Розглядається проблема творчості в психології, функціонування образного мислення в творчій креслярській діяльності. Образ розглядається як складова частина мислительного процесу, як засіб досягнення мети і кінцевий продукт творчої діяльності. Звертається увага на істотну різницю між образною і вербальною логікою, дається їх характеристика.

Наведено основні учбово-методичні засоби, що впливають на процес формування проектно-образного мислення студентів. Особливу увагу приділено їх активізаційним якостям.

Представлены основные учебно-методические средства, влияющие на процесс формирования проектно-образного мышления студентов. Особое внимание уделено их активизирующим качествам.

Main uchebno-metodicheskie facilities affecting the process of forming of project-vivid thought of students are represented in work. The special attention is spared them to activating qualities.

Виявлено умови успішного вирішення образотворчих завдань на заняттях з малювання у молодших підлітків. Розкрито типи завдань, а також розглянуто вплив педагогічного керівництва на вирішення образотворчого завдання. Встановлено, що на вирішення образотворчих завдань підлітками великий вплив має спеціально розроблене положення та стимулювальні види допомоги.

Определены условия, способствующие успешному решению изобразительных задач на занятиях по рисованию у младших подростков. Раскрыты типы задач, а также рассмотрено влияние педагогического руководства на решение изобразительной задачи. Установлено, что на решение изобразительных задач подростками существенное влияние оказывает специально разработанное руководство и стимулирующие виды помощи.

The article deals with revealing of those conditions, which favour successful solutions of the fine arts' problems at the junior teenagers' drawing classes. In this article the author explained the types of these problems and also the pedagogical impact on a solution of some fine arts' problem. It is, therefore, revealed that a specially worked out guidance and stimulating kinds of help have essential impact on solutions of fine arts' problems.

Висвітлено систему та метод видатного музиканта-дослідника Б.Л.Яворського, спрямовані на формування художньо-творчого мислення музиканта-виконавця. Сформульовано визначення поняття "музичне мислення" у взаємозв'язку з основними категоріями творчої діяльності.

Освещены система и метод выдающегося музыканта-исследователя Б.Л.Яворского, направленные на формирование художественно-творческого мышления музыканта-исполнителя. Сформулировано определение понятия "музыкальное мышление" во взаимосвязи с основными категориями творческой деятельности.

In paper are lighted a system and method of the produced musician - contributor B.L. Yavorskiy. She is directed on shaping of art - creative thinking of the musician - performer. The definition of concept " musical thinking " in correlation with main categories of creative activity is formulated.

З використанням міждисциплінарного методологічного підходу виявлено ознаки поетичного образу архітектурно-предметного середовища. Визначено, що поетичний образ є критерієм пізнавальних можливостей людини в осмисленні дійсності, який базується на синтезованості логічного (наукового) та поетичного мислення.

С использованием междупредметного методологического подхода определены характеристики поэтического образа архитектурно-предметной среды. Установлено, что поэтический образ есть критерий познавательных возможностей человека в осмыслении действительности, базирующийся на синтезе логического (научного) и поэтического мышления.

This article presents multi-subject methodological approach for determination features of poetic image of architectural environment. It is shown that poetic image is the criterion of human cognition in comprehension of reality based on syntheses of logical (scientific) and poetic thinking.

Висвітлено просторово-часові аспекти еволюції поліфонічного мислення в художній творчості сучасної епохи, а також у системі звукових символів, що утворюють музичний текст.

Рассмотрены пространственно-временные аспекты эволюции полифонического мышления в художественном творчестве современной эпохи, а также в системе звуковых символов, образующих музыкальный текст.

Are esteemed in art creativity of a recent epoch and also in a system of sound characters which are generatrix the musical text.

Розглянуто основні складові пластичного мислення людини.

Рассмотрены основные составляющие пластического мышления человека.

In the proposed article the author defines the main components of the person's imitative arts thinking.

