”Словник сучасного українського сленгу” містить понад 5 тисяч слів і словосполучень, узятих з живої мовної стихії, що широко вживаються представниками різних вікових, професійних, соціальних прошарків в останні десятиліття. При створенні словника було використано лексичний матеріал творів відомих українських письменників Ю. Покальчука, Л. Дереша, С. Жадана, Ю. Андруховича, О. Забужко та ін.

Эта уникальная книга дает вам в руки инструмент, с помощью которого вы сможете выстроить свою собственную, подходящую именно вам стратегию достижения успеха. Романтическая любовь, крепкая семья, успешная карьера и достаток, открытые отношения с окружающим миром – для каждой женщины это важно, но как часто мы не можем понять, чего именно мы хотим, что сделает нас счастливой, достигнув каких высот, мы сможем с гордостью сказать: «Жизнь удалась!»? Мы боимся признаться себе в своих желаниях, мы сомневаемся, что можем позволить себе наслаждаться жизнью, ведь вокруг столько бед, забот и хлопот… Эта книга поможет вам найти ключик от самой себя. Под руководством известного психолога Нины Рубштейн и одного из лучших российских бизнес-тренеров Оксаны Теске вы разберетесь в себе, поймете, что именно сделает вас счастливой, научитесь управлять своей жизнью и отношениями с окружающими людьми так, что сможете с полным правом говорить о себе: «Я – успешна!»

Ця книжка вміщує вибрану літературну критику автора з останніх років. Однак її своєрідність зумовлена об’єктом аналізу, який становить поетика пам’яті в актуальній словесності. Саме в цьому ракурсі Ярослав Поліщук аналізує літературний потік, виділяючи в ньому твори, що концентрують увагу на історичному концепті, цікаво й оригінально їх перечитуючи. Така проблематика не випадково є ключовою в сучасному літпроцесі, причому не лише українському. На думку критика, вона буде ще більш затребувана у найближчі роки. Аналізуються відомі твори сучасної української літератури Сергія Жадана, Ліни Костенко, Оксани Забужко, Володимира Лиса, Володимира Даниленка тощо. Розглядаються також новинки зарубіжної словесності, як-от твори Герти Мюллер, Чеслава Мілоша, Павла Смоленського, Марини Левицької. Тематична розмаїтість книжки поєднується з проникливістю критичного аналізу, який пропонує автор. Нова книжка Ярослава Поліщука стане у пригоді професійним словесникам, студентам і учням, а також усім, хто цікавиться сьогоденною художньою творчістю.

Пропонований читачеві роман мав щастя зажити скандальної репутації задовго до виходу в світ. Його чорнова версія, віддрукована свого часу в Пітсбурзькому Kinko Copies числом 12 примірників, із міркувань суто практичних (щоб не пропала при перелеті через Франкфурт), і роздана авторкою друзям "почитати" (переважно у сподіванні розумних порад), цілком несподівано зробила карколомну кар'єру: вона відродила самвидав.

Хто ми — Україна чи Малоросія? Європа чи Росія? Чи українська релігійність — це те саме, що візантійське православ'я? Звідки взялись тамплієри на берегах Дніпра? Яку таємницю берегли «таємні товариства» малоросійських дворян XIX ст.? Звідки в «Лісовій пісні» зашифрована легенда про Грааль? Чи й справді українці — це «селянська нація»? В чому різниця між демократією і хамократією? В чому полягав модерний «український проект» і чи вдалося нам його реалізувати?.. Нова книжка провідної української письменниці, підсумковий плід її багаторічних роздумів — це вражаюча інтелектуальна подорож крізь віки, культури й конфесії в пошуках «України, яку ми втратили». Ключем до неї стає розкритий О. Забужко «код Лесі Українки». Аристократка і єретичка, спадкоємиця древнього лицарського роду і продовжувачка гностичної традиції, ця найвидатніша з українок залишилася незрозумілою в радянській Україні і майже незнаною широкій публіці — в Україні незалежній. Чому? Відповіддю на це питання стає велика історична драма «прихованої війни», яку Оксана Забужко з притаманною їй відвагою виносить із забуття і, на багатющому літературному й історичному матеріалі, відновлює на повен зріст. Це не лише фундаментальна історико-культурна студія чи вишукана філологічна екзегетика. Це ще й книга про наше сьогодення — про те, як жорстоко ми розплачуємося за втрату і забуття багатовікової лицарської культури.

