Рассмотрены история лингвистического картографирования, принципы построения программы-вопросника, особенности атласа, оформление карт, а также приведены сведения о населенных пунктах и информаторах. Освещена библиография работ по венгерским говорам Закарпатья, а также лингвистические карты, комментарии и индексы. Значительное внимание уделено семантике слов и семантическим картам, на основании которых проведены системные и комплексные исследования семантики на уровне лингвогеографии.

Проаналізовано масштабні зміни навколишнього середовища на території Угорщини, які є наслідком багатовікової систематичної роботи щодо його перетворення: цілі покоління, водночас завбачливо пристосовуючись до специфічних природних умов Карпатського басейну, працювали над тим, щоб створити в цьому регіоні сприятливі умови життя для себе і своїх нащадків. Зазначено, що система місцевих назв з точки зору підходу поглядів має великорегіональну орієнтацію і є характерною для мови і способу мислення спільноти, а її знання і використання безпосередньо характеризує і наповнює змістом зв'язок між людиною і природою.

Проанализированы масштабные изменения окружающей среды на территории Венгрии, которые являются следствием многовековой систематической работы относительно ее преобразования: целые поколения, одновременно предусмотрительно приспосабливаясь к специфическим природным условиям Карпатского бассейна, работали над тем, чтобы создать в этом регионе благоприятные условия жизни для себя и своих потомков. Указано, что система местных названий с точки зрения подхода взглядов имеет крупнорегиональную ориентацию и является характерной для языка и способа мышления общества, а ее знание и использование непосредственно характеризует и наполняет содержанием связь между человеком и природой.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш141.4-316.1 + Ш166.52-316.1

Рубрики:

Угорська мова

Шифр НБУВ: Ж21929 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше в історії перекладознавства розглянуто основні проблеми художнього та наукового перекладу з угорської на українську мову. Охарактеризовано основні етапи перекладацької праці, розглянуто різні види перекладу. Показано місце теорії перекладу серед інших дисциплін. Проаналізовано розвиток перекладознавства в Україні й Угорщині. Наведено порівняльну характеристику української й угорської мов. Визначено сутність поняття еквівалента у перекладі, розглянуто константні та варіантні відповідники, показано особливості їх використання. Висвітлено граматичні питання перекладу. Описано лексичні трансформації, різні способи передачі національного колориту та фразеологічних явищ, а також перекладу власних імен і назв. Встановлено залежність перекладу від стилю матеріалу. Наведено огляд української й угорської лексикографії. Подано бібліографію перекладів угорської художньої літератури на українську мову.

Впервые в истории переводческой деятельности рассмотрены основные проблемы художественного и научного перевода с венгерского на украинский язык. Охарактеризованы основые этапы работы переводчика, рассмотрены различные виды перевода. Показано место теории перевода среди других дисциплин. Проанализировано развитие теории перевода в Украине и Венгрии. Приведена сравнительная характеристика украинского и венгерского языков. Раскрыта сущность понятия эквивалента в переводе, рассмотрены его константы и варианты, показаны особенности их использования. Освещены грамматические вопросы перевода. Описаны лексические трансформации, различные способы передачи национального колорита и фразеологических явлений, а также перевода имен собственных и названий. Установлена зависимость перевода от стиля материала. Приведен обзор украинской и угорской лексикографии. Представлена библиография переводов угорской художественной литературы на украинский язык.

Розглянуто структуру угорських вірувань про злого духа - лідерца - у формі семантичної моделі. Виявлено усталені зв'язки традиційних творчих елементів, їх характерний контекст, бо вірогідно, що їх вживання характеризує спільноту. Описано дві різні моделі: перша, яка більше пов'язана з мовознавчим підходом (використовує також схему мовних значень слова), вибрані елементи (у даному випадку лідерц) вміщує у більш вузький контекст, зображує більш вживані чи першочергові зв'язки і нагадує схему; друга - показує місце цих елементів у повному культурному контексті і розкриває подальші зв'язки.

Рассмотрена структура венгерских верований о злом духе - лидерце - в форме семантической модели. Выявлены устоявшиеся связи традиционных творческих элементов, их характерный контекст, поскольку достоверно, что их применение характеризирует общность. Описаны две разные модели: первая, которая больше связана с языковедческим подходом (так как использует тоже схему языковых значений слова), избранные элементы (в данном случае лидерц) помещает в более узкий контекст, изображает более применяемые или первоочередные связи и напоминает схему; вторая - показывает место этих элементов в полном культурном контексте и раскрывает дальнейшие связи.

