Досліджено виклики майбутнього для промислового розвитку України, що формуються під впливом політичних, екологічних та соціально-економічних трансформацій глобального і локального характеру і впливатимуть на його траєкторію. За найбільш впливовими викликами майбутнього проаналізовано поточні та прогнозовані глобальні тренди, новітні економіко-технологічні та політичні рішення та зміни до чинного законодавства, що стосуються розвитку промислового сектора в Україні та в країнах її глобального партнерства, зокрема Європейського Союзу. Представлено інструменти державної політики та рекомендації для промислового бізнесу для запобігання негативним проявам глобальних та локальних викликів й отримання переваг із можливостей, що ними створюються.

Для науковців, державних службовців, викладачів, аспірантів і студентів економічних спеціальностей вищих і середніх спеціальних навчальних закладів.

Представлено виклики майбутнього для промисловості України, що формують детермінанти соціально-економічного зростання національної економіки в умовах глобальної нестабільності. У десяти розділах доповіді, сформованих за ключовими викликами майбутнього, окреслено поточну ситуацію, тенденції її розвитку та можливі наслідки, а також запропоновано рекомендації та інструменти промислової політики з метою адекватного реагування на ці виклики, що спрямовані на запобігання їх негативному впливу та максимальне використання їх конструктивного потенціалу.

Для науковців, державних службовців, викладачів, аспірантів і здобувачів вищої освіти економічних та інших спеціальностей.

Розглянуто економічне значення експорту та імпорту мисливської продукції у Галичині кінця ХІХ – початку ХХ ст. Проаналізовано статистичні дані Галичини та інших країн Європи та практику правозастосування органів державної влади при здійсненні експортних та імпортних операцій. Виявлено закономірності й особливості експорту та імпорту мисливської продукції, їх вплив на ціноутворення дичини, якість продукції та її популяцію, традиції споживання. Сформульовано причинно-наслідкові зв’язки впливу попиту на мисливську продукцію у Галичині та країнах Європи на формування цін. Встановлено компетенцію органів державної влади та органів місцевого самоврядування в організації державного управління експортно-імпортними операціями. Розглянуто міжнародну співпрацю країн Європи та вплив міжнародних державних та громадських організацій в організації зовнішньо-економічної діяльності.

Матеріали конференції охоплюють актуальні наукові і практичні проблеми розвитку суспільства в епоху цифровізації. Розглядаються питання створення цифрової економіки, цифрових сервісів і технологій, нові можливості освіти і науки у цифровому середовищі.

Розраховано на науковців, викладачів, підприємців, керівників інформаційних та аналітичних служб, бібліотечних працівників, фахівців з цифрових технологій і безпеки, представників інформаційних структур, бізнес-асоціацій, органів влади та управління.

У науково-аналітичній доповіді акцентовано увагу на необхідності здійснення в державі виваженої промислової політики для модернізації вітчизняної промисловості та її розбудови відповідно до цілей українського суспільства. Запропоновано напрями посилення інституційної спроможності держави в ході імплементації промислової політики, що полягають у забезпеченні інституційної узгодженості, стратегічної співпраці між урядом, бізнесом та іншими групами суспільства, нівелюванні конфліктів та сприянні конкуренції. Діагностовано ситуацію на ключових промислових ринках та виявлено найбільш вразливі сегменти з точки зору критичного спаду виробництва, надмірної імпортозалежності, розриву взаємозв’язку виробництва певних товарів із внутрішнім попитом. Окреслено пріоритетні напрями структурної трансформації розвитку промисловості з урахуванням зростання ролі екологічного чинника та стимулювання екологічної модернізації небезпечних виробництв. Запропоновано низку інструментів – інституціональних, фінансових, екологічного управління – задля реалізації механізмів екологічної реадаптації економічного зростання, пов’язаного із розвитком промисловості. Запропоновано систему заходів з управління розвитком кадрового потенціалу, що в умовах трансформації промисловості має спиратися на механізми економічного саморозвитку, підвищення значущості освіти та управління знаннями, підвищення якості професійної освіти промислового спрямування, формування сучасної інноваційної екосистеми у промисловості. Обґрунтовано напрями посилення глобальних зв’язків у міжнародній торгівлі промисловими товарами та запропоновано механізми сприяння інтеграції України у глобальний ринок, у т.ч. досліджено інструменти технічного сприяння поширенню послуг вітчизняного промислового інжинірингу як в Україні, так і за кордоном.

