Створена в Інституті винограду і вина "Магарач" УААН інформаційно-пошукова система мікроорганізмів для виноробства піднімає Колекцію мікроорганізмів на сучасний рівень і дозволяє намітити перспективні шляхи досліджень у галузі гарантованого зберігання штамів у життєдіяльному стані з характерними технологічними властивостями. Проведення необхідної ревізії фондів колекції (збір даних з виявлення, класифікації, реєстрації та контролю мікроорганізмів) передбачає обробку великої кількості інформації. Використання інформаційно-пошукової системи, описаної в статті, дозволяє виконати поставлене завдання у більш короткий термін і значно дешевше.

Уперше досліджено кількісний та якісний склад стрептоміцетів у грунтах трьох екотопів "Каньйону Еволюції" в Ізраїлі. Чисельність стрептоміцетів коливалась від 3 до 15 тис. КУО в 1 г сухого грунту залежно від едафічних і мікрокліматичних умов. У грунтах Каньйону в цілому виявлено 88 видів і підвидів стрептоміцетів. Синекологічний аналіз показав значну різницю між комплексами стрептоміцетів грунтів різних екотопів Каньйону, протилежних станцій, а також станцій, розташованих по трансекті Каньйону.

З метою визначення можливості використання як біоцидних додатків для одержання захисних матеріалів досліджено дію деяких пестицидів (рамрод, лінурон, симазин) на корозійно-активні групи мікроорганізмів - сульфатредукуючі, денітрифікуючі та сапрофітні бактерії, а також їх інгібуючі властивості за умов грунтової корозії. Встановлено, що рамрод і симазин є перспективними для використання як біоцидні додатки для створення біостійких матеріалів. Передбачено, що інгібітори-біоциди можна виявити в ряді сполук, одержаних під час хімічної модифікації рамроду та симазину.

Дано оцінку стану вивчення асоціативних азотфіксуючих мікроорганізмів. Розглянуто питання просторових і функціональних взаємовідношень діазотрофів з вищою рослиною, особливості формування азотфіксуючих асоціацій у разі інокуляції однорічних і багаторічних рослин.

Показано, що молочнокислі бактерії, ізольовані з різних природних джерел, поряд з молочною кислотою продукують бактеріоциногенні речовини. Штами - продуценти бактеріоцинів переважно виділяли із травного тракту людини і телят. Виявлення бактеріоциногенних властивостей частіше спостерігалось у лактобацил (7,8 %), ніж у кокових видів молочнокислих бактерій (4,5 %). У той же час активність бактеріоцинів була вищою у ентерококів і залежала як від штамової належності, так і від умов культивування. Бактеріоцин синтезується з перших годин логарифмічної фази росту культури і максимально нагромаджується на початку стаціонарної фази. Швидкість його нагромадження залежить від складу поживного середовища.

Показано можливість очищення поверхневих зливових стоків від нафтопродуктів. Розроблена екстенсивна біотехнологія базується на використанні препарату "Десна" - активного деструктора вуглеводнів. Упровадження цієї біотехнології на очисних спорудах поверхневих зливових вод промзони "Теличка" м. Києва дозволяє стабільно зменшувати вміст нафтопродуктів, що скидаються в р. Дніпро, в 50 - 100 разів.

Підсумовано результати досліджень, виконаних автором і співробітниками за останні 18 років. Фундаментальні дослідження присвячені вивченню екології та фізіології метанотрофних, азотфіксуючих та деяких інших мікроорганізмів. Розглянуто закономірності їх взаємодії з твердими матеріалами. Одержані результати є науковою основою перспективних біотехнологій.

Подано аналітичний огляд літератури з проблеми дослідження взаємозв'язку імунного статусу організму і мікробної екології людини. Розглянуто критерії, що характеризують нормофлору організму людини, яка змінюється у процесі еволюційної адаптації, взаємодії з макроорганізмом і реакції-відповіді імунної системи, її участі у формуванні захисних функцій організму. Обговорено питання про те, що характер перебігу і кінцевий результат різних інфекційних процесів залежать від стану імунної системи організму. Розглянуто можливість корекції деяких імунологічних показників за допомогою представників нормальної мікрофлори. Зроблено висновок про необхідність вирішення проблеми інфекційних захворювань і ускладнень у комплексі мікробіологічних досліджень.

Досліджено вплив природних і синтетичних біостимуляторів на резистентність мікробних асоціацій грунту до пестицидів. Показано, що в присутності рістстимулюючих препаратів (івін, емістим, агростимулін) у складі природних мікробних асоціацій збільшується чисельність мікроорганізмів, резистентних до таких фунгіцидів, як фенпіклоніл, флуодіоксоніл, дифеноконазол. За умов сумісного застосування біостимуляторів з фунгіцидами в мікробних асоціаціях підвищується активність редокс-систем, які можуть ініціювати окисну деструкцію пестицидів.

Розглядаються основні результати науково-дослідної роботи відділу фітопатогенних вірусів за останнє 20-річчя. Наводяться найбільш значні досягнення у вивченні вірусів, розповсюджених в Україні; пошуку вірусостійких форм серед диких видів і селекційних зразків сільськогосподарських культур; дослідженні природної та індукованої стійкості рослин до вірусів; вивченні антивірусних речовин і розробці способів їх практичного застосування; одержанні вірусостійких рослин методами генної та клітинної інженерії.

