В экспериментах на крысах изучено соотношение между процессами перекисного окисления липидов и активностью антиокислительной системы в сыворотке крови, тканях желудка и мозга в условиях интероцептивного раздражения желудочно-кишечного тракта. Установлено нарушение равновесия между процессами свободнорадикального окисления липидов и антиоксидантной защитой организма в указанных условиях в сторону активации процессов липопроксидации на фоне снижения антиокислительной активности крови. Степень этих нарушений зависит от природы раздражителя.

Представлено дані про структуру, функцію та біологічну роль судинного ендотелію, його значення в генезі патології травного каналу (ТК). Наведено характеристики ендотеліальних вазоконстрикторів та вазодилататорів. З урахуванням аналізу літературних даних обгрунтовано доцільність подальшого вивчення ролі ендотеліальної дисфункції в розвитку хвороб ТК.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413-29

Рубрики:

Хвороби системи травлення, печінки

Шифр НБУВ: Ж16160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основании анализа особенностей функционально-метаболических характеристик митохондрий тканей печени и слизистой оболочки тонкой кишки обоснована зависимость радиорезистентности органов от уровня энергообеспечения и мощности системы свободнорадикальных перекисных превращений.

Проведено фармакологічне вивчення нового природнього ентеросорбенту гранул цеоліту, одержаних з природнього глинистого мінералу - цеоліту. Установлено, що гранули цеоліту у дозі 500 мг/кг мають широкий спектр фармакологічної активності, а саме: сорбційну, протизапальну, антиоксидантну, за якими вони перевищують препарат "Ентеросгель". За результатами вивчення фармакологічної активності гранул на модельних патологіях виразок шлунка різної етіології, панкреатиту, проктиту, тетрахлорметанового та тетрацеклінового гепатитів, холестазу печінки виявлено переваги нового препарату у порівнянні з ентеросгелем за всіма дослідженими показниками. Відзначено, що гранули цеоліту є відносно нешкідливими, не чинять токсичної дії на органи та системи тварин під час вивчення хронічної та специфічної токсичності. Гранули рекомендовано для застосування як нового ентеросорбенту природного походження для патогенетичного лікування різних патологій шлунково-кишкового тракту.

Встановлено топографічну стратифікацію гемомікроциркуляторного русла слизової оболонки шлунка. Виявлено мозаїчне ураження судин гемомікроциркуляторного русла під впливом метилтретбутилового ефіру, яке відбувається в два етапи, а саме: І - реактивні та некротичні зміни, ІІ - апоптозні зміни. З'ясовано, що поєднане пошкодження двох гістамінпродукуючих клітин шлунка (тучних клітин та ECL-клітин) є наслідком токсичної дії метилтребутилового ефіру та пусковим механізмом структурних змін у судинах гемомікроциркуляторного русла, сполучнотканинних клітинах і епітелії слизової оболонки шлунка.

Встановлено топографічну стратифікацію гемомікроциркуляторного русла слизової оболонки шлунка. Виявлено мозаїчне ураження судин гемомікроциркуляторного русла під впливом метилтретбутилового ефіру. Визначено, що поєднане пошкодження двох гестмінпродукуючих клітин шлунка є наслідком токсичної дії метилтретбутилового ефіру та пусковим механізмом структурних змін у судинах гемомікроциркуляторного русла, сполучнотканинних клітинах і епітелії слизової оболонки шлунка.

Вивчено вплив тривалого введення глутамату натрію на базальну шлункову секрецію кислоти, масу тіла і стан слизової оболонки шлунка щурів. Встановлено, що 10, 20, 30 добове введення глутамату натрію в дозах 15 і 30 мг/кг (відповідає 1 і 2 г/людину) призводить до ерозивно-виразкових уражень слизової оболонки шлунка і до збільшення секреції соляної кислоти та маси тіла. Зроблено висновок, що стимулювальний вплив глутамату натрію на базальну секрецію соляної кислоти в шлунку може бути причиною патогенезу деяких кислотозалежних захворювань, а надмірне його споживання може призводити як до "синдрому китайського ресторану", так і гастритів і виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки. Максимальні добові дози глутамату натрію, як і інших харчових добавок, мають бути переглянуті з урахуванням їх впливу на секреторний потенціал шлунка. Довготривале, надмірне та системне вживання глутамату натрію викликає розвиток ожиріння.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*734.23*02-64 + Р281.7/9-29 + Р413-29

Рубрики:

Загальна зоологія

Окремі групи лікарських речовин, засобів і препаратів

Хвороби системи травлення, печінки

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено активність NO-синтаз, процеси ліпопероксидації, стан ензимів системи антиоксидантного захисту у м'язових оболонках шлунка та товстої кишки (ТК), а також концентрацію L-аргініну у плазмі крові за умов двотижневої активації 5-НТ4-рецепторів мосапридом у разі стрептозотоциніндукованого цукрового діабету (ЦД). Показано, що розвиток ЦД супроводжується підвищенням активності індуцибельної NO-синтази (iNOS), супероксиддисмутази, вмісту нітрит-аніона та продуктів тіобарбітурової кислоти у м'язових оболонках шлунка та ТК. Активація 5-НТ4-рецепторів мосапридом за умов експериментального діабету зменшує активність iNOS, вміст нітрит-аніона та оксидативні процеси у м'язових оболонках шлунка та ТК, підвищує їх моторно-евакуаторну функцію і не впливає на вміст глюкози у крові.

