Маленькие дети учатся по другим законам, нежели мы, взрослые. Всем известно, что самый любопытный человек на Земле – это младенец. Ни один взрослый не сравнится с ребёнком по степени любопытства. Но, к сожалению, мощное детское любопытство, как правило, постепенно угасает, а в школьных стенах полностью разрушается.

Україна дала світу чимало яскравих і цікавих особистостей. І сто героїв цієї книги – лише дещиця з їх числа. Автори намагалися представити в ній найбільш видатні постаті минулого і сучасності, тих, хто своєю працею і талантами прославив країну, вплинув на хід її історії. «Нація виявляє себе не лише в людях, яким вона дає життя, але й у тім, яким людям вона віддає почесті, яких людей пам'ятає», – говорив Джон Кеннеді. Якщо звернутися до історичної пам'яті української нації, то протягом тривалого часу головними її символами незмінно залишалися Богдан Хмельницький, Тарас Шевченко, Леся Українка, Іван Франко, Михайло Грушевський. При цьому варто зазначити: життєписи були настільки ідеалізовані й оповиті всілякими міфологічними нашаруваннями, що скоріше нагадували історичні архетипи, ніж біографії реальних людей. Тому, розповідаючи про цих видатних особистостей, автори прагнули зняти з їхніх портретів хрестоматійний глянець і познайомити читача з маловідомими фактами їхнього життя і діяльності. Іще більш далеким від історичної правди було представлено в біографічній літературі життєвий шлях таких державних і політичних діячів, як Іван Мазепа, Симон Петлюра, Нестор Махно, Степан Бандера. Тривалий час їхня роль в історії України викликала суперечливі оцінки, які робили з цих людей не національних героїв, а ізгоїв суспільства. Суперечки навколо них тривають і сьогодні, але навіть їхні супротивники не можуть не визнати того, що всі вони, безсумнівно, є неабиякими особистостями, які виявили чимало сили волі й мужності в найтрагічніші періоди життя країни. Донедавна українці вкрай мало знали про своїх видатних співвітчизників, які з різних причин були змушені залишити батьківщину. Більшість із них забуто. Така ж доля випала й тим, хто став жертвою сталінських репресій, представникам дисидентського руху, борцям за права людини в Україні. А тим часом саме ці люди сприяли зростанню авторитету української науки і культури далеко за межами країни. От чому в сучасній галереї видатних людей України гідне місце посідають Михайло Драгоманов і Олександр Архипенко, Серж Лифар і Володимир Винниченко, Дмитро Чижевський і Микола Бердяев, Василь Стус і В'ячеслав Чорновіл. Серед героїв цієї книги – не лише українці, але й представники інших національностей. Їхні імена тут не випадкові, оскільки для одних Україна була малою батьківщиною, інші тривалий час жили і працювали на українській землі вже в зрілі роки. Не можна не погодитися з російським ученим, академіком Д. Лихачовим, який стверджував, що «національні особливості зближують людей… а не вилучають їх із національного оточення інших народів, не замикають народи в собі». Тож не варто дивуватися тому, що в історичній пам'яті українського народу почесне місце завжди посідатимуть імена Шолом-Алейхема, Івана Айвазовського, Архипа Куїнджі, Миколи Пирогова, Іллі Мечникова, Сергія Прокоф'єва і багатьох інших видатних «неукраїнців». До речі, вони були набагато мудріші за деяких своїх нащадків і ніколи не відокремлювали свою долю від української землі і того народу, серед якого жили і діяли. Варто згадати хоча б рядки з листа М. Гоголя, адресовані А. О. Смирновій-Россет: «Скажу вам одне слово щодо того, яка в мене душа, хохляцька чи російська. Я сам не знаю, яка в мене душа. Знаю тільки, що ніяк би не віддав переваги ні малоросіянину перед росіянином, ні росіянину перед малоросіянином. Обидві природи надто щедро обдаровані Богом, і, як навмисно, кожна з них порізно містить в собі те, чого немає в іншій…» Ці слова, написані в середині XIX століття, залишаються актуальними й сьогодні.