Теоретично обгрунтовано велике значення вивчення топонімів, які є одним з надійних джерел фіксації мовних явищ. Досліджено історію виникнення географічних назв, динаміку їх розвитку та втрачання топонімів - назв населених пунктів у зв'язку зі змінами політичних систем. Проаналізовано 528 словникових статей та понад 1 200 їх фонетичних і морфологічних варіантів, зібраних за польових умов, винайдених на географічних і кадастрофічних картах різних історичних періодів, а також зібраних в архівах Будапешта та Берегова. Матеріал проаналізовано в етимологічному, словотвірному та соціолінгвістичному аспектах, а також за його функцією та мотивацією. За етимологією запропоновано розмежування власне угорських топонімів, топонімів іншомовного походження та змішану групу, до якої входять складні та складені топоніми, складові компоненти яких різного (змішаного) походження. У словотвірному аспекті розмежовано топоніми, утворені від загальних, а також від власних назв. Запропоновано поділ топонімів за їх функцією та мотивацією формування за двома групами: назви об'єктів і споруд, загальні (відапелятивні) назви. З застосуванням цих методів дослідження у поєднанні з порівняльно-історичним методом уперше всебічно проаналізовано топоніми у мовленні угорців м.Берегова та його околиць.

Дисертацію присвячено зіставному лексико-семантичному аналізу іменників на позначення етикету в українській, англійській та угорській мовах. Розроблено нову методику типологічного дослідження лексико-семантичних полів, що базується на поєднанні лінгвістичних методів з математичними теоріями. Виділено кількісні та якісні параметри міжмовного зіставлення іменників. Накреслено шляхи теоретичного і практичного розв'язання проблеми лінгвокультурологічного підходу до когнітивного аспекту вивчення міжмовних контактів.

Проведено комплексне соціолінгвістичне дослідження мовного етикету угорського населення Закарпаття. Виділено етикетні форми ввічливого звертання та привітання в одно-, дво- та багатомовному середовищі. Проведено соціолінгвістичний аналіз мовного матеріалу з застосуванням польового методу й анкетування респондентів-білінгвів Закарпатської області. Зроблено класифікацію етикетних форм за результатами вивчення процесу соціалізації індивіда. Укладено реєстр словникових статей етикетних форм звертань і привітань угорського населення Закарпаття. До основних факторів вибору ввічливих форм мовленнєвого етикету віднесено комунікацію у межах угорських міських і сільських населених пунктів Закарпаття, регіональну комунікацію, комунікацію між чоловіками та жінками з урахуванням вікових, статевих, освітніх характеристик комунікантів. Виділено основні типи мовленнєвого етикету, розглянуто особливості їх функціонування залежно від мовної та комунікативної ситуації. Зроблено висновок про важливу роль мовного середовища у виборі форм мовленнєвого етикету серед угорського населення Закарпаття. З'ясовано, що в одномовному середовищі Виноградовського, Береговського, Мукачівського й Ужгородського районів комуніканти використовують традиційні та суто угорські етикетні форми звертань і привітань, а в багатомовному середовищі, особливо в офіційній сфері, - вживають традиційні угорські й українські форми мовленнєвого етикету.

Проведено комплексне лінгвогеографічне дослідження найменувань одягу в угорських говорах Закарпаття. Розглянуто ряд важливих лексичних і семантичних питань, пов'язаних з назвами одягу, а також охарактеризовано зміни у лексичному складі досліджуваних говорів, зокрема, у зазначеній лексичній групі розглянуто архаїзми та нові найменування, що не фіксуються словниками угорської літературної мови та діалектними словниками. Висвітлено причини появи синонімів (лексичних паралелізмів) у групі назв одягу, докладно охарактеризовано назви одягу, утворені від власних імен. Надано деякі етнографічні довідки про види одягу. Відзначено, що досліджувані говори є складним комплексом взаємопов'язаних проблем порівняльно-історичного та діалектологічного характеру, наприклад, - контактування і взаємодії споріднених і неспоріднених, типологічно різних мов (діалектів) між собою від найдавніших часів до сьогодення.

