Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.540

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.540.112

Рубрики:

Пієлонефрит

Шифр НБУВ: Ж14579 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучены диагностические возможности ультрасонографии при острых гнойно-воспалительных заболеваниях почек и околопочечной жировой клетчатки в сравнении с рентгеновскими методами и компьютерной томографией. По мере накопления опыта ультрасонография из вспомогательного становится ведущим методом дифференцировки между серозным, гнойным пиелонефритом и гнойно-деструктивными формами острого пиелонефрита.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.540.112-3

Рубрики:

Пієлонефрит

Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведен сравнительный клинический анализ традиционного микробиологического исследования и новых технологий выявления микобактериурии у 184-х больных нефротуберкулезом. Установлено, что наиболее точным и информативным в вопросах диагностики нефротуберкулеза является микробиологический метод определения возбудителя заболевания в моче с использованием питательной среды Левенштейна - Йенсена (количество выявленных случаев микобактериурии в клинической группе больных с изолированым нефротуберкулезом превышало 50 %). Отмечено, что новые методы определения возбудителя (полимеразная цепная реакция мочи и посевы ее на среду ВКГ) являются методами экспресс-диагностики и диспансерного наблюдения, но требуют для установки окончательного диагноза и начала специфического лечения подтверждения с использованием других диагностических методик.

Приведены результаты эхокардиографического исследования больных хроническим гломерулонефритом (ХГ) и хроническим пиелонефритом (ХП) с терминальной почечной недостаточностью (ХПН), а также в динамике их лечения программным гемодиализом. При этом у больных ХГ в миокарде отмечено преобладание процессов дилатации, у больных ХП превалируют процессы, связанные с гипертрофией стенок сердца. У больных ХПН, длительно получающих заместительную терапию программным гемодинамиком, описано развитие диастолической дисфункции миокарда.

Представлено характеристику природних лікувальних чинників курортної зони "Солоний лиман" та можливості їх використання у лікуванні пацієнтів з хронічним пієлонефритом. Показано позитивну клініко-лабораторну динаміку перебігу цієї патології.

Представлена характеристика природных лечебных факторов курортной зоны "Соленый лиман" и возможности их использования в лечении пациентов с хроническим пиелонефритом. Показана позитивная клинико-лабораторная динамика течения этой патологии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.54

Рубрики:

Хвороби нирок і ниркових мисок

Шифр НБУВ: Ж15785 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено дані про структурно-функціональну організацію сечовидільної системи, а також методики її клінічного обстеження. Описано основну семіотику уражень нирок, висвітлено сучасні підходи до діагностики та лікування окремих форм патології, синдромів, невідкладних станів (гломерулонефритів, пієлонефритів, захворювань нирок у дітей, вагітних, людей похилого віку, нефропатії, ренальної артеріальної гіпертензії, нефротичного синдрому, гострої ниркової недостатності, гострої затримки сечовипускання, ниркової коліки, травм нирок), які зустрічаються в практичній діяльності сімейного лікаря. Розглянуто принципи диспансеризації та санаторно-курортного лікування, а також засади диференційної діагностики у нефрології (синдромний діагноз).

Приведены данные о структурно-функциональной организации мочевыделительной системы, а также методики ее клинического обследования. Описана основная семиотика поражений почек, освещены современные подходы к диагностике и лечению отдельных форм патологии, синдромов, неотложных состояний (гломерулонефритов, пиелонефритов, заболеваний почек у детей, беременных и людей пожилого возраста, нефропатии, ренальной артериальной гипертензии, нефротического синдрома, острой почечной недостаточности, острой задержки мочеиспускания, почечной колики, травм почек), встречающихся в практической деятельности семейного врача. Рассмотрены принципы диспансеризации и курортно-санаторного лечения, а также основы дифференциальной диагностики в нефрологии (синдромный диагноз).

Наведено матеріали ефективного консервативного лікування "зморщеної" нирки за умов санаторію. Розглянуто модель патогенетичного лікування нефункціонуючої нирки з застосуванням комплексу фізіо-, фіто-, дієто- та психотерапії. Багаторічні спостереження підтвердили можливість використання запропонованої технології у практиці санаторно-курортного лікування.

