To render the surface of ultrafiltration membranes biocidal, cellulose membranes were modified with chitosan, a naturally occurring polycationic biocide. Through the use of chitosans of different molecular weights and membranes with different pore sizes, the alteration of the morphological structure of tethered chitosan layers was achieved. The importance of such structural differences in the antimicrobial activity of the prepared membranes against gram-positive Staphylococcus aureus and gram-negative Escherichia coli was studied. The antimicrobial efficiency improved with the use of chitosans with higher molecular weights and membranes with smaller pore sizes. This suggested that the surface location of the grafted chitosan chains was more preferential for a higher antimicrobial activity of the surface. Membranes modified with chitosan showed higher antimicrobial efficiency against gram-positive S. aureus than against gramnegative E. coli.

This beautifully illustrated glossary comprises over 2400 terms commonly used to describe vascular plants. The majority are structural terms referring to parts of plants visible with the naked eye or with a x10 hand lens, but some elementary microscopical and physiological terms are also included, as appropriate. Each term is defined accurately and concisely, and whenever possible, cross referenced to clearly labelled line drawings made mainly from living material. The illustrations are presented together in a section comprising 127 large format pages, within which they are grouped according to specific features, such as leaf shape or flower structure, so allowing comparison of different forms at a glance. The illustrations therefore provide a unique compilation of information that can be referred to independently of the definitions. This makes the glossary a particularly versatile reference work for all those needing a guide to botanical terminology and plant structure.

Імунологія розвивається як комплексно медико-біологічна наука. Ряд її напрямків отримав прикладну спрямованість і сформувався в самостійні дисципліни. Одним з таких напрямків є імунологія репродукції. Розшифровка молекулярних імунних механізмів, залучених в забезпечення тривалого співіснування імунологічно чужорідних матері і зародку, досі є предметом дослідження широкого кола науковців у всьому світі. Зростаюча зацікавленість фахівців в галузі біології, медицини та біотехнології в дослідженні імунних аспектів репродуктивної функції, спонукали формуванню наукового напрямку, який останнім часом набув статусу самостійної дисципліни – імунології репродукції. Не всі знають, що таке імунологія репродукції і чим вона займається.

В підручнику викладений курс біологічної хімії відповідно до програми для студентів вищих медичних навчальних закладів: розглянуті структура та ферментативні реакції перетворення основних класів біомолекул — білків, амінокислот, вуглеводів, ліпідів, вітамінів, нуклеотидів, інформаційних нуклеїнових кислот. Висвітлені питання молекулярної біології та генетики, біохімічні основи фізіологічних функцій організму людини та їх нейрогормональної регуляції, молекулярні механізми виникнення найбільш поширених патологічних процесів (атеросклерозу, цукрового діабету, ожиріння) та спадкових ензимопатій. Значну увагу приділено молекулярним механізмам функціонування клітин крові, печінки, м’язів, імунної, нервової системи, ензимодіагностиці та біохімічним засадам фармакотерапії порушень обміну речовин. Підручник може бути також використаний аспірантами, спеціалістами та науковцями, що працюють в галузі загальної і медичної біохімії, фармакології, мікробіології та інших біомедичних наук.

Підручник "Біологічна хімія" містить систематизований виклад курсу біологічної хімії відповідно до програми з дисципліни, затвердженої для студентів вищих медичних навчальних закладів IV рівня акредитації. В основному тексті підручника розглянуті структура та ферментативні реакції перетворення основних класів біомолекул - білків, амінокислот, вуглеводів, ліпідів, нуклеотидів, порфіринів; висвітлені питання будови та властивостей інформаційних нуклеїнових кислот ДНК і РНК, молекулярної біології та генетики, біохімічні основи фізіологічних функцій організму людини та їх нейрогуморальної регуляції. Значну увагу приділено молекулярним механізмам функціонування клітин крові, печінки, м'язів, нирок та нервової системи. Розглянуті біохімічні основи патогенезу атеросклерозу, цукрового діабету, ожиріння, хвороб ендокринної, імунної системи та сполучної тканини. Кожен розділ підручника містить, крім інформаційного матеріалу, набір тестових завдань для самоперевірки та контролю засвоєння знань.

