Розглянуто будову дихального та голосового апаратів і особливості їх фізичного розвитку у дітей шкільного віку. З'ясовано специфіку техніки академічного співу у поєднанні з основними теоретичними аспектами хорознавства. Розкрито засади теорії хорознавства. Запропоновано методику вокально-хорової роботи з дитячим хором, наведено методичні рекомендації щодо практичної організаційно-репетиційної роботи та концертно-виконавської діяльності дитячого хорового колективу.

Рассмотрены строение дыхательного и голосового аппаратов и особенности их физического развития у детей школьного возраста. Согласована специфика техники академического пения с учетом основных теоретических аспектов хороведения. Раскрыты основы теории хороведения. Предложена методика вокально-хоровой работы с детским хором, приведены методические рекомендации по практической организационно-репетиционной работе и концертно-исполнительской деятельности детского хорового коллектива.

Описано будову дихального та голосового апартів і визначено особливості їх фізичного розвитку у дітей шкільного віку. Висвітлено основні положення теорії хорознавства, запропоновано методику вокально-хорової роботи з дитячим хором. Розглянуто варіанти розташування хорових партій у хорі, розкрито сутність поняття "хоровий стрій". Розроблено методичні рекомендації щодо удосконалення організаційно-репетеційної роботи та концертно-виконавської діяльності дитячого хорового колективу. Запропоновано методи роботи над дефектами звука та слова, визначено принципи добору репертуару для дитячих хорів різних вікових груп.

Описано строение дыхательного и голосового аппаратов и определены особенности их физического развития у детей школьного возраста. Освещены основные положения теории хороведения, приведена методика вокально-хоровой работы с детским хором. Рассмотрены варианты размещения хоровых партий в хоре, раскрыта сущность понятия "хоровой строй". Разработаны методические рекомедации по усовершенствованию организационно-репетиционной работы и концертно-исполнительной деятельности детского хорового коллектива. Приведены методы работы над деффектами звука и слова, определены принципы отбора репертуара для детских хоров различных возрастных групп.

Досліджено процеси розвитку дитячого хорового виконавства у контексті національного півчого мистецтва XVII - XVIII ст., визначено тенденції становлення методів і форм професійного навчання в Україні. Проаналізовано стан хорової культури України XVII - XVIII ст., показано особливості розвитку дитячого хорового співу в містах, селах, монастирях, у системі навчальних закладів та осередків. Висвітлено теоретичні засади розвитку освітніх практик музичних навчальних закладів, розкрито значення дитячого співу в їх становленні. З'ясовано роль дитячого півчого мистецтва у розвитку хорової культури XVII - XVIII ст., обгрунтовано актуальність давньої теорії та практики дитячого музично-співочого навчання у сучасний період. Розглянуто теоретичні засади формування методики музичного навчання півчих, проаналізовано умови виховання дітей в освітніх закладах. Визначено роль дитячого виконавства як основи повноцінного функціонування хорової культури в Україні XVII - XVIII ст. Розкрито значення дитячої хорової культури у діяльності спеціальних музичних навчальних закладів України та Росії. З'ясовано, що розвиток дитячої хорової культури у контексті півчого мистецтва України XVII - XVIII ст. тісно пов'язаний з процесами формування вокальних форм навчання та музично-просвітніх центрів. Зроблено висновок, що в Україні було засвоєно кращі досягнення півчої культури Сходу та Заходу попередніх епох, на базі яких сформовано теоретичні засади подальшого розвитку національного музичного мистецтва.

Досліджено проблему розвитку дитячої хорової культури Харківщини як системи взаємозв'язку педагогіки, виконавства та композиторської творчості. Формування професійної бази дитячого хорового виконавства відбувається на рівні консерваторій, академій мистецтв та культури. Висококваліфіковані керівники дитячих хорів розробляють індивідуальні системи та методи роботи з дитячим хором, які сприяють високій виконавській майстерності даних хорів. Зазначено, що композиторська база спрямована на професійну діяльність авторів у сфері дитячої хорової творчості. Стабілізації процесу розвитку дитячої хорової культури сприяє система конкурсів, фестивалів, концертних виступів, де триває апробація майстерності хорових колективів та композиторської творчості для дітей. Висвітлено творчість провідних диригентів Харківщини, які присвятили свою діяльність роботі з дитячим хором, розкрито проблематику хорової творчості харківських композиторів. Докладно проаналізовано діяльність М.Кармінського. Розглянуто принципи роботи митця у сфері музично-поетичного синтезу, що створюють естетичні основи виконавства та сприйняття слухачів. Авторський стиль М.Кармінського полягає у створенні індивідуальної системи музично-виразних засобів. Розширення кола поетичних джерел, сфери тематики та проблематики творів для дітей, акцент філософського аспекту дозволяють визначити хорові цикли композитора "Хоровые тетради" та "Дорога к храму" як новаторські, де чітко виявлено тенденції сучасного дитячого хорового виконавства.

