Упродовж всієї історії людства невпинно зростав загальний обсяг інформації, яку людині треба зберігати та опрацьовувати. Вважається, що в наш час обсяг інформації подвоюється приблизно кожні десять років. Робота з нею неможлива без різноманітних автоматичних пристроїв, головну роль серед яких відіграє комп'ютер. Комп'ютер — це електронний пристрій для програмованої обробки інформації. Слово “комп'ютер” до нас надійшло з англійської мови (computer — обчислювач, тобто пристрій, який виконує обчислення). Спершу комп'ютери призначалися для автомати- чного розв'язання математичних задач, їх називали електронно-обчислювальними ма- шинами, скорочено ЕОМ. Але з розвитком технічних засобів комп'ютер став не тільки обчи- слювальною машиною. У сучасному розумінні комп'ютер призначений для опрацювання, зберігання інформації будь-якого типу. Це зумовило широке використання комп'ютерів в усіх, без винятку, галузях діяльності людини.

Упродовж всієї історії людства невпинно зростав загальний обсяг інформації, яку людині треба зберігати та опрацьовувати. Вважається, що в наш час обсяг інформації подвоюється приблизно кожні десять років. Робота з нею неможлива без різноманітних автоматичних пристроїв, головну роль серед яких відіграє комп'ютер. Комп'ютер — це електронний пристрій для програмованої обробки інформації. Слово “комп'ютер” до нас надійшло з англійської мови (computer — обчислювач, тобто пристрій, який виконує обчислення). Спершу комп'ютери призначалися для автоматичного розв'язання математичних задач, їх називали електронно-обчислювальними машинами, скорочено ЕОМ. Але з розвитком технічних засобів комп'ютер став не тільки обчислювальною машиною. У сучасному розумінні комп'ютер призначений для опрацювання, зберігання інформації будь-якого типу. Це зумовило широке використання комп'ютерів в усіх, без винятку, галузях діяльності людини.

Упродовж всієї історії людства невпинно зростав загальний обсяг інформації, яку людині треба зберігати та опрацьовувати. Вважається, що в наш час обсяг інформації подвоюється приблизно кожні десять років. Робота з нею неможлива без різноманітних автоматичних пристроїв, головну роль серед яких відіграє комп'ютер. Комп'ютер — це електронний пристрій для програмованої обробки інформації. Слово “комп'ютер” до нас надійшло з англійської мови (computer — обчислювач, тобто пристрій, який виконує обчислення). Спершу комп'ютери призначалися для автомати- чного розв'язання математичних задач, їх називали електронно-обчислювальними ма- шинами, скорочено ЕОМ. Але з розвитком технічних засобів комп'ютер став не тільки обчи- слювальною машиною. У сучасному розумінні комп'ютер призначений для опрацювання, зберігання інформації будь-якого типу. Це зумовило широке використання комп'ютерів в усіх, без винятку, галузях діяльності людини.

Книга Б.А. Трахтенброта рассматривает в популярной форме основные вопросы теории алгоритмов и связь этой теории с современной машинной математикой. Автор подробно рассказывает об истории развития понятия алгоритм, о принципе работы современных быстродействующих вычислительных машин, об основах программирования, о схеме машины Тьюринга, об алгоритмически неразрешимых проблемах. Книга рассчитана на школьников старших классов, преподавателей, инженерно-технических работников н всех лиц, интересующихся перспективами применения новой вычислительной техники.

Работа представляет из себя систематизированное изложение прогрессивных машинных способов анализа экспериментальных данных. Она выделяется, большей ступенью подробности, в общем-то достаточной при особенно фактическом применении если взглянуть под другим углом — описанием точной системы взаимосвязанных программ (слова программ приводятся), для применения которой не потребуется познаний языков программирования. Впрочем, монография успешно адресована профессионалам в сфере обработки данных, использующим ЭВМ, также учащимся и аспирантам в виде пособия по машинным способам анализа экспериментальных данных.