Біоорганічна хімія - розділ органічної хімії, що вивчає індивідуальну структуру, фізико- хімічні властивості та шляхи синтезу органічних речовин, які входять до складу тваринних і рослинних організмів, а також механізми участі цих речовин у біологічних процесах. Разом з тим дослідження в галузі Біоорганічної хімії вносять істотний вклад у розв'язання головної проблеми органічної хімії - зв'язок між структурою речовин та їхньою реакційною здатністю в біологічних умовах, що виключають високі температури, тиск, сильні кислоти та луги. Біоорганічна хімія вивчає біополімери- білки, нуклеїнові кислоти та їхні складові – поліпептиди, амінокислоти й нуклеотиди, а також природні й синтетичні біологічно активні речовини - антибіотики, тваринні й рослинні гормони, вітаміни, високоактивні лікувальні препарати, пестициди тощо. Результати досліджень у галузі Біоорганічної хімії дають змогу по-новому розв'язувати важливі проблеми медицини і народного господарства, проблеми хімічної біоніки. Створюються нові промислові каталізатори на основі вивчення високоактивних і специфічних ферментів та механізмів їхньої дії; системи, - здатні перетворювати хімічну енергію на механічну роботу, як це має місце при м'язовому скороченні; системи збереження й реалізації інформації за принципами, закладеними в біологічних об'єктах, промислове виробництво вибіркових сит, аналогічних до біологічних мембран.

В підручнику представлені термодинаміка біологічних процесів, молекулярна біофізика, біофізика клітинних процесів і складних систем. Розглянуті питання стосовно структури білків, нуклеїнових кислот, мембран, молекулярних механізмів клітинних процесів, дії різних факторів на живі організми, передачі інформації, управління і регуляції в біологічних системах. Підручник рекомендований для студентів біологічних фізичних, хімічних факультетів університетів. Може бути використаний студентами, медичних і сільськогосподарських університетів.

У підручнику «Біохімія людини» на основi сучасих досягнень науки викладено головнi поняття з усix роздiлiв бiоxiмii людини відповідно до програми для студентів медичниx та фармацевтичниx факультетав вищиx навчальниx закладiв. Розглянуто структуру та метаболізм бiлкiв, вуглеводів, ліпідів, нуклеiновиx кислот та інших органiчниx i неорганiчниx речовин. Наведено сучасні данi з біохімії кровi, нервовоi та сполучної тканин, м'язiв, печiнки, нирок, висвітлено меxанiзми функцiонування iмунної системи та структуру i функції мембранниx утворень у клiтинаx. Наведено матерiали з клінічної бiоxiмiї та молекулярної біології. Велику роль відведено висвiтленню регуляції метаболiчниx процесiв i ix порушень при найпоширенiшиx патологiчниx станаx печiнки, нирок, серцево-судинної системи, ендокринниx органiв, спадковиx заxворюванняx. 3 метою полегшення засвоення матерiалу в підручник введено типовi тестовi завдання з рiзниx розділів бiоxiмii та відповіді на ниx, а також тлумачний словник найпоширенiшиx бiоxiмiчниx термінів. Пiдручник «Біохімія людини» буде корисний для аспірантів, бiологiв та лiкарiв, якi цікавляться біологiчними процесами, що перебігають у живому органiзмi на молекулярному рiвнi.

Краткое практическое руководство по биологической номенклатуре. В доступной форме изложены основные представления о систематике и ее целях, принципы и важнейшие правила номенклатуры, разъяснены специальные термины, используемые в систематике, порядок присвоения и изменения названий, а также ряд других вопросов, с которыми сталкиваются начинающие исследователи. В книге проведен сравнительный анализ основных положений кодексов номенклатуры для разных групп организмов, отмечены сходство и различие этих положений. Во втором английском издании, переводом которого является данная книга, учтены все изменения внесенные в номенклатуру животных, растений, микроорганизмов и вирусов после 1975 года. Большую ценность представляет приложенный к книге терминологический словарь-указатель. Предназначена для биологов всех специальностей и прежде всего студентов и начинающих исследователей.

Книга знакомит с современными практическими подходами к исследованию мембран животных и растительных клеток. Подробно описаны методы выделения, фракционирования и реконструкции мембран, анализ их компонентов.

Представлены термодинамика биологических процессов, молекулярная биофизика, биофизика клеточных процессов и сложных систем. Рассмотрены вопросы, касающиеся структуры биомакромолекул и мембран, молекулярных механизмов клеточных процессов, действия физических факторов на живые организмы, передачи информации, управления и регуляции в биологических системах. Для студентов биологических факультетов университетов. Может быть использован студентами медицинских и сельскохозяйственных вузов.

Учебник является частью учебного комплекса по курсу «Биохимия». В нем в доступной форме рассмотрены современные представления о структуре, свойствах, обмене и биологической роли белков, нуклеиновых кислот, углеводов, липидов и других биологически важных соединений в живом организме. Охарактеризованы структура и свойства биологических мембран, дано представление о биоэнергетике, фотосинтезе, путях регуляции обмена веществ в клетке и организме в целом.

