Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.09-37

Рубрики:

Серцево-судинна недостатність

Шифр НБУВ: Ж16676 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Визначено фактори, які сприяють формуванню серцевої недостатності, на основі аналізу математичних моделей внутрішньосерцевої гемодинаміки у хворих з коронарогенними та некоронарогенними кардіоміопатіями.

Оцінено стан периферичного кровоплину у хворих з хронічною серцевою недостатністю (ХСН) залежно від їх клініко-функціонального стану та етіології ХСН. У хворих з геодинамічно стабільною ХСН спостережено зниження пікової швидкості систолічного кровотоку та підвищення судинного опору в артеріях стопи і гомілки. Значніше порушення функціонального стану хворих з ХСН, який оцінено за функціональним класом NYHA та даними тесту 6-хвилинної ходи, асоціюється з вираженішими порушеннями периферичного кровообігу і більшим обмеженням ендотелійзалежної дилатації плечової артерії без значних змін показників внутрішньосерцевої гемодинаміки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.09-37

Рубрики:

Серцево-судинна недостатність

Шифр НБУВ: Ж16160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Фактором риска прогрессирования хронической сердечной недостаточности (ХСН) является каждый из компонентов метаболического синдрома (МС). Высокая атерогенность их сочетания обусловлена тем, что они связаны метаболически. Проведен скрининг ХСН у пациентов с МС. С помощью эхокардиографии изучены критерии дисфункции миокарда левого желудочка (ЛЖ), что позволило установить их значимость при МС. Отмечено положительное влияние терапии эналаприлом на функциональное состояние ЛЖ.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р410.09-37 + Р410.13-3 + Р412.3-356

Рубрики:

Серцево-судинна недостатність

Хвороби міокарда

Хвороби легень

Шифр НБУВ: Ж24454 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено скринінгові діагностичні критерії метаболічного синдрому "Х факторами", які сприяють важкому перебігу артеріальної гіпертензії (АГ) та хронічної серцевої недостатності (ХСН), формуванню їх рефрактерності до терапії та прискореному розвитку набрякового синдрому, яким є базальна та латентна гіперінсулінемії, абдомінальне ожиріння, дисліпідемія з гіпертригліцеридемією, гіперхолестеринемією та гіперурікемія. Показано, що застосування чотирикомпонентної методики лікування з використанням еналаприлу, лозартану, асциліну й уфібрату в хворих на АГ, ускладнену ХСН, з метаболічними порушеннями, є найбільш ефективним і дозволяє скоригувати гемодинамічні та ренальні ланки АГ з ХСН, метаболічні розлади, підвищити якість життя хворих.

Обстежено 166 хворих на стабільну стенокардію напруги без ознак серцевої недостатності (СН) і з ознаками CH I - II функціонального класу згідно з класифікацією NYHA. У 105 з них методами інструментальної діагностики визначено початкові стадії серцевої недостатності (ПССН). Обстеження проводилось до початку лікування, через 3 тижні та за 6 місяців від його початку. Встановлено, що осіб із ПССН відрізняє більша кількість і тривалість епізодів ішемії, більша частка епізодів асимптомної ішемії. У них виявлено зниження толерантності до об'ємного та фізичного навантажень. Відзначено, що використання комбінацій ізосорбіду дінітрату з ренітеком і козааром дозволяє досягти кращих результатів, ніж монотерапія ізосорбіду дінітратом, зважаючи на антистенокардитичний та антиішемічного ефекти, показники гемодинаміки, зростання толерантності до об'ємного та фізичного навантаження. У процесі довготривалого лікування з застосуванням комбінаційної терапії спостережено тенденцію до зростання позитивних ефектів на відміну від монотерапії, ефективність якої з плином часу зменшувалась.

  Скачати повний текст

Внаслідок проведеного комплексного дослідження доведено вплив ендотеліну-1 на стан гемодинаміки хворих на хронічний обструктивний бронхіт (ХОБ) із вторинною легеневою гіпертензією (ВЛГ). Встановлено зміни стану ємнісних і резистентних судин у зазначених хворих. Проаналізовано взаємозв'язок рівня ендотеліну-1 в плазмі крові з характером і вираженістю гемодинамічних змін, фармокінетичні особливості ніфедіпіну GITS. Охарактеризовано вплив ніфедіпіну GITS і ретардного пентоксифіліну на рівень ендотеліну-1 в плазмі крові хворих на ХОБ із ВЛГ.

Встановлено, що при лептоспірозі розвиваються ураження судинно-тромбоцитарної та коагуляційної ланок гемостазу, які ведуть до порушень мікроциркуляції як на рівні дрібних судин, так і на внутрішньоорганному рівні, а також до погіршення показників центральної гемодинаміки, розвитку гіпоксії тканин. Ураження серцево-судинної системи характеризуються розвитком таких синдромів, як інтоксикаційно-дистрофічного, порушення провідності та аритмічного. З метою визначення оптимального поєднання комплексної терапії з етамзилатом натрію та рибоксином у хворих на лептоспіроз були проведені клініко-лабораторні та інструментальні дослідження. Встановлено, що поєднане використання етамзилату натрію та рибоксину, як частини інтенсивної терапії дає можливість попередити або зменшити прояви геморагічного синдрому, розвиток мікроциркуляторних порушень, уражень серцево-судинної системи, а при їх наявності досягти швидшого позитивного клінічного ефекту.