У науковій доповіді представлено базу для конструктивного діалогу всіх зацікавлених сторін задля формування системного бачення розвитку української промисловості та обґрунтування її спроможності стати ключовим елементом стратегії економічного розвитку. Оцінено перспективи розвитку галузевих ринків, які є важливими для здійснення реформ у переробній промисловості, з урахуванням специфічних проблем їх функціонування та обґрунтуванням механізмів та інструментів для розвитку потенціалу ключових ринків. Запропоновано шляхи нарощування технологічної та ресурсної бази для модернізації промисловості, які зумовлені інноваційним розвитком та переходом до цифровізації промислового виробництва, доступом до фінансових ресурсів та ринків капіталу, можливостями розвитку кадрового потенціалу галузі. Обґрунтовано напрями посилення глобальних зв’язків у міжнародній торгівлі промисловими товарами та запропоновано механізми сприяння інтеграції України у глобальний ринок.

У монографії висвітлені концептуальні засади вирішення проблем сільських територій України: землевпорядкування, оптимізації використання земельно-ресурсного потенціалу, охорони земель і відтворення родючості ґрунтів, покращення демографічної і медико-географічної ситуації, зниження соціальної напруги і соціальних негараздів. Дослідження базувалися на аналізі параметрів соціально-економічного, демографічного та екологічного стану сільської місцевості, характеру використання її земельних ресурсів, розвитку агропромислового комплексу тощо. В них застосовувалися методи збору, аналізу та узагальнення статистичної, архівної та фондової інформації, даних ДЗЗ, тематичних карт, які відображали стан і характер використання земельних ресурсів, наявний працересурсний та економічний потенціал села, соціальні, господарські та екологічні проблеми сільської місцевості. Важлива роль в оцінюванні та відображенні гостроти проблем сільської місцевості, обґрунтуванні напрямків і засад їх вирішення відводилася методам геоінформаційно-картографічного моделювання, районування та прогнозування. Наукове видання розраховане на дослідників, аспірантів, магістрів землевпорядних факультетів вищих навчальних закладів, викладачів, фахівців у сфері землеустрою та управління природокористуванням, працівників органів місцевого самоврядування, усіх тих, кому не байдужа доля українського села і її мешканців.

В Україні накопичено достатній досвід обґрунтування науково-технічних та інноваційних пріоритетів, однак прогнозно-аналітичні дослідження вітчизняних фахівців не передбачали використання інформаційних потужностей веб-наукометричних баз даних (БД) для визначення результативності науково-технічної діяльності та параметрів її динаміки. Саме тому питання використання інформаційних технологій із цією метою потребує подальших досліджень і систематизації. Таким чином, наукове завдання, яке вирішується у монографії, полягає в розробці комплексної методики обґрунтування пріоритетів науково-технічного та інноваційного розвитку національної економіки із застосуванням наукометричних засобів. Монографія складається з трьох розділів та висновків. У першому розділі проаналізовано можливості застосування концепцій кількісних методів вимірювання у зв’язку з появою сервісів веб-середовища, процесу їх інтегрування до апарату веб-наукометричних БД та напрямів залучення наукової інформації організаційного й управлінського характеру для потреб визначення потенційних пріоритетів інноваційного розвитку економіки. У другому розділі обґрунтовано, що з метою передбачення появи нових інновацій в економіці необхідно відстежувати розвиток науково-технічного потенціалу країни. Провідним засобом вирішення цієї проблеми є кількісний аналіз інтенсивності публікаційної активності дослідників в розрізі галузей науки, зокрема вчених України та держав ЄС на інформаційному масиві БД Scopus. У третьому розділі реалізовано запропонований авторський науково-методичний підхід до визначення пріоритетів із залученням наукометричних засобів на основі БД Scopus, реферативної БД «Україніка наукова», що поєднує аналіз офіційних статистичних даних динаміки розвитку окремих складових науково-технічного потенціалу та результатів Державної програми прогнозування (ДПП). Обґрунтовано висновки та розроблено низку рекомендацій, спрямованих на вдосконалення механізму реалізації пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки та інноваційної діяльності в Україні.