Т. 1. - 384 с.

В пособии помимо традиционных вопросов эндокринологии (биосинтез, деградация и структура гормонов, роль эндокринной системы в поддержании гомеостаза и в адаптации организма) подробно:, обсуждены молекулярные механизмы действия гормонов, гормоноподобных веществ и нейромедиаторов, проблема «узнавания» гормона рецептором, пути передачи гормонального сигнала через мембрану, механизмы гормонзависимой - индукции или репрессии синтеза белков, химической модификации белков при участии циклических нуклеотидов, изменения проницаемости мембран для ионов и метаболитов. Изложены также методы изучения рецепторов в клетках-мишенях, кинетика связывания гормонa с рецептором, рассмотрена проблема десенсибилизации рецептора, дана характеристика, ферментным каскадам, усиливающим гормональные эффекты. Для студентов биологических и медицинских специальностей.

В книге А. Зоммерфельда "Дифференциальные уравнения в частных производных физики", являющейся шестым томом его лекций по теоретической физике, последовательно изложен круг вопросов, входящих обычно в курс методов математической физики (ряды Фурье, проблемы, связанные с рассмотрением уравнений в частных производных второго порядка, цилиндрические и шаровые функции, уравнения колебаний мембран и т. д.). В отличие от книг, имеющихся по этому разделу математики, в книге Зоммерфельда много внимания уделено физической стороне дела: рассмотрению физических проблем и конкретных задач. В конце книги в виде задач дан полезный дополнительный материал, непосредственно примыкающий к основному тексту. Книга рассчитана на широкий круг читателей, прежде всего физиков всех специальностей; ее с интересом прочтут также математики, занимающиеся вопросами теоретической физики.

Тысячелетия перед человечеством стоит вопрос: что такое жизнь? Когда, как и почему на нашей планете появились первые живые организмы? Да и на нашей ли планете? А может быть, мы дети великого Космоса? Вопрос же о загадке возникновения жизни, естественно, влечет за собой вопрос о смысле смерти. Что есть смерть? Торжество биологической эволюции? Плата за совершенство? И наконец, возникает самый существенный вопрос: что же царит в нашем мире — жизнь или смерть? Попытка ответить на эти серьезнейшие вопросы предпринята в очередном выпуске нашей серии.

Нині найприйнятнішою є рідинно-мозаїчна модель структури мембрани, висунута С. Сенгером і Дж. Нікольсоном у 1972 р. й удосконалена С. Сенгером у 1981 р. За цією моделлю певна частина ліпідів, що входить до складу плазматичної мембрани (близько 30 %) пов'язана з внутрішніми білками, а інші перебувають у рідкому стані, формуючи "ліпідне озеро", в якому "вільно плавають" внутрішні білки. На поверхні ж ліпідного шару розташовуються водорозчинні (поверхневі) білки. Ця модель передбачає можливість взаємодії поверхневих і внутрішніх або інтегральних мембранних білків з утворенням специфічних агрегатів (усередині або на поверхні мембрани) з гідрофільними порами чи каналами. Дана модель не суперечить і набутим численним доказам як хімічної, так і структурної гетерогенності клітинних мембран. І хоча всі мембрани мають певну хімічну та структурну подібність (організація ліпідів у вигляді бішару, наявність поверхневих і внутрішніх, у тому числі інтегральних, білків і вуглеводів на зовнішніх боках плазматичних мембран), різні види мембран мають різний якісний і кількісний склад ліпідних, білкових і вуглеводних компонентів. Так, мембрани з домінуючою бар'єрною та ізоляційною функцією (наприклад, мієлінові волокна) мають вищий вміст ліпідів (до 80 % складу мембрани), функціонально активні мембрани (мембрани ЕПР, мітохондрій) містять більше білків (до 70 %).

Биология - совокупность наук о жизни, о живой природе (греч. bios - жизнь, logos - учение). Современная биология - очень разнообразная и развитая область естествознания. Различают ряд частных биологических наук по объектам исследования, такие как зоология (о животных), ботаника (о растениях), микробиология (о бактериях), вирусология (о вирусах), и другие, еще более мелкие подразделения (орнитология - о птицах, ихтиология - о рыбах, альгология - о водорослях и т.д.). Другое подразделение биологических наук - по уровням организации и свойствам живой материи: молекулярная биология и биохимия (химические основы жизни), генетика (наследственность), цитология (клеточный уровень), эмбриология, биология развития (индивидуальное развитие организмов), анатомия и физиология (строение и принципы функционирования организмов), экология (взаимоотношения организмов с окружающей средой), теория эволюции (историческое развитие живой природы)