У виданні в популярній формі розглядається концепція функцій прокуратури, її роль і місце в системі державних органів, історія становлення, правове регулювання прокурорського нагляду, а також інших функцій, передбачених Конституцією України. Обґрунтовується підтримання державного обвинувачення в суді, представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом, а також здійснення нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Для викладачів і студентів юридичних вузів та факультетів, а також усіх, хто цікавиться питаннями роботи прокуратури.

Конституція України надала широкі демократичні права, свободи громадянам, їх об'єднанням та встановила гарантії реалізації та захисту їх в судовому й іншому юрисдикційному порядку. За чинним законодавством захист політичних, інших соціально-економічних прав здійснюється в установленій формі судом, арбітражним або третейським судом, профспілковими та іншими громадськими організаціями, а в окремих випадках — в адміністративному порядку (ст. 6 ЦК України). Рішення судових і несудових органів, інших юрисдикційних органів, що стоять на захисті майнових і особистих немайнових прав громадян, юридичних осіб і держави, є обов'язковими і підлягають виконанню на всій території України. Не виконані добровільно, вони виконуються примусово в порядку, встановленому законом України «Про виконавче провадження» від 22 квітня 1999 р. Отже, виконанням рішень суду та інших юрисдикційних ор¬ганів завершується процес захисту суб'єктивних майнових і осо¬бистих немайнових прав громадян та юридичних осіб шляхом їх фактичної реалізації у порядку виконавчого провадження, вста-новленому законом.

Зроблено спробу висвітлити одну із малодосліджених сторінок депортації селянства в межах України під час колективізації. Розраховано на науковців, викладачів, студентів, учнів та всіх, хто цікавиться і досліджує проблеми колективізованого села.

Документальна розповідь про страждання цивільного населення Німеччини під час Другої світової війни. Автор книжки, католицький священик, був разом з іншими жителями Східної Пруссії депортований в радянські табори примусової праці за Полярним колом. Незважаючи на заборони й приниження, важкохворий Гергард Фітткау спільно зі священнослужителями інших конфесій і за колючим дротом продовжував мужньо нести високу місію пастора. Пережити тяжкі випробування того часу йому допомагала глибока віра. Автор з приязню та співчуттям відгукується про представників інших народів, у тому числі й українського, з якими йому судилось зустрітися на перехрестях невільницьких шляхів. Книжка вперше з'явилася друком 1957 року й відтоді витримала понад десять німецьких видань. її перекладено одинадцятьма мовами, серед них англійською, польською та російською. Спогади Гергарда Фітткау українською мовою, безперечно, посядуть помітне місце серед набутків вітчизняної літератури на таборову тему.

В цій книжці читачі знайдуть дуже цікавий матеріал про повстанські збройні СИЛИ, який охоплює цілий період Другої світової війни від 1939 до 1945 року, Її автор перейшов всі стадії формування наших повстанських збройних сил і брав участь в їх дії. Починаючи від "Народньої Національної Армії" він був у трьох українських військових формаціях: в УПА, у Волинському Легіоні Самооборони і в „Дивізії Галичина". На дорозі свого довгого з „заячими петлями" бойового маршу з волинських лісів до Баварії багато бачив, пережив та зазнав всіляких дуже цікавих воєнних пригод. Маратонський біг босоніж по снігу під Клеванем і його примусові пригоди як "альпеніста" заслуговують на особливу увагу.

Настоящий сборник охватывает основной сегмент советских депортаций - этнический. Первые проявления этнических депортаций датируются концом 1920-х годов, но преобладающими они стали только во второй половине 1930-х, достигнув кульминации в годы Второй мировой войны и пойдя на спад после ее окончания. Этой неравномерной хронологией депортационных операций продиктованы структура и логика сборника, первая часть которого посвящена предвоенным этническим депортациям (1928-1939), вторая и третья - этническим депортациям военного времени (1939-1945), четвертая - послевоенным депортациям (вплоть до смерти Сталина). В приложения включены перечень всех депортационных кампаний и операций в СССР, а также некоторые сомнительные документы о депортациях, предположительно сфальсифицированные в Третьем рейхе. Сборник снабжен вступительной статьей, археографическим предисловием, преамбулами к отдельным разделам и подразделам, именным указателем и библиографией.

