Розроблено цілісну соціально-філософську концепцію дизайну як фактора гармонізації відносин суспільства й особистості. Розкрито сутність дизайну як об'єкта вивчення соціальної філософії. Проаналізовано наукові підходи щодо дизайну в його історичній ретроспективі. Визначено принципи та методи філософського аналізу та розроблено категоріальний апарат дослідження дизайну. Вивчено генезу дизайнерської діяльності, акцентовно увагу на її інноваційному характері. Визначено сутність, форми та функції дизайну, досліджено концепцію дизайнерської діяльності в системі відносин людина - суспільство, розкрито сутніть дизайнерської творчості як специфічного способу самореалізації особистості. Встановлено роль дизайну у розвитку соціальної свободи та самоудосконалення соціуму й особистоті, розглянуто специфіку самореалізації особистості в дизайнерській діяльності. Розкрито сутність дизайну як культурної універсалії цивілізації, розглянуто сучасні уявлення про технократичний дизайн. Уточнено аксіологічну складову змісту дизайну та його антропологічний вимір. Виявлено специфіку сучасної концепції становлення та розвитку дизайну як духовно-практичного феномену в інформаційно-культурному просторі й обгрунтовано напрями оптимізації його нових форм. Показано роль вітчизняних дизайнерських традицій у саморозвитку українського суспільства. Проаналізовано актуальні проблеми дизайну в сучасному філософському дискурсі - класичному, модерністському, постмодерністському.

Показано, що поняття "життєвий світ" є означенням особливої форми фіксації відношення різних сфер людського буття, яке сприймається суб'єктом з точки зору власного, індивідуально-особистісного існування за конкретно-соціальних умов. Обгрунтовано, що життєвий світ є феноменом самосприйняття особистістю свого цілісного існування, передусім в контексті "життєвих смислів" формування, збереження та відтворення самості Я-тіла, що зумовлює предметну й функціональну визначеність його змісту. Доведено, що життєвий світ формується та функціонує як духовна проекція життєпроживання особистості за повсякденних умов соціокультурного осередку. Виявлено, що своєрідність предметної основи змісту життєвого світу полягає в тому, що її елементи формуються завдяки встановленню відношень тілесного існування самості Я до окремих речей. Доведено, що наслідком функціональних проявів життєвого світу як чинника цілісності особистісної життєдіяльності є надання соціально-комунікативним зв'язкам, через які вона реалізується, особливої смислової якості - "життєвих зв'язків". Охарактеризовано трансформацію міжіндивідних зв'язків, зумовлених діяльністю щодо реалізації потреб у харчуванні, як специфічний функціональний вияв життєвого світу особистості. Встановлено, що змістовне витлумачення понять "життєвий світ" та "життєві зв'язки" надає додаткові можливості опису індивідуально-соціального буття людини як особистості, дає змогу конкретизувати уявлення про механізми, що уможливлюють збереження автентичності життєдіяльності людини в соціокультурному осередку.

Запропоновано цілісну концепцію маргінальної особистості в історико-філософському та теоретико-методологічному аспектах її осмислення. Визначено основні методологічні засади дослідження в соціальній філософії та складові соціального механізму розвитку маргінальної особистості, розкрито її суть і структуру. Обгрунтовано культурологічний характер процесу розвитку маргінальної особистості, здійснено контент-аналіз етапів маргіналізації українського суспільства та основних маргінальних груп.

Визначено філософську предметність соціально орієнтованого маркетингу в освіті, його зміст і місце у системі філософського знання у контексті процесу становлення маркетингу як системного соціального феномену постіндустріального суспільства і з метою використання освітнього маркетингу для реформування педагогічної теорії й освітньої практики, а також здійснення соціальної модернізації в Україні. Обгрунтовано, що соціально орієнтований маркетинг в освіті є найбільш адекватним механізмом забезпечення соціо- та гуманоцентричної переорієнтації освіти за умов ринкового суспільства. Показано, що філософія соціально орієнтованого маркетингу в освіті має міждисциплінарний характер і є складовою філософсько-освітнього знання.