In Our Children, Their Children, a prominent team of researchers argues that a second-rate and increasingly punitive juvenile justice system is allowed to persist because most people believe it is designed for children in other ethnic and socioeconomic groups. While public opinion, laws, and social policies that convey distinctions between "our children" and "their children" may seem to conflict with the American ideal of blind justice, they are hardly at odds with patterns of group differentiation and inequality that have characterized much of American history. Our Children, Their Children provides a state-of-the-science examination of racial and ethnic disparities in the American juvenile justice system. Here, contributors document the precise magnitude of these disparities, seek to determine their causes, and propose potential solutions. In addition to race and ethnicity, contributors also look at the effects on juvenile justice of suburban sprawl, the impact of family and neighborhood, bias in postarrest decisions, and mental health issues. Assessing the implications of these differences for public policy initiatives and legal reforms, this volume is the first critical summary of what is known and unknown in this important area of social research.

The Yoga Adventure for Children is an illustrated manual for teachers at primary schools and yoga teachers who wish to create childrens classes. Featuring 80 drawings of poses, the book playfully acquaints children with yoga stretches and postures and the philosophy behind the practice.

Європейський вектор України актуалізує для нас ті питання, котрі в книзі «Європа та релігії. Ставки XXI століття» детально аналізує Жан-Поль Віллєм, професор соціології релігій у Сорбоні. Варто полишити в стороні поверхнево-узагальнюючі стереотипи про «Захід» і про «Європу» та уважно придивитися до істотних відмінностей у підході до цих питань між Італією і Німеччиною, між Грецією та Бельгією, між Англією та Францією. Вдумливий аналіз цих відмінностей допомагає відмовитися від спрощених уявлень про специфіку України в цьому широкому контексті і ясніше усвідомити реальні «виклики» і відповіді на них. А головне - усвідомити міру відповідальності за ті чи інші рішення питань свободи совісті як на рівні законодавства країни, так і на рівні школи, де вчаться діти, доля яких читачу не байдужа.

  Текст у форматі PDF 2.85 Мб

За допомогою цієї книги діти зможуть перенестися в загадковий світ середньовічних замків, рицарських турнірів, хрестових походів. Діти здійснять цікаву подорож різними країнами і континентами: побувають у столиці могутнього вождя франків, познайомляться з працелюбним венеціанським купцем, зустрінуться з веселими німецькими школярами, разом із безстрашним англійським королем вершитимуть великі подвиги

Чи думали ще півстоліття тому поважні британські громадяни, традиційно п’ючи вечірній чай об одній і тій самій годині, що невдовзі сусідні з ними будинки заповнять численні емігранти з Індії, Пакистану та Карибських островів? Чи могли вони передбачити, що їхні діти бігатимуть на побачення з хлопчиками-мусупьманами та темношкірими дівчатками з Ямайки? Різноманіття колоніальних культур заполонило серце колишньої імперії - Лондон змінився раз і назавжди. Роман «Білі зуби» молодої британської авторки Зеді Сміт саме про цю зміну: нові голоси, звичаї, нові історії вриваються в життя старої столиці. Та попри всю глибину та інтелектуалізм, це просто цікавий і дотепний роман, місцями сповнений гострою іронією та добротним британським гумором. Сучасний Лондон не такий, яким ми знаємо його з підручників англійської мови, - він такий, як у романі Зеді Сміт.

Як виглядало військо Богдана Хмельницького? Чим були озброєні вояки, як одягнені, що їли і де відпочивали? Чим гралися козацькі діти і які плаття носили дружини козаків? Книга дає наочні відповіді на всі ці питання. За фотографіями доробку учасників військово-історичного руху та музейних експонатів читач має змогу уявити життя наших предків. Книга розрахована на всіх, хто цікавиться військовою історією та матеріальною культурою.

Воспитываем ребенка правильно. Мудрые советы. В данном издании собраны советы по воспитанию, проверенные временем. С помощью этой книги вы сможете лучше понять вашего ребенка и помочь ему в различных жизненных ситуациях.