В здоровых семенах овощных культур интенсивность дыхания снижается после сбора урожая в зависимости от длительности их хранения. В семенах, взятых из зараженных фитопатогенными грибами растений, интенсивность дыхания резко падает через 12 и 24 мес после сбора урожая, что связано со снижением жизнеспособности семян. В период сбора урожая отмечена прямая зависимость интенсивности дыхания семян от интенсивности развития гриба. Затем исследуемый показатель снижается обратно пропорционально интенсивности развития фитопатогена. По достижении последним максимального уровня развития зародыш гибнет.

Досліджено вплив антибіотичних препаратів - бісептолу, поліміксину та канаміцину, а також їх комбінацій з пробіотиками біоспорином і субаліном на мікрофлору кишок мишей. Встановлено, що за перорального введення зазначених препаратів у тварин виникає дисбактеріоз 2 - 3-го ступеня; за комбінованого використання їх з пробіотиками вдається значною мірою запобігти розвитку дисбактеріозів. Показано, що дисбактеріоз 2 - 3-го ступеня за допомогою біоспорину та субаліну можна ліквідувати протягом 5 - 7 днів. Самостійне відновлення нормального мікробіоценозу кишок за цей період не відбувається. Склад нормофлори, який зазнавав незначних змін за комбінованого використання антибіотичних препаратів з пробіотиками, самостійно відновлювався на 3 - 5-у добу після відміни цих препаратів.

Біостимулятори івін і емістим позитивно впливають на ростові характеристики природних асоціацій грунтових мікроорганізмів: підвищується питома швидкість росту, збільшується число генерацій, скорочуються лаг-фаза та тривалість подвоєння чисельності мікроорганізмів. Присутність фунгіцидів у середовищі пригнічує ріст мікроорганізмів. У разі сумісного використання біостимуляторів і фунгіцидів не виявлено негативного впливу фунгіцидів на природні асоціації мікроорганізмів, проте стимулююча дія рістрегулюючих речовин зменшується.

В роботі наведено результати різнобічного вивчення біологічних властивостей збудників бактеріальних хвороб сільськогосподарських культур, квітів та деревних рослин.

В огляді літератури наведено результати досліджень з генетики і селекції бактерій, стрептоміцетів та грибів, одержаних у відділі генетики мікроорганізмів протягом останніх 35 років.

Розглянуто норми патентного законодавства України та інших країн щодо депонування мікроорганізмів під час патентування винаходів і умови доступу до депонованих зразків. Висвітлено питання, пов'язані з практикою депонування штамів в Україні, які потребують нормативного вирішення або уточнення з урахуванням тенденції розвитку патентних законодавств країн, розвинутих у сфері промислової власності.

Досліджена стійкість до вірусу бронзовості томатів у послідовних поколіннях андрогенних сомаклонів шести сортів і гібридів тютюну. Встановлено, що кількісний вихід вірусостійких форм у популяціях сомаклонів значною мірою залежить від навколишніх умов, а спадкування стійкості в потомстві відібраних зразків - від типу динаміки ураження рослин вихідного клону. Показано, що динаміка ураження рослин є більш придатним критерієм для добору вірусостійких форм, ніж відсоток стійких зразків у популяціях сомаклонів.

Изучены видовые особенности микрофлоры и ее изменчивость у 75 больных с аппендикулярным перитонитом в возрасте от 2 до 15 лет; из них у 45 детей был местный, у 17 - диффузный, у 13 - разлитой перитонит. Осложнения возникли у 18 (49,5%) пациентов. Установлено, что течение аппендикулярного перитонита у детей сопровождается постоянной конкурентной борьбой и сменой микрофлоры, причем микробиологическая картина зависит от стадии процесса и изменяется в течение относительно короткого промежутка времени. Обилие видов микроорганизмов, заселяющих брюшную полость при местном перитоните, постепенно сменяется превалированием при распространенном воспалении золотистого стафилококка и особенно кишечной палочки. Смену одного вида микроорганизма на другой в послеоперационном периоде наблюдали у 21 больного (56,8%), причем у 9 из них - на 1 - 3 сутки после операции. У 85,7% больных со сменой бактериального возбудителя при течении патологического процесса развились осложнения в послеоперационном периоде. Сделан вывод, что назначение оптимальных антибактериальных схем лечения перитонита у детей должно проводиться с учетом смены бактериального возбудителя в ходе развития патологического процесса.

Вивчено умови проростання спор вищих базидіальних грибів у культурі. Наведено дані про вплив деяких мінеральних солей, вітамінів та джерел вуглецю на проростання базидіоспор. З'ясовано оптимальні умови для одержання моноспорових культур з окремих пророслих базидіоспор.

Показано підсилення активності асоціативної та симбіотичної азотфіксації за умов внесення в грунт невеликих кількостей амонійно-карбонатних сполук, зокрема, вуглеамонійних солей (ВАС). На підставі аналізу даних літератури та власних досліджень наведено головні шляхи та механізми дії ВАС як нового, перспективного агрохімікату на фізіолого-біохімічні процеси у мікроорганізмах і сільськогосподарських рослинах.