Досліджено теоретико-методологічні засади консолідації державних фінансів України в умовах дії факторів фінансової нестабільності. Визначено економічний зміст процесів фіскальної консолідації та напрями побудови інституційного каркасу політи-ки консолідації. Обґрунтовано підходи до зменшення ризиків втрати доходів держави та удосконалення бюджетно-податкового стимулювання економічної діяльності суб'єктів господарювання. Розглянуто питання трансформації політики державної підтримки пі-дприємств з метою підвищення конкурентоспроможності національної економіки та зменшення навантаження на державні фінанси; окреслено напрями реформування бю-джетної політики у соціальній сфері (на прикладі охорони здоров'я та соціального за-хисту населення). Проаналізовано проблемні аспекти процесів бюджетної децентралізації та визна-чено шляхи підвищення ефективності діяльності публічної влади різних рівнів як стра-тегічного напряму консолідації державних фінансів Україні.

Для спеціалістів з питань бюджетно-податкової політики, науковців, викладачів, аспірантів і студентів економічних ВНЗ.

У монографії висвітлені теоретико-методологічні засади землеустрою сільських територій, напрями упорядкування ринкових земельних відносин, що складаються в Україні внаслідок аграрної та земельної реформ. Обґрунтовано підхід, який базується на сучасних методах геоінформаційно-картографічного моделювання параметрів соціально-економічного та екологічного стану і використання земельних ресурсів, розвитку агропромислового комплексу держави. Застосовано технології геоінформаційно-картографічного моделювання стану земельних ресурсів і їх господарського використання; методи збору, аналізу та узагальнення статистичної, фондової, картографічної інформації, даних ДЗЗ про земельні ресурси і землекористування, працересурсний та економічний потенціал сільської місцевості, соціальні та господарські проблеми села; абстрактно-логічного та математико-статистичного аналізу; опитування та анкетування, історико-географічних порівнянь; економічного, кореляційного, факторного і кластерного аналізу; землевпорядного проектування; групування, районування та прогнозування змін стану землекористувань, чисельності населення і медико-географічної ситуації в сільській місцевості тощо. Наукове видання розраховане на вчених, аспірантів, магістрів землевпорядних факультетів вищих навчальних закладів, викладачів, фахівців землевпорядного профілю та сільськогосподарського виробництва, працівників сфери державного управління земельними ресурсами, органів місцевого самоврядування.

У науковій доповіді оцінено та проаналізовано податкові надходження і втрати Зведеного бюджету України від депозитних та кредитних операцій економічних агентів – резидентів (банків, юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та фізичних осіб) у цілому по Україні за I кв. 2004 р. – II кв. 2016 р., визначено фактори, що на них впливають, та важелі управління ними. З цією метою побудовано математичні моделі впливу депозитних та кредитних операцій на доходи бюджету, рівняння яких отримано шляхом формалізації фінансових результатів від депозитних і кредитних операцій та порядків нарахування і сплати трьох податків – податку на прибуток підприємств, податку на доходи фізичних осіб та військового збору. Окрему увагу приділено впливу на доходи бюджету курсових різниць та порядків на- рахування і сплати податку на прибуток підприємств. Для науковців, державних службовців, викладачів, аспірантів і студентів економічних спеціальностей вищих навчальних закладів.

У монографії проаналізовано сучасний стан і тенденції використання земельних ресурсів у сільському господарстві. Встановлено, що деградація ґрунтів нині є однією з найважливіших виробничо-екологічних проблем, передумовою неможливості досягнення високої еколого-економічної ефективності використання земель у майбутньому. Запропоновано методику визначення суспільних утрат від деградації земель, яка базується на обчисленні частки капіталізованого рентного доходу, що втрачається при зниженні родючості ґрунту за різних ступенів деградації земель, а також витрат на відновлення родючості порушених і малопродуктивних земель. Обґрунтовано науково-методичний підхід до визначення економічної ефективності ґрунтоохоронних заходів у сучасних ринкових умовах, який базується на одержанні додаткового доходу за рахунок приросту врожаїв сільськогосподарських культур на захищених земельних ділянках. Наукове видання розраховане на дослідників, аспірантів, магістрів факультетів землевпорядкування вищих навчальних закладів, викладачів, фахівців з землеустрою, моніторингу, агрономів, працівників сфери державного управління земельними ресурсами та органів місцевого самоврядування.

