Розроблено цілісну соціально-філософську концепцію дизайну як фактора гармонізації відносин суспільства й особистості. Розкрито сутність дизайну як об'єкта вивчення соціальної філософії. Проаналізовано наукові підходи щодо дизайну в його історичній ретроспективі. Визначено принципи та методи філософського аналізу та розроблено категоріальний апарат дослідження дизайну. Вивчено генезу дизайнерської діяльності, акцентовно увагу на її інноваційному характері. Визначено сутність, форми та функції дизайну, досліджено концепцію дизайнерської діяльності в системі відносин людина - суспільство, розкрито сутніть дизайнерської творчості як специфічного способу самореалізації особистості. Встановлено роль дизайну у розвитку соціальної свободи та самоудосконалення соціуму й особистоті, розглянуто специфіку самореалізації особистості в дизайнерській діяльності. Розкрито сутність дизайну як культурної універсалії цивілізації, розглянуто сучасні уявлення про технократичний дизайн. Уточнено аксіологічну складову змісту дизайну та його антропологічний вимір. Виявлено специфіку сучасної концепції становлення та розвитку дизайну як духовно-практичного феномену в інформаційно-культурному просторі й обгрунтовано напрями оптимізації його нових форм. Показано роль вітчизняних дизайнерських традицій у саморозвитку українського суспільства. Проаналізовано актуальні проблеми дизайну в сучасному філософському дискурсі - класичному, модерністському, постмодерністському.

  Скачати повний текст

Показано, що поняття "життєвий світ" є означенням особливої форми фіксації відношення різних сфер людського буття, яке сприймається суб'єктом з точки зору власного, індивідуально-особистісного існування за конкретно-соціальних умов. Обгрунтовано, що життєвий світ є феноменом самосприйняття особистістю свого цілісного існування, передусім в контексті "життєвих смислів" формування, збереження та відтворення самості Я-тіла, що зумовлює предметну й функціональну визначеність його змісту. Доведено, що життєвий світ формується та функціонує як духовна проекція життєпроживання особистості за повсякденних умов соціокультурного осередку. Виявлено, що своєрідність предметної основи змісту життєвого світу полягає в тому, що її елементи формуються завдяки встановленню відношень тілесного існування самості Я до окремих речей. Доведено, що наслідком функціональних проявів життєвого світу як чинника цілісності особистісної життєдіяльності є надання соціально-комунікативним зв'язкам, через які вона реалізується, особливої смислової якості - "життєвих зв'язків". Охарактеризовано трансформацію міжіндивідних зв'язків, зумовлених діяльністю щодо реалізації потреб у харчуванні, як специфічний функціональний вияв життєвого світу особистості. Встановлено, що змістовне витлумачення понять "життєвий світ" та "життєві зв'язки" надає додаткові можливості опису індивідуально-соціального буття людини як особистості, дає змогу конкретизувати уявлення про механізми, що уможливлюють збереження автентичності життєдіяльності людини в соціокультурному осередку.

  Скачати повний текст

Запропоновано цілісну концепцію маргінальної особистості в історико-філософському та теоретико-методологічному аспектах її осмислення. Визначено основні методологічні засади дослідження в соціальній філософії та складові соціального механізму розвитку маргінальної особистості, розкрито її суть і структуру. Обгрунтовано культурологічний характер процесу розвитку маргінальної особистості, здійснено контент-аналіз етапів маргіналізації українського суспільства та основних маргінальних груп.

  Скачати повний текст

Визначено філософську предметність соціально орієнтованого маркетингу в освіті, його зміст і місце у системі філософського знання у контексті процесу становлення маркетингу як системного соціального феномену постіндустріального суспільства і з метою використання освітнього маркетингу для реформування педагогічної теорії й освітньої практики, а також здійснення соціальної модернізації в Україні. Обгрунтовано, що соціально орієнтований маркетинг в освіті є найбільш адекватним механізмом забезпечення соціо- та гуманоцентричної переоієнтації освіти за умов ринкового супільства. Показано, що філософія соціально орієнтованого маркетингу в освіті має міждисциплінарний характер і є складовою філософсько-освітнього знання.

  Скачати повний текст

Досліджено зміст основних теоретичних і практичних концепцій адекватного до умов суспільного виробництва задоволення зростаючих потреб та інтересів на суспільному й індивідуальному рівнях. Проведено аналіз виокремлених груп, видів потреб та інтересів, взаємопов'язаний з різноманітними формами діяльності суб'єктів виробництва. Потреби стимулюють розвиток галузей виробництва та зміну ціннісних вартостей індивидів у напрямі формування науково-світоглядних переконань і необхідності орієнтації на особистісне виховання, що має забезпечити мотиви до творчо-конструктивної діяльності та праці. Діалектика зростання інтересів полягає в тому, що саме їх задоволення зумовлює появу нових потреб та інтересів, а також способів їх задоволення, що стимулюють розвиток виробництва. Результати дослідження можуть бути використані у практичній діяльності державних і регіональних органів управління за умов удосконалення механізмів задоволення потреб та інтересів громадян, а також у навчальному процесі під час підготовки фахівців.

  Скачати повний текст

Проаналізовано погляди представників філософської думки, які зверталися до проблем побуту від античності до сьогодення. Розглянуто побут як специфічну сферу людського буття, визначено актуальні проблеми саме для соціальної філософії. Запропоновано розглядати поняття "соціально-побутове" як соціально-філософську категорію. Вивчено аксіологічну творчу спадщину представників філософської думки різних періодів. Значну увагу приділено процесу становлення ціннісних орієнтацій особистості, в якому здійснюється їх перетворення "потреба - інтерес - цінність - ціннісна орієнтація особистості". Відзначено, що зі всіх складових соціально-побутового найбільш важливе значення у процесі становлення ціннісних орієнтацій особистості мають такі його форми: родина, звичаї, обряди, традиції, релігійні переконання, свята.

  Скачати повний текст

Проведено соціально-філософський аналіз стереотипів і настанов, що характеризують особливості світосприйняття та господарської поведінки українців, на підставі концепції сучасної західної та вітчизняної філософської думки розкрито зміст, а також значення терміна "господарський менталітет". Запропоновано модель ментальної структури та наведено типологію ментальності. Підкреслено, що етнічна ментальність відтворює певні стереотипи та настанови, які визначають особливості ставлення до праці, власності, а також підприємництва. Виокремлено головні риси українського господарського менталітету: індивідуалізм, завзятість у праці, розвинуті приватновласницькі інстинкти, толерантність до інших культур. Встановлено, що дані риси формувалися на підставі культурних архетипів під впливом географічних, соціально-історичних, релігійних та ідеологічних чинників. Досліджено сутність сучасних трансформацій українського господарського менталітету, які суттєво впливають на історичний вибір моделі соціально-економічної модернізації.

  Скачати повний текст