Вперше розкрито зміст і структуру процесу гуманізації навчально-виховного процесу у дитячому хоровому колективі. Теоретично обгрунтовано педагогічну технологію формування гуманних взаємин між його учасниками на основі демократичного стилю керування ним. Удосконалено критерії та показники рівнів сформованості гуманних взаємин відповідно до специфіки, мети та творчої діяльності дитячого хорового колективу. Розроблено положення щодо впровадження в навчальний процес демократичного стилю керівництва дитячими музичними колективами.

Висвітлено матеріали та питання підготовки вчителя-диригента до вокально-хорової творчості за умов загальноосвітної школи та навчальних закладів музичного профілю. Розкрито основні методи формування знань, умінь і навичок диригентської діяльності вчителя за умов школи. Зазначено про шляхи функціонування майбутнього вчителя-деригента та формування підготовки до роботи з хоровими колективами школярів.

Изложены материалы и вопросы подготовки учителя-дирижера к вокально-хоровому творчеству в условиях общеобразовательной школы и учебных заведений музыкального профиля. Раскрыты основные методы формирования знаний, умений и навыков дирижерской деятельности учителя в условиях школы. Указаны пути функционирования будущего учителя-дирижера и формирования подготовки к работе с хоровыми коллективами школьников.

Досліджено проблеми формування світогляду засобами мистецтва у системі початкової мистецької ланки освіти. Проаналізовано базові поняття дослідження та висвітлено їх сутність. Визначено критерії та показники сформованості основ художнього світогляду (ОХС) молодших школярів. ОХС молодших школярів розглянуто як емоційно-образну форму духовно-практичного осягнення дійснення, що виявляються через сукупність елементарних художньо-естетичних знань, на основі яких формуються погляди, уявлення та емоційно-оцінне ставлення до музичного мистецтва та віддзеркаленого у ньому навколишнього світу. Визначено структурні компоненти ОХС: пізнавально-смисловий, емоційно-емпатійний, орієнтаційно-ціннісний. Обгрунтовано педагогічні умови та методику формування ОХС. Визначено етапи формування ОХС, методи та прийоми, що сприяють вирішенню завдань формування ОХС учнів молодшого шкільного віку в процесі хорової діяльності.

Вперше обгрунтовано методичні основи творчої інтерсуб'єктної взаємодії майбутнього вчителя музики зі школярами. Розроблено й експериментально перевірено поетапну методику творчої інтерсуб'єктної взаємодії майбутнього вчителя музики з дитячим вокально-хоровим колективом. Уточнено змістову конкретику творчої інтерсуб'єктної взаємодії майбутнього вчителя музики з дитячим вокально-хоровим колективом. Вперше розроблено компонентну структуру, критерії, показники, на основі яких визначено рівні творчої інтерсуб'єктної взаємодії майбутнього вчителя музики з дитячим вокально-хоровим колективом.

Розглянуто питання прояву креативності студентів, що щільно пов'язано з розвитком пізнавальної активності, самостійності в художньо-творчій діяльності, які сприяють ефективному формуванню емпатійності майбутніх учителів музики.

Вперше в історичному аспекті цілісно досліджено проблему формування морально-естетичної культури учнівської молоді засобами хорового мистецтва в Україні наприкінці XIX - початку XX ст. Показано значення хорового виховання в процесі формування цілісної особистості підростаючого покоління.

