Простежується життєвий шлях митрополита А.Шептицького на фоні загальної характеристики епохи, в якій він творив. Висвітлюються головні віхи церковної діяльності Шептицького, звертається увага на його екуменічні погляди. Зроблений грунтовний аналіз основних теологічних праць ("Культ Христової любові", "Про милосердя", "До вірних", "Не убій" та інших), простежується еволюція його релігійних поглядів. Дана оцінка діяльності А.Шептицького в галузі освіти і культури, а також зроблена спроба об'єктивно і без упереджень проаналізувати політичну орієнтацію митрополита, з'ясувавши мотиви його відношення до різноманітних режимів (польського, німецького, радянського). Характеризується релігійна ситуація в Закарпатті в 20-30-х рр. ХХ ст. і позиція щодо неї А.Шептицького.

Ключ. слова:
Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4УКР)63-55 + Э377.109

Рубрики:

Історія

Греко-католицька церква в окремих країнах

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Охарактеризовано здобутки української історіографії XIX-XX ст. у сфері джерелознавчої евристики, наукового дослідження, публікації й практичного використання візитаційної документації Уніатської церкви XVIII ст. Розглянуто особливості функціонування інституту єпископських візитацій у Львівській єпархії під час запровадження унії в 1700 р. до початкового етапу реалізації ухвал Замойського синоду 1720 р. Проаналізовано зміст та структуру опису церков у візитаційних протоколах 1730-1733 рр. Здійснено спробу визначити їх достовірність та наукову вартість. Наголошено про перспективи використання подібного типу церковно-історичного джерела у піонерських студіях з історії та культури України ранньомодерної доби. На кількох прикладах розкрито джерелознавчий потенціал візитаційної документації Уніатської церкви XVIII ст.

Наведено богословські твори отця-доктора Івана Музички - одного з небагатьох українських богословів-релігієзнавців, в яких розкрито місце християнства в житті особи і суспільства, запропоновано оригінальне вирішення проблем минулого і сьогодення. Розглянуто природу, функціональність та особливості оновлення християнського богослов'я в Україні, проблеми християнського життя. Досліджено соціальну науку християнства, охарактеризовано християнство в контексті історії України тощо.

Аналізується та узагальнюється теорія і практика морального виховання української молоді в Галичині (кін. ХІХ - 30-і роки ХХ ст.) у процесі співпраці школи, греко-католицької Церкви і громадськості. Особлива увага приділяється висвітленню положень теорії морально-релігійного виховання, обгрунтованих видатними представниками Церкви, а також розгляду форм, методів і засобів морального виховання молоді в освітньо-виховних інституціях та громадських організаціях під опікою духовенства, досліджуються основні напрямки соціально-опікунської і меценатської діяльності української Церкви.

Розглядається історія Української Церкви у контексті розвитку всієї Християнської Церкви. Відображається діяльність визначних церковних діячів: Михайла Рогози, Іпатія Потія, Петра Могили та ін. Показано Галицький період Київського православ'я та становище єпархії Києво-Галицького архиєпископства в Галичині. Велику увагу приділено громадсько-політичній діяльності А.Шептицького.

В праці здійснено історіософське релігієзнавче дослідження духовної самоідентифікації українців в культурно-цивілізаційному оточенні - між спільнотами східно- та західнохристиянських традицій - на основі аналізу передумов виникнення й тенденцій розвитку українського греко-католицизму. Доведено, що феномен українського греко-католицизму був породжений проблемою непослідовного, з огляду на природні духовні зв'язки та пріоритети культурного спілкування, самовизначення українських християн між християнським Сходом і Заходом. З'ясовано: пошуки власної ідентичності в греко-католицькому середовищі, які характеризуються наступом "західників" та демаршами "восточників", є авангардним проявом аналогічних процесів в рамках всієї України. Виявлено, що українським стратегічним націодержавним інтересам відповідає не посередництво між самоцінними світами, християнським Сходом і Заходом, уособленими для українців насамперед сусідніми народами - російським та європейськими, а скріплення суверенного поступу України - члена європейської спільноти адекватною духовною самоідентифікацією українців.

Наведено відомості про кожну із парафій Української католицької церкви в діаспорі (у Римі, Сполучених Штатах, Канаді, Австралії, Південній Америці, Західній і Центральній Європі). Особливу увагу приділено українським католицьким монашим громадам, вищим і середнім освітнім закладам та організаціям.

Індекс рубрикатора НБУВ: Э377.109

Рубрики:

Греко-католицька церква в окремих країнах

Шифр НБУВ: Ж27630 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено суспільно-політичну діяльність митрополита А. Шептицького, визначальним фактором якої була боротьба за утвердження незалежної соборної держави українського народу на його споконвічних етнічних землях. На практиці дану тенденцію митрополит реалізовував з обов'язковим дотриманням норм та принципів християнської моралі, що зумовило застосування ним легітимних засобів досягнення поставленої мети. Проаналізовано вплив діяльності митрополита як ієрарха греко-католицької церкви на українське національне відродження кінця XIX - 30-х рр. XX ст. Встановлено, що підтримка А. Шептицьким державних інтересів українського народу базувалася на співпраці з центристськими та правими політичними партіями Галичини.

