Рассмотрены вопросы подготовки учащегося к воспроизведению ритма в текущем времени с целью ощущения его тройственности: сущности, восприятия и отображения в практической деятельности. Приведены сведения о технических характеристиках малого барабана, палок и тренажеров, а также методы изучения ритмики. Охарактеризованы элементарные принципы полиритмии. Освещены проблемы постановки плечевого пояса и музыкальной грамоты барабанщика.

Розглянуто основні шляхи становлення української цимбалознавчої терміносистеми, принципи спеціального цимбалознавчого термінотворення. Запропоновано пріоритетні напрямки розвитку сучасного цимбалознавства. Зазначено, що українська музикознавча цимбальна лексика є складовою єдиної національної наукової терміносистеми та одним із засобів виявлення та ретрансляції закладених у самому інструменті особливостей національної виконавської традиції.

Рассмотрены основные пути становления украинской цымбаловедческой терминосистемы, принципы специального цымбаловедческого терминообразования. Предложены приоритетные направления развития современного цымбаловедения. Указано, что украинская музыковедческая цымбальная лексика является составной единой национальной научной терминосистемы и одним из средств выявления и ретрансляции заложенных в самом инструменте особенностей национальной исполнительской традиции.

Уперше в українській етнопедагогіці розглянуто проблему зміцнення духовного здоров'я школярів засобами музики церковних дзвонів. На широкій джерельній базі висвітлено їх запровадження та використання з часів Русі-України. Наведено шляхи залучення сучасних дітей і підлітків до сприймання даної музики на уроках валеології, музики та інших заняттях, у позакласній і позашкільній роботі.

Впервые в украинской этнопедагогике рассмотрена проблема укрепления духовного здоровья школьников средствами музыки церковных колоколов. На широкой базе источников освещено их внедрение и применение со времен Руси-Украины, показано место колокольных звонов в церковном обряде и народных обычаях. Приведены пути привлечения современных детей и подростков к восприятию колокольной музыки на уроках валеологии, музыки и других занятий, во внеклассной и внешкольной работе.

Розкрито сутність понять "ансамбль" і "камерний ансамбль", розглянуто основні технологічні аспекти виконавської підготовки музикантів. Запропоновано репертуарні списки творів для ансамблів ударних, дерев'яних і мідних духових інструментів, зокрема, для флейти, гобоя, кларнета, труби, тромбона.

Раскрыта сущность понятий "ансамбль" и "камерный ансамбль", расмотрены основные технологические аспекты исполнительской подготовки музыкантов. Предложены репертуарные списки произведений для ансамблей ударных, деревянных и медных инструментов, в частности, для флейты, гобоя, кларнета, трубы, тромбона.

Простежено генезу духового та ударного музичного мистецтва в Україні та узагальнено різноманітні фактологічні дані з рукописних і друкованих першоджерел, мемуарної літератури, досліджень і публікацій з історії побуту та культури українського народу, архівних документів, що поєднують велику кількість раніше невідомих фактів. Розглянуто етапи історичного становлення та розвитку духових та ударних інструментів. Охарактеризовано світовий фонд духового інструментарію. Запропоновано методику археографічного опрацювання пам'яток.

Комплексно досліджено концертні цимбали системи "Шунда", вивчено історію, теорію, побутування, будування та виконавство на них. На базі поєднання суміжних наук прикладного музикознавства, наукового мовознавства та лексикографії створено базову модель наукової цимбальної терміносистеми. Розвинуто основні принципи сучасного цимбалобудування. Із застосуванням прогресивних методів класифікації та систематики у сучасній органології подано характеристику ергономічних явищ звукотворення та задекларовано ряд фізіологічних засад, пов'язаних з основоположними для цимбалістів поняттями, зокрема - технікою удару. Розглянуто проблеми редагування спеціально написаних дя цимбалів творів, перекладної літератури та транскрипцій.

Висвітлено еволюцію розвитку та будову цимбалів. Розкрито сучасні тенденції в стилістиці та техніці цимбального виконавства. Розглянуто ефективні прийоми цимбальної мнемотехніти й основні критерії їх застосування. Запропоновано систему мнемотехніки та цимбальної графіки, а також базову модель наукової цимбальної терміносистеми. Увагу приділено актуальним проблемам розвитку цимбального мистецтва в сучасній Україні.

Освещены эволюция развития и строение цимбалов. Раскрыты современные тенденции в стилистике и технике цимбального исполнительства. Рассмотрены эффективные приемы цимбальной мнемотехники и основные критерии их применения. Предложена система мнемотехники и цимбальной графики, а также базовая модель научной цимбальной терминосистемы. Уделено внимание актуальным проблемам развития цимбального искусства в современной Украине.