У монографії висвітлені теоретико-методологічні засади землеустрою сільських територій, напрями упорядкування ринкових земельних відносин, що складаються в Україні внаслідок аграрної та земельної реформ. Обґрунтовано підхід, який базується на сучасних методах геоінформаційно-картографічного моделювання параметрів соціально-економічного та екологічного стану і використання земельних ресурсів, розвитку агропромислового комплексу держави. Застосовано технології геоінформаційно-картографічного моделювання стану земельних ресурсів і їх господарського використання; методи збору, аналізу та узагальнення статистичної, фондової, картографічної інформації, даних ДЗЗ про земельні ресурси і землекористування, працересурсний та економічний потенціал сільської місцевості, соціальні та господарські проблеми села; абстрактно-логічного та математико-статистичного аналізу; опитування та анкетування, історико-географічних порівнянь; економічного, кореляційного, факторного і кластерного аналізу; землевпорядного проектування; групування, районування та прогнозування змін стану землекористувань, чисельності населення і медико-географічної ситуації в сільській місцевості тощо. Наукове видання розраховане на вчених, аспірантів, магістрів землевпорядних факультетів вищих навчальних закладів, викладачів, фахівців землевпорядного профілю та сільськогосподарського виробництва, працівників сфери державного управління земельними ресурсами, органів місцевого самоврядування.

Збірник матеріалів круглого столу «Підприємництво як рушійна сила суспільного прогресу», що відбувся в ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України» 1 грудня 2016 р., укладено за тезами доповідей, присвячених актуальним питанням історії, теорії та практики розвитку підприємництва в Україні. Для науковців, працівників міністерств і відомств, викладачів, аспірантів і студентів економічних спеціальностей вищих закладів освіти.

Висвітлено наукові засади неоіндустріальної трансформації промислового потенціалу в умовах глобальних викликів та можливості застосування стратегічних варіантів неоіндустріальної трансформації промислового потенціалу в Україні. Обґрунтовано основні пріоритети формування нової промислової політики, які передбачають впровадження «зеленого» зростання промисловості, вдосконалення фінансових механізмів реіндустріалізації економіки, покращення інституціонального та інвестиційного середовища, стимулювання імпортозамінного виробництва, формування сучасної промислової структури експорту та вбудовування в міжнародні ланцюжки створення кінцевої вартості в умовах глобальної конкуренції. Призначена для наукових працівників, фахівців державних органів управління, керівників та спеціалістів різного рівня управління промисловістю, викладачів і студентів вищих навчальних закладів І-ІV рівня акредитації.

Висвітлено наукові засади та практичні аспекти подолання викликів і проблем, які постали після підписання Угоди про асоціацію Україна-ЄС, і пов’язані з інтеграцією агрохарчового сектора до внутрішнього ринку країн – членів Співтовариства. Розкрито проблеми формування нормативного простору агрохарчового сектора, вирішення яких спрямоване на зближення національної системи технічного регулювання із базовою моделлю ЄС, реалізацію санітарних та фітосанітарних заходів згідно з європейськими вимогами, впровадження операторами ринку Систем управління безпечністю харчових продуктів, а також базових програм й спрощених процедур, що засновані на принципах НАССР, з урахуванням рівня безпечності продукції, на підприємствах харчової промисловості та первинного виробництва. Призначена для науковців і викладачів, керівників і спеціалістів різного рівня управління галузями і підприємствами агрохарчового сектора.

У науковій доповіді представлено результати оцінки рівня бюджетної децентралізації в Україні у 2006–2015 рр. та особливостей сприйняття населенням ініціатив із децентралізації влади, проблемні аспекти розподілу повноважень у системи органів місцевого самоврядування та формування бюджетів сільських громад, визначено стратегічні завдання щодо підвищення ефективності бюджетної системи України та забезпечення відповідального виконання органами влади різних рівнів функцій публічної влади. Значну увагу приділено питанням розподілу повноважень та диверсифікації джерел доходів у новій моделі фінансування транспортної інфраструктури, а також створення нових елементів інституційної інфраструктури (місцевих недержавних пенсійних фондів) для розвитку місцевого господарства та реалізації регіональних інвестиційних проектів. Для працівників органів виконавчої влади, спеціалістів з питань бюджетної політики, науковців, викладачів, аспірантів і студентів ВНЗ.

