Homicide was the third leading cause of occupational injury death in the U.S. for the period from 1980 through 1985, accounting for nearly 13% of the nation's total deaths from trauma in the workplace. Homicide was the manner of death for 12% if the men and 42% of the women who died from injuries sustained in U.S. workplaces during the 6-year period for which data were available at the time of the workshop.

Harlem in the 1920s and 1930s was the epicenter of a rebirth in African-American literature with the poetry and prose of writers such as Langston Huges and Gwendolyn Brooks. This title, The Harlem Renaissance, part of Chelsea House Publishers' Bloom's Period Studies series, features a selection of critical essays analyzing the writers and works that defined the Harlem Renaissance. In addition to a chronology of the important cultural, literary, and politcal events that shaped this period, this text includes an introduction and editor's note written by Harold Bloom, Sterling Professor of the Humanities, Yale University.

In three guided tours, Martin Bull documents 65 London street installations by guerilla art icon Banksy. While newspapers and magazines the world over send their critics to review the latest Damien Hirst show at the Tate Modern, Bull is out taking photos of the legendary political artist's work. This collection of provocative and intriguing examples of street art boasts gorgeous color photos and includes graffiti by many of Banksy’s peers, such as Eine, Faile, El Chivo, Arofish, Cept, Space Invader, Blek Le Rat, D*face, and Shepherd Fairey. Volume one of this new edition includes updated locations and an additional 25 photos.

No two crime scenes are the same, and each scene presents a unique set of obstacles to overcome. While there is no one "right" way to handle every situation, the goal of collecting evidence while preserving its integrity remains the constant motivation of the crime scene investigator.

Vol. 1 : 1791-1853. - 320 p.

  Текст у форматі PDF 10.12 Мб

Brian Hodgson lived in Nepal from 1820 to 1843 during which time he wrote and publisged extensively on Nepalese culture, religion, natural history, architecture, ethnography and linguistics. Contributors from leading historians of Nepal and South Asia and from specialists in Buddhist studies, art history, linguistics, ornithology and ethnography, critically examine Hodgson's life and achievement within the context of his contribution to scholarship. Many of the drawings photographed for this book have not previously been published.

Пропонована наукова праця розглядає розвиток єврейської громадсько‐політичної думки в Україні у історичній ретроспективі минулого століття, а також аналізує сучасні тенденції розвитку суспільної діяльності українського єврейства на початку ХХІ століття. Колективна монографія розрахована на політологів, істориків, студентів гуманітарних спеціальностей, усіх, хто цікавиться дослідженнями в царині української юдаїки.

Пропонована наукова праця розглядає розвиток єврейської громадсько-політичної думки в Україні у історичній ретроспективі минулого століття, а також аналізує сучасні тенденції розвитку суспільної діяльності українського єврейства на початку ХХІ століття. Колективна монографія розрахована на політологів, істориків, студентів гуманітарних спеціальностей, усіх, хто цікавиться дослідженнями в царині української юдаїки.

  Текст у форматі PDF 1.64 Мб

Благонадійні в 1940-х чи 1950-х роках підручники, романи, опери, картини нібито безнадійно застаріли, а грізні викривальні постанови ЦК КПРС «у галузі культури» припали пилом. Та все-таки події, що їх аналізує канадський історик з Університету Вікторії Сергій Єкельчик, сьогодення стосуються безпосередньо. Утверджені за тих часів концепції дружби народів СРСР та українсько-російського братерства чинні у політичному дискурсі дотепер. Ба більше, зужиті ідеологеми тяжіють і над найзатятішими опонентами всього «совєтського» в сучасній Україні: ті також вірять в об’єктивне існування нації як органічної спільноти й так само уявляють історію як природний лінійний розвиток нації на шляху до здобуття державности (тільки справжньої, а не у формі «Української РСР»). Концепція «возз’єднання» України з Росією 1654 року вже великою мірою скомпрометована, але й далі живе поняття «возз’єднання» всіх українських етнічних земель у складі Української РСР протягом 1939–1945 років, – а саме сталінські ідеологи вперше описали ці події такою мовою. Цю книжку, що її вперше надрукувало видавництво Торонтського університету у 2004 році, присвячено репрезентаціям минулого в українській науці та культурі сталінського часу. Автор підважує стереотипні уявлення про сталінізм як всеохопну й дієву диктатуру й на основі численних архівних джерел аналізує обмеженість і часту неефективність державного контролю над культурою, важливу роль української інтеліґенції у виробленні радянської моделі історичної пам’яті та можливість «прочитати» ідеологічно витримані твори в українському патріотичному дусі. Було би спрощенням думати, доводить Сергій Єкельчик, що тогочасні російсько-українські стосунки – однобічний диктат «старшого брата». Вони насправді становили складну систему контролю, компромісів і конвенцій, до якої активно залучалися тогочасні українські інтелектуали. Попри твердження цілої пострадянської української історіографії, сталінський варіянт української культури не був результатом придушення «природних» національних почуттів місцевої інтеліґенції. Республіканська бюрократія та інтеліґенція, які інтерпретували туманні, проте потужні сиґнали з Кремля, були, як запевняє дослідник, головними гравцями у формуванні сталінської історичної уяви, а шістдесятники підхопили відновлення національного наративу не тому, що були вродженими націоналістами, а тому, що виросли в сталінській імперії пам’яті, а ця імперія не змогла виробити ненаціональної версії минулого.

