Продемонстровано побудову математичної моделі для розпізнавання етіопатогенетичних чинників ендотоксемії в пацієнтів із різними захворюваннями. Запропоновано математичну модель на основі методів математичної статистики. Проведено оцінку щодо можливості її застосування для розпізнавання етіопатогенетичних чинників ендотоксемії та вказані на існуючі недоліки.

Продемонстрированы селективные детоксикационные свойства экстракорпоральных методов детоксикации в отношении таллия и сделаны выводы о целесообразности и эффективности использования различных методов заместительной почечной терапии в лечении острой таллиевой интоксикации.

Приведены результаты исследования эффективности лечения острого отравления хлорпирифосом у ребенка младшей возрастной группы. Исследована эффективность многокомпонентной интенсивной терапии с включением антидотных препаратов. Сделаны выводы относительно эффективности использования схемы антидотной терапии.

Рассмотрены вопросы парентерального и энтерального питания у пациентов с острым панкреатитом. Изложена методика расчета парентерального питания, а также подробно описаны принципы раннего энтерального питания.

Приведены сравнительные данные доплерографического исследования почек у пациентов с различными вариантами острого повреждения почек (ОПП) в стадии олигоанурии и восстановления диуреза. У всех пациентов исходно, при поступлении, выявлены нарушения почечной гемодинамики, выраженность которых была различной в зависимости от варианта ОПП. В процессе лечения при восстановлении диуреза показатели почечного кровотока улучшались. Скорость и полнота восстановления гемодинамики определялись как вариантом (этиологией), так и тяжестью повреждения почек. При трансформации ОПП в хроническую почечную недостаточность скорости кровотока оставались низкими, индекс резистентности не снижался даже при восстановлении диуреза и азотвыделительной функции почек.

Отмечено, что элементный анализ является необходимым этапом постановки диагноза заболеваний химической этиологии. Предложен алгоритм отбора и подготовки проб крови, мочи и волос для элементного анализа в диагностических целях. Показаны особенности отбора образцов при остром и хроническом отравлении, при различных сроках и длительности экспозиции организма.

Освещены организационные, методические и кадровые проблемы лабораторной службы аналитической токсикологии на клинических базах учреждений здравоохранения. Указаны основные причины существующего положения и проведен критический анализ приказов, регламентирующих деятельность таких служб химико-токсикологической диагностики.

Продемонстровано підходи до побудови математичної моделі для розпізнавання етіо-патогенетичних чинників ендотоксемії у пацієнтів із різними захворюваннями. Запропоновано математичну модель для розпізнавання токсемії у хворого на підставі методів математичної статистики. Розглянуто основні методи математичного аналізу, використані в моделі, та їх покрокове застосування на практиці. Проведено оцінку можливості їх використання для розпізнавання етіопатогенетичних чинників ендотоксемії та існуючих недоліків.

Продемонстрированы элиминационные характеристики физиологической системы почек на фоне применения метода водной нагрузки с форсированным диурезом в интенсивной терапии острого отравления таллием. Сделаны выводы о целесообразности и эффективности использования метода парентеральной водной нагрузки с форсированным диурезом в лечении острой таллиевой интоксикации.

Приведены результаты исследования токсикокинетики таллия в организме человека при острой таллиевой интоксикации. Исследованы концентрации таллия в сыворотке крови и моче, а также ее динамика в интервалах времени. Изучены показатели эндотоксикоза, который сопровождал острое отравление таллием. Сделаны выводы в отношении клинико-лабораторных параллелей и особенностей токсикокинетики таллиевой интоксикации.

Зазначено, що діагностика та хірургічне лікування ранніх післяопераційних внутрішньочеревних ускладнень у постраждалих з абдомінальною травмою (АТ) залишається актуальною проблемою абдомінальної хірургії. Визначено ефективність нового способу хірургічного лікування з застосуванням методу електрозварювання післяопераційних ускладнень у постраждалих з АТ. Встановлено, що використання даного методу надає можливість зменшити виникнення післяопераційних ускладнень і час оперативного втручання.

