Представлены основные термины, разработанные в рамках психоанализа, аналитической психологии, индивидуальной психологии и иных теорий неопсихоаналитической ориентации. Кроме этого содержатся биографические сведения об ученых, внесших значительный вклад в развитие глубинной психологии: Карл Абрахам, Альфред Адлер, Эрик Берн, Йозеф Брейер, Вильгельм Райх, Отто Ранк, Зигмунд Фрейд, Эрих Фромм, Карл Густав Юнг и др. Термины иллюстрируются цитатами из работ ведущих психоаналитиков.

Рассмотрены проблемы, существующие на современном этапе изучения человеческой деятельности, в частности, понятийного и категориального характера. Предпринята попытка изучения с постдисциплинарной точки зрения изменений, происходящих в структуре деятельности в последнее десятилетие.

В основу словаря положен многолетний опыт личной аналитической практики, а также работы Фрейда, Юнга, Штекеля, Холла, Адлера, Якоби, Уитмонта, Лайярда, Лакана, Гутейла, Э.Эриксона, Монегетти и представителей школ семиологического, мифологического и структурно-антропологического анализа. Анализируются символы сновидений, дается смысловая интерпретация сюжета сновидения или фантазии. В основе интерпретации символов лежат психологический, биологический, этнологический и традиционный психоаналитический подходы. Приводятся методики трансформации сновидений при ночных ужасах и кошмарах.

Символдрама (известная также как Кататимное переживание образов, метод "сновидений наяву" и Кататимно-имагинативная психотерапия) - это метод глубинно-психологической ориентированной психотерапии, который оказался клинически высокоэффективным при краткосрочном лечении неврозов и психосоматических заболеваний, а также при психотерапии нарушений, связанных с невротическим развитием личности. В работе предпринята попытка осветить основные этапы техники проведения этого вида психотерапии, описываются стандартные мотивы, предлагаемые пациенту для кристаллизации его образной фантазии. Показана диагностика внутрисемейных отношений при помощи проективной методики "Три дерева", рассказывается о детской агрессивности и проблеме анального характера в концепции Анны Фрейд, значении первого года жизни для последующего развития ребенка, а также глубинно-психологическом подходе в психотерапии психосоматических заболеваний.

Визначено роль традиційних літературних образів Едіпа, Юди, Прометея, Фауста та інших у процесі формування глибинної психології. На прикладі фундаментальних праць З.Фрейда, А.Адлера та К.Г.Юнга досліджено два принципово різні підходи до проблеми психологічного тлумачення літературних образів: алегоричного і символічного. Стисло подано основні положення психоаналізу, індивідуальної та аналітичної психології. Детально розглянуто співвідношення понять "архетип" та "образ".

Проаналізовано основні течії, які існували у західноєвропейській психології XVII ст., а також філософсько-психологічні погляди найбільш видатних філософів даного періоду - Ф.Бекона, Р.Декарта, Т.Гоббса, Б.Спінози, Г.В.Лейбніца, Дж.Локка.

Вивчається методологія рефлексивності в історії психології ХХ ст.: конфлікт сучасної культури; філософія культури і трансцендентальний ідеалізм. Розглядаються природничі спрямування у психології і принципи інтеріоризації та екстеріоризації. Показано натуральне й соціальне у психіці людини: конфлікт між свідомим і несвідомим у психоаналітичному тлумаченні; новітні форми та ідеї психоаналізу; психоаналіз і західна філософія ХХ ст. та ін. Розкривається людська психіка в її суб'єктивній самодостатності. Вивчається канонічна психологія - перехід від ХХ до ХХI ст. у психологічному мисленні; система канонічної психології; історико-психологічні дослідження ХХ ст. тощо.

Визначено предмет та методологічні засади історії психології. Показано особливості старовинної легенди як історико-психологічного феномену. Розглянуто ситуативне, мотиваційне та дійове визначення вчинку в історії психології. З'ясовано психологічну природу анімізму, фаталістичних уявлень, ритуалів і міфології. Проаналізовано психологічні вчення Давнього Китаю та Індії, зокрема даосизм, конфуціанство, буддизм, теорії "співчувального вчинку" та "великого вибору". Наведено відомості про розвиток психології в античні часи, середні віки та епоху Ренесансу. Розглянуто теоретичні засади психології західноєвропейського Відродження, зокрема принципи титанізму, гуманізму, єдності та боротьби протилежностей. Проаналізовано ренесансові акценти у психологічних вченнях провідних світових культур. Висвітлено основні положення емпіричної та індуктивної психології.