Представлены материалы эффективного консервативного лечения "сморщенной" афункционирующей почки в условиях санатория. Рассмотрена модель патогенетического лечения нефункционирующей почки с использованием комплекса физио-, фито-, дието- и психотерапии. Многолетние наблюдения подтвердили возможность использования предложенной технологии в практике санаторно-курортного лечения.

Комплексне застосування питної мінеральної води "Поляна Квасова", сухих вуглекислих ванн і парафінових аплікацій під час лікування хворих на хронічний калькульозний пієлонефрит у стадії ремісії сприяє значному терапевтичному ефекту. За даними ультразвукового сканування нирок відзначено вірогідне зменшення в них розмірів оксалато-кальцієвих конкрементів.

Комплексное использование питьевой минеральной воды "Поляна Квасова", сухих углекислых ванн и парафиновых аппликаций при лечении больных хроническим калькулезным пиелонефритом в стадии ремиссии способствует значительному терапевтическому эффекту. По данным ультразвукового сканирования почек отмечено достоверное уменьшение в них размеров оксалато-кальциевых конкрементов.

Наведено результати дослідження якості життя пацієнтів на перитонеальному діалізі.

Приведены результаты исследования качества жизни пациентов на перитонеальном диализе.

У дослідах на щурах встановлено вплив однократного введення мексидолу (100 мг/кг) на показники видільної функції нирок. В умовах спонтанного сечовиділення препарат, що досліджується, зменшує діурез та екскрецію натрію і калію за рахунок канальцевого механізму (посилення реабсорбції), не впливаючи на споживання води. На відміну від цих результатів у тесті з водним навантаженням мексидол істотно не впливає на стан видільної функції нирок, виявляє тенденцію до діуретичної дії.

В опытах на крысах установлено влияние однократного введения мексидола (100 мг/кг) на показатели выделительной функции почек. В условиях спонтанного мочеотделения исследуемый препарат уменьшает диурез и экскрецию натрия и калия за счет канальцевого механизма (усиление реабсорбции), не влияя на потребление воды. В отличие от этих результатов в тесте с водной нагрузкой мексидол не оказывает существенного влияния на состояние выделительной функции почек, проявляет тенденцию к диуретическому действию.

Experiments conducted on rats revealed the effect of one-time introduction of mexidol (100 mg/kg) on the excretory function of the kidneys. Thus, in case of spontaneous urination, the medication under investigation reduces diuresis and renal excretionof natrium and potassium due to renal tubular mechanism (increase of reabsorption) and does not influence water consumption. In contrast to these results, water test revealed that mexidol has no significant effect on the secretory function of the kidneysand demonstrates the tendency to diuretic action.

Зазначено, що у разі гломерулопатій людини кількість моноцитів/макрофагів коригує з розмірами гістологічного пошкодження, що виявляється у разі біопсії і дозволяє прогнозувати перебіг захворювання за деяких варіантів хвороби. Із урахуванням недостатнього вивчення механізмів переміщення макрофагів і їх активації в клубочках зроблено припущення, що ці клітини трансформуються з моноцитів крові, котрі мігрують з капілярів клубочків. За результатами обстеження 532-х хворих на хронічну хворобу нирок (ХХН), з яких у 183-х діагностовано хронічний гломерулонефрит, у 172-х - хронічний пієлонефрит, у 177-ми - діабетичну нефропатію; 175-ти хворих на гіпертонічну хворобу (група порівняння), а також літературних даних, розглянуто механізми активації макрофагів у разі ХХН з урахуванням стану внутрішньоклітинних регуляторних систем.

Отмечено, что при гломерулопатиях человека количество моноцитов/макрофагов коррелирует с размерами гистологического повреждения при биопсии и позволяет прогнозировать исход заболевания при определенных вариантах течения болезни. С учетом недостаточного изучения механизмов продвижения макрофагов и их активации в клубочках предложено, что эти клетки трансформируются из циркулирующих моноцитов, которые мигрируют из просвета капилляров клубочков. На основе анализа данных обследования 532-х больных хронической болезнью почек (ХБП), из которых у 183-х был диагностирован хронический гломерулонефрит, у 172-х - хронический пиелонефрит, у 177-ми - диабетическая нефропатия; 175-ти больных гипертонической болезнью (группа сравнения), а также данных литературы, рассмотрены механизмы активации макрофагов при ХБП с учетом состояния внутриклеточных регуляторных систем.

