To render the surface of ultrafiltration membranes biocidal, cellulose membranes were modified with chitosan, a naturally occurring polycationic biocide. Through the use of chitosans of different molecular weights and membranes with different pore sizes, the alteration of the morphological structure of tethered chitosan layers was achieved. The importance of such structural differences in the antimicrobial activity of the prepared membranes against gram-positive Staphylococcus aureus and gram-negative Escherichia coli was studied. The antimicrobial efficiency improved with the use of chitosans with higher molecular weights and membranes with smaller pore sizes. This suggested that the surface location of the grafted chitosan chains was more preferential for a higher antimicrobial activity of the surface. Membranes modified with chitosan showed higher antimicrobial efficiency against gram-positive S. aureus than against gramnegative E. coli.

Біоорганічна хімія - розділ органічної хімії, що вивчає індивідуальну структуру, фізико- хімічні властивості та шляхи синтезу органічних речовин, які входять до складу тваринних і рослинних організмів, а також механізми участі цих речовин у біологічних процесах. Разом з тим дослідження в галузі Біоорганічної хімії вносять істотний вклад у розв'язання головної проблеми органічної хімії - зв'язок між структурою речовин та їхньою реакційною здатністю в біологічних умовах, що виключають високі температури, тиск, сильні кислоти та луги. Біоорганічна хімія вивчає біополімери- білки, нуклеїнові кислоти та їхні складові – поліпептиди, амінокислоти й нуклеотиди, а також природні й синтетичні біологічно активні речовини - антибіотики, тваринні й рослинні гормони, вітаміни, високоактивні лікувальні препарати, пестициди тощо. Результати досліджень у галузі Біоорганічної хімії дають змогу по-новому розв'язувати важливі проблеми медицини і народного господарства, проблеми хімічної біоніки. Створюються нові промислові каталізатори на основі вивчення високоактивних і специфічних ферментів та механізмів їхньої дії; системи, - здатні перетворювати хімічну енергію на механічну роботу, як це має місце при м'язовому скороченні; системи збереження й реалізації інформації за принципами, закладеними в біологічних об'єктах, промислове виробництво вибіркових сит, аналогічних до біологічних мембран.

В підручнику представлені термодинаміка біологічних процесів, молекулярна біофізика, біофізика клітинних процесів і складних систем. Розглянуті питання стосовно структури білків, нуклеїнових кислот, мембран, молекулярних механізмів клітинних процесів, дії різних факторів на живі організми, передачі інформації, управління і регуляції в біологічних системах. Підручник рекомендований для студентів біологічних фізичних, хімічних факультетів університетів. Може бути використаний студентами, медичних і сільськогосподарських університетів.

У підручнику «Біохімія людини» на основi сучасих досягнень науки викладено головнi поняття з усix роздiлiв бiоxiмii людини відповідно до програми для студентів медичниx та фармацевтичниx факультетав вищиx навчальниx закладiв. Розглянуто структуру та метаболізм бiлкiв, вуглеводів, ліпідів, нуклеiновиx кислот та інших органiчниx i неорганiчниx речовин. Наведено сучасні данi з біохімії кровi, нервовоi та сполучної тканин, м'язiв, печiнки, нирок, висвітлено меxанiзми функцiонування iмунної системи та структуру i функції мембранниx утворень у клiтинаx. Наведено матерiали з клінічної бiоxiмiї та молекулярної біології. Велику роль відведено висвiтленню регуляції метаболiчниx процесiв i ix порушень при найпоширенiшиx патологiчниx станаx печiнки, нирок, серцево-судинної системи, ендокринниx органiв, спадковиx заxворюванняx. 3 метою полегшення засвоення матерiалу в підручник введено типовi тестовi завдання з рiзниx розділів бiоxiмii та відповіді на ниx, а також тлумачний словник найпоширенiшиx бiоxiмiчниx термінів. Пiдручник «Біохімія людини» буде корисний для аспірантів, бiологiв та лiкарiв, якi цікавляться біологiчними процесами, що перебігають у живому органiзмi на молекулярному рiвнi.

Книга знакомит с современными практическими подходами к исследованию мембран животных и растительных клеток. Подробно описаны методы выделения, фракционирования и реконструкции мембран, анализ их компонентов.

Представлены термодинамика биологических процессов, молекулярная биофизика, биофизика клеточных процессов и сложных систем. Рассмотрены вопросы, касающиеся структуры биомакромолекул и мембран, молекулярных механизмов клеточных процессов, действия физических факторов на живые организмы, передачи информации, управления и регуляции в биологических системах. Для студентов биологических факультетов университетов. Может быть использован студентами медицинских и сельскохозяйственных вузов.

