Кн. 1. - 227с.

Альбом содержит изображения орнаментов украинской народной вышивки. ( без схем и описания)

Т. 1. - 309 с.

Ця праця належить перу українського літературознавця і письменника, перекладача Івана Стешенка і присвячена історії українського театру. Матеріал поділений на 5 розділів. Перший розглядає загальні теоретичні питання (зародження театру, трансформація давніх культів у вистави), другий — народні романо-германські, слов'янські обряди, їх зміст. У третьому розділі розповідається про використання драми у цілях пропаганди християнства. Останні дві частини книги містять відомості про розвиток драми у різних слов'янських народів, аналіз творів Феофана Прокоповича.

В книзі зібрані українські народні колядки

Дане видання є “історичною студією” — трактатом українського письменника Адріана Феофановича Кащенко, в якому він дослідив долю татарських бранців у Криму. На відміну від інших його художніх прозових творів, в яких Кащенко підносить героїку Запорозької Січі, даний матеріал є науковою працею, так званою розвідкою, в якій розглядаються такі історичні факти, як підневільна дорога до Криму, доля жінок-невільниць, викуп, запорожці у неволі, втеча, покарання за втечу і т. ін.

Василь Олександрович Барвінський (20 лютого 1888, Тернопіль — 9 червня 1963, Львів) — композитор, піаніст, музичний критик, педагог, диригент, організатор музичного життя. Визначний представник української музичної культури XX століття. Провідний діяч Союзу українських професійних музик.Син Олександра та Євгенії, брат Богдана Барвінських. Доктор мистец­твознавства (1940), почесний доктор Українського університету в Празі (1938).

Автор переказує у власній інтерпретації народні легенди і перекази.

Дана робота розглядає вплив літератури Ближнього Сходу на літературу українску (зокрема вплив староіранскої художньої творчості) . Праця аналізує маловідомі або призабуті первісні джерела українского життя. За основу дослідження беруться такі фольклорні матеріали, як традиції свят (Коляда, Щедрий вечір, весілля тощо) , вірування і повірки, народні обряди. Виокремлюються символи, в яких найбільше можна простежити вплив ассирійско-вавилонскої та індійскої міфологій.

Дана праця належить українському педагогу, публіцисту, культурно-освітньому та громадсько-політичному діячу Михайлу Михайловичу Галущинському, який на час виходу публікації очолював організацію “Просвіта” — перше товариство, котре поставило своїм завданням працю в напрямку позашкільного виховання українців у Галичині. Зокрема, у представленому матеріалі розглядається створення товариством з цією метою народних читалень та бібліотек. Праця викладена двома мовами — українською та французькою.

Пісенна культура українського народу багатьма своїми джерельцями впадає в океан культури світової. Пісня колискова, весільна, лірична супроводжує нас від народження до останньої межі. Вона ріднить нас тремтливими своїми звуками, живе в душі кожної людини і, як вічне світло, осяває нам життя.

Т. 1. - 1927. - 400 с.

Вип. 1 : Вирізування і настилування. - 1928. - 6 с.

Український правописний словник погоджений з повним правописом, що виробила Державна Правописна Комісія і затвердив Народній Комісар Освіти (6.ІХ.1928 р.). До цього словника ввійшов словник-показник (біля п’яти тисячі слів), що я уклав, з доручення пленуму Правописної Комісії, до «Українського Правопису». Проти попередніх видань мого правописного словника (перше видання 1914 р., Петроград, шосте – 1926 р., Київ. ДВУ) це видання набагато поширене й перероблене; в йому подано близько 40-а тисяч слів; коло відмінюваних слів зазначено важкі щодо правопису форми, в сумнівних випадках показано при словах керування, до реєстру слів заведено поширеніші як українські, так і чужомовні власні ймення, прізвища, географічні назви.

У книзі з дослідницької сторони розглядаються релігійні вірування слов'ян, християнські та дохристиянські, пов'язані з ними звичаї та забобони. Описуються найбільші народні язичницькі та християнські свята, такі як Новий рік, Андрія, Коляда, Великдень, Купала, Спас тощо.

Кн. 2 : Баранніков О. П. Українські цигани. - 1931. - 60 с.

Ця праця присвячена дослідженню такої української національної меншини, як цигани. Розповідається про їх територіальне походження (висуваються різні теорії), суспільний устрій, ставлення інших країн до цього народу, промисли, якими займаються цигани, описується їхній спосіб життя. Є розповідь маріупольського цигана (двома мовами — циганською та українською), також народні пісні (теж двома мовами). В кінці міститься коротке резюме матеріалу німецькою мовою.

Дане видання є збіркою народних творів, героєм яких став Тарас Григорович Шевченко.

У книзі вивчаються різноманітні аспекти впливу повстання Степана Разіна на події в Україні: повстання в Слобідській Україні 1670 р., зв'язки Разіна з козацькою старшиною Правобережжя і Лівобережжя, вплив повстання на політику старшини.

В 1919 році минуло триста літ від часу, як у Камінці Струмиловій в 1619 році на ярмарку, що припадав на святого Івана Хрестителя, виставлено польську драму Якуба Ґаватовича, на тему смерти згаданого святого, а при ній дві українські інтермедії. Обидві вони е найдавніїцими досіль опублікованими українськими драматичними сценами. І хоч від найдавніших часів були в українських народніх обрядах, передовсім у звязку з колядою та Різдом Христа й мясницями, гарні елементи або й почини чисто народньої комедії, все-таки історія української комедії починається властиво від 1619 р.