельческий, позже возникают предпосылки для культов оружия и сильной личности, формируется пантеон богов во главе с воинственным богом. Раскрыто, что все эти верования существовали аж до приятия християнства на Руси, и по церковной терминологии называются язычеством, християнство же появляется в Украине в апостольские времена.

Розглянуто питання цивілізаційного вибору, який зробила Київська Русь із прийняттям християнства. Проаналізовано особливості цього вибору. Охарактеризовано три можливих способи цивілізаційного розвитку держави. Зазначено, що цивілізаційний вибір князяВолодимира був вибором не тільки певного вектора розвитку (візантійського), але і певного способу входження в цивілізацію, а саме: вибіркового запозичення окремих елементів зрілої цивілізації і їх поступового пристосування до сформованого життєвого укладу без істотного впливу на інші його компоненти. Вказано на соціокультурний розкол, що посилився із прийняттям християнства і зіткненням його з язичництвом. Зосереджено увагу на одній із ліній розколу - правовій, суть якої полягала в тому, що візантійські правові норми, розроблені на основі юридичних абстракцій, і норми права руського, що виникли внаслідок емпіричної класифікації життєвих конфліктних ситуацій, самі такі ситуації нерідко інтерпретували по-різному. Доведено, що християнство не витіснило колишні язичницькі вірування, а накладалося на них, утворюючи різноманітні внутрішньо конфліктні культурно-ментальні гібриди. Констатовано, що навіть з урахуванням усіх позитивних наслідків зробленого цивілізаційного вибору фактом залишається і те, що освоєння візантійського досвіду було дозованим і вибірковим.

Рассмотрены вопросы цивилизационного выбора, который сделала Киевская Русь с принятием христианства. Проанализированы особенности этого выбора. Охарактеризованы три возможных способа цивилизационного развития государства. Отмечено, что цивилизационныйвыбор князя Владимира был выбором не только определенного вектора развития (византийского), но и определенного способа вхождения в цивилизацию, а именно: избирательного заимствования отдельных элементов зрелой цивилизации и их постепенного приспособленияк сформированному жизненному укладу без существенного влияния на другие его компоненты. Освещен социокультурный раскол, усилившийся с принятием христианства и столкновением его с язычеством. Сосредоточено внимание на одной из линий раскола - правовой, суть которой заключалась в том, что византийские правовые нормы, разработанные на основе юридических абстракций, и нормы права русского, возникшие вследствие эмпирической классификации жизненных конфликтных ситуаций, сами такие ситуации нередко интерпретировали по-разному. Доказано, что христианство не вытеснило прежние языческие верования, а накладывалось на них, образуя различные внутренне конфликтные культурно-ментальные гибриды. Констатировано, что даже с учетом всех положительных последствий совершенного цивилизационного выбора фактом остается и то, что освоение византийского опыта было дозированным и выборочным.

The authors dwell on civilization choice which was made by the Kievan Rus with the adoption of Christianity. The Peculiarities of this choictt are being analysed. The socio-cultural split caused by the adoption of Christianity and its clash with paganism have been shown.

Рассмотрены общие характеристики погребений и анализ развития погребального обряда у древнерусского населения Левобережья Среднего Поднестровья по материалам исследований в Хмельницкой обл. Источниковая база (более 200 погребений в 13 пунктах) позволяет выделить три этапа развития погребального обряда в XI - XIII вв.: вторая половина XI - первая половина XII вв. - подкурганные погребения; вторая половина XII в. - подплитовые погребения; приблизительно с начала XIII в. - доминирование ингумаций без плитового перекрытия. Основной причиной смены погребального обряда был постепенный рост влияния христианства, которое (по материалам погребений) в конечном счете победило язычество на указанной территории относительно поздно - в начале XIII в. Новая идеология, опираясь на местные языческие традиции, обусловила появление местной формы двоеверья, которая выразилась в распространении подплитовых захоронений. Отдельные архаические черты погребального обряда, характерные для региона в древнерусское время, сохранились до XX в.