Сучасна криміногенна ситуація в Україні – це якісно новий феномен як за масштабами злочинних проявів, так і за ступенем їх руйнівного впливу на життєдіяльність суспільства, права і свободи громадян. За останні роки відбулася трансформація організованої злочинності в нашій країні, зросла кількість організованих злочинних формувань, які мають чітку ієрархічну структуру, використовують новітні технічні засоби забезпечення протиправної діяльності, протидії правоохоронним органам. Ефективна протидія злочинам, особливо її організованим формам, неможлива без розуміння тих процесів, які відбуваються у злочинному середовищі або навпаки створенні необхідних умов для документування фактів протиправної діяльності тощо. У зв’язку з цим органи правоохоронні органи України стикаються з необхідністю з’ясування умов формування та існування організованих злочинних формувань, обраних ними механізмів вчинення злочинів, рольової участі у цьому процесі кожного учасника злочинного угруповання, руху тіньових та певних легальних фінансових потоків, які є підґрунтям існування цих угруповань або, навпаки, предметом їх злочинних інтересів, функціонування інфраструктури організованої злочинності тощо. Аналіз світової практики протидії злочинності засвідчує, що у більшості розвинених країн сформована та функціонує система кримінальної розвідки – діяльності з отримання, добування, аналітичного оброблення інформації про тенденції злочинності, окремі злочини та осіб, які до них причетні, прогнозування варіантів розвитку подій та виявлення ризиків. Світовий досвід є доступним для вивчення, критичного осмислення та впровадження у вітчизняні реалії. Адже, нагально необхідним на сьогодні вважаємо саме наукове обговорення проблем методології, законодавчого забезпечення формування кримінальної розвідки в нашій державі.

Розкрито зміст реконструктивного типу економічного розвитку, основні напрями його формування, співвідношення економічної ефективності і соціальної справедливості. Автори пропонують новий концептуальний підхід, згідно з яким реконструктивний економічний розвиток полягає у поєднанні докорінної перебудови несучих конструкцій соціально-економічної системи з відновленням власної ідентичності та господарської суб’єктності України на засадах соціальної справедливості, що може відбуватися як в умовах економічного зростання, так і за нульових і навіть від’ємних темпів зростання економіки. Показано вплив історичної траєкторії розвитку господарства України на виникнення сучасних інституційних деструкцій, особливості взаємозв’язку економічних та політичних передумов реконструктивного розвитку економіки України, обґрунтовано вибір стратегії реіндустріалізації, з’ясовано зміст реконструктивного розвитку аграрного сектора України на основі його соціоекономічної модернізації, розкрито особливості реконструкції транспортної інфраструктури, виклики та підходи до реконструкції соціально-трудової сфери, способи монетарного забезпечення реконструктивного розвитку економіки України. Обґрунтовано необхідність розробки інструментів обмеження соціальних ризиків та нерівності, забезпечення прав людини у економічних і соціально-трудових відносинах. Монографічний збірник буде корисним як фахівцям у сфері економіки, політики і права, так і широкому колу читачів, які цікавляться соціально-економічними та інституціональними проблемами розвитку.

Проведено теоретико-методологічне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового завдання, яке полягає в комплексній розробці регуляторних засад забезпечення економічної безпеки національної економіки, спрямованих на підвищення її рівня, досягнення оптимальних значень індикаторів економічної безпеки та створення безпекового економічного середовища України на засадах збереження територіальної цілісності, економічного суверенітету та в умовах макроекономічної нестабільності й глобалізації. Виявлено вплив процесів глобалізації на економічну безпеку національної економіки та запропоновано комплекс заходів щодо протистояння негативним проявам економічної глобалізації та зростання відкритості економіки. Обґрунтовано науково-методичний підхід до оцінювання інтегрального рівня економічної безпеки національної економіки, який є інформаційним базисом до подальшої розробки регуляторних засад та прийняття державно-управлінських рішень. Розроблено регуляторний механізм забезпечення економічної безпеки національної економіки, реалізація якого дозволить зберегти національну приналежність стратегічно важливих земельних і енергетичних ресурсів, впровадити модель сталого економічного зростання та сформувати високотехнологічну інноваційну національно-господарську систему, стійку до зовнішніх збурень і загроз.