Определены предмет и методологические основы истории псхихологии. Показаны особенности древней легенды как историко-психологического феномена. Рассмотрены ситуативное, мотивационное и действенное определение поступка в истории психологии. Установлена психологическая природа анимизма, фаталистических представлений, ритуалов и мифологии. Проанализированы психологические учения Древнего Китая и Индии, в частности даосизм, конфуцианство, буддизм, теории "сочувственного поступка" и "большого выбора". Приведены сведения о развитии психологии в античные времена, средние века и эпоху Ренессанса. Рассмотрены теоретические основы психологии западноевропейського Возрождения, в частности принципы титанизма, гуманизма, единства и борьбы противоположностей. Проанализированы ренессансные акценты в психологических учениях основных мировых культур. Освещены теории эмпирической и индуктивной психологии.

Рассмотрены вопросы западной, российской и современной украинской психологии. Раскрыта сущность понятий черты личности, комплексов неполноценности и превосходства, личностного роста. Освещены особенности психологии формирования и развития личности. Предложен подход к проблеме личности в области украинской генетической психологии, описаны защитные механизмы психологии "Я".

Наведено гуманістично орієнтовані напрями психології західних країн. Надано оцінку гуманізму в психології. Обговорено філософські засади гуманістичної психології, сформульовано її завдання. Висвітлено процес становлення екзистенціальної філософії, розглянуто екзистенціально-феноменологічні основи науки про особу.

Викладено концепцію розвитку (генезису) особистості. Висвітлено проблему психічного розвитку особистості. Описано загально-психологічні теорії розвитку, навчання та виховання. Проаналізовано сучасний етап генетичних досліджень у психології. Розглянуто напрями вивчення механізмів розвитку особистості. Наведено класифікацію методів дослідження особистості.

Изложена концепция развития (генезиса) личности. Освещена проблема психического развития личности. Описаны обще-психологические теории развития, обучения и воспитания. Проанализирован современный этап генетических исследований в психологии. Рассмотрены направления изучения механизмов развития личности. Приведена классификация методов исследования личности.

Розглянуто вчинок як осередок історичного поступу психологічної науки. Подано методологію рефлексивності в історії психології ХХ ст.,природничі спрямування у психології, принципи ітеріоризації та екстеріоризації.Висвітлено людську психіку в її суб'єктивній самодостатності, натуральне й соціальне у психіці людини як конфлікт між свідомим та несвідомим у психологічному тлумаченні. Представлено історико-психологічні дослідження ХХ ст., зроблені С.Л. Рубінштейном, Л.С. Виготським, Г.С. Костюком, В. Шевчуком та іншими.

Поданы методология рефлексивности в истории психологии ХХ ст., природные направления в психологии, принципы интериоризации и экстериоризации. Освещены человеческая психика в ее субъективной самодостаточности, натуральное и социальное в психике человека как конфликт между сознательным и внесознательным в психологическом понимании. Представлены историко-психологические исследования ХХ ст., сделанные С. Л. Рубинштейном, Л.С. Выготским, Г.С. Костюком, В. Шевчуком и другими.

Рассмотрены особенности мифологии и мистицизма последнего века, понятие "космическое сознание" как психологический феномен и результат влияния иллюминативной мистики на европейскую психологию и философию. Изучен психологический феномен тоталитарной личности как предпосылка возрождения "тёмного мистицизма", мистическая доктрина Карлоса Кастанеды и его теория восприятия.

Рассмотрены многовековая история и развитие учения о темпераменте многочисленных научных школ и отдельных исследователей, занимавшихся изучением данной научной парадигмы по самым различным направлениям - медикобиологическому, психологическому, педагогическому, социально-психологическому и философскому. Предложен вербальный тест-опросник для определения основных свойств нервной системы и типов темперамента.