В книге исследуется правовая природа и содержание принудительных мер медицинского характера; уточнён характер правоотношений, возникающих в связи с применением принудительных мер медицинского характера; раскрыты такие категории уголовного права, как вменяемость и невменяемость, определено содержание принудительных мер медицинского характера.

П'ятдесят років тому комуністична влада Польщі вчинила катастрофічну наругу над українцями Лемківщини, Надсяння, Холмщини та Підляшшя, насильно пересиливши їх із споконвічних батьківських земель на північно-східні території, що відійшли від Німеччини. З метою повної асиміляції близько 150 тисяч наших братів і сестер по крові було розселено по кілька сімей серед польського етносу. А перед цим, у 1944-1946 роках, 482 тисячі українців із вказаних етнічних земель нашого народу насильно відправили в Радянську Україну. Автор на основі численних документів і матеріалів показує процес освоєння українцями привісленських територій з часів Київської Русі, постійне прагнення тамтешньої людності жити спільно з Матір'ю-Україною, - аж до трагічних подій 1944-1947 років. Дослідження виконане в рамках програми "Українознавство в системі освіти, науки і культури" Інституту українознавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка і рекомендоване Міністерством освіти України як посібник студентам і викладачам, котрі вивчають історію України, а також розраховане на всіх, хто цікавиться минулим нашого народу.

В посiбнику подано загальну характеристику виконавчого провадження, розглянуто дiї, якi можна вчиняти пiд час виконання судових рiшень, описано права й обов’язки учасникiв виконавчого провадження, а також вмiщено багато iншої корисної iнформацiї. Сподiваємося, цей посiбник стане Вашим надiйним помiчником у розв’язаннi проблем, з якими Ви можете зiткнутися пiд час примусового виконання судових рiшень.

У збірнику опубліковано усні інтерв’ю з колишніми остарбайтерами, які під час Другої світової війни були відправлені на примусові роботи до нацистської Німеччини. Упорядники присвячують це видання пам’яті співвітчизників, які пережили воєнне лихоліття.

Монографію присвячено долі мільйонів громадян України, які в роки Другої світової війни примусово працювали в нацистській Німеччині, та історії їх повернення і повоєнного життя. Дослідження базується на архівних матеріалах та спогадах очевидців. На прикладі біографій мешканців Києва у роботі розглянуто яким було ставлення до репатріантів у радянському суспільстві; яку роль у житті пересічної людини відігравав бюрократичний апарат тоталітарної держави; які були можливості у самих репатріантів вплинути на власну долю. Для науковців, викладачів, студентів, а також усіх, хто цікавиться історією.

В данной монографии исследуются теоретические проблемы назначения и применения принудительных мер медицинского характера, практика их назначения и осуществления в соответствии с действующим Уголовным кодексом Российской Федерации; рассматриваются признаки, правовая природа и содержание принудительных мер медицинского характера, цели их применения; лица к которым могут быть применены такие меры, порядок их исполнения. Издание предназначено для студентов и преподавателей, научных руководителей вузов, юристов-практиков, судебных психиатров и психологов, интересующихся вопросами назначения и применения принудительных мер медицинского характера.

У монографії здійснено цілісне дослідження депортаційної політики сталінського тоталітарного режиму, що реалізувалася в західних областях України в 1939—1953 рр. Автор аналізує детермінанти використання, сутність, структуру і функції депортаційної політики як політичного процесу (у вузькому розумінні), технології здійснення влади державними Інституціями сталінського тоталітаризму. Простежуються етапи впровадження депортаційної політики в західному регіоні України, механізми її здійснення на кожному з них. Висвітлюються участь та роль вищого партійно-державного керівництва СРСР та УРСР, місцевих партійних і радянських органів влади у проведенні депортаційної політики. Досліджується вплив політики масових виселень на процеси радянізації анексованих територій. Для науковців, студентів, широкого загалу читачів, котрі цікавляться проблемами української політології і політичної історії.