Висвітлено теоретичні та прикладні аспекти психології візуального мислення. Проаналізовно сучасні напрямки дослідження механізмів візуалізації у зарубіжній та вітчизняній психології. Обгрунтовано стратегічно-семантичний підхід щодо дослідження візуально-мисленнєвої діяльності, визначено основні принципи та способи побудови її моделей. Розкрито сутнісні характеристики візуально-мисленнєвого образу, його знаково-символічну природу, розвиток в антропогенезі та онтогенезі. Охарактеризовано механізми реалізації візуально-мисленнєвої діяльності та показано її роль у творчих процесах.

Освещены теоретические и прикладные аспекты психологии визуального мышления. Проанализированы современные направления исследования механизмов визуализации в зарубежной и отечественной психологии. Обоснован стратегически-семантический подход к исследованию визуально-мыслительной деятельности, определены основные принципы и способы формирования ее моделей. Раскрыты сущностные характеристики визуально-мыслительного образа, его знаково-символическая природа, развитие в антропогенезе и онтогенезе. Охарактеризованы механизмы реализации визуально-мыслительной деятельности, показана ее роль в творческих процессах.

Розглянуто особливості формування просторового мислення (ПМ) у студентів художньо-графічного факультету - майбутніх учителів образотворчого мистецтва, засобами скульптурної пластики з використанням музики як функціонального засобу. Показано роль ПМ у професійній підготовці даної категорії студентів, наведено загальну характеристику ПМ.

Рассмотрены особенности формирования пространственного мышления (ПМ) у студентов художественно-графического факультета - будущих учителей изобразительного искусства, средствами скульптурной пластики с использованием музыка как функционального средства. Показана роль ПМ в профессиональной подготовке данной категории студентов, приведена общая характеристика ПМ.

Здійснено естетико-культурологічний аналіз стимулів творчості. Виявлено новий підхід до розуміння творчої особистості. Показано значущість естетичних чинників детермінації творчого процесу. Розкрито потенціал художньо-образного та художньо-проективного мислення у культуротворчому сенсі.

Проведен эстетико-культурологический анализ стимулов творчества. Выявлен новый подход к пониманию творческой личности. Показана значимость эстетических факторов детерминации творческого процесса. Раскрыт потенциал художественно-образного и художественно-проекционного мышления в культуротворческом смысле.

Розглянуто значення слова в якості описової категорії організації індивідуального інтелекту. Трактування значення як специфічної форми відображення дійсності дало змогу класифікувати різні види значень.

Створено "розумний" контент для електронних підручників. На підставі вимог моделі образного мислення розглянуто принципи побудови тезауруса образів. Запропоновано формальну реляційну модель тезауруса, що наповнений в результаті обробки текстів із навчальним матеріалом, а також методику побудови відповідних програмно-педагогічних систем. Діючий прототип тезауруса образів програмно реалізовано на базі технології Python + SQLite.

Розглянуто інфологічний підхід до представлення пізнавальної діяльності на базі моделі образного мислення людини. Обгрунтовано доцільність моделювання психічних процесів шляхом визначення поняття інфологічної системи. Запропоновано формальні схеми та критерії ефективності взаємодії інфологічних систем на основі одиниць сенсу когнітивного ресурсу людини.

Міститься дослідження формальних та динамічних характеристик образного мислення в процесі розв'язання творчих задач з креслення. Практична реалізація результатів дослідження полягає в обгрунтуванні продуктивності використання ускладнених умов та спеціальних підказок як складових модифікованої системи "КАРУС" та творчих ігор студентів для стимуляції образного мислення в процесі розв'язання творчих задач з креслення.

