Розглянуто особливості клінічного перебігу гострого періоду променевої хвороби в осіб, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС. Головну увагу приділено результатам 10-річного спостереження за станом органів та систем, метаболічних процесів у постраждалих. Описано лікувальні, реабілітаційні й профілактичні заходи, які було вжито щодо запобігання віддаленим наслідкам опромінення на стаціонарному, амбулаторному і санаторно-курортному етапах.

Наведено результати комплексного вивчення гранулоцитарно-макрофагальної ланки гемопоезу у реконвалесцентів гострої променевої хвороби у зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС. Через 6 - 12 років після впливу іонізуючого випромінювання виявлено високу частоту відхилень показників периферичної крові, якісні порушення клітинних елементів, виснаження гранулоцитарного резерву і збільшення частки проліферуючих клітин у кістковому мозку, кількісні порушення в пулі гранулоцитарно-макрофагальних клітин-попередників. Оцінено роль виявлених змін у розвитку пізньої гематологічної патології.

Матеріали I Українського з'їзду терапевтичних радіологів та радіаційних онкологів. 24 - 27 січня 1999 р., Харків.

Проведен анализ гематологических заболеваний у лиц, которым был установлен диагноз острой лучевой болезни (ОЛБ) в результате аварии на Чернобыльской АЭС. Основываясь на результатах пересмотра обоснованности диагноза ОЛБ, 186 пациентов были разделены на две группы: 90 пациентов с неподтвержденным (ОЛБ-Нп) и 96 - с верифицированным диагнозом ОЛБ (ОЛБ I - III). С 1986 по 1998 г. гематологические заболевания выявлены у 10 человек. Среди пациентов с ОЛБ-Нп диагностированы: апластическая анемия - 2, хронический агранулоцитоз - 2, идиопатическая тромбоцитопеническая пурпура - 1. Среди лиц с ОЛБ I - III диагностированы: хронический миелолейкоз - 1, миелодиспластический синдром (МДС), рефрактерная анемия с кольцевыми сидеробластами - 1, МДС, рефрактерная анемия - 2, острый миелоидный лейкоз, М4 - 1. Обсуждается вероятность радиационной этиологии этих заболеваний.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р368.4

Рубрики:

Променева хвороба

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати комплексного клініко-імунологічного дослідження 107-ми хворих на гостру променеву хворобу. Встановлено значення кортизолу й адреналіну як факторів гуморальної регуляції у модифікації антигенної структури поверхні імунокомпетентних клітин і розвитку імунної недостатності. Показано можливість використання кількісних параметрів експресії поверхневого фенотипу зазначених клітин як критеріїв оцінки функціонування імунної системи в осіб зі стійкими радіаційно-обумовленими імунодепресіями. Наведено характеристку імунної реактивності у хворих у віддаленому періоді після променевих уражень. Вивчено особливості мітогензалежної активації імунокомпетентних клітин, проведено порівняльне вивчення впливу адреналіну, кортизолу на поверхневий фенотип і процеси мітогензалежної активації.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р368.4-29

Рубрики:

Променева хвороба

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання позитивного впливу рослинних антиоксидантів у комплексному лікуванні променевих уражень. До засобів, що найбільш активно впливають на організм під дією внутрішнього опромінення радіонуклідами, належать природні антиоксиданти у поєднанні з рослинними полісахаридами пектинової будови.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р368.4-7 + Р569.71-5

Рубрики:

Променева хвороба

Пухлини жіночої статевої системи (онкогінекологія)

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.133.1-56 + Р368.4

Рубрики:

Пухлини молочних (грудних) залоз

Променева хвороба

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Приведены результаты научных исследований, на основании которых установлены закономерности метаболизма радионуклидов стронция, галлия, технеция, индия в организме, тропность их к различным органам и тканям. Изучено кроветворение у здоровых людей, при лучевом и цитостатическом лечении онкологических и гематологических больных, а также при цитостатической болезни, вызванной внешним облучением и приемом открытых радиоизотопов. Освещены закономерности поражения и восстановления костного мозга под воздействием ионизующей радиации, а также его изменения в результате воздействия радиоактивного стронция на светооптическом и ультраструктурном уровне. Предложен способ профилактики развития острой лучевой болезни у людей, облученных в сублетальных дозах на модели полутотального облучения онкологических больных. Проанализированы клеточные, ферментные, иммунологические особенности крови и механизмов цитопенических состояний, агранулоцитозов. Особое внимание уделено изучению методов заготовки и консервирования крови, ее компонентов, заготовки костного мозга в различных режимах при разных сроках хранения. Рассмотрены вопросы совершенствования трансплантации костного мозга, механизма его функционирования и метаболизма в организме, особенности трансплантаций и эффективности при цитостатических состояниях, цитопениях и агранулоцитозах.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р368.4-7 + Р569.133.1-56

Рубрики:

Променева хвороба

Пухлини молочних (грудних) залоз

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дана оценка состояния памяти у лиц, перенесших острую лучевую болезнь (ОЛБ) вследствие катастрофы на Чернобыльской АЭС. Полученные результаты свидетельствуют о том, что в нарушениях памяти у лиц, перенесших ОЛБ, ведущую роль играет изменение структуры передних отделов головного мозга, которые отвечают за получение, переработку и воспроизведение вербальной информации, а именно - коры левой височной и лобной области с их корково-подкорковыми связями.