  Скачати повний текст

Розкрито проблеми оптимізації діагностики та лікування гострого коронарного синдрому (ГКС) без підйому сегмента ST з супутньою серцевою недостатністю (СН) II А стадії. Досліджено вплив препаратів клопідогрелю та івабрадину на клінічний перебіг захворювання, динаміку електрокардіотопограми, варіабельність серцевого ритму, показники системи згортання крові, рівні ендотеліну-1 та NT-pro BNP сироватки крові, а також доведено кореляційні взаємозв'язки між даними показниками. Встановлено, що використання клопідогрелю та івабрадину на тлі базової терапії забезпечує зменшення частоти серцевих скорочень, нормалізацію показників згортання крові, корекцію дисбалансу вегетативної нервової системи, і що дуже важливо, коригування ендотеліальної дисфункції та зменшення продукції натрійуретичних пептидів, що сприяє покращанню перебігу ГКС без підйому сегмента ST з СН II А стадії.

Проведено дослідження автономної регуляції серцевого ритму на підставі вивчення циркадної динаміки, спектрального та часового аналізу варіабельності, турбулентності серцевого ритму у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) після перенесеного інфаркту міокарда. Надано докладну характеристику інформативності неінвазивних маркерів автономної дисфункції в залежності від віку, статі, клінічної форми та варіантів перебігу ІХС, частоти серцевих скорочень, шлуночкової аритмії та базисної терапії. Досліджено взаємозв'язок низки параметрів добового моніторування ЕКГ із структурно-функціональним станом лівого шлуночка за даними ехокардіографічного обстеження. Доведено предиктивну здатність клініко-функціональних показників відносно комбінованої кінцевої точки дослідження.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р415.160.25-37 + Р410.09-37

Рубрики:

Серцево-судинна недостатність

Шифр НБУВ: Ж22945 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено показники центральної гемодинаміки (за даними трансторакальної реографії) у хворих на гіпотиреоз залежно від статі обстежених. Для гіпотиреозу, незалежно від статі, характерний гіпокінетичний тип серцевої гемодинаміки. У жінок, хворих на гіпотиреоз, потужність серцевих скорочень більш активна, ніж у чоловіків, інші міжгрупові показники не мають суттєвих відмінностей.

В експериментах на щурах із серцевою недостатністю (модель звуження черевної аорти) встановлено порушення екскреторної функції нирок і проксимального канальцевого транспорту іонів натрію. Показано, що лозартан пригнічує механізм тубуло-гломерулярного зворотного зв'язку, що супроводжується нормалізацією проксимальної реабсорбції іонів натрію і швидкості клубочкової фільтрації.

З метою вивчення найближчих і віддалених виходів гострого інфаркту міокарда (ГІМ), ускладненого гострою лівошлуночковою недостатністю (ГЛШН), а також визначення клінічних маркерів оцінки перебігу його госпітального та позагоспітального періоду обстежено 368 хворих на ГІМ, ускладнений ГЛШН, які надійшли у блок кардіореанімації Чернівецького обласного кардіологічного диспансеру. У ході обстеження проаналізовано клінічні варіанти патології, анамнез життя та захворювання. Оцінено гендерні та клінічні особливості. Одержані результати свідчать, що старший вік пацієнтів, більш високий клас ГЛШН, наявність цукрового діабету та серцевої недостатності в анамнезі, передня локалізація інфаркту міокарда, куріння та ожиріння, загальна фракція викиду менше 40 % є незалежними предикторами виникнення летальної події в пацієнтів із ГІМ ускладненого ГЛШН.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р411.033.2-5 + Р410.09-37

Рубрики:

Залізодефіцитна анемія

Серцево-судинна недостатність

Шифр НБУВ: Ж24454 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В останні роки активно дискутується питання щодо так званих додаткових чинників ризику серцево-судинних подій у хворих на повторний інфаркт міокарда (ІМ) із хронічною серцевою недостатністю. Найбільш важливими з них є вік, АГ, перенесений ІМ, наявність цукрового діабету, природжені і набуті вади клапанного апарату, ожиріння. Недостатньо вивченими (у зв'язку з недостатніми чи суперечливими даними) є наступні фактори ризику: куріння, дисліпідемія, ниркова недостатність, анемія, порушення дихання під час сну, гіподинамія, низький рівень соціаліьно-економічного статусу, надмірне вживання солі, кави, висока ЧСС, психологічний стрес і депресія, мікроальбумінурія, збільшення в крові гомоцистеїну, інсуліноподібного фактора росту, прозапальних цитокінів, С-реактивного білка, мозкового натрійуретичного пептиду, систолічна та діастолічна дисфункція лівого шлуночка, ремоделювання та гіпертрофія лівого шлуночка.