На основі детального і всебічного аналізу досліджень прийомів вивчення музичних творів визначено основні характеристики сучасного стану прийомів вивчення музичних творів напам'ять у класі ударних інструментів, перспективи їх розвитку, першочергові дослідницькі завдання. Проаналізовано сучасні методики викладання, навчально-методичну літературу, що опублікована кафедрою музичного мистецтва (відділ духових та ударних інструментів) Інституту мистецтв Рівненського державного гуманітарного університету. Підкреслено, що кожен акт засвоєння музичного твору у своєму психологічному аспекті - це діяльність не однієї психологічної функції (сприйняття, пам'яті, мислення чи емоцій), а складна динамічна та взаємопроникна єдність і різноманітність усіх функцій і сторін психологічно цілісної особистості.

На основе детального и всестороннего анализа исследования приемов изучения музыкальных произведений определены основные характеристики современного состояния приемов изучения музыкальных произведений наизусть в классе ударных инструментов, перспективы их развития, первоочередные исследовательские задания. Проанализированы современные методики преподавания, учебно-методическая литература, которая опубликована кафедрой музыкального искусства (отдел духовых и ударных инструментов) Института искусств Ровенского государственного гуманитарного университета. Подчеркнуто, что каждый акт усвоения музыкального произведения в своем психологическом аспекте - это деятельность не одной психологической функции (восприятия, памяти, мышления или эмоций), а сложное динамическое единство и разнообразие всех функций и сторон психологически целостной личности.

On the basis of the detailed and comprehensive analysis of research of receptions of study of pieces of music basic descriptions of the modern state of receptions of study of pieces of music are certain by heart in the class of shock instruments, prospects of their development, primary research tasks. The modern methods of teaching, literature which is published the department of musical art (department of wind and shock instruments) of Institute of arts of the Rovenskogo state gumanitarnogo university, are analyzed. Underline, that every act of mastering of piece of music in the psychological aspect is activity of one psychological not function (perception, memory, thought or emotions), but difficult dynamic unity and variety of all functions and sides psychologically to integral personality.

Розглянуто сутнісні характеристики педагогіки дзвонарського мистецтва (кампанології), креативність використання якої в системі шкільної освіти є пріоритетним чинником підвищення інтересу учнів до навчання; визначено та обгрунтовано теоретичні засади кампанології. Проаналізовано її роль у духовному розвитку підростаючої особистості. Розкрито значення поняття "духовність", визначено її компоненти. Окреслено перспективи розвитку кампанології, які полягають у теоретичному обгрунтуванні нововведень у змісті мистецької освіти, визначенні диспозиції між інноваційними та традиційними підходами до НВП, окресленні провідних напрямів зрушень у системі мистецької освіти. Визначено пріоритетні напрямки її розвитку.

Рассмотрены сущностные характеристики педагогики колокольного искусства (кампанологии), креативность использования которой в системе школьного образования является приоритетным фактором повышения интереса учащихся к обучению; определены и обоснованы теоретические основы кампанологии. Проанализирована ее роль в духовном развитии подрастающей личности. Раскрыто значение понятия "духовность", определены ее компоненты. Спрогнозированы перспективы развития кампанологии, которые заключаются в теоретическом обосновании нововведений в содержании художественного образования, определении диспозиции между инновационными и традиционными подходами к УВП, детализации ведущих направлений сдвигов в системе художественного образования. Определены приоритетные направления ее развития.

The article highlights the essential characteristics of pedagogics of bell-ringing art. Its role in spiritual development of the rising individuality is analyzed. The meaning of the notion of spirituality is revealed.

Проаналізовано способи використання церковних дзвонів в практиках відвернення градових хмар українцями Карпат. Проаналізовано польові етнографічні матеріали, традиційні погляди на дзвін, особу дзвонаря та спеціальні дії, які застосовувались для відвернення градової хмари.