Лектини 24-х видів лікарських рослин використано як інструмент дослідження стану еритроцитарних мембран у ліквідаторів аварії на ЧАЕС, що зазнали впливу малих і великих доз хронічного опромінення, а також хворих на гостру променеву хворобу. В опромінених осіб знайдено вірогідні групові відмінності значень сумарного показника активності реакції рецептор-лектин від контролю, які позитивно корелювали з деякими якісними та кількісними характеристиками іонізуючого опромінення. В кожній з груп спостереження відзначено особливості реакції з індивідуальними лектинами, що може свідчити на користь структурно-функціональних змін рецепторного апарату клітин у відповідь на зміни фізіологічного статусу організму в післяаварійному періоді.

Ключ. слова: хромосомні аберації, іонізуюча радіація, біодозиметрія
Індекс рубрикатора НБУВ: Р368.4-3

Рубрики:

Променева хвороба

Шифр НБУВ: Ж14793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Отмечено, что в настоящее время отсутствует универсальная шкала токсичности, что требует создания и развития четкой системы анализа побочных действий облучения и их стандартизации. Существующие шкалы токсичности не совершенны и используются эпизодически. Представленная шкала токсичности для ранних и поздних лучевых реакций и осложнений не закончена. Она основывается на изучении и дополнении уже существующих систем, таких как CTC (общие критерии токсичности) и SOMA LENT Радиотерапевтической онкологической группы вместе с Европейской организацией по исследованию и лечению рака. Предложенную классификацию можно использовать в качестве шкалы для количественного выражения степени нарушений, соответственно которому следует планировать их коррекцию.

В експериментальних дослідженнях на щурах встановлено високу селективність комплексного препарату "Сорбоцес" по відношенню до радіонуклідів цезію та стронцію. Комплексний препарат зменшує вміст радіоізотопів в організмі щурів відповідно на 75,7 % і 46,2 %.

Изучена физическая работоспособность (ФР) у лиц мужского пола, перенесших острую лучевую болезнь (ОЛБ) в связи с катастрофой на Чернобыльской АЭС, в динамике послеаварийных лет. ФР изучена у 30-ти реконвалесцентов ОЛБ I ст. тяжести, 31-го - ОЛБ II ст., 5-ти - ОЛБ IIIст. и 59-ти пациентов с поглощенными дозами облучения меньше 1 Зв, у которых не выявлено проявлений костномозгового синдрома. Результаты лонгитудинального исследования разграничены 4-мя временными этапами: 1987 - 1988, 1989 - 1991, 1992 - 1996 и 1997 - 2002 гг. Контрольную группу составили 20 практически здоровых мужчин, не подвергавшихся радиационному воздействию. Возраст обследованных в каждой из групп в среднем был одинаковым. Методом исследования служила стандартная велоэргометрическая проба с электрокардиограммой. Результаты обработаны с применением статистической компьютерной программы SPSS 10. Отмечено, что уровень ФР у облученных пациентов всех групп в первые год-два после катастрофы оказался существенно ниже, чем в контрольной группе, и не зависел от тяжести радиационного воздействия. Он также отчетливо не изменялся на последующих этапах наблюдения. Эффективность гемодинамического обеспечения физической нагрузки (ФН) в основных и контрольной группах была практически одинаковой. Выделены несколько типов реакции системы кровообращения на ФН: дистонический, гипертонический, ишемический и неопределенный. Структура их частоты с увеличением сроков наблюдения изменялась в основном за счет снижения дистонического и повышения гипертонического. Сделан вывод, что существенное снижение уровня ФР у реконвалесцентов ОЛБ в периоде ранних последствий

обусловлено главным образом негативным влиянием ионизирующего излучения, хотя и не определяется степенью тяжести костномозгового синдрома. В дальнейшем восстановления ФР не происходит, что можно объяснить развитием нейросоматической патологии на фоне сугубо возрастных изменений в органах и системах пострадавших.

Наведено дані про розповсюдженість та структуру захворювань пародонта у ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС, які перенесли гостру променеву хворобу, та тих, що зазнали впливу іонізуючих випромінювань у субклінічних дозах.

Проведено поглиблене обстеження 34-х чоловік через 36 років після перенесеної гострої променевої хвороби. Найбільше збільшення захворюваності у віддаленому періоді гострої променевої хвороби спостерігається в серцево-судинній (артеріальна гіпертензія - 82,4 %, ішемічна хвороба серця - 79,4 %, атеросклероз судин головного мозку, що проявлявся дисциркуляторною енцефалопатією, - 67,6 %) та ендокринній (ожиріння - 79,4 %, порушення вуглеводного обміну - 47,1 %, в тому числі порушення толерантності до глюкози - 32,4 % та цукровий діабет типу ІІ - 14,7 %) системах. Такі зміни у стані здоров'я у віддаленому періоді гострої променевої хвороби необхідно трактувати як метаболічний синдром X. Ступінь тяжкості загального стану у віддаленому періоді опромінення не корелює зі ступенем тяжкості перенесеної гострої променевої хвороби.