Досліджено зміст основних теоретичних і практичних концепцій адекватного до умов суспільного виробництва задоволення зростаючих потреб та інтересів на суспільному й індивідуальному рівнях. Проведено аналіз виокремлених груп, видів потреб та інтересів, взаємопов'язаний з різноманітними формами діяльності суб'єктів виробництва. Потреби стимулюють розвиток галузей виробництва та зміну ціннісних вартостей індивидів у напрямі формування науково-світоглядних переконань і необхідності орієнтації на особистісне виховання, що має забезпечити мотиви до творчо-конструктивної діяльності та праці. Діалектика зростання інтересів полягає в тому, що саме їх задоволення зумовлює появу нових потреб та інтересів, а також способів їх задоволення, що стимулюють розвиток виробництва. Результати дослідження можуть бути використані у практичній діяльності державних і регіональних органів управління за умов удосконалення механізмів задоволення потреб та інтересів громадян, а також у навчальному процесі під час підготовки фахівців.

Проведено соціально-філософське дослідження соціальної природи дизайну. З позиції матеріалістичного розуміння історії автором розглянуті: передісторія дизайну; його соціально-економічне коріння, розкрита його сутність, розглянуті його функції, методи реалізації, уточнений критерій "розумних потреб", розкрита його суперечлива соціальна природа.

Проаналізовано погляди представників філософської думки, які зверталися до проблем побуту від античності до сьогодення. Розглянуто побут як специфічну сферу людського буття, визначено актуальні проблеми саме для соціальної філософії. Запропоновано розглядати поняття "соціально-побутове" як соціально-філософську категорію. Вивчено аксіологічну творчу спадщину представників філософської думки різних періодів. Значну увагу приділено процесу становлення ціннісних орієнтацій особистості, в якому здійснюється їх перетворення "потреба - інтерес - цінність - ціннісна орієнтація особистості". Відзначено, що зі всіх складових соціально-побутового найбільш важливе значення у процесі становлення ціннісних орієнтацій особистості мають такі його форми: родина, звичаї, обряди, традиції, релігійні переконання, свята.

Узагальнено характеристики категорій "соціум", "смак" і "стиль". Розкрито соціумний механізм смако-стильового процесу, закономірності формування смакових тенденцій соціуму, етапів функціонування стилю, а також запропоновано аналіз визначень естетичних смаків і стилів у соціумній системі відповідно до загальнонаукових таксонів: типів, родів, класів, підкласів, видів, рівнів, форм. Розглянуто характеристику різних видів стилізацій та їх вплив на справжні стилі. Обгрунтовано необхідність вивчення смако-стильового комплексу з парадигмального погляду, що формує й виявляє парадигмальну домінанту, сутнісним виразом якої є імператив.

Автором розкривається соціумний механізм смако-стильового процесу, виявляються закономірності формування смакових тенденцій соціуму, етапів функціонування стилю, запропонований аналіз визначень естетичних смаку і стилю. Подається модель розробки структури розвитку естетичних смаків і стилів в соціумній системі відповідно до загальнонаукових таксонів: типів, родів, класів, підкласів, видів, рівнів, форм. Представлена характеристика різних видів стилізацій та їх вплив на справжні стилі.

Проведено соціально-філософський аналіз стереотипів і настанов, що характеризують особливості світосприйняття та господарської поведінки українців, на підставі концепції сучасної західної та вітчизняної філософської думки розкрито зміст, а також значення терміна "господарський менталітет". Запропоновано модель ментальної структури та наведено типологію ментальності. Підкреслено, що етнічна ментальність відтворює певні стереотипи та настанови, які визначають особливості ставлення до праці, власності, а також підприємництва. Виокремлено головні риси українського господарського менталітету: індивідуалізм, завзятість у праці, розвинуті приватновласницькі інстинкти, толерантність до інших культур. Встановлено, що дані риси формувалися на підставі культурних архетипів під впливом географічних, соціально-історичних, релігійних та ідеологічних чинників. Досліджено сутність сучасних трансформацій українського господарського менталітету, які суттєво впливають на історичний вибір моделі соціально-економічної модернізації.

Висвітлено теоретичні основи сервісології, її роль і місце в системі наукового знання. Розглянуто теорію потреб як базову категорію сервісології, досліджено її розвиток в історії людства. Розкрито сучасні наукові концепції в теорії потреб. Показано особливості формування та задоволення комплексу базових потреб. Надано класифікацію послуг, їх загальну характеристику. Розглянуто питання стратегії сервісу, поведінки споживачів і мотивацію як її головний чинник. Наведено різновиди та форми споживання в сучасному суспільстві, головні принципи культури обслуговування. Зазначено, що за останнє десятиліття посилилися інноваційні тенденції у розвитку сфери послуг, особливо значної реконструкції зазнала галузь готельно-ресторанного бізнесу. Основним напрямом такої переорієнтації став індивід, забезпечення та задоволення його різноманітних потреб, а звідси розуміння важливості сфери послуг.