Математичні методи широко застосовуються в різних галузях науки та практичної діяльності. Мета вивчення курсу вищої та прикладної математики - це засвоєння необхідного математичного апарату, який дасть змогу моделювати, прогнозувати та розв'язувати прикладні задачі з використанням сучасним ЕОМ. Вищезгаданий курс включає такі розділи математики: 1)елементи лінійної алгебри; 2)аналітична геометрія; 3)елементи векторної алгебри; 4)диференціальне числення; 5)інтегральне числення; 6)функції кількох змінних; 7)диференціальні рівняння; 8)ряди.

Математичні методи широко застосовуються в різних галузях науки та практичної діяльності. Мета вивчення курсу вищої та прикладної математики - це засвоєння необхідного математичного апарату, який дасть змогу моделювати, прогнозувати та розв'язувати прикладні задачі з використанням сучасним ЕОМ. Вищезгаданий курс включає такі розділи математики: 1)елементи лінійної алгебри; 2)аналітична геометрія; 3)елементи векторної алгебри; 4)диференціальне числення; 5)інтегральне числення; 6)функції кількох змінних; 7)диференціальні рівняння; 8)ряди.

Математичні методи широко застосовуються в різних галузях науки та практичної діяльності. Мета вивчення курсу вищої та прикладної математики - це засвоєння необхідного математичного апарату, який дасть змогу моделювати, прогнозувати та розв'язувати прикладні задачі з використанням сучасним ЕОМ. Вищезгаданий курс включає такі розділи математики: 1)елементи лінійної алгебри; 2)аналітична геометрія; 3)елементи векторної алгебри 4)диференціальне числення; 5)інтегральне числення; 6)функції кількох змінних; 7)диференціальні рівняння; 8)ряди.

Архітектура комп’ютера – абстрактне уявлення комп’ютера, яке відображає його логічну і схемотехнічну організацію, включаючи в себе: Структурну схему комп’ютера, будову й організацію його функціональних пристроїв та елементів; Організацію і розрядність інтерфейсів усіх компонентів комп’ютера; Програмний модуль, набір і досяжність його регістрів; Архітектуру, організацію й засоби адресації пам’яті; Систему і формати машинних команд комп’ютера; Засоби представлення і формати даних комп’ютера; Системні ресурси комп’ютера і обробку переривань. Структурно ПК являє собою системну плату зі слотами розширення для комутації додаткових пристроїв за допомогою контролерів (адаптерів). Основними слотами на сьогоднішній день є: PCI (розрядність відповідає розрядності процесора), AGP (розрядність 32 біт), USB (Universal Serial Bus), ISA (Industry Standard Architecture, розрядність – 8 або 16 біт), застарілі і на переважній більшості ПК, які зараз випускаються, слоти ISA взагалі відсутні. Найширшого використання набув слот РСІ; Внутрішня системна шина ПК створює простір магістралей для прийому-передачі трьох типів сигналів: адресації, даних, управління. Розрядність адресної шини (до 64) формує простір прямого доступу до постійної, оперативної, віртуальної пам’яті. Кількість бітів шини даних (64, 128, 256) визначає можливості ПК виконувати арифметико-логічні операції над бітами (додавання, множення, зсув, пересилка). Сигнали шини управління призначені для автоматичної обробки штатних ситуацій, які пов’язані з перетворенням потоків інформації між компонентами ПК і периферійними пристроями, обробкою переривань. Системна плата, крім слотів, має гніздо процесора, порти клавіатури, миші та інших пристроїв уведення/виведення, мікросхеми (чіпи) BIOS і системної логіки, гнізда для пам’яті. BIOS служить для управління процесом обміну інформацією і знаходиться в чіпах ROM системної плати. Інші карти визначаються функціональним призначенням.

Обчислювальна мережа – це інтегрована, територіально розподілена система, яка складається із множини взаємодіючих робочих ЕОМ та підсистеми зв’язку для передачі даних. Існують і такі визначення комп’ютерних мереж: Комп’ютерна мережа (computer network) – це група комп’ютерів, об’єднаних між собою за допомогою засобів зв’язку або іншого середовища передачі даних з метою здійснення обміну інформацією та її обробки. Комп’ютерна мережа – це система розподіленого опрацювання інформації, яка складається як мінімум з двох комп’ютерів, котрі взаємодіють між собою за допомогою засобів зв’язку.

Ч. 1. - 134 с.

Т. 1. - 297 с.

Математичні методи широко застосовуються в різних галузях науки та практичної діяльності. Мета вивчення курсу вищої та прикладної математики - це засвоєння необхідного математичного апарату, який дасть змогу моделювати, прогнозувати та розв'язувати прикладні задачі з використанням сучасним ЕОМ.

Без понимания структур данных и алгоритмов невозможно создать сколько-нибудь серьезный программный продукт. И слова эпиграфа служат тому подтверждением. Поэтому главная задача данного учебного пособия заключалась в следующем: показать все разнообразие имеющихся структур данных, представление их в памяти на физическом уровне, т.е., "как это сделано внутри", и на логическом уровне, т.е., как эти структуры реализованы в языках программирования; выполняемые над ними операции физического и логического уровней; показать значение структурного подхода к разработке алгоритмов, продемонстрировать порядок разработки алгоритмов наиболее, по мнению авторов, интересных задач.

Рассматриваются вопросы, связанные с использованием теории нечеткого управления для решения неформализорванных задач оптимизации в технических системах.Изложены методы проектирования АСУТП на основе теории нечеткого управления в соответствии с международным стандартом IEC 61131-7. Значительное вниманеи уделено существующим пакетам прикладных программ, реализующим нечеткое управление для решения технических задач: Matlab, Concept, Трейс Моуд.Для студентов МГТУ им Н.Э. Баумана, изучающих курсы "Управление в технических системах", "Управляющие ЭВМ и комплексы", "Проектирование систем управления производственными процессами", "Алгоритмическое и программное обеспечение систем управления". Настоящее издание будет полезным также для широкого круга научных работников, инженеров, аспирантов и студентов старших курсов технических университетов.

В монографии изложены методы прикладной статистики для обработки экспериментальных данных и реализующие их 60 программ. Кроме методов оценки основных статистических характеристик — среднего, дисперсии, ит. д. и корреляционно-регрессионного анализа, дано изложение однофакторного и двухфакторного дисперсионного анализа, а также ковариационного анализа. Несколько глав посвящены методам проверки гипотез о векторах средних, дискриминантному анализу и методу главных компонент. Использование методов и программ иллюстрируется более чем 100 задачами с решениями из области биологии, медицины, ботаники, геологии, полупроводниковой электроники, сельского хозяйства, экономики, социологии, гидрометеорологии, химии, психологии и т. д. Для студентов и специалистов, желающих научиться эффективному применению ПМК в обработке экспериментальных данных.

Рівень розвитку засобів електронно обчислювальної техніки значною мірою визначає стан комплексної механізації та автоматизації виробничих процесів, розвиток енергетичних систем, технічний прогрес в різних галузях народного господарства України.

Упродовж всієї історії людства невпинно зростав загальний обсяг інформації, яку людині треба зберігати та опрацьовувати. Вважається, що в наш час обсяг інформації по- двоюється приблизно кожні десять років. Робота з нею неможлива без різноманітних автоматичних пристроїв, головну роль серед яких відіграє комп'ютер. Комп'ютер — це електронний пристрій для програмованої обробки інформації. Слово “комп'ютер” до нас надійшло з англійської мови (computer — обчислювач, тобто пристрій, який виконує обчислення). Спершу комп'ютери призначалися для автоматичного розв'язання математичних задач, їх називали електронно-обчислювальними машинами, скорочено ЕОМ. Але з розвитком технічних засобів комп'ютер став не тільки обчислювальною машиною. У сучасному розумінні комп'ютер призначений для опрацювання, зберігання інформації будь-якого типу. Це зумовило широке використання комп'ютерів в усіх, без винятку, галузях діяльності людини.