У дослідах на щурах визначено дію опіоїдного пептиду даларгіну, блокатора L-кальцієвих каналів верапамілу та їх поєднаної дії на процеси ліпопероксидації, активність ензимів антиоксидантного захисту та вмісту оксиду азоту в слизовій оболонці шлунка. На тлі дії етанолу даларгін не змінював вміст малонового альдегіду (МА), зменшував активність супероксиддисмутази (СОД), каталази та вміст оксиду азоту. Введення верапамілу сприяло зменшенню вмісту МА та NO, активності СОД і каталази. Поєднана дія даларгіну та верапамілу призводила до зростання вмісту МА, NO, активності СОД і каталази. Припущено, що L-кальцієві канали клітин беруть участь у механізмі дії даларгіну.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р413-29

Шифр НБУВ: Ж15712 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дослідження показників глутатіонової системи в печінці щурів за умов НПЗП-гастропатії показало збільшення вмісту відновленого глутатіону та дисбаланс активності ферментів його обміну (активацію глутатіонпероксидази та глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, пригнічення активності глутатіон-S-трансферази). Уведення препарату "Віта-мелатонін" на тлі моделювання НПЗП-гастропатії впродовж 14 діб у дозі 5 мг/кг запобігало зміні досліджених показників.

Наведено матеріали із застосування патоморфологічної діагностики змін у судинах печінки та тонкої кишки нелінійних імунокомпрометованих мишей з ерліхіозною інфекцією в судовій медицині.

Вивчено морфологічні зміни тонкої кишки, очеревини, печінки за умов абдомінального сепсису в експерименті. Встановлено порушення інтраорганного кровообігу в досліджуваних органах, що зумовило деструктивно-дистрофічні зміни ендотеліоцитів, мезотеліоцитів і гепатоцитів та явища апоптозу. Виявлені морфологічні зміни, імовірно, є важливою ланкою в патогенезі поліорганної недостатності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*734.2*01-64 + Р413-29

Рубрики:

Загальна зоологія

Хвороби системи травлення, печінки

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*734.26*723.4 + Р413-29

Рубрики:

Загальна зоологія

Хвороби системи травлення, печінки

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

У крыс, которые получали железодефицитный рацион, в слизистых желудка и толстой кишки снижается уровень антиоксидантной защиты и неспецифического иммунитета, развивается дисбиоз и воспаление. Оральные аппликации геля "Квертулин" в определенной степени повышают уровень антиоксидантной и антимикробной защиты, что снижает степень дисбиоза и воспаления в этих тканях.

Безрецептурне призначення нестероїдних протизапальних препаратів (НПЗП) призводить до безконтрольного їх застосування серед населення, що в низці випадків робить неможливою профілактику та своєчасне виявлення небажаних лікарських реакцій. На сьогодні з метою корекції ульцерогенної дії НПЗП застосовують дуже широке коло лікарських засобів, однак всі вони не позбуті власних побічних ефектів, а їх ефективність не завжди здатна задовольнити клініцистів. Мета дослідження - охарактеризувати цитопротективні властивості кріоконсервованого екстракту плаценти за станом слизової оболонки проксимальних (стравохід і шлунок) і дистальних (тонка та товста кишки) відділів шлунково-кишкового тракту на моделі ібупрофен-індукованої езофагогастроентероколонопатії. Експериментальні дослідження in vivo проведено на 28 щурах-самцях. Субхронічне ібупрофен-індуковане ураження травного тракту відтворювали шляхом внутрішньошлункового введення щурам ібупрофену в дозі 310 мг/кг. Стан слизової оболонки травного тракту оцінювали макроскопічно за бальною шкалою. Профілактично-лікувальна ефективність езомепразолу вірогідно мала місце в проксимальних відділах травного тракту, однак практично не впливала на поширеність виразкових ушкоджень у кишечнику. В той же час, на відміну від езомепразолу, який, як відомо, має тільки гастропротективну активність, кріоконсервований екстракт плаценти проявляв цитопротективну дію як у шлунку, так і в дистальних відділах травного тракту - тонкій та товстій кишці. Так, поширеність ібупрофен-індукованої як ентеро-, так і колонопатії на тлі застосування досліджуваного екстракту була майже вдвічі нижчою, ніж у щурів, які не одержували препаратів корекції. Висновки: встановлено, що застосування кріоконсервованого екстракту плаценти у профілактично-лікувальному режимі має співставну з езомепразолом гастропротективну активність. Встановлено, що застосування досліджуваного кріоекстракту супроводжувалось зниженням множинності виразкових дефектів у тонкій і товстій кишці щурів у 4,6 та 3,8 разу відповідно відносно показників тварин контрольної групи.