Уперше здійснено опис угорської лексики, пов'язаної з їжею й кухонним начинням у досліджуваних угорських говірках Закарпаття. Зазначено: ця лексика є багатою та своєрідною, що пояснюється багатовіковим контактуванням цих говорів з українськими та словацькими говорами. Відзначено, що зібраний лексичний і семантичний матеріал містить значну інформацію про побут угорського населення даного регіону, його історію та взаємозв'язки з іншими угорськими, а також українськими та словацькими говорами. З'ясовано, що значна частина лексем успадкована від фінно-угорського та угорського періоду, багато назв виникло уже на власному угорському грунті та засвоєно чи запозичено з інших мов. Уперше введено до наукового обігу назви, які дотепер не були відомі мовознавцям. Здійснено спробу охарактеризувати зміни у лексичному складі назв їжі та кухонного начиння, значну увагу приділено словам-архаїзмам та новим назвам, що не фіксуються словниками угорської та інших мов.

Вперше проаналізовано німецькі запозичення в угорських говірках Закарпаття в семантичному, етимологічному, словотвірному, соціолінгвістичному та лінгвогеографічному аспектах. З'ясовано, що найбільше німецьких запозичень проникло в угорські говірки Закарпаття усним шляхом (90 %). Виявлено три основні способи поповнення німецьких запозичень: за допомогою словотворення (46,9 %), словоскладання (4,6 %) та переосмислення слів (1,2 %). Встановлено, що близько 41,6 % німецьких запозичень, що проникли в угорські говірки, залишились структурно незмінними. Доведено, що основними джерелами запозичення є баварсько-австрійські (55,5 %) та середньонімецькі (45,5 %) говірки. Виявлено, що після 1945 р. германізми поступово витісняються новими словами (здебільшого з української та російської мов). Досліджено явище синонімії та лексичні паралелізми (дублети). На підставі статистичного аналізу матеріалу з'ясовано, які лексичні групи угорських говірок були найбільш проникними для німецьких запозичень і визначено кількісне співвідношення слів різних частин мови у складі германізмів. Виявлено, що серед лексичних германізмів найбільше іменників (87,2 %), значно менше дієслів (8,0 %), прикметників (4,2 %), прислівників (0,4 %) і вигуків (0,2 %), числівників, займенників, сполучників і часток не виявлено.

У томі вміщено першу та другу частини "Словника угорських говорів Закарпаття" (літери A - D), що опубліковані у IX і зведеному X - XI випусках фахового журналу Центру гунгарології "Acta Hungarica" (2000 - 2003 рр.). Надруковано також брошуру "Інструкція з передачі українською мовою географічних назв та термінів Угорщини" та розширену анотацію колективної монографії "Общекарпатский диалектологический атлас" (ОКДА), шостий випуск якого вийшов з друку в Будапешті (2001 р.), сьомий - у Белграді-Нові Сад (2003 р.). Окрім цього, том містить наукові статі автора за вказаний період, рецензію на підручник, опонентський відгук, науково-популярні статті та інтерв'ю ЗМІ. У наукових статтях розкрито роль вищої освіти та науки у підготовці кадрів національних меншин Карпатського Єврорегіону, проблеми та перспективи української мови за кордоном, місце діалектології як науки у сучасному модерному мовознавстві.

Вміщено дослідження "40-річчя угорського відділення УжНУ", в якому висвітлено історію створення угорського відділення на філологічному факультеті УжДУ в 1963 р., кафедри угорської мови та літератури у 1964/1965 навчальному році. Проаналізовано навчально-методичну та наукову роботу, таблицю навчальних дисциплін, що читаються на кафедрі, основні структурні підрозділи гунгарологічних навчальних і наукових закладів, а також зв'язки кафедри з ВНЗ та науковими установами України та інших країн протягом 1963 - 2003 рр. До тому увійшли також III та IV частини "Словника угорських говорів Закарпаття", наукові статті, інтерв'ю, наукові доповіді, виголошені на міжнародних наукових конференціях.

Вміщено V та VI частини "Словника угорських говорів Закарпаття", наукові статті, інтерв'ю ЗМІ, наукові доповіді, проголошені на міжнародних наукових конференціях. У наукових статтях розглянуто стан, проблеми та перспективи ровитку вищої освіти у поліетнічному соціумі на Закарпатті, проблеми, завдання та перспективи поширення україністики в Європі та у світі на порозі XXI ст., мовні, релігійні та культурні запити угорської національної меншини на Закарпатті. Розкрито принципи побудови та інтерпретації "Атласу угорських говорів Закарпаття", найважливіші діалектні особливості українських південнокарпатських говірок Затисся Виноградівського району Закарпатської області, охарактеризовано ужгородський період в науковій діяльності доктора філологічних наук, професора С.П. Бевзенка.