Книжку Сергія Єкельчика, канадського історика з Університету Вікторії, присвячено репрезентаціям минулого в українській науці й культурі сталінського часу. Автор підважує стереотипні уявлення про сталінізм як всеохопну й дієву диктатуру і на основі численних архівних джерел аналізує обмеженість і часту неефективність державного контролю над культурою, важливу роль української інтелігенції у виробленні радянської моделі історичної пам’яті та можливість «прочитати» ідеологічно витримані твори в українському патріотичному дусі. Було би спрощенням думати, доводить автор, що тогочасні російсько-українські стосунки — однобічний диктат «старшого брата». Вони насправді становили складну систему контролю, компромісів і конвенцій, до якої активно залучалися тогочасні українські інтелектуали.

В книзі аналізується розвиток взаємовідносин між УСРР і РСФРР та еволюція державного статусу радянської України у 1920 р. На основі документальних джерел автор робить висновок про сумнівність панівних в історіографії поглядів на процес утворення СРСР як поступального об’єднання незалежних радянських республік і відповідного місця 1920 року у цій схемі. Наголошується на тому, що розвиток радянської України протягом 1920 р. мав протилежні вектори — від повного підпорядкування України Кремлю включно з переходом її в автономний статус до набуття деяких ознак незалежності. Підсумком боротьби різних підходів став договір між УСРР та РСФРР від 28 грудня 1920 р., в якому вперше на офіційному рівні радянська Росія визнала незалежність УСРР.

В книзі аналізується розвиток взаємовідносин між УСРР і РСФРР та еволюція державного статусу радянської України у 1920 р. На основі документальних джерел автор робить висновок про сумнівність панівних в історіографії поглядів на процес утворення СРСР як поступального об’єднання незалежних радянських республік і відповідного місця 1920 року у цій схемі. Наголошується на тому, що розвиток радянської України протягом 1920 р. мав протилежні вектори — від повного підпорядкування України Кремлю включно з переходом її в автономний статус до набуття деяких ознак незалежності. Підсумком боротьби різних підходів став договір між УСРР та РСФРР від 28 грудня 1920 р., в якому вперше на офіційному рівні радянська Росія визнала незалежність УСРР.

У книзі видатного діяча Української революції на Кубані та політичної еміграції розглянуто історичні, економічні, національні та геополітичні аспекти розвитку Кавказу та його значення для України та Росії.

Це друге видання, доповнене й розширене, навчального посібника з історії української державності Раїси Іванченко — відомого сучасного історика, письменника, автора численних історичних розвідок та історичних романів з проблем історії України. У роботі відстоюється наукова позиція державності українського народу, починаючи із Трипільської цивілізації. Посібник містить цікаві документи на підтвердження думки автора. Посібник розрахований на широке коло читачів — учнів, студентів, учителів, усіх, хто цікавиться проблемами становлення й еволюції державницької історії упродовж майже півторатисячолітнього періоду нашого минулого

Висвітлюються концептуальні підходи до формування внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, його місця і ролі в організації господарського обліку та в системі управління; обґрунтовується його основна функція — облік виробничих витрат; розкрита дієвість внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, зокрема в умовах внутрішньо господарського розрахунку і чекової форми контролю та у зв'язку із застосуванням інформаційних систем і комп'ютерних локальних мереж; розгля дається взаємозв'язок внутрішньогосподарського (управлінського) обліку з бюджетуванням та контролінгом. Головне завдання посібника — надати допомогу тим, хто бажає оволодіти пе ревіреноюпрактикою організацією ведення внутрішньогосподарського (управлінського) обліку у виробничих підрозділах сільськогосподарських господарюючих суб'єктів. Посібник буде корисним як для сту дентів і аспірантів, так і фахівців сільськогосподарської галузі