Це перша праця, в якій філософія національної ідеї розглядається як самостійна інтелектуальна течія, що сягає далеко за межі політології — до питань про сутність і сенс національного буття. На широкому історико-культурному матеріалі автор досліджує місце цієї течії в європейській — і, спеціально, українській — свідомості новітнього часу (XIX — поч. XX ст.). Окремий розділ присвячено національно-екзистенційним пошукам І. Франка, в чиїй особі сконцентровано духовний досвід переломового для долі національної культури покоління української інтеліґенції.

До хрестоматії ввійшли прозові твори Юрія Липи, Юрія Клена, Оксани Лятуринської, Галини Мазуренко, Олега Ольжича, Олени Теліги та уривки з роману Леоніда Мосендза “Останній пророк”. Проза письменників, яких В.Державин назвав “Празькою школою”, вагома змістом, цікава формою. Частина творів в Україні друкується вперше. Книга адресована студентам-філологам, учителям-словесникам, усім, хто цікавиться українським словом.

До книги увійшли ліричні та епічні твори письменників "Празької школи" – найпомітнішого художнього явища української літератури першої половини ХХ століття. Літературна спадщина Юрія Дарагана, Євгена Маланюка, Юрія Липи, Юрія Клена, Оксани Лятуринської, Галини Мазуренко, Олега Ольжича, Олени Теліги, Леоніда Мосендза, Івана Ірлявського та інших представників Празької літературної школи дозволяє відчути пульс тієї бурхливої доби, відкриває панораму подій української історії, художньо переконливо зображує життя сучасників. Книга адресована студентам-філологам, учителям- словесникам, усім, хто цікавиться українським словом.

Книга посвящена мыслителю, критику, писателю и порнографу Жоржу Батаю, одному из самых радикальных французских интеллектуалов XX века, который бросил вызов нормативности теоретической культуры своего времени, сделав предметом философского рассмотрения такие ранее запретные темы, как эротизм, насилие, жертвоприношение. Оксана Тимофеева обращается к анализу эротизма в творчестве Батая, шаг за шагом реконструируя тонкую связь между мыслью и чувственностью и доказывая, что этот на первый взгляд маргинальный сюжет глубинным образом меняет всю структуру философствования. Критическое исследование эротизма как интеллектуальной утопии и одновременно своего рода методологического принципа проведет читателя через центральные понятия батаевской мысли, поможет погрузиться в парадоксальный мир, где власть, любовь, дружба, преступление, религиозная вера и разврат обретают совершенно новый смысл. Автор предлагает оригинальную интерпретацию, обращая внимание на скрытую фигуру Животного, конститутивную для антропологии Батая.

У цій книжці представлено найкращі твори українських новелістів XX століття, зокрема Ольги Кобилянської, Михайла Коцюбинського, Михайла Яцкова, Василя Стефаника, Миколи Хвильового, Віктора Домонтовича, Ігоря Костецького, Григора Тютюнника, Тараса Прохаська, Оксани Забужко. Наша мала проза розкрила психологію перечулених, мімозно вразливих нових жінок епохи декадансу — і неймовірно трагічний досвід галицьких переселенців у Новий світ, високий ідеалізм митців-модерністів, котрі поставили творчість вище за всі цінності, — і розчарування безґрунтовних революційних романтиків, які захотіли взяти на себе місію вдосконалення Божого творіння. У другій половині століття кращі українські майстри зосереджувалися на героях-марґіналах, що не могли співіснувати з радянською дійсністю. Покоління 1991 року скрупульозно аналізувало стан людини, котра переживає крах узвичаєних цінностей і мусить адаптуватися до цілком нового часопростору. Маємо цілий ряд блискучих імен, різні стильові моделі, різні індивідуальні манери письма, пов’язаних як з модерністськими, так і з визивно авангардними орієнтаціями й традиціями.

Вона епатажна й нетрадиційна, як у житті, так і в літературі. Вона говорить, що «мистецтво — це гарний засіб для того, щоб розібратися із травмами, що переходять із покоління в покоління». Саме тому Софі Оксанен пише на такі теми, на які інші писати не вирішуються. Роман «Сталінські корови» розповідає про Анну — наполовину фінку, наполовину естонку (як і сама Оксанен), про її життя, пропущене крізь призму гіркого досвіду її матері, бабусі й усієї сім'ї, про сучасність та про ті часи, коли Естонія була частиною Радянського Союзу.

  Текст у форматі PDF 4.64 Мб