Топонімічний словник України містить найголовніші назви міст, районню центрів, селищ міського типу, сіл, у яких відбулися історичні події або які пов'язані з іменами видатних людей, а також назви об'єктів рельєфу, річок, озер, лиманів, заток і проток, найважливіших заповідників, історичних і природних пам'яток України. У ньому подано детальний етимологічний аналіз відповідню утворень. Словник має за мету задовольнити потреби середньої школи. Він призначений для учнів старших класів, вчителів географії, історії, студентів відповідних факультетів, лекторіїв, а також для широкого кола читачів.

Монографія присвячена дослідженню навколишнього природного середовища (довкілля), а також природних, антропогенних та соціокультурних екологічних публічних просторів м. Києва. Столиця України представляє собою цілий ряд малодосліджених кластерів її території: трансформація природного та антропогенного ландшафтів, особливості довкілля та природокористування у топоніміці міста, аудит історичних та сучасних картографічних матеріалів, як документальних літописів екологічної історії міста, екологія туристсько-рекреаційного та рекреаційно-екскурсійного природокористування природних зон, історія та географія екологічних катастроф та їх генезис. Відповідне дослідження об’єднане у розроблену комплексну парадигму вивчення довкілля та простору м. Києва – обсерваційний моніторинг. Для його реалізації та розв’язання відповідних наукових задач були успішно апробовані сучасні технології геодезії, картографії, фотограмметрії, геоінформаційних систем та технологій. Основою наукових досліджень є еколого-географічні та картографічні рекогностувальні експедиції, які були проведені протягом останніх двадцяти років. Був накопичений величезний за об’ємом фактологічний еколого-географічний матеріал (база даних). Це абриси експедицій, архів стародавніх та сучасних карт, матеріали аерокосмічної зйомки та дистанційного зондування м. Києва. Розроблений та застосований інструментарій технологій полігонного та камерального моніторингу м. Києва: укладена карта ландмарків – реперів еколого-географічних та природоохоронних обсервацій, обґрунтовані нові наукові дефініції: довкілля-простір м. Києва, екологічне києвознавство, інновінг-інструментарій обсерваційного моніторингу великого міста. Вивчені особливості проєктування еколого-туристичних стежок (на прикладі вул. Оболонська набережна). Досліджені маловідомі еколого-гідрографічні об’єкти: каскад озер Почайна, штучні еколого-гідрологічні об’єкти публічних просторів (фонтани та водограї). Окремо вивчені технології створення геоінтелектуальної системи прийняття екологічних рішень у м. Києва. Укладена серія статистичних еколого-моніторингових карт. Представлений широкий опис унікальних та ексклюзивних об’єктів природного та публічного просторів м. Києва із метою їх залучення в систему міського екологічного (зеленого) та урбаністичного (промислового) туризму, рекреації, релаксації, інтерпретації природної та культурної спадщини м. Києва засобами ГІС та ДЗЗ.

Монографія буде корисною дослідникам м. Києва: екологам-природоохоронцям, києвознавцям-географам, історикам, картографам, екскурсоводам та гідам-інтерпретаторам, а також спеціалістам у галузі геоінформаційного еколого-географічного картографування великих міст.

Т. 1. - 1984. - 600 с.

Лицо человека подобно карте неведомой страны. Лоб - это господствующая над местностью возвышенность, порой, как ущельями, изборожденная морщинами. Брови - густые или реденькие лесочки у ее подножия. Нос - словно мыс, выдающийся в море. Глаза - озера, отражающие небо, безмятежно голубое или темное, ночное. Рот - расщелина, ведущая в таинственную глубину. Научиться читать эту карту так же важно, как и уметь ориентироваться в незнакомом месте. В этом вам поможет новая книга известного психолога и специалиста по именам Бориса Хигира.

  Текст у форматі PDF 5.19 Мб

  Текст у форматі PDF 12.04 Мб

С начала пятидесятых годов, под боком у великого города на Неве в жизненно важном районе — на Ладожском озере производились опыты с радиоактивными веществами, при этом их распыление на местности производилось различными способами, в том числе с использованием взрывчатых веществ — своего рода имитация ядерного взрыва…

Три долгих столетия — с XVI по XIX— жила на американской земле легенда о Золотой стране, правитель которой — Эльдорадо, от испанского „позолоченный", осыпался золотым песком, чтобы затем смыть его в водах священного озера. В поисках Эльдорадо многие поколения конкистадоров, путешественников и ученых открыли, обследовали и описали необозримые пространства Южной Америки. В книге на материалах старинных испанских хроник и других исторических документов воссоздана яркая история этих увлекательных поисков, а также рассказано о культуре и обычаях индейского народа муисков в Колумбии, щедрая фантазия которых породила эту существовавшую в действительности церемонию.