Проаналізовано психолого-педагогічні засади формування морально-духовних цінностей старшокласників. Визначено роль хорового колективу в навчально-виховному процесі музичної школи. Охарактеризовано методику роботи з таким колективом. Пояснено зміст поняття "старшокласник" щодо музичної школи, яке має певні відмінності від традиційного його розуміння. Висвітлено пісенну творчість як засіб формування морально-духовних цінностей. Особливу увагу приділено розробці структури та впровадженню технології формування морально-духовних цінностей учнів старших класів засобами пісенної творчості. Наведено структуру формування морально-духовних цінностей у цих учнів.

На основі широкої джерельної бази здійснено ретроспективний логіко-системний аналіз генези дитячої хорової культури. Розкрито передумови та обгрунтовано етапи формування дитячої хорової культури Слобожанщини. Висвітлено практичний досвід відомих вчителів-музикантів, керівників дитячих хорових колективів регіону з формування хорової культури школярів. Зазначено, що найбільший науковий інтерес викликають 1920 - 1980-ті рр. - період піднесення дитячої хорової культури, зростання уваги педагогічної та музикознавчої громадськості до хорової освіти та виховання як до дієвої сили формування гармонійно розвиненої особистості, розвитку її інтелектуально-емоційної сфери й особистих здібностей. Це етап розробки основ теорії та методики навчання дітей хоровому співу - дитячої хорової педагогіки; масштабного поширення дитячого хорового виконавства та розвитку композиторської творчості для дітей - дитячого хорового мистецтва.

Висвітлено процес гуманізації творчого процесу в контексті вирішення навчально-виховних і творчих завдань у хоровому колективі (ХК). Розкрито пріоритетні можливості ХК в контексті задоволення потреб дитини у спілкуванні з однолітками. Досліджено особливості творчої взаємодії учасників ХК. Запропоновано ряд методичних порад щодо осмислення сутності гуманних взаємин у дитячих ХК.

Висвітлено особливості роботи в позаурочній творчій діяльності з хоровими колективами, зокрема дитячими. Досліджено соціокультурний аспект хорового колективу.

Освещены особенности работы во внеурочной деятельности с хоровыми коллективами, в том числе детскими. Исследован социокультурный аспект хорового коллектива.

The article deals with the features of work in after-hour activity with choral collectives, including nurseries. Sociocultural aspect of choral collective is investigated. Corresponding conclusions by results of research are made.

Викладено основні методологічні положення програми діагностичного дослідження рівня сформованості гуманних взаємин учасників хорового колективу та рівня готовності його керівника до створення умов формування гуманних взаємин. Запропоновано критерії визначення рівня сформованості гуманних взаємин у дитячому хоровому колективі, а саме: характеристика соціально-психологічного клімату, психологічна атмосфера в колективі та рівень гуманних взаємин. Згідно з проведеним дослідженням, були визначені три рівні сформованості гуманних взаємин в учасників дитячого хорового колективу. Зроблено висновок, що керівники переважної більшості хорових дитячих колективів застосовують авторитарний стиль керівництва, який впливає на взаємини між учасниками колективів, а несприятливий соціально-психологічний клімат негативно впливає на якість здобутих виконавських навичок.

На основі константувального дослідження розвитку творчих якостей в учасників дитячого хорового колективу охарактеризовано педагогічні умови, що сприяють його ефективності, а саме: поетапність педагогічного процесу; варіативність організаційних форм діяльності; поява новоутворень, що характеризують ті чи інші творчі якості; актуалізація набутих музично- теоретичних знань; педагогічна взаємодія на основі діалогізації; "діалогова залученість"; активізація самостійної музично-творчої діяльності; засвоєння учнями творів української духовної хорової музики. Конкретизовано позицію автора щодо розвитку творчих якостей в учасників дитячого хорового колективу, який здійснюється на основі взаємодії двох процесів: засвоєння соціокультурного досвіду та його застосування у художньо-творчій діяльності.

Розглянуто гуманні взаємини у музично-творчій діяльності як складне емоційно-ціннісне утворення, що детермінується в рефлексивні взаємозв'язки, утворюючи нові якісні інтереси, які зумовлюють мотивацію прояву гуманних вчинків. Наголошено, що осмислюючи сутність гуманних взаємин у дитячих хорових колективах, необхідно виходити з таких методичних положень: основою емоційно-творчого утворення є творча діяльність, побудована на демократичних принципах; інтерес до прояву гуманних вчинків виявляється в процесі осягнення моральних цінностей через втілення художньої ідеї в хоровому співі; важливою особливістю гуманізації навчання і виховання є поєднання і набуття духовно-ціннісних емоційних, інтелектуальних та вольових процесів.