Розкрито суть основних понять історії психології, визначено внесок мислителів античної філософсько-психологічної думки, епох середньовіччя, Нового часу, Просвітництва. Проаналізовано особливості становлення психології в Росії до Жовтневої соціалістичної революції 1917 р. і за радянських часів (1920 - 1990 рр.). Розглянуто питання розвитку психології в Україні.

Раскрыто содержание основных понятий истории психологии, определен персональный вклад мыслителей античной философско-психологической мысли, эпох средневековья, Нового времени, Просветительства. Проанализированы особенности становления психологии в России до Октябрьской социалистической революции 1917 г. и в советское время (1920 - 1990 гг.). Рассмотрены вопросы развития психологии в Украине.

Раскрыта сущность основных понятий психоанализа, языкознания, психолингвистики. Приведены краткие сведения о развитии психоанализа в России, СССР и странах СНГ с момента его появления до настоящего времени, а также деятельности большинства отечественных и мировых психологов, некоторых лингвистов.

На підставі узагальнення українських перекладів відомих авторів (Ф.Ніцше, Т.Еліота, А.Бергсона, Н.Фрая, Р.Інгардена, М.Гайдеггера, Г.-Г. Гадамера, П.Рікера, М.Фуко, У.Еко, Ю.Крістевої, Е.Саїда, Р.Рорті) розглянуто психолінгвістичну теорію, психоаналіз і теорію архетипів, феноменологічну теорію та критику, літературну герменевтику, екзистенціялістську модель у теорії літературних джерел, школу рецептивної естетики, теорію діялогізму, структуралізм і семіотику, постструктуралізм і деконструктивізм, феміністичну теорію та критику, постмодернізм, теорію іронії, постколоніальну теорію та критику.

На основе обобщения украинских переводов известных писателей (Ф.Ницше, Т.Элиота, А.Бергсона, Н.Фрая, Р.Ингардена, М.Гайдеггера, Г.-Г. Гадамера, П.Рикера, М.Фуко, У.Эко, Ю.Кристевой, Э.Саида, Р.Рорти) рассмотрены психолингвистическая теория, психоанализ и теория архетипов, феноменологическая теория и критика, литературная герменевтика, экзистенциалистическая модель в теории литературных источников, школа рецептивной эстетики, теория диалогизма, структурализм и семиотика, постструктурализм и деконструктивизм, феминистическая теория и критика, постмодернизм, теория иронии, постколониальная теория и критика.

Обгрунтовано необхідність застосування принципу гештальту до пояснення фатальних зрушень у візуальній культурі XX ст., пов'язаних із зниженням інтегративної функції зору.

Обоснована необходимость применения принципа гештальта для объяснения фатальных изменений в визуальной культуре XX ст., связанных со снижением интегративной функции зрения.

Проанализировано влияние математических исследований пифагорейцев, философов элейской школы, математических апорий Зенона и математических взглядов других философов Античности на философское мировоззрение Демокрита при создании им атомистической теории строения бытия. Рассмотрены теоретические и методологические вопросы истории психологии. Освещены современные проблемы психологии души и квантовой психологии единиц психики и сознания человека.

Висвітлено історію всесвітньої психології, акцентовано увагу на проблемах її розвитку у період XIX - початку XX ст., пов'язаних із тлумаченням принципів дії та післядії у структурі вчинку. Проаналізовано матеріальне й ідеальне єство людини, принцип взаємодоповнюваності, філософські засади оптимізму та песимізму, специфічну енергію органів чуття, механіку духу. Розглянуто теорії пасивного, активного та коригувального пристосування. Наведено інформацію про гостру ідейну боротьбу та проблеми становлення природничонаукового й інтроспективного напрямів психології як самостійної науки.

Освещена история всемирной психологии, акцентировано внимание на проблемах ее развития в период XIX - начала XX вв., связанных с толкование принципов действия и последействия в структуре поступка. Проанализированы материальная и идеальная сущность человека, принцип взаимодополняемости, философские основы оптимизма и пессимизма, специфическая энергия органов чувств, механика духа. Рассмотрены теории пассивного, активного и корригирующего приспособления. Приведена информация об острой идейной борьбе и проблемах становления естественнонаучного и интроспективного направлений психологии как самостоятельной науки.