Зазначено, що в Україні в структурі перинатальної захворюваності, смертності та інвалідизації дітей асфіксія новонароджених залишається на першому місці протягом останніх десяти років. Серед пацієнтів, які знаходяться в критичному стані, ризик розвитку гемостазіопатій є найбільшим у новонароджених. Ці явища обумовлені особливостями стану та функціонування системи гемостазу у новонароджених дітей. У доношених і недоношених новонароджених з інтранатальною асфіксією існує великий ризик розвитку ДВЗ-синдрому з різноманітними проявами як тромбозів, так і кровотеч. Рання діагностика порушень в системі гемостазу надасть можливість попереджувати розвиток не тільки коагулопатій, а й поліорганної недостатності. Вирішуючи дану проблему, можна вплинути на зменшення смертності у новонароджених з інтранатальною асфіксією.

Проанализированы современные рекомендации Фонда черепно-мозговой травмы Brain Trauma Foundation и ERABI team (Evidence-Based Review of Moderate to Severe Acquired Brain Injury). Обобщены основные пункты существующих международных рекомендаций с новыми исследованиями в области лечения пациентов с тяжелой черепно-мозговой травмой; обсуждены вопросы мониторинга внутричерепного давления и пути медикаментозного и нефармакологического воздействия на этот показатель. Рассмотрены вопросы поддержания оптимального системного АД, терморегуляции, профилактике судорог, а также нейропротекции.

Розглянуто діагностику, диференціальну діагностику коматозних станів, що ускладнюють перебіг цукрового діабету (ЦД), і тактику ведення хворих із ЦД, ускладненим гіперглікемічним кетоацидотичним, гіперосмолярним, лактат-ацидотичним станами, а також гіпоглікемічною комою.

Обговорено проблеми контролю глікемії у випадку сепсису у дітей. Наведено результати власного дослідження впливу тривалої інфузії 4,2 % розчину L-аргініну дозою 5 мл/кг/добу на стан спланхнічної та легеневої гемодинаміки. Констатовано позитивний вплив запропонованої інфузії без сторонніх ефектів з боку системної гемодинаміки.

Отмечено, что одной из сложнейших и, к сожалению, нередко встречающихся ситуаций, с которой сталкивается практикующий врач, является собирательное понятие "лихорадка неясного генеза" (ЛНГ). Им обозначают ситуации, при которых лихорадка является основным или единственным признаком различных заболеваний, диагноз которых остается неясным после проведения обычного, а в ряде случаев и дополнительного обследования. То есть в основе ЛНГ лежат обычные заболевания с необычным течением. Диапазон поиска генеза заболевания при этом настолько обширен, что зачастую ставит врача в затруднительное положение и вынуждает к проведению многочисленных обследований, требующих как временных, так и материальных затрат. Базируясь на собственном многолетнем опыте и литературных данных, приведены основные клинические и лабораторные синдромы, позволяющие в большинстве случаев распознать природу ЛНГ при стертой или нетипичной клинической симптоматике.

Описано клінічний випадок ефективної корекції життєзагрожуючої гіпокоагуляції концентратом протромбіназного комплексу октаплекс у пацієнтки з політравмою. Продемонстровано нормалізацію таких показників, як протромбіновий індекс, міжнародне нормалізаційне відношення, тромбіновий індекс та рівень загального фібриногену, що поєднувалося з клінічними ознаками припинення дифузної кровоточивості. Проте впродовж наступних шести діб лікування відзначались персистуючий дефіцит антитромбіну III, прогресуюче наростання рівня D-димерів і пригнічення системи фібринолізу, що корелювало зі зростанням рівня поліорганної дисфункції.

У 88 больных с синдромом диабетической стопы гнойно-некротические осложнения сопровождались нарушениями тромбоцитарно-сосудистого (ТСГ) и плазменного гемостаза, что требовало их прицельной коррекции. У 50 больных, которым не проводились исследования и коррекция ТСГ, количество тромбогеморрагических осложнений в виде острого инфаркта миокарда, острого нарушения мозгового кровообращения, тромбоэмболии легочной артерии, острого желудочно-кишечного кровотечения достоверно превышало таковое в основной группе обследованных больных. Предложенная патогенетическая коррекция нарушений гемостаза позволила снизить количество тромбогеморрагических осложнений на 38,9 % и летальность - на 21,7 %.

Рассмотрены этиология, патогенез, клиническое течение и диагностика кашлевых синкопе; приведено собственное клиническое наблюдение пациента 34 лет.

Приведены патогенез, патоморфология, клинические проявления, диагностика и неотложная помощь при стенозе гортани у больных туберкулезом органов дыхания. Составлены алгоритмы диагностики и оказания неотложной помощи при такой патологии.