Актуалізовано підвищення інтересу до ознайомлення та вивчення сучасної хорової музики у процесі музичного навчання дітей, оскільки залучення дітей до співу - це виховання їх загальної культури, професіоналізму та інтелігентності. Указано на те, щосьогодні в програмах з музики не приділяється належної уваги музичній грамоті. Наголошено на важливості створення у кожній школі постійного хорового колективу, який буде виконувати українські пісні, твори композиторів-класиків, а також сучасних. Розкритозміст роботи з підвищення якості вокально-хорової творчості у школі на матеріалі сучасної хорової музики, охарактеризовано складнощі такої роботи. Відзначено, що особливо важливими є ті вправи, які спеціально готують дітей до виконання сучасної музики, допомагають освоїти мелодику сучасної мови.

Актуализирована необходимость повышения интереса к ознакомлению и изучению современной хоровой музыки в процессе музыкального обучения, поскольку привлечение детей к пению - это воспитание их общей культуры, профессионализма и интеллигентности. Указано на то, что сегодня в программах по музыке не уделяется должного внимания музыкальной грамоте. Подчеркнута важность создания в каждой школе постоянного хорового коллектива, который будет выполнять украинские песни, произведения композиторов-классиков и современных. Раскрыто содержание работы по повышению качества вокально-хорового творчества в школе на материале современной хоровой музыки, охарактеризованы сложности такой работы. Отмечено, что особенно важны те упражнения, которые специально готовят детей к выполнению современной музыки, помогают освоить мелодику современного языка.

The significance of modern choral music in the process of music aesthetic education of children is investigated in this article. The special attention is paid to the necessity of ins studying and the ways of practical implementation.

Розглянуто педагогічні та творчі умови організації позакласної та позашкільної діяльності у підлітковому віці. Досліджено проблему формування художньо-творчих потреб і орієнтацій школярів. З’ясовано співвідношення педагогічних та творчих умов організації позакласної вокально-хорової діяльності на основі технологій проектного навчання. Проаналізовано організацію позакласної роботи в межах музично-виховного процесу в Довгинцівському гуманітарно-технічному ліцеї (м. Кривий Ріг) на прикладі мистецького проекту «Моцарт і сучасність». Зроблено висновок, що проектна технологія створює реальні умови для розвитку та удосконалення комплексу загально-навчальних умінь, зокрема, інтелектуальних, інформаційних, самоорганізаційних, прогностичних.

Рассмотрены педагогические и творческие условия организации внеклассной и внешкольной деятельности в подростковом возрасте. Исследована проблема формирования художественно-творческих потребностей и ориентаций школьников. Определено соотношение педагогических и творческих условий организации внеклассной вокально-хоровой деятельности на основе технологий проектного обучения. Проанализирована организация внеклассной работы в рамках музыкально-воспитательного процесса в Долгинцевском гуманитарно-техническом лицее (г. Кривой Рог) на примере художественного проекта «Моцарт и современность». Сделан вывод, что проектная технология создает реальные условия для развития и усовершенствования комплекса общеучебных умений, в частности, интеллектуальных, информационных, самоорганизационных, прогностических.

Зазначено, що в процесі професійної підготовки студентів дошкільного відділення, які вивчають хоровий спів, необхідно з одного боку, активно співпрацювати з метою досягнення колективного враження, з іншого – зуміти передати слухачу всю силу своєї мистецької умілості. Розкрито вплив позитивних емоцій, викликаних музикою та співом, охарактеризовано душевні переживання, які виникають на цьому тлі.

Отмечено, что в процессе профессиональной подготовки студентов дошкольного отделения, изучающих хоровое пение, необходимо с одной стороны, активно сотрудничать с целью достижения коллективного впечатления, с другой - суметь передать слушателю всю силу своей художественной умелости. Раскрыто влияние положительных эмоций, вызванных музыкой и пением, охарактеризованы душевные переживания, возникающие на этом фоне.

Through their performance during their choral work, kindergarten teacher trainees must both actively contribute to the collective experience, and towards their audience, they have to radiate the power invested in their artistic work. Therefore this paper highlights the effects of the positive emotion emerging in the choral activity, and summarises the conditions of the state of mind generated by the music experience.