У контексті суспільно-політичного, релігійного та культурного життя Галичини кінця ХVІІІ - 60-х рр. ХІХ ст. досліджено діяльність єдиної (до 1848 р.) світської інституції українського населення краю - Ставропігійського інституту у Львові. Простежено еволюцію правового статусу Ставропігії відповідно до австрійського законодавства, її внутрішню структуру, фінансово-господарську, релігійну, видавничу, освітню діяльність Інституту та його місце у процесі національного відродження галицьких українців. Ставропігію показано як інституцію, що об'єднувала представників української інтелектуальної еліти, патронувала Львівську Успенську церкву, утримувала українську книгарню та школу для українських дітей, користувалася значним моральним авторитетом серед галицької суспільності, відігравала важливу роль у період "весни народів" 1848 - 1849 рр. З'ясовано, що внаслідок ідейних та організаційних трансформацій в національному русі 50 - 60-х рр. ХІХ ст. та формування провідних суспільно-політичних течій (русофільської та народовської) Інститут поступово втратив свої колишні позиції, поступився значною частиною своїх функцій на користь нових, здебільшого національно зорієнтованих культурних і політичних сил та інституцій.

У монографії розглянуто проблему релігійно-морального виховання в навчальних закладах Східної Галичини кінця XIX - початку XX ст. Висвітлено вплив різноманітних історичних обставин на освіту та виховання в Галичині даного періоду, розкрито систему виховної роботи навчальних закладів, молодіжних товариств "Січ", "Сокіл", "Пласт", "Марійські дружини". Розкрито мету, зміст, принципи, ідеали, методи, форми, засоби релігійно-морального виховання української молоді та його використання в сучасному педагогічному процесі.

Висвітлено роль Патріарха Йосифа Сліпого в розвитку української культури і значення його діяльності для сьогодення, а також деякі проблеми сучасного розвитку української науки, культури, архітектури.

Висвітлено життєвий шлях одного з найвизначніших діячів української історії ХХ ст. - митрополита Андрея Шептицького (1865 - 1944 рр.), його багатогранну діяльність, розглянуто внесок святого отця у розвиток національного та духовного життя України.

Розглянуто культурні та освітні процеси, мистецькі надбання, а також соціальну роль Спаського та Лаврівського монастирів у духовному житті українського народу. Значну увагу приділено церкві Святого Онуфрія, зокрема, архітектурі та стилю, археології, фрескам, а також некрополю. Детально проаналізовано систему освіти у Лаврівській Окружній головній школі.

Проаналізовано діяльність Ставропігійського інституту - єдиної (до 1848 р.) світської інституції українців Галичини у контексті суспільно-політичного, релігійного та культурного життя краю кінця XVIII ст. - 1860 рр. Висвітлено еволюцію правового статусу Ставропігії, описано її структуру, розглянуто фінансово-господарську, релігійну, видавничу та освітню діяльність, роль у процесі українського національного відродження.

Проанализирована деятельность Ставропигийского института - единственной (до 1848 г.) институции украинцев Галиции в контексте общественно-политической, религиозной и культурной жизни края конца XVIII ст. - 1860 гг. Освещена эволюция правового статуса Ставропигии, описана ее структура, рассмотрены финансово-хозяйственная, религиозная, издательская и образовательная деятельность, роль в процессе украинского национального возрождения.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(4Укр)6-4 + Э377.109(4Укр)-36-028

Рубрики:

Література

Греко-католицька церква в окремих країнах

Шифр НБУВ: Ж69017 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено діяльність митрополита греко-римської церкви Андрея Шептицького стосовно охорони пам'яток історії та культури України.

Висвітлено концепцію Української греко-католицької церкви, (УГКЦ), відображену в творах Гавриїла Костельника. На підставі аналізу праць відомого громадського діяча простежено еволюцію його світоглядних і богословських поглядів, зроблено спробу осмислити його духовну спадщину без конфесійних та ідеологічних упереджень. Визначено головну умову збереження самобутності УГКЦ - продовження національно-релігійних традицій східної візантійської обрядовості, опір латинізації, як її розумів Г.Костельник.

Висвітлено роль Ставропігійського інституту та Церковного музею в Львові у збереженні пам'яток національної культури, пам'яткоохоронну діяльність його засновника - Митрополита Андрея Шептицького. Розглянуто музейну роботу та пам'яткоохоронні навчальні програми у Львівській Богословській Академії. Простежено роль Української греко-католицької церкви у підготовці та проведенні у 1934 - 1941 рр. історико-археологічних досліджень княжого Галича та вплив результатів даних досліджень на національно-культурне життя галицьких українців. Проаналізовано особливості пам'яткоохоронної діяльності Церкви післявоєнного періоду.