Представлено основні, найбільш доступні методи виявлення дисфункції нирок, а також стратегічні аспекти її корекції. Описано особливості визначення величини клубочкової фільтрації, мікро- та макропротеїнурії. Висвітлено стратегію антигіпертензивної терапії для заплбігання прогрессуванню ураження нирок.

Представлены основные, наиболее доступные методы определения дисфункции почек, а также стратегические аспекты ее коррекции. Описаны особенности определения величин клубочковой фильтрации, микро- и макропротеинурии. Освещена стратегия антигипертензивной терапии для предупреждения прогрессирования поражения почек.

Визначено гетерогенність імунних порушень у разі хронічних запальних захворювань нирок та описано особливості цілеспрямованої корекції. Проаналізовано вплив антигомотоксичної терапії на клінічний перебіг та функціональний стан системи травлення у хворих на хронічний пієлонефрит з ураженням гастродуоденальної зони. Висвітлено особливості променевої діагностики для уточнення процесу артеріальної гіпертензії у разі нейрометамерних уражень нирок і хребта у нефрологічних та ревматологічних хворих. Описано цитокінову модель прогресування хронічного гломерулонефриту. Розглянуто питання порушення балансу активатора плазміногена та його інгібітора у хворих на діабетичну нефропатію.

Определены гетерогенность иммунных нарушений при хронических воспалительных заболеваниях почек и особенности целенаправленной коррекции. Проанализировано влияние антигомотоксической терапии на клиническое протекание и функциональное состояние пищеварения у больных хроническим пиелонефритом с поражением гастродуоденальной зоны. Освещены особенности лучевой диагностики для уточнения процесса артериальной гипертензии при нейрометамерных поражениях почек и позвоночника у нефрологических и ревматологических больных. Описана цитокиновая модель прогрессирования хронического гломерулонефрита. Рассмотрены вопросы нарушения баланса активатора плазминогена и его ингибитора у больных диабетической нефропатией.

Висвітлено аспекти виникнення і особливості корекції анемії у хворих з термінальною стадією хронічної хвороби нирок, які одержують замісну ниркову терапію методом перитонеального діалізу. Наведено результати моніторингу гематологічних та інших показників у пацієнтів, які знаходяться на перитонеальному діалізі в діалізному центрі м. Харків. Показано значну ефективність застосування рекомбінантного людського еритропоетину у хворих цієї категорії.

Освещены аспекты возникновения и особенности коррекции анемий у больных с терминальной стадией хронической болезни почек, получающих заместительную почечную терапию методом перитонеального диализа. Представлены результаты мониторинга гематологических и других показателей у пациентов, находящихся на перитонеальном диализе в диализном центре г. Харьков. Показана значительная эффективность применения рекомбинантного человеческого эритропоэтина у этой категории пациентов.

Розкрито класифікацію захворювань нирок. Увагу приділено епідеміології, діагностиці, особливостям перебігу та можливостям фармакотерапії ренопаренхімної гіпертонії з урахуванням генотипу хворого.

Раскрыта классификация заболеваний почек. Уделено внимание эпидемиологии, диагностике, особенностям протекания и возможностям фармакотерапии ренопаренхимной гипертонии с учетом генотипа больного.

Консервативне ведення хворих з абсцесом нирки показано у деструктивній фазі запалення. В цьому випадку ультразвукове дослідження (УЗД) є нешкідливим, доступним, інформативним методом контролю перебігу захворювання. Дані УЗД дозволяють простежити динаміку ураження та оцінити ефективність антибактеріальної терапії. Поєднане застосування УЗД, комп'ютерної томографії та пункційної біопсії дозволило встановити діагноз абсцесу нирки в усіх спостереженнях. У разі гнійного розплавлення вогнища запалення лікування слід доповнювати його черезшкірним дренуванням. Якщо діаметр абсцесу нирки не перевищує 4 см, достатньо здійснити одноразово аспірацію вмісту. В разі діаметра вогнища запалення понад 4 см доцільне встановлення у порожнину абсцесу постійного дренажа до припинення виділення вмісту. Показанням до хірургічного лікування є неефективність черезшкірного дренування абсцесу нирки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р696.540.112-52

Рубрики:

Пієлонефрит

Шифр НБУВ: Ж16788 Пошук видання у каталогах НБУВ