Висвітлено історіографію та джерела вивчення дзвонів і дзвонарського мистецтва України. Показано внесок багатьох дослідників у формування наукових уявлень про українське дзвонарство, міру розробленості окремих його питань. Акцентовано увагу на становленні українського кампанологічного джерелознавства та значення цієї галузі науки як підгрунтя для дослідження дзвонарства та формування його джерельної бази. Осмислено нові погляди на історію появи дзвонів і розвиток дзвонарського мистецтва. Розглянуто факти, що підтверджують побутування бил, бубенців і дзвінків у давній дохристиянській Україні. У розвої дзвонарства в ранньомодерній добі підкреслено формування яскравих національних особливостей. Розкрито церковні засади дзвоніння, їхнє функціонування в церковному обряді й уставні приписи та поширення в українських церквах. Досліджено історію споруд для дзвонів, функції дзвіниць. Вивчено способи підвішування дзвонів і дзвоніння. Подано інформацію про збереження цих музичних інструментів та їх реквізиції. Особливу увагу приділено життю та діяльності дзвонарів, їх навчанню та турботі про них громади, що забезпечувало розвій мистецтва гри на дзвонах. Проаналізовано відображення дзвонів та дзвонінь у народній культурі, красному письменстві, візуальних мистецтвах, музиці, що засвідчує велике значення дзвонарства в духовному житті народу. Створено електронну базу даних на CD "Давні дзвони України (ХІ - ХVІІІ ст.)" із розгорнутим списком використаних архівних і літературних джерел.

Рассмотрено влияние длины труб оркестровых колоколов на их звучание. Показаны результаты натурных измерений звучания оркестровых колоколов Yamaha модель СН 500. Предложен способ аналитического расчета частот первых пяти гармоник данного инструмента. Созданы предпосылки для анализа звука церковных колоколов.

Розглянуто зародження та функціонування традиційного ансамблевого цимбального виконавства на Україні. На прикладі ансамблю цимбалістів с. Завалів Тернопільської області, який був одним з перших ансамблів такого типу на Україні, досліджено репертуар, прийоми гри, методи навчання, типи інструмента. Проаналізовано причини виникнення та типи однорідних ансамблів цимбалістів як особливого феномена традиційної музичної культури українців.

Виявчено та обгрунтовано жанрово-стильові засади професійної цимбальної музики України в системі академічного народно-інструментального мистецтва. Проаналізовано особливості українського цимбалознавства на сучасному етапі. Розглянуто показові приклади основних жанрів цимбальної музики, виявлено їх специфіку функціонування на сучасному етапі та складено класифікацію жанрової системи професійного цимбального мистецтва. Зазначено основні стильові напрями сучасного виконавства на цимбалах системи Шунди в світі та Україні. Виявлено специфіку провідних професійних цимбальних шкіл України та сформульовано риси індивідуального виконавського стилю цимбалістів - представників цимбальних регіональних шкіл України.

Досліджено історію розвитку ксилофона в Європі, що розглядається в контексті однотипних ідіофонів різних народів світу. Проаналізовано стан вивчення інструмента. Обгрунтовано автохтонне походження європейського ксилофона, вивчено основні його типи від античності до початку XXI ст. (одно-, дво-, три- та чотирирядної систем). Розглянуто умови функціонування ксилофона в європейській музичній культурі ХІV - початку XX ст. Висвітлено діяльність клезмерів-ксилофоністів, їх вплив на розвиток сольного виконавства та створення концертного репертуару. Повернено забуті імена європейських ксилофоністів, відтворено ксилофоновий педагогічний і концертний репертуар. Висвітлено зародження європейського виконавства на дворядному ксилофоні американської системи.

Вперше здійснено системне дослідження дзвонарської культури України як соціокультурного феномена. Міждисциплінарне вивчення звершено на основі залучення широкого кола історіографічних джерел, що визначило створення фактично нового напряму сучасної української гуманітаристики - кампанології. Визначено, що дзвонарська культура України охоплює відливання дзвонів і будівництво споруд для них, церковну й світську функцію, підготовку дзвонарів, створення ними музичних дзвонарських композицій, а також розповсюдження дзвонарства в суспільно-побутовій, церковно-сакральній та народно-обрядовій сферах. Розглянуто процеси формування та розвитку протягом століть дзвонів і дзвонарського мистецтва на українських теренах. Запропоновано наукові уявлення щодо дзвонарства України, розроблено окремі, особливо значущі питання, а також їх своєрідне відображення в різноманітних видах мистецтва: у красному письменстві, архітектурі, живописі, музиці. Запропоновано напрям наукового пошуку, що здійснюється в річищі світового й українського кампанологічного джерелознавства, що складає надійне теоретичне підгрунтя для глибокого й усебічного дослідження вітчизняного дзвонарства, головних функцій дзвонів і дзвонінь, способів гри на цих ідіофонах, мистецтва створення дзвонарями музичних композицій, періодизації історичного розвитку, виявлення національних ознак, регіональних особливостей, а також упорядкування наукової термінології. Осмислено нові погляди на історію появи дзвонів і розвитку дзвонарського мистецтва в Україні. Розглянуто факти, що підтверджують побутування тут бил, бубенців, дзвінків в дохристиянський і ранньохристиянський періоди й у барокову добу, коли у формах і декорі інструментів визначається формування національних рис. Охарактеризовано уставні засади дзвоніння, функціонування різних способів биття в била, клепала й дзвони у церковному обряді, поширеність музики цих ідіофонів у міському та сільському побуті. В історичному дискурсі відображено процес побудови архітектурних споруд для бил і дзвонів. Визначено функції дзвіниць, способи підвішування дзвонів і дзвоніння, а також умови збереження цих музичних інструментів, їх реквізиції. Приділено увагу життю та діяльності дзвонарів, їх професійному вишколу, моральності, турботі громад щодо церковних музик. Це забезпечувало розвиток мистецтва гри на билах і дзвонах, його позитивне сприйняття. Доведено, що дзвони та їх музика є важливою складовою української культури, своєрідним феноменом, що поєднує особливий сакральний смисл, який знайшов широке відлуння в народній культурі, творчості прозаїків, поетів, у візуальних мистецтвах, музичній творчості - композиторській і виконавській.