Том містить VII та VIII частини "Словника угорських говорів Закрпаття", наукові статті, рецензії, інтерв'ю ЗМІ, наукові доповіді, виголошені на міжнародних наукових конференціях. У наукових статтях розглянуто завдання та перспективи розвитку української діалектологічної науки, питання пропаганди та поширення україністики в поліетнічному соціумі на Закарпатті. Висвітлено діяльність відомого лексикографа, збирача мовних скарбів краян М. Грицака, наукову та викладацьку діяльність доцента І.В. Зиканя, розкрито їх людські якості та чесноти.

У томі вміщено "Посібник для практичних занять з історичної граматики української мови", наукові статті, рецензії, опонентські відгуки на докторські та кандидатські дисертації, відгуки на автореферати дисертацій, газетні науково-популярні статті та виголошені наукові доповіді за вказаний період, а також розширена анотація на одноосібну монографію "Угорсько-українські міжмовні контакти (на матеріалі українських говорів Закарпаття)". У наукових статтях висвітлено питання про мадяризми в творах О. Кобилянської, у лемківському говорі, діалектизми-мадяризми та їх стилістичні функції в романі М.І. Томчанія "Жменяки", лексичні мадяризми в художніх творах О. Духновича. Подано характеристику українсько-угорських культурних і мовних взаємин, східнослов'янсько-мадярських міжмовних контактів. Значну увагу приділено дослідженням угорських запозичень в українській мові та, зокрема, українських говорах Закарпаття, а також українізмів в угорській мові.

У томі вперше опубліковано рукопис програми-питальника для збирання матеріалів до діалектологічного атласу угорських говорів Закарпатської області. Вміщено також автореферати кандидатської дисертації, наукові статті, рецензії, наукові доповіді, виголошені на міжнародних конгресах, конференціях і симпозіумах, в яких висвітлено питання вивчення та дослідження фіно-угорських мов в Ужгородському державному університеті, основні принципи картографування карпатизмів та їх лексичних відповідників у загальнокарпатському діалектологічному атласі, основні стадії засвоєння угорських запозичень українськими говорами Закарпаття. Розглянуто деякі теоретичні питання взаємодії мов, фонетичного засвоєння та морфологічного оформлення мадяризмів в українській мові.

Розглянуто матеріал, спрямований на розуміння та засвоєння угорської мови. Проведено ознайомлення з культурою й історією Угорщини, її містами та традиціями, а також освоєння розмовної угорської мови. Висвітлено набуття відповідних знань: граматики угорської мови. Запропоновано здійснювати підготовку студентів до самостійного перекладу спеціальної літератури за допомогою словника.

Рассмотрен материал, направленный на понимание и усвоение венгерского языка. Проведено ознакомление с культурой и историей Венгрии, ее городами и традициями, а также освоение разговорного венгерского языка. Освещено приобретение соответствующих знаний: грамматики венгерского языка. Предложено осуществлять подготовку студентов к самостоятельному переводу специальной литературы с помощью словаря.

Розглянуто гунгаризми в староукраїнських пам'ятках XIV - XVII ст., зафіксовані в словнику староукраїнської мови XIV - XV ст. та словнику української мови XVI - першої половини XVII ст. Указано на те, що частина гунгаризмів потрапила до української мови безпосередньо, а частина - посередництвом польської мови, а саме старопольських говорів. Загальновідомо, що територія сучасної Закарпатської області (колишньої Підкарпатської Русі) довгий час входила до складу Угорського Королівства, пізніше Австро-Угорської монархії. Тому лексика пам'ятки XVI ст. "Нягівські повчання на Євангелія", написаної на території сучасного Закарпаття, містить значну кількість слів-гунгаризмів. Невідомий автор "Нягівських повчань" узяв за основу тогочасну розмовну мову. Частина гунгаризмів не вийшла з ужитку і до сьогодні, вона належить до активного прошарку лексики мешканців регіону, які перебувають у безпосередніх контактах з представниками угорської національності.

Висвітлено проблеми давніх українсько-угорських міжмовних і діалектних контактів. Розкрито теоретичні та практичні питання перекладознавства, дво- та багатомовності. Розглянуто методи викладання української та угорської мов як іноземних, висвітлено проблеми українсько-угорських літературних відносин. Досліджено динаміку вивчення українського мовознавства й угорсько-українських мовних контактів в Угорщині. Проаналізовано відображення впливу радянської епохи на лексичний склад угорської мови Закарпаття. Вивчено мотивації батьків під час вибору мови навчання в дошкільних закладах м. Берегово. Увагу приділено угорським запозиченням у весільній лексиці бойківських говірок. Розглянуто українсько-угорську інтерференцію в сфері карпатоукраїнського зоонімікону.