Проаналізовано об’єктивні та суб’єктивні причини прийняття християнства в Київській Русі, зокрема обгрунтовано положення концепцій різного онтологічного виміру: від думки, що прийняття християнства Київською Руссю було явищем вкрай необхідним та неминучим, оскільки язичництво вже вичерпало себе. Дослідники цього напрямку по-різному трактують причини релігійних змін у Київській Русі, причини прийняття християнства. Описано шляхи, напрями впливу на масову свідомість: масові хрещення у селах та містах Київської Русі, будування храмів, посилання своїх людей забирати дітей із сімей і навчання їх церковної книжної грамоти. Виокремлено основні суперечності в трактуванні язичницької та християнської традицій: язичницька традиція сповідувала любов до життя, визнавала його найвищою цінністю, тому людина найперш прагнула задовольнити потреби, які є гарантом її продуктивної життєдіяльності, в тому числі потребу в їжі та відтворенні свого роду. На противагу язичництву християнство вбачало смисл життя у підготовці до "царства Божого", тобто знецінювало і зневажало земне життя людини, її земні діяння, та й саму людину, інфікувавши її міфом про одвічну гріховність: антиприродний аскетизм, умертвіння плоті, постійний страх перед Богом, невідворотність покари за гріх, якого конкретна людина не вчинила. Зазначено, що примусова християнізація призвела до глибокої психологічної травми – світоглядного роздвоєння, так званого феномену "двовір‘я". Особливістю такого явища став синкретизм основних рис обох релігій. Так, "у свідомості української людини "віра в "єдиного" Бога уживалась з різноманітними повір‘ями про чортів, упирів, домових, русалок й іншу "нечисту силу", євангельські заповіді – з віруваннями в чародійство, магію, ворожбу тощо.

Проанализированы объективные и субъективные причины принятия христианства в Киевской Руси, в частности обосновано положение концепций различного онтологического измерения: от мысли, что принятие христианства Киевской Русью было явлением крайне необходимым и неизбежным, поскольку язычество уже исчерпало себя. Исследователи этого направления по-разному трактуют причины религиозных изменений в Киевской Руси, причины принятия христианства. Описаны пути, направления воздействия на массовое сознание: массовые крещения в селах и городах Киевской Руси, строительство храмов. Выделены основные противоречия в трактовке языческой и христианской традиций: языческая традиция исповедовала любовь к жизни, признавала его высшей ценностью, поэтому человек первый раз стремился удовлетворить потребности, которые являются гарантом его продуктивной жизнедеятельности, в том числе потребность в пище и воспроизведении своего рода. В противоположность язычеству христианство видело смысл жизни в подготовке к "царству Божию", то есть "обесценивало и презирало земную жизнь человека, его земные деяния, и самого человека, инфицировав ее мифом об извечной греховности: антиприродный аскетизм, умерщвление плоти, постоянный страх перед Богом, неотвратимость наказания за грех, который конкретный человек не совершил. Отмечено, что принудительная христианизация привела к глубокой психологической травме - мировоззренческому раздвоению, так называемому феномену «двоеверия». Особенностью такого явления стал синкретизм. Так, «в сознании украинца "вера в "единого" Бога уживалась с различными поверьями в чертей, упырей, домовых, русалок и прочую "нечистую силу", евангельские заповеди с верованиям в волшебство, магию, гадание и т. п.

The article reveals the peculiarities of the religious worldview of the ―medieval Ukrainian‖, there we analysed contradictions which are caused by the change of religion. Grounded causes and consequences of the adoption of Christianity as the state religion in Kievan Rus. It was showed the essence of the phenomenon of dual faith in the worldview of medieval person. The worldview known as a complex of some inner experiences, feelings, which imposed personal meanings, so images of surrounding world appear in individual interpretation of the subject.

Рассмотрена гипотеза о возможности связывать натурфилософский контекст творчества писателя с древнерусским язычеством, культурным источником, который особенно интересовал русского писателя. Проанализированы три программных произведения А. Бунина, разных по времени создания, жанру и тематической реализации: человек и природа ("Листопад"), человек и история ("Деревня"), человек и бытие ("Жизнь Арсеньева"). Утверждается, что писатель путём непрерывного художественного углубления в проблему, в её природный, социально-исторический и экзистенциальный срезы, демонстрирует своеобразную художественную парадигму общности процессов развития "человека и природы". Бунинский пейзаж отражает не только национальное своеобразие русского мышления, но и содержит в себе тайну бытия.