В книге излагается история Киевского института благородных девиц с 1838 по 1888 год : Первое девичье училище, возникновение Киевского института, учебная и хозяйственная часть, состав воспитанниц и преподавателей, вознаграждение за уроки, достопримечательности институтской церкви, материальное положение воспитанниц, богослужение, юбилейный бал, план усадьбы Киевского института, и др.

Дана праця етнолога та священника Ксенофонта Сосенка присвячена аналізу таких давньоукраїнських свят, як Різдво та Щедрий Вечір. Розглядається походження української культури загалом та вплив на неї інших народів світу. Визначається походження свят, їх символіка, релігійна сторона (християнська та язичницька), головні образи, учасники святкування. Досліджуються колядки, щедрівки та їх іноземні аналогії.

Т. III. - 1956. - 372 с.

Т. 2 : Нариси з історії української православної церкви. - 1942. - 224 с.

Коли розпочалося християнство в Україні? Коли світ віри Христової досяг і нашої землі й нашого народу, що споконвіку замешкував її? Звичайно маємо на все це відповідь таку, що Христову віру нашому народові прищепив перший князь наш Володимир Святославович року 988-го. Такий погляд дуже поширений у нас, але погляд цей не відповідає дійсному стану справи. Один із перших великих князів українських, Володимир, дійсно перемінив стару віру українську на нову, на християнство, зробив це відкрито й офіційно, і змусив і підданий народ свій до того самого. Отже, за князя Володимира в Україну вже офіційно занесено християнство, і з того часу воно стало офіційною вірою нашої тодішньої української держави.

Т. 2. - 1947. - 718 с.

«Про природу речей» (лат. «De rerum natura») — поема римського поета Лукреція — і єдиний повністю збережений поетичний твір, у якому проповідується вчення Епікура. Слід зауважити, що Лукрецій, переконаний і пристрасний послідовник Епікура, не відтворив у своїй поемі всього вчення останнього: він виклав головним чином Епікурову фізику. У детальному викладі фізики Епікура полягає величезна заслуга Лукреція, тому що саме ця сторона Епікурового вчення представляє зовсім винятковий інтерес для історії наукової думки і матеріалізму. Що ж до вчення про критерії (каноніки) і етики, то він зачіпає їх лише побіжно. Епікур (ін. гр. Філософ 4-3 століття до н.е.) був найбільшим матеріалістом і атеїстом античного світу, ідеологом рабовласницької демократії, розвивав атомістичну філософію. Навчав, що матерія вічна і що боги не можуть у неї втручатися. Мета філософії — щастя людини, заради якого потрібно звільнитися від внутрішніх страхів і забобонів, пізнати закони природи.Суть філософії спрямована проти забобонів і містики. Поема Лукреція складається із шести книг. У перших двох книгах викладається атомістична теорія світобудови, що відкидає втручання богів у мирські справи. Книга третя присвячена вченню Епікура про душу, причому наводяться докази, що душа матеріальна, смертна і що страх перед смертю безглуздий. У четвертій книзі знаходиться виклад питань про людину, а також про чуттєві сприйняття, в яких Лукрецій бачить основу людських знань. У п'ятій книзі Лукрецій займається проблемами космогонії, пояснюючи походження землі, неба, моря, небесних тіл і живих істот. У кінці цієї книги дається блискучий нарис поступового розвитку людства і людської культури і розбирається питання про походження мови. Основний зміст шостої книги — знищення забобонних страхів шляхом природного пояснення явищ природи, що вражають людину. Тут йдеться про грім, блискавки, хмари, дощ, землетруси, виверження Етни, розливи Нілу, про різні незвичайні властивості джерел та інші явища природи. Закінчується остання книга міркуванням про хвороби і описом повального мору в Афінах під час Пелопоннеської війни в 430 році до н.е.

Т. 2. - 1964. - 511 с.

Книга состоит из двух наиболее важных в теоретическом отношении работ крупнейшего польского исследователя в области морали. Работа «Рыцарский этос и его разновидности» посвящена рассмотрению разновидностей и эволюции рыцарского этоса, начиная с античности и кончая новейшей историей. В «Буржуазной морали» обстоятельно анализируется становление и развитие норм и ценностей буржуазной морали и присущих ей личностных образцов поведения. В ходе рассмотрения исторических типов нравственности автор широко привлекает материал художественной литературы, публицистики, мемуаров, этнографических и социологических исследований, что делает возможным рекомендовать книгу не только специалистам по истории этики, но и широким кругам читателей

What does it mean today to "think like a lawyer"? Drawing on extensive interviews with men and women attorneys, the authors explore how moral reasoning affects lawyers' understanding of justice and their own role in promoting it. This examination of personal and institutional imperatives in the legal profession, illustrated with quotations from the lawyers themselves, raises questions that transcend traditional discussions of legal ethics. The authors examine: the relationship between gender and patterns of moral thinking; the ways that personal morality affects public and professional responsibility; the legal system's response to social changes in public ethics and in women's roles. For example, has the recent influx of women to the legal profession brought moral views that challenge the traditional defining characteristics of a lawyer's job? What happens when a lawyer's personal morality conflicts with the role demands of the profession? In conclusion the authors offer suggestions for constructive changes in legal education and the code of professional ethics to foster morally responsive democracy. All those concerned with moral reasoning, gender roles, and the evolution of the legal system will find this stimulating and timely reading.

Сущность и происхождение зла - одна из насущных проблем человечества. К ней обращались мифология, религия, этика, мыслители разных эпох и народов. Свойственно ли зло природе человека? Как рождается гуманность и что побуждает людей быть бесчеловечными? Какие факторы стимулируют несправедливость? Эти и другие вопросы, касающиеся морального зла, рассматриваются в книге доктора философских наук А.П. Скрипника. Автор акцентирует внимание на таких проявлениях зла, как враждебное и равнодушное отношение к человеку, бюрократизм, корыстно-паразитические ориентации. Книга рассчитана на всех интересющихся проблемами этики.