Висвітлено теоретичні та методологічні аспекти феномену візуального мислення у психологічній науці. Розроблено новий стратегіально-семантичний підхід до пізнання візуально-мисленнєвої діяльності. Створено структурно-функціональну модель візуального мислення, в якій системотвірними компонентами є візуально-мисленнєві стратегії як механізми творення образу-концепту та наочність як його властивість. Побудовано модель візуально-мисленнєвих стратегій та описано їх структуру на рівні змістових та операціональних компонентів. Розкрито специфіку візуально-мисленнєвого образу на рівні змісту, функцій та емпіричних характеристик. Наведено результати дослідження його знаково-символічної природи та особливості становлення візуального мислення в антропогенезі й онтогенезі. Проаналізовано вплив образу світу суб'єкта діяльності на механізми створення візуально-мисленнєвого образу. Апробовано стратегіально-семантичний підхід до дослідження візуально-мисленнєвих стратегій в образотворчій діяльності.

Науково обгрунтовано поняття "колористична стратегія". Розроблено методику дослідження суб'єктивної семантики колористичної стратегії, виявлено особливості змісту й організації суб'єктивної семантики кольору образотворчої діяльності. З'ясовано, що дана семантика впливає на колористичну стратегію розв'язання творчих задач у зазначеній діяльності. Показано, що на змістовному рівні цей вплив проявляється у виборі кольорової гами, на операціональному - реалізується у таких способах семантичної інтерпретації кольору, як перцептивно-імпресивний, динаміко-перцептивний, емоційно-чуттєвий, символо-означуваний, аналого-асоціативний, проективно-особистісний та особистісно-інтерпретаційний.

З'ясовано суть соціально-філософської категорії "творчий потенціал" на базі понять "творчість", "творча діяльність", "творча активність". Охарактеризовано образне мислення особистості як одного з основних складових творчого потенціалу людини та його різновид - художній образ, якого розглянуто у контексті засобів відображення об'єктивної реальності у мистецтві. Розглянуто аспект прояву творчого потенціалу на особистісному рівні. Проаналізовано взаємозв'язки творчого потенціалу з тими соціальними змінами, які виникають внаслідок трансформаційних процесів у суспільстві на підставі їх вивчення у Давній Греції, в епохи Середньовіччя та Відродження за рубежем і у період найдавніших поселень на сучасній українській території, а також епоху Трипільської культури, Київської Русі, XVI - першої половини XVII ст. та період розбудови сучасної української держави. Виведено певні тенденції та закономірності.

Уточнено та науково обгрунтовано суть і структуру поняття "просторове мислення". З'ясовано роль просторового мислення у профільній діяльності майбутніх учителів образотворчого мистецтва. Виявлено компоненти, критерії, показники та рівні сформованості просторового мислення у студентів. Розроблено й обгрунтовано модель його формування у майбутніх учителів образотворчого мистецтва засобами скульптурної пластики. Виявлено педагогічні умови її реалізації.

Здійснено комплексний, філософсько-естетичний аналіз художнього мислення як індивідуально-інтелектуального та соціокультурного явища. Досліджено генезис наукових уявлень про нього, здійснено типологізацію за видово-родовими ознаками. Розглянуто чинники його детермінації, пізнавальні та творчі можливості. Визначено статус поняття "художнє мислення" у сучасній науці. Розглянуто художнє мислення інакологічною інформаційно-пізнавальною стратегією, зумовленою у витоках грунтування на естетичних чинниках, яка породжує пізнавально-творчі та культурно-значущі новації.

Наведено результати першого комплексного дослідження процесу формування художньо-образного мислення студентів-вокалістів через впровадження спеціальної методики. Розглянуто психолого-педагогічні особливості творчої активності майбутніх співаків. Вивчено реальні педагогічні умови вокального навчання, серед яких має домінувати принцип індивідуального підходу, поєднаний з діагностикою особистості та використанням контрольних завдань творчого характеру. Зазначено, що структура даного феномена включає поєднання мотиваційного, когнітивного та творчого компонентів. Розроблено педагогічну технологію тьюторського супроводу, а також науково обгрунтовано й експериментально перевірено методичну модель процесу формування художньо-образного мислення студентів у процесі вокального навчання.