Якщо мова йде про будь-яке історичне явище, історики звикли думати про його причинність чи навіть багатопричинність. Справді було б недостатньо констатувати якусь одну причину чи тільки один тип причин (економічних чи політичних) американської громадянської війни або російської революції. Коли йдеться про голод 1932—1933 рр. в Україні, то він справді був би незбагненний без економічного контексту, проаналізованого покійним В. Голубничим, С. Кульчицьким та іншими1. Але, на нашу думку, це лише один аспект дуже складного і багатогранного явища, тому що сталінська перебудова (чи підрив) суспільства у першій половині 30-х років значною мірою була політичним феноменом, коли політична влада знищила і узурпувала громадянське суспільство. Як написав польський еміграційний історик у США Мойсей Левін: «Ця (перша п’ятирічка—Дж. М.) була унікальним процесом соціального перетворення, проведеного державою в тому, що держава зробила набагато більше, ніж «проведення»: вона замінила собою суспільство, стаючи єдиним ініціатором діяльності і контролеіром всіх важливих сфер життя. В цьому сенсі цей процес був перетворений на процес державного будівництва, де повна суспільна структура була, так би мовити, засмоктана в державний механізм, ніби була асимільована ним повністю»2. Іншими словами, Сталін здійснював на практиці гегелівську теорію заснування державного суспільства шляхом створення (висловлюючись термінологією того часу, яку Джордж Оруел називав «качиною») державної надбудови, яка виробила сама для себе свій соціальний базис. Створення командної економіки та включення сільського господарства до її складу шляхом примусової суцільної колективізації селянства відводить для економічного фактора другу, цілком залежну від політики роль.

Монография основана на архивных документах, данных социологических исследований, нормативно-правовых актах органов государственной власти, материалах периодической печати. В ней рассматриваются основные этапы этнической истории Крыма, проблемы, связанные с осуществлением и последствиями депортации из Крыма в 1941 и 1944 гг. немцев, крымских татар, армян, болгар и греков. В центре внимания авторов анализ деятельности Украинского государства по организации и финансированию процесса возвращения, обустройства и социальной адаптации депортированных лиц и их потомков. Значительное место в книге отведено вопросам эволюции крымскотатарского национального движения, освещению вклада мирового сообщества в оказание помощи крымским репатриантам.

В монографії представлені результати дослідження проблеми соціальної адаптації кримських татар, які повернулися й повертаються на батьківщину з місць депортації. Обґрунтовується необхідність та аналізуються шляхи розв’язання цієї проблеми на засадах відновлення і забезпечення громадянських прав репатріантів та їх інтеграції в спільну для всього багатоетнічного населення України систему економічних, культурних, соціально-психологічних, політичних і правових відносин, а також адаптації цих відносин до появи і активної ролі в них громадян кримськотатарської національності. Розрахована на політиків, державних і громадських діячів, науковців, аспірантів, студентів вищих навчальних закладів.

Освещаются общие условия совершения исполнительных действий, органы принудительного исполнения, понятие исполнительного документа, требования, предъявляемые к нему, лица, участвующие в исполнительном производстве, меры принудительного исполнения. Порядок обращения взыскания на имущество должника, порядок реализации имущества, признание и исполнение иностранных арбитражных решений.

В пособии рассматривается актуальный вопрос наркологии: "добровольное" лечение алкоголизма без желания и ведома пациента. Известно, что алкогольно-зависимые, не получая наркологической помощи, нередко погибают. Автор предлагает специальное экспресс-вмешательство для формирования у пациентов желания лечиться и жить трезво, а также аналогичное экспресс-вмешательство для коррекции созависимых отношений в их семьях. Технология разработана автором, прошла апробацию и с 1990 года успешно применяется им в условиях частной практики - признана изобретением в области психиатрии (патент № 2218946).