Мета роботи - увести до наукового обігу нові археологічні матеріали, здійснити аналіз форм наборів дзвонів бяньчжун, систем їх комплектування та особливостей звуковидобування. На основі давніх текстів, історичних й археологічних джерел визначити їх функції і значення інструмента в обрядах, церемоніях та суспільній ієрархії (система рангів). Застосовано методологію та методику системного дослідження, що поєднують методи музичної археології з методикою органологічних (інструментознавчих) досліджень. З початку правління династії Чжоу (1122 - 247 рр. до н. е.) бяньчжун стає одним із головних інструментів у двірцевих ритуалах і церемоніях. інструмент складається з набору різних за розмірами дзвонів мигдалеподібної форми без язичка, настроєних у певних тонах і розміщених на дерев'яній рамі в один, два чи три ряди. Характерною особливістю цих інструментів є коротка тривалість звуку, що дає можливість на одному дзвоні видобувати (в залежності від місця ударів по корпусу) два звуки різної висоти. Вони настроєні за хроматичною 12-ступеневою шкалою люй-люй. Згідно з системою аристократичних рангів, зафіксованою у давніх текстах, правила використання наборів дзвонів та їх кількість відображали соціальний статус їх володаря. Зроблено першу спробу інструментознавчого аналізу дзвонів бяньчжун доби бронзи, їх хронологічної систематизації та кількісних співвідношень згідно до суспільної рангової ієрархії. Впровадження матеріалів статті до європейського музикознавства стане поштовхом для проведення подальших порівняльних студій музичних інструментів Сходу і Заходу в галузі музичної археології.

На основі широкого кола джерел уперше виокремлено побутування дзвонів і функції їхньої музики в історико-географічному регіоні України Покуття. Окрім церковного використання перед, під час і після богослужень, ці унікальні інструменти, як і споруди для них, виконували важливу роль у світському житті. Показано прагнення парафіян мати набори дорогих у всі часи дзвонів. Згадано окремі пам'ятки відливництва на теренах краю. Специфіка побутування дзвонів і їхніх звучань у різних ситуаціях знайшла відлуння в народній культурі Покуття, творчості його прозаїків і поетів, майстрів візуальних мистецтв, композиторів.

Уперше здійснено цілісне дослідження жанру транскрипції в цимбальній творчості в його історичному та теоретичному аспектах. Обгрунтовано місце транскрипції в структурі цимбальної нотної літератури. Уперше створено типологію названого жанру. Досліджено принципи інтерпретування транскриптором твору-першоджерела. Охарактеризовано індивідуально-стильові манери й індивідуальні транскрипторські стилі провідних сучасних цимбалістів-транскрипторів і відповідні особливості аналізованих творів-транскрипцій. Уперше введено до наукового обігу та проаналізовано цимбальні транскрипції. Акцентовано увагу на розкритті особливості звукового образу сучасних цимбалів у контексті транскрипторського мистецтва.

Запропоновано експериментальну методику дослідження часових та амплітудних характеристик виконання музичних творів на ударних інструментах. Експериментально підтверджена ідея про неізохронність ритмів в українській танцювальній народній музиці. Продемонстровано роль інтенсивності у формуванні конструкції награвання та ритмічного малюнку окремих тактів. Поставлене питання про різні типи взаємодії тривалості та інтенсивності під час виконання музики як ключових засобів музичної виразності у грі на ударних.