Не надо хитрить и кого-то обманывать, кружки и жерлицы – самые рациональные способы ловли рыбы в замкнутых водоемах или реках со слабым течением. Рыболовы, отдающие предпочтение данным снастям, которые смело можно назвать народными, не без основания считают, что повадки рыб и рельеф дна знают лучше всех, а потому и ловят без осечек. Действительно, установив жерлицу таким образом, что живец оказывается у носа хищника, остаться без улова невозможно. То же можно сказать и о кружках, не забывая о том, что это единственная снасть, способная без прямого контакта с рыболовом, но по его усмотрению, перемещаться по водоему (ветер и течение – союзники грамотного кружочника). В книге подробно разбираются конструкции наиболее уловистых кружков, жерлиц и поставушек, а также уникальные приемы ловли хищной рыбы в реках, озерах и водоемах России

  Текст у форматі PDF 6.64 Мб

  Текст у форматі PDF 8.00 Мб

Нині найприйнятнішою є рідинно-мозаїчна модель структури мембрани, висунута С. Сенгером і Дж. Нікольсоном у 1972 р. й удосконалена С. Сенгером у 1981 р. За цією моделлю певна частина ліпідів, що входить до складу плазматичної мембрани (близько 30 %) пов'язана з внутрішніми білками, а інші перебувають у рідкому стані, формуючи "ліпідне озеро", в якому "вільно плавають" внутрішні білки. На поверхні ж ліпідного шару розташовуються водорозчинні (поверхневі) білки. Ця модель передбачає можливість взаємодії поверхневих і внутрішніх або інтегральних мембранних білків з утворенням специфічних агрегатів (усередині або на поверхні мембрани) з гідрофільними порами чи каналами. Дана модель не суперечить і набутим численним доказам як хімічної, так і структурної гетерогенності клітинних мембран. І хоча всі мембрани мають певну хімічну та структурну подібність (організація ліпідів у вигляді бішару, наявність поверхневих і внутрішніх, у тому числі інтегральних, білків і вуглеводів на зовнішніх боках плазматичних мембран), різні види мембран мають різний якісний і кількісний склад ліпідних, білкових і вуглеводних компонентів. Так, мембрани з домінуючою бар'єрною та ізоляційною функцією (наприклад, мієлінові волокна) мають вищий вміст ліпідів (до 80 % складу мембрани), функціонально активні мембрани (мембрани ЕПР, мітохондрій) містять більше білків (до 70 %).

У виданні викладено низку результатів комплексних досліджень геоморфологічних та палеогеографічних умов антропогену України, передусім, постгляціальних часів, та сусідніх регіонів Центральної та Східної Європи, які покликані виправити деякі хибні теоретичні уявлення щодо питань формування рельєфу земної поверхні зазначених територій та їхніх природних умов. Значної уваги надано розрахункові енергетичних етапів льодовикових часів та післяльодовикових процесів, що дозволило із значно більшою вірогідністю пояснити низку проблем, пов'язаних із генезисом гляціального рельєфу. По-новому розглядається проблема визначення віку геологічних утворень долинно- терасового комплексу в басейні Середнього Дніпра, критично і доказово, з позицій відповідності фізичним законам оцінюються уявлення щодо еолової гіпотези походження лесу. Звернено увагу читачів на проблеми встановлення часів формування лесових товщ. З'ясовано проблематику наявності кісток ссавців у лесових товщах за відсутності слідів їхньої життєдіяльності, залишок рослинності та ґрунтового покриву. Доведено величезні можливості дистанційного дослідження не тільки сучасного рельєфу земної поверхні, але й природних явищ віддалених часів, що разом із традиційними видами дистанційних досліджень, свідченнями геолого-геоморфологічних методів дозволило реконструювати послідовність післяльодовикових подій у басейні Дніпра. Наведено, також, результати дослідження наслідків діяльності водно-льодовикових та селевих потоків у деяких гірських областях Європи, зокрема, тих, яким завдячує своїм походженням озеро Балатон. Для працівників наукових та виробничих установ біологічного, геологічного, географічного, археологічного спрямування, студентів, аспірантів, викладачів географічних та природничо-географічних факультетів вищих навчальних закладів.