Роман «Захар Беркут» присвячено історії села Тухля в критичних обставинах. Мешканці не відступають перед небезпекою завдяки своєму моральному авторитетові Захарові Беркуту. Він, його діти, його сусіди, власне совість і моральний вибір: це теми та мотиви роману «Захар Беркут».

Кн. 1 : Рівненська область. - 2003. - 352 с.

До першої книги увійшли факти, спогади очевидців, зібрані у Рівненській області. За словами автора, його мета — “не дати ляпаса полякам”, а встановити історичну справедливість і вшанувати тисячі безневинних жертв, серед яких переважно жінки, діти, літні люди.

Галина Журба ― це літературний псевдонім письменниці, справнжє прізвище якої ― Домбровська Галина Маврикіївна (по чоловікові Нивинська), народилася 29 грудня 1888 року на хуторі Олександрія, поблизу села Соболівка в заможній сім’ї. Мати належала до ополяченого українського роду Копистенських. Вона не обмежувалася домом та домашніми обов’язками, хоч народила четверо дітей, була оточена поклонниками і товариським життям. Освіту здобула домашню. Мати хотіла, щоб діти знали польську і французьку мови, вміли грати на фортепіано, хоча і не цуралися української мови.

«Кавказьке крейдяне коло» розказує про глибоку порочність і нелюдяність капіталістичного суспільного устрою і про необхідність замінити його таким, що сприяв би розвиткові, розквітові людяного в людині. Тут — про принципи, про гуманізм і справедливість такого устрою, ім’я якому соціалізм. Сюжет «Матінки Кураж» — це, власне кажучи, Тридцятилітня війна, окремі її епізоди, здебільшого розділені відстанню у кілька років. Однак та чи інша історична подія — лише у натяк чи, в кращому разі, ідеологічний контекст, серед якого виявляють себе статисти цього «всесвітнього спектаклю»: Кураж та її найближче оточення. Таким чином, фабульні ходи в творах Брехта — це не копіювання дійсності й навіть не її опосередковане відображення, а скорше її моделювання. Це немовби приклади, аргументи у великій і важливій ідеологічній суперечці. «Копійчаний роман» загалом можна розглядати як своєрідний розгорнутий коментар до «Копійчаної опери». Безперечно, знайомство з романом значно полегшує режисерам роботу над постановкою п’єси. Але для читача «Копійчаний роман» — не коментар до п’єси, а самостійний художній твір. У чомусь він навіть цінніший за п’єсу — ну хоча б у тому, що повністю завершений і не потребує постановки чи будь-якого іншого «втілення». Але він і не заперечення «епічного театру». Це застосування загальної брехтівської естетики до літератури.

Лекции знаменитого английского детского психиатра и психоаналитика, адресованные педиатрам, терапевтам, акушерам-гинекологам, медсестрам и, конечно, родителям. Для родителей – будущих и настоящих мам и пап – такая книга бесконечно важна, потому что снимает беспочвенные тревоги и вселяет уверенность. Она описывает и анализирует многое из того, что беспокоит молодых мам и что им не с кем обсудить. Например, чувство полной поглощенности новорожденным, граничащее с исчезновением собственной личности, депрессию и раздражение, страх оказаться "плохой матерью", непонятное поведение ребенка... В общем, материнство как оно есть, без ужасов и прикрас.

Книжка iз серії "Історія людства". Лідер у номінації "Дитяче свято" конкурсу "Книжка року 2002" фахової газети "Книжник ревю". Кожна дитина мріє про пригоди. Цікаві та кумедні історії з цієї книги допоможуть малюкам здійснити незвичайну подорож у далеке минуле. Над нею працювали педагоги, вчені-історики, талановиті художники. Діти зможуть довідатися, як велика сила любові і дружби допомогла стародавній людині вижити у суворому світі дикої природи; коли наші предки навчилися складати легенди та придумувати загадки; чому різні народи Землі виявилися такими несхожими один на одного.