Учебник является частью учебного комплекса по курсу «Биохимия». В нем в доступной форме рассмотрены современные представления о структуре, свойствах, обмене и биологической роли белков, нуклеиновых кислот, углеводов, липидов и других биологически важных соединений в живом организме. Охарактеризованы структура и свойства биологических мембран, дано представление о биоэнергетике, фотосинтезе, путях регуляции обмена веществ в клетке и организме в целом.

В пособии помимо традиционных вопросов эндокринологии (биосинтез, деградация и структура гормонов, роль эндокринной системы в поддержании гомеостаза и в адаптации организма) подробно:, обсуждены молекулярные механизмы действия гормонов, гормоноподобных веществ и нейромедиаторов, проблема «узнавания» гормона рецептором, пути передачи гормонального сигнала через мембрану, механизмы гормонзависимой - индукции или репрессии синтеза белков, химической модификации белков при участии циклических нуклеотидов, изменения проницаемости мембран для ионов и метаболитов. Изложены также методы изучения рецепторов в клетках-мишенях, кинетика связывания гормонa с рецептором, рассмотрена проблема десенсибилизации рецептора, дана характеристика, ферментным каскадам, усиливающим гормональные эффекты. Для студентов биологических и медицинских специальностей.

В книге А. Зоммерфельда "Дифференциальные уравнения в частных производных физики", являющейся шестым томом его лекций по теоретической физике, последовательно изложен круг вопросов, входящих обычно в курс методов математической физики (ряды Фурье, проблемы, связанные с рассмотрением уравнений в частных производных второго порядка, цилиндрические и шаровые функции, уравнения колебаний мембран и т. д.). В отличие от книг, имеющихся по этому разделу математики, в книге Зоммерфельда много внимания уделено физической стороне дела: рассмотрению физических проблем и конкретных задач. В конце книги в виде задач дан полезный дополнительный материал, непосредственно примыкающий к основному тексту. Книга рассчитана на широкий круг читателей, прежде всего физиков всех специальностей; ее с интересом прочтут также математики, занимающиеся вопросами теоретической физики.

Нині найприйнятнішою є рідинно-мозаїчна модель структури мембрани, висунута С. Сенгером і Дж. Нікольсоном у 1972 р. й удосконалена С. Сенгером у 1981 р. За цією моделлю певна частина ліпідів, що входить до складу плазматичної мембрани (близько 30 %) пов'язана з внутрішніми білками, а інші перебувають у рідкому стані, формуючи "ліпідне озеро", в якому "вільно плавають" внутрішні білки. На поверхні ж ліпідного шару розташовуються водорозчинні (поверхневі) білки. Ця модель передбачає можливість взаємодії поверхневих і внутрішніх або інтегральних мембранних білків з утворенням специфічних агрегатів (усередині або на поверхні мембрани) з гідрофільними порами чи каналами. Дана модель не суперечить і набутим численним доказам як хімічної, так і структурної гетерогенності клітинних мембран. І хоча всі мембрани мають певну хімічну та структурну подібність (організація ліпідів у вигляді бішару, наявність поверхневих і внутрішніх, у тому числі інтегральних, білків і вуглеводів на зовнішніх боках плазматичних мембран), різні види мембран мають різний якісний і кількісний склад ліпідних, білкових і вуглеводних компонентів. Так, мембрани з домінуючою бар'єрною та ізоляційною функцією (наприклад, мієлінові волокна) мають вищий вміст ліпідів (до 80 % складу мембрани), функціонально активні мембрани (мембрани ЕПР, мітохондрій) містять більше білків (до 70 %).

В монографии приведены современные представления о химии и физике лактозы, теоретически показана возможность синтеза ее производных. Подробно рассмотрена технология производства молочного сахара из лактозосодержащего сырья (ЛСС). Показаны пути совершенствования известных способов получения аномерных форм лактозы, инновации мембранных методов, предложены альтернативные варианты интенсивной технологии молочного сахара. Большое внимание уделено трансформации лактозы в лактулозу с использованием различных способов, дано теоретическое обоснование и рассмотрены технологические параметры производства лактулозы различного уровня качества. Изложены физико-химические и биотехнологические основы рациональных технологий других производных лактозы. Монография была подготовлена в преддверии симпозиума Международной Молочной Федерации (Россия, г. Москва, май, 2007 г.). Она предназначена для специалистов молочной отрасли, сотрудников научно-исследовательских и учебных организаций; будет полезна специалистам пищевой промышленности, медицинским работникам и животноводам.

Курс лекцій є спробою інтеграції медичних і біологічних знань на основі курсу фізики у вищій медичній школі. Представлено 15 лекцій, контрольні питання та типові задачі з розв'язками, лабораторні роботи, таблиці фізичних величин. Для студентів і викладачів медичних університетів, інститутів, коледжів.

Ч. 1. - 248 с.

В части 1 приведены положения по проектированию строительных конструкций с использованием мембран, номенклатура мембранных конструкций, материалов, сведения по изготовлению и монтажу, конструированию пролетных конструкций и опорного контура. Для инженерно-технических работников строительных и проектных организаций.

Т. 1. - 517 с.

Подробное изучение процессов дегенерации нейронов при острых и хронических заболеваниях нервной системы позволило констатировать, что процесс гибели нейронов растянут во времени. В патогенезе прогредиентного течения этих заболеваний ключевое значение имеет патологическая (некроз) и физиологическая (апоптоз) гибель значительной части популяции зрелых дифференцированных нейронов при экзо- или эндогенных влияниях. Даже при кратковременном патогенном воздействии происходит уменьшение объема тел клеток, которое приводит к потере межклеточных контактов с одновременной реструктуризацией мембранных образований клетки, ядерного хроматина и повреждением цитоплазматических органелл нейронов. Некроз завершает процесс нейродегенерации, которая сопровождается перицеллюлярным отеком, набуханием, распадом и лизисом нейронов. При повреждении плазматическая мембрана претерпевает морфологические и химические изменения, которые делают ее узнаваемой для фагоцитов, включающихся в процесс невоспалительной санации мозговой ткани в «скомпроментированной» области. Выживающие нейроны образуют аномальные связи, формируя новые кланы нейронов, которые предрасположены к патологии из-за недостаточных функциональных возможностей и слабой резистентности к воздействию новых патогенных факторов. Клеточная гибель в зрелой нервной ткани приводит к формированию морфологического дефекта, клинически проявляющегося энцефалопатией. Развитие нейронального повреждения реализуется посредством патобиохимических реакций, характеризующих «кальциевый» характер гибели. Существование физиологического пути клеточной гибели при развитии гипоксического каскада подразумевает возможность ингиби-рования механизмов реализации клеточной деградации на ранних этапах терапевтического вмешательства. Учебное пособие «Новое в терапии при острой и хронической патологии нервной системы» представляет собой расширенное и уточненное издание «Новое в терапии острой и хронической патологии мозга». В пособии изложены результаты клинических и экспериментальных исследований эффективности глиатилина - препарата, обладающего выраженными свойствами нейромедиатора и цитопротектора, при острых и хронических патологических состояниях центральной и периферической нервной системы. Книга «Новое в терапии при острой и хронической патологии нервной системы» предназначена для врачей-неврологов, нейрохирургов, анестезиологов, врачей общей практики, интернов.

Підручник підготовлено відповідно до діючої програми з курсу нормальної фізіології, написаний він за системним принципом. З метою підготовки лікаря широкого профілю особливу увагу приділено фізіології вісцеральних систем. Введено деякі нові розділи, а саме: «Фізіологія мембран», «Гомеостаз і гомеокінез», «Фізіологічні аспекти адаптації» тощо. У «Додатку» наведено головні фізіологічні показники.

Приведена характеристика молочного сырья, рассмотрено влияние зоотехнических и ветеринарных факторов на состав и свойства молока. Описаны пороки сырого молока и изложены требования к его качеству. Подробно рассмотрены основные виды обработки молочного сырья - сепарирование, нормализация, гомогенизация, мембранная фильтрация, пастеризация, стерилизация. Показаны влияние различных факторов на эффективность тех или иных видов обработки, а также изменения, происходящие в молочном сырье в процессе механической и тепловой обработки. Кроме того, даны необходимые сведения по санитарной обработке технологического оборудования и тары.

  Текст у форматі PDF 13.11 Мб

Изложены сведения о конструктивных решениях различных пространственных металлических покрытий зданий и основные положения о приближенном расчете вантовых, мембранных и решетчатых конструкций. Приведены справочные данные для проектирования пространственных металлических покрытий. Для студентов